Рішення

від 25.10.2018 по справі 826/2631/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 жовтня 2018 року № 826/2631/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Качура І.А., розглянувши за правилами спрощеного провадження (в порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Будмирплюс до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю Будмирплюс (далі - позивач, ТОВ Будмирплюс ) з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач, ГУ ДФС у м. Києві), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 08.11.2017 № 0037011207, яким до позивача застосовано штраф в розмірі 10% у сумі 70 000,00 грн. за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що контролюючим органом проведено камеральну перевірку позивача з питання своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних за квітень 2017 року, про що складено акт та, на підставі висновків акту, відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення-рішення. Проте, позивач не погоджується із зазначеним рішенням та вважає, що дії відповідача при проведенні камеральної перевірки були протиправними, податкове повідомлення-рішення є незаконним та підлягає скасуванню, з огляду на те, що відповідачем двічі проведено камеральну перевірку та нараховано штрафні санкції за одне і те ж саме правопорушення.

Представник відповідача подав до суду відзив на позов, зазначивши, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки, висновки якого стали підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення є правомірними та законними. При виконанні своїх повноважень щодо проведення камеральної перевірки та прийняття спірного податкового повідомлення-рішення відповідач діяв виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до частини восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Справа розглядається у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження згідно приписів статей 12, 257, 262 КАС України та враховуючи характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, а також інші обставини, які мають значення для вирішення даної справи без проведення судового засідання та виклику учасників справи.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

На підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75, в порядку пункту 76.3 статті 76 Податкового кодексу України, головним державним ревізором-інспектором відділу моніторингу камеральних перевірок податкової звітності управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС у м. Києві Борщевською Н.В. проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за квітень 2017 року, за результатами якої складено акт від 10.10.2017 №9940/26-15-12-07-20/40696030.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ Будмирплюс (код ЄДРПОУ 40696030) граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних за квітень 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначених пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, а саме податкову накладну №2 від 26.04.2017, яка зареєстрована 29.05.2017 (порушення граничних термінів реєстрації (кількість днів) - 14).

На підставі вказаних висновків, відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, ГУ ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.11.2017 №0037011207, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 70 000,00 грн. за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних за квітень 2017 року.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

За приписами пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

При цьому, підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Порядок проведення камеральної перевірки, в свою чергу, безпосередньо встановлено статтею 76 Податкового кодексу України, пунктами 76.1 та 76.2 якої, передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

При цьому, 01 січня 2017 року набув чинності Закон України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні від 21.12.2016 №1797-VIII, яким до Податкового кодексу України внесено зміни, зокрема щодо контрольно-перевірочної роботи.

Підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України доповнено другим абзацом відповідно до якого предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Аналіз зазначеної норми Податкового кодексу України свідчить, що на момент проведення перевірки предметом камеральної перевірки окрім питань правильності оформлення податкових декларацій можуть бути і інші питання такі як своєчасність реєстрації податкових накладних.

Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного суду від 05 червня 2018 року у справі №803/1315/17, від 11 вересня 2018 року у справі №821/187/17.

Як вбачається з матеріалів справи, перевіркою встановлено, що згідно ІС Єдиний реєстр податкових накладних податкова накладна №2 від 26.04.2017 зареєстрована позивачем з порушенням встановлених законом термінів, а саме порушено термін реєстрації податкової накладної на загальну суму 700 000,00 грн. із затримкою 14 календарних дні.

Вказане порушення позивачем жодним чином не спростовано та не доведено, що вказана податкова накладна зареєстрована у встановленому порядку із дотриманням відповідних строків.

Водночас, обґрунтовуючи позовні вимоги та посилаючись на протиправність податкового повідомлення-рішення від 08.11.2017 № 0037011207, позивач посилається на те, що відповідачем уже проводилась камеральна перевірка з вказаного питання та прийнято за її результатами податкове повідомлення-рішення, яким уже нараховані штрафні санкції за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних за квітень 2017 року у розмірі 70 000,00 грн. Тобто, позивач, посилаючись на статтю 61 Конституції України, вказує, що позивач не може бути двічі притягнутий до відповідальності за одне і те ж правопорушення.

Проте, суд критично ставиться до таких тверджень позивача з огляду на наступне.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за січень-травень 2017 року, за результатами якої складено акт від 02.08.2017 №4094/26-15-12-07-20/40696030.

Вказаною перевіркою встановлено порушення ТОВ Будмирплюс (код ЄДРПОУ 40696030) граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних за січень-травень 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначених пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, а саме податкову накладну №1 від 26.04.2017, яка зареєстрована 25.05.2017 о 16:53, тобто із затримкою 10 календарних днів.

На підставі вказаних висновків відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.09.2017 №1115501207, відповідно до якого за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 700 000 грн. застосовано штраф в розмірі 10% у сумі 70 000,00 грн.

Тобто з наведеного вбачається, що вказаною перевіркою встановлено порушення щодо строків реєстрації зовсім іншої податкової накладної, а саме №1 від 26.04.2017, яка зареєстрована 25.05.2017, тобто із затримкою 10 календарних днів.

Водночас, у даній справі спірне податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі висновків камеральної перевірки щодо порушення граничних строків реєстрації податкової накладної №2 від 26.04.2017, що зареєстрована 29.05.2017 із затримкою 14 календарних днів.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Водночас, згідно з пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі, зокрема: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів.

Таким чином, контролюючим органом вірно встановлено порушення позивачем граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних визначених статтею 201 та згідно зі статтею 120-1 Податкового кодексу України: за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкової накладної №2 від 26.04.2017 до 14 календарних днів на суму ПДВ 700 000,00 грн. застосовано штраф в розмірі 10% у сумі 70 000,00 грн.

ТОВ Будмирплюс , в даному випадку, не було вчинено всіх можливих і допустимих заходів для недопущення порушення законодавства при реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних, тому у податкового органу були правові підстави для застосування до позивача відповідальності у вигляді штрафу.

Згідно із частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, доведена правомірність та обґрунтованість прийнятого ним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Натомість, позивачем не надано належних доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.

За таких обставин, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що адміністративний позов позивача не підлягає задоволенню.

Відповідно, враховуючи те, що у задоволенні позову слід відмовити, судові витрати відшкодуванню позивачу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 72-77, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю Будмирплюс (04050, м. Київ, вул. Січових стрільців, буд. 77, ідентифікаційний код 40696030) відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя І.А. Качур