Рішення

від 07.09.2018 по справі 202/2459/18

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 202/2459/18

Провадження № 2/202/1532/2018

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2018 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді Зосименко С.Г.

при секретарі Герасименко В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпра цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпроавтотранс 2011 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2018 року позивач звернувся до суду з позовом про відшкодування шкоди, посилаючись на те, що відповідач перебував у трудових відносинах з позивачем та допустив порушення правил дорожнього руху в іншій країні. Для виплати штрафу позивач отримав від підприємства 67000 грн., які своєчасно не повернув. Просив стягнути з відповідача на користь ТОВ Дніпроавтотранс 2011 76320 грн., що складається з наданих коштів підприємства для сплати штрафу та задатку у розмірі 65412,22 грн., пені за ставкою НБУ у розмірі 3039,42 грн., індексу інфляції у розмірі 1314,78 грн., 3% річних у розмірі 553,76 грн., послуг юристів у розмірі 6000 грн. та покласти на відповідача витрати по справі.

Представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, причину неявки суду не повідомив.

Суд, за згодою представника позивача, ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 04.10.2017 року працював на посаді водія вантажного автомобіля міжнародних перевезень, що підтверджується наказом № 172 від 03.08.2017 року (а. с. 7). 14.03.2018 року відповідача було звільнено відповідно до наказу № 179-к від 14.03.2018 року (а. с. 8) за прогули без поважних причин за п. 4 ст. 40 КЗпП України.

Перебуваючи у відрядженні у Польщі з 04.01.2018 року (а. с. 20) відповідачем було порушено правила дорожнього руху та 18.01.2018 року виписано штрафи у розмірі 500 польських злотих (а. с. 15), 800 польських злотих (а. с. 16), 1350 польських злотих (а. с. 17), 800 польських злотих (а. с. 18)

18.01.2018 року на банківську картку відповідача для оплати штрафів було перераховано позивачем 67000 грн. (а. с. 11).

За твердженням позивача, між сторонами існувала домовленість, що відповідач поверне отримані кошти шляхом відрахування із заробітної плати. Однак у зв'язку із систематичними прогулами відповідача було звільнено з роботи.

Згідно зі ст. 132 КЗпП за шкоду, заподіяну підприємству при виконанні трудових обов'язків, працівники, крім працівників, що є посадовими особами, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку .

Законодавством передбачаються такі види матеріальної відповідальності: обмежена (часткова ) і повна - залежно від порядку притягнення, розміру заподіяної шкоди та обсягу відшкодування.

Суть повної матеріальної відповідальності полягає в тому, що працівник повинен відшкодувати збиток, заподіяний підприємству , в повному обсязі , без урахування розміру його середньомісячного заробітку.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 134 КЗпП відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації у випадках, коли шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку.

Частиною 1 ст.135 3 КЗпП встановлюється загальне правило визначення розміру заподіяної підприємству, установі, організації шкоди.

Розмір заподіяної підприємству, установі, організації шкоди визначається за фактичними втратами, на підставі даних бухгалтерського обліку, виходячи з балансової вартості (собівартості) матеріальних цінностей за вирахуванням зносу згідно з установленими нормами.

Згідно з ч.1 ст.135 3 КЗпП обов'язковою умовою для визначення розміру заподіяної роботодавцю шкоди є існування фактичних витрат, понесених ним з вини працівника.

Обчислення розміру завданої шкоди полягає у вирахуванні фактичних втрат, які стали наслідком неправомірного діяння працівника.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 КЗпП суд, при визначенні розміру шкоди, що підлягає покриттю, крім прямо дійсної шкоди, враховує ступінь вини працівника і ту конкретну обстановку, за якою шкоду було заподіяно.

Оскільки відповідачем завдано ТОВ Дніпроавтотранс 2011 матеріальну шкоду, яка виразилася у перерахунку коштів для сплати штрафу за вчинені відповідачем порушення закон на території іншої країни, дана сума збитків з урахуванням стягнутих з відповідача коштів у розмірі 65412,22 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо стягнення з відповідача пені за ставкою НБУ, індексу інфляції та 3% річних, то дані вимоги задоволенню не підлягають, оскільки суд вважає посилання позивача на норми статей 536, 625 ЦК України безпідставними. За змістом цих норм закону проценти за користування чужими коштами, нарахування інфляційних витрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, так як виступають способом захисту майнового права при користуванні утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Отже, положення зазначених норм права передбачають, що зобов'язання повинні виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а не з відшкодування шкоди при виконанні працівником своїх трудових обов'язків.

Не підлягає задоволенню вимога позивача щодо стягнення з відповідача витрат на послуги юристів у розмірі 6000 грн., оскільки відповідно до ст. 137 ЦПК України позивачем не надано доказів надання професійної правничої допомоги адвокатом, відсутні докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача понесені судові витрати у розмірі 1762 грн.

Керуючись ст. ст. 132, 134, 135 3, 137, КЗпП України, ст. ст. 13, 19, 81, 82, 137, 141, 263, 264, 265, 280, 282 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпроавтотранс 2011 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (проживає за адресою: АДРЕСА_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпроавтотранс 2011 (знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Робоча, 23В, оф. 202, ЄДРПОУ 37620423) суму матеріальної шкоди у розмірі 65412,22 грн., судові витрати у розмірі 1762 грн., а всього - 67174,22 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя С.Г. Зосименко