Ухвала

від 24.10.2018 по справі 826/16954/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі 24 жовтня 2018 року                                        м. Київ                              № 826/16954/18 Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Мазур А.С., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали за позовом       Сільськогосподарського виробничого кооперативу "РАССВЕТ" до       Державної фіскальної служби України про  визнання бездіяльності протиправною, ВСТАНОВИВ:           До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся представник Сільськогосподарського виробничого кооперативу "РАССВЕТ" із позовом до Державної фіскальної служби України, в якому просить суд: визнати протиправною безздіяльність відповідача щодо невиконання ухвали Апеляційного суду м. Києва від 28.08.2018 у справі №757/35198/18-к та не зняття арешту з сум податку на додану вартість по Сільськогосподарському виробничому кооперативу "РАССВЕТ". Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд виходить з наступного. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності. Так, згідно ч. 1 ст. 1 Кодексу адміністративного судочинства України Кодекс адміністративного судочинства України визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах. Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Згідно ч.1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. Згідно ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України  публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи. Так, суд при розмежування предметної юрисдикції суд повинен виходити із змісту (характеру) правовідносин, у яких виник публічно-правовий спір. Правила цієї норми застосовуються насамперед тоді, коли виникає спір і суб'єкти адміністративного права реалізують право на звернення до адміністративного суду з метою ефективного захисту своїх прав, свобод та інтересів. Проаналізувавши позовні вимоги, суд встановив, що у даних правовідносинах відсутній публічно-правовий спір, оскільки предметом позову є бездіяльність, пов'язана  з виконанням судового рішення в рамках кримінального провадження і суб'єкт владних повноважень в даних правовідносинах не здійснює владно-управлінські функції по відношенню до позивача, що в свою чергу, виключає  розгляд спору по суті в порядку адміністративного судочинства. Крім того, суд зазначає, що розділом IV Кодексу адміністративного судочинства України врегульовано процесуальні питання, пов'язані із виконання судових рішень в адміністративних справах. Статтею 383 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Натомість, зазначеною нормою не передбачено звернення особи - позивача із позовною заявою про визнання протиправним рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень щодо невиконання рішення суду в рамках іншого провадження, зокрема кримінального.                                Процесуальні питання, пов'язані із виконанням судових рішень у кримінальному провадженні вирішуються судом загальної юрисдикції в порядку, визначеному Кримінально-процесуальним кодексом України.           Відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. Керуючись ст. 19, 170 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, - У Х В А Л И В: 1. Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі. 2. Ухвалу про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надіслати позивачу негайно. 3. Попередити позивача, що позовні матеріали будуть йому повернуті супровідним листом рекомендованим поштовим відправленням.           Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до       статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення за правилами, встановленими           статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя                                                                                                А.С. Мазур