Постанова

від 23.10.2018 по справі 820/3648/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/3648/18 Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Сіренко О.І.

суддів: Перцової Т.С. , Жигилія С.П.

за участю секретаря судового засідання: Моісеєва К.Ю.

представника позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства"Термолайф" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2018, суддя Білова О.В., вул. Мар'їнська, 18-Б-3, м. Харків, 61004, повний текст складено 16.07.18 по справі № 820/3648/18

за позовом Приватного акціонерного товариства"Термолайф"

до Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

10 травня 2018 року, Приватне акціонерне товариство "Термолайф" ( далі по тексту позивач) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 26.02.2018 № 00000491411, яким позивачу зменшено розмір від ємного значення податку на додану вартість в розмірі 1 303 333,0 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вищезазначене податкове повідомлення-рішення є незаконним, оскільки не відповідає вимогам ст. ст.14. 1.181; 14.1.266, п. 36.5 с т. 36 Податкового кодексу України, п.187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, ст. ст. 198.1, 198.2 Податкового кодексу України . При цьому зазначив, що відповідач в акті перевірки не оспорює наявність договору, як підстави для здійснення предоплати за товар вказаний в цьому договорі, наявність податкової накладної та проведення по банківським рахункам предоплати у розмірі 7820000 грн., у тому числі ПДВ 1303333,33 грн. за постачання позивачу товару ТОВ ДОНКОКС . Вказану суму ПДВ відніс до складу податкового кредиту та сформував від ємне значення з податку на додану вартість за листопад 2016 року . При цьому відповідачем зроблений висновок про те, що у контрагента позивача ТОВ ДОНКОКС у ланцюгах постачання-реалізації вбачається обрив ланцюга товарної номенклатури та їх кількості, а також відсутність документальних підтверджень щодо рівня освіти, кваліфікації, професіональних знань, фахової належності робітників , що свідчить про неможливість виконання контрагентом позивача умов договору. Станом на момент подання позову жодної поставки товару ТОВ ДОНКОКС не відбулося. Позивач вважає, що відповідач не має права зменшувати позивачеві суму податкового кредиту у зв'язку з відсутністю постачання товару, зазначаючи, що взаємовідносини позивача та його контрагента мають реальний характер, підкреслюючи, що позивач не може нести відповідальність за діяльність його контрагента.

Представник відповідача не погодився з позовними вимогами та надав відзив на позов, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що контрагентом позивача були безпідставно виписані податкові накладні, оскільки фактично товар на адресу позивача не постачався. Контрагент позивача останню податкову звітність подав за жовтень 2017 до Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області .

У відповіді на відзив відповідача позивач просить задовольнити позовні вимоги, посилаючись на те, що перевірка проводилася з 23.01.2018 по 25.01.2018, а 25.01.2018 контрагент позивача частково повернув позивачеві передплату за непоставлений вугільний концентрат (вугілля марки Ж ) в сумі 480000 грн, в т.ч. ПДВ в сумі 80000 грн., у зв'язку з чим позивач у податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2018, поданій до податкового органу 19.02.2018, відкоригував податковий кредит листопада 2016. Позивач вважає, що у зв'язку з частковим поверненням йому суми передплати за непоставлене вугілля та подання податкової декларації після проведення перевірки, спірне податкове повідомлення-рішення є повністю незаконними та таким, що повністю підлягає скасуванню.

Представником відповідача надані заперечення, в яких представник відповідача зазначив, що позивачем не надано доказів отримання від ТОВ ДОНКОКС товару, за рахунок якого сформовано від'ємне значення податку на додану вартість.

4 липня 2018 року рішенням Харківського окружного адміністративного суду в задоволенні адміністративного позову приватного акціонерного товариства "Термолайф" до Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення № 00000491411 від 26.02.2018 року про зменшення розміру від"ємного значення з податку на додану вартість на суму 1303333,00 грн. відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та скасувати податкове повідомлення - рішення № 00000491411 від 26.02.2018 року. В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначив, що суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні повністю визнає наявність усіх необхідних первинних документів, які давали право позивачу на віднесення зазначених сум до податкового кредиту у повній відповідності до вимог пункту 44 підпункту 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, а також п.п. 14.1.266 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, проте безпідставно оперує фактом того, що ТОВ ДОНКОК не перереєстрований з непідконтрольної території, хоча чинне законодавство не містить таких вимог, та повністю ігнорує належну реєстрацію в органах Маріупольського ОДПІ ГУ ДФС України. Так, довідка Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС України, яка надана відповідачем містить значення про те, що контрагент відповідача у встановленому порядку подає фінансову звітність, відносно нього не порушено кримінальних проваджень. Також позивач зазначив, що предметом перевірки були операції позивача з ТОВ ДОНКОК у листопаді 2016 року. Перевірка фактично проводилась з 23.01.2018 року по 25.01.2018 року. 25 січня 2018 року позивач вже отримав частково повернення сплаченої передоплати внаслідок неможливості забезпечити постачання з боку ТОВ ДОНКОКС . Зазначений факт був належним чином відображений в податковій декларації за січень 2018 року, яка була прийнята органами ДФС 19.02.2018 року. В цій декларації позивачем було відкореговано показники податкового кредиту відповідно до отриманого повернення передоплати. Всупереч пояснення ДФС про ненадання цієї інформації, судом не надано належної оцінки тому факту, що саме з 19.02.2018 року органам ДФС вже було відомо про таке проведене коригування. Та на дату прийняття рішення за результатами розгляду скарги позивача, а також виписки оскаржуваних податкових повідомлень цей факт відповідачу був відомий. Відмовляючи в задоволенні позову, суд визнав недійсною суму податкового кредиту, частини якої в обліку позивача вже не існує.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач ГУ ДФС у Харківській області просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на той факт, що суд дійшов правомірного висновку про порушення позивачем вимог п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України у результаті чого завищено податковий кредит.

Суд, вислухавши суддю - доповідача, пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзив на апеляційну скаргу, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав :

Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що позивач приватне акціонерне товариство "Термолайф" зареєстроване як юридична особа та перебуває на обліку у Центральній ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області.

14.11.2016 року між позивачем ПРАТ ТЕРМОЛАЙФ та ТОВ ДОНКОКС укладено договір № ДТЛФ-1411/16 , відповідно до умов якого Продавець ТОВ ДОНКОКС зобов'язується продати Покупцю ПРАТ ТЕРМОЛАЙФ вугільну продукцію, відповідно до додатків до договору, які є невід'ємною частиною цього Договору. Покупець зобов'язується прийняти та сплатити за Товар. Товар відвантажується по реквізитах, обумовлених в додатках до цього Договору. Покупець здійснює 100% передоплату поставки узгодженої партії Товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця впродовж 10-ти календарних днів з моменту виставлення рахунку Продавцем. За прострочку виконання зобов'язань по цьому Договору винна сторона сплачує другій стороні неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення виконання зобов'язань. (т. 1 а.с. 100-102)

Відповідно до додатку №1 від 14.11.2016 до договору № ДТЛФ-1411/16 від 14.11.2016, сторонами договору визначено, що вугільний концентрат (вугілля марки Ж фр 0-100 мм) у кількості 3200 тон, загальною вартістю 7872000 грн, з урахуванням ПДВ, має бути поставлений Приватному акціонерному товариству "Термолайф" на умовах FCA - ст. Основа, відповідно до Інотермс 2010 у І кварталі 2017 року (т. 1 а.с.103).

З 19.01.2018 по 25.01.2018 Головним управлінням ДФС у Харківській області проведена позапланова виїзна перевірка позивача, з питань дотримання вимог податкового законодавства України щодо господарських взаємовідносин ПРАТ ТЕРМОЛАЙФ (податковий номер 34015182) з ТОВ ДОНКОКС (податковий номер 30962277) за листопад 2016 року, за результатами якої складено акт перевірки №377/20-40-14-11-11/34015182 від 01.02.2018 (т. 1 а.с.35-52)

Так, в ході проведення перевірки податковим органом встановлено, що ТОВ ДОНКОКС на адресу позивача, згідно бази даних ЄРПН, зареєстровані податкові накладні № 5 від 23.11.2016, № 7 від 23.11.2016, № 8 від 23.11.2016, № 9 від 23.11.2016, № 10 від 24.11.2016, № 11 від 24.11.2016, № 12 від 24.11.2016, № 13 від 24.11.2016, (т. 1 а.с.117-132).

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними позивачем включено до податкового кредиту за листопад 2016 року, що відповідає даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за листопад 2016 року, в сумі 1303333 грн.

Згідно наданих до перевірки ПРАТ ТЕРМОЛАЙФ картки та відомості по бухгалтерському рахунку 631 за період з 01.11.2016 по 30.11.2016 по контрагенту ТОВ ДОНКОКС , підприємство ПРАТ ТЕРМОЛАЙФ перерахувало оплату (аванс) у сумі 7820000 грн (Д-т 631 К-т 311 ).

До перевірки було надано, по банківському рахунку № НОМЕР_1 банку ПАТ Мегабанк , банківські виписки з призначенням платежу - предоплата за угольную продукцию согласно дог: ДТЛФ-1411/16 от 14.11.2016 , а саме від 23.11.2016 у сумі 800000 грн, у сумі 820000 грн, у сумі 1000000 грн, у сумі 2540000 грн, 24.11.2016 у сумі 460000 грн, у сумі 700000 грн, у сумі 700000 грн, у сумі 800000 грн.

Дебіторська заборгованість ПРАТ ТЕРМОЛАЙФ (податковий номер 34015182) перед ТОВ ДОНКОКС на кінець перевіреного періоду становила 7820000 грн.

В ході проведення перевірки було встановлено, що станом на 30.11.2016 поставки товару на адресу підприємства ПРАТ ТЕРМОЛАЙФ від ТОВ ДОНКОКС не було, тобто за перевірений період підприємством ПРАТ ТЕРМОЛАЙФ було перераховано лише грошові кошти на загальну суму 7820000 грн на адресу ТОВ ДОНКОКС .

ГУ ДФС у Харківській області отримано від Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області результати опрацювання зібраної податкової інформації за № 30962277/7/05-19-14-04 від 23.12.2016 щодо ТОВ ДОНКОКС (код ЄДРПОУ 30962277) за звітний період декларування ПДВ листопад 2016 року.

Узагальнена податкова інформація складена з причини неможливості проведення перевірки у зв'язку з тим, що ТОВ ДОНКОКС , код ЄДРПОУ 30962277, перебуває на непідконтрольній уряду України території: 83027 Донецька область, Київський вул. Савченка буд. 1 А. Відповідно до пп. 20.1.2 п. 20.1 ст. 20, абзаців 7-9, 13 п. 73.3 ст. 73, пп. 78.1.1, 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Кодексу, направити запит на податкову адресу підприємства не надається можливості, оскільки, відсутня технічна можливість направлення запиту засобами поштового зв'язку вищезазначеному підприємству, оскільки відповідно до Указу Президента України від 14.11.2014 № 875/2014 Про рішення ради національної безпеки і оборони України від 04.11.2014 Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областях та Розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.14 № 1085р. Про затвердження переліку населених пунктів на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження з 27.11.2014 року припинено приймання поштових відправлень на/з територію(ї) Донецької та Луганської областей до/з населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження. ( т. 1 а.с. 198-202).

Згідно акту перевірки №377/20-40-14-11-11/34015182 від 01.02.2018 податковим органом виявлено порушення позивачем п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, встановлено завищення податкового кредиту, в результаті чого зменшено від'ємне значення ПДВ за листопад 2016 року у сумі 1303333грн.

Позивач не погодився з висновками акту перевірки та надав заперечення до акту перевірки №377/20-40-14-11-11/34015182 від 01.02.2018 (т. 1 а.с.71-75), за результатами розгляду яких Головним управлінням ДФС у Харківській області відмовлено в задоволенні заперечень позивача, а висновки акту перевірки залишені без змін (т. 1 а.с.83-84).

На підставі акту перевірки №377/20-40-14-11-11/34015182 від 01.02.2018 Головним управлінням ДФС у Харківській області складено податкове повідомлення-рішення № 00000491411 від 26.02.2018, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1303333 грн (т. 1 а.с.32-33).

Позивач не погодився із зазначеним податковим повідомленням-рішенням та оскаржив його в адміністративному порядку до Державної фіскальної служби України(т. 1 а.с.85-90).

За результатами розгляду скарги позивача ОСОБА_3 фіскальною службою України прийнято рішення про результати розгляду скарги від 26.04.2018 №14967/6/99-99-11-01-01-25, яким залишене без змін податкове повідомлення-рішення № 00000491411 від 26.02.2018, а скарга позивача - без задоволення. (т. 1 а.с.94-98)

Відмовляючи в задоволенні позову ПРАТ Термолайф , суд першої інстанції виходив з того, що оскільки в ході проведення перевірки не встановлено реальної можливості здійснення господарських операцій з боку ТОВ ДОНКОКС , позивачу на момент укладення з ТОВ ДОНКОКС договору № ДТЛФ-1411/16 від 14.11.2016 та перерахування коштів було достеменно відомо про перебування ТОВ ДОНКОКС на непідконтрольній уряду України території, суд вважає, що висновки відповідача щодо здійснення позивачем попередньої оплати за нереальною операцією з придбання вугілля у ТОВ ДОНКОКС є обґрунтованими.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов язання звітного (податкового ) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов язань з постачання товарів /послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше :

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необороних активів ( у тому числі у зв язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно підпункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше : дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг. Для операцій із ввезенням на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Датою збільшення податкового кредиту орендаря (лізингоотримувача) для операцій фінансової оренди ( лізингу) є дата фактичного отримання об єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів ( контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу є дата фактичного отримання замовником результатів робіт ( оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Відповідачем не оспорюється наявність договору, як підстави для здійснення передоплати за товар, який зобов язався поставити йому ТОВ ДОНКОКС , наявність податкової накладної, а також перерахунок коштів на банківський рахунок контрагента позивача.

Тобто позивачем в листопаді 2016 року були виконанні всі зобов язання, які він взяв на себе як покупець, що покладені на нього договором, тому, відповідно до вимог Податкового кодексу України ( зокрема п.198.2 ст. 198 ) мав право віднесення сум податку до податкового кредиту за подією, що відбулася раніше, а саме - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг.

Згідно з пунктом 36.5 статті 36 Податкового кодексу України відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов язку несе платник податків. Отже платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Вказана відповідальність стосується кожного окремого платника податку .

Неможливість проведення звірки контрагента не може вказувати на порушення платником податків податкової дисципліни, оскільки останній позбавлений можливості здійснювати контроль за господарською діяльністю контрагента.

Крім того, Законом України від 17.07ю1997 року № 475/97-ВР ратифіковано Конвенцію про захист прав і основних свобод людини 1950 року ( далі - Конвенція), Перший протокол та протоколи № 2, 4, 7, 11 до Конвенції.

Відповідно до частини 1 статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов язковість яких надана Верховною Радою України є частиною національного законодавства України.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно з статтею 1 Першого протоколу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини у справі Булвес АД проти Болгарії ( заява 3991/03) у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив:

70.1, нарешті, що стосується зусиль для попередження обманних зловживань системою оподаткування ПДВ, Суд визнає, що коли Держави - члени Конвенції володіють інформацією про такі зловживання зі сторони певної фізичної чи юридичної особи, вони можуть вжити відповідних засобів щодо недопущення, зупинення чи покарання за такі зловживання. Однак, Суд вважає, що коли національна влада за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживаннях, пов язаних зі сплатою ПДВ, що нараховується при низці операцій з поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все-таки карає одержівача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов язання, за дії чи бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і по відношенню до якого не було засобів відстеження і забезпечення його старанності, то влада виходить за розумні межі і порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту права власності.

71. Враховуючи своєчасне і повне виконання компанією - замовником своїх обов язків із декларування ПДВ, неможливості з її стороні забезпечити дотримання постачальником його обов язків щодо декларування ПДВ і той факт, що не було ніякого шахрайства стосовно системи оподаткування, про яке компанія - заявник знала чи могла знати, Суд вважає, що компанія - заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності. Таким чином, мало місце порушення статті 1 Протоколу № 1 .

Особливості проведення реєстраційних дій щодо юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, місцезнаходженням/місцем проживання яких є територія проведення антитерористичної операції, встановлені статтею 4 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції та наказом Міністерства юстиції України від 25.11.2016 № 3359/5 Про врегулювання відносин, пов'язаних з державною реєстрацією юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, в межах декількох адміністративно-територіальних одиниць , зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 листопада 2016 р. за № 1528/29658.

Вищезазначені норми не містять вимоги щодо зміни фактичного місцезнаходження юридичної особи. Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Так, в Акті від 01.02.2018 року №377/20-40-14-11-11/34015182 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПРАТ ТЕРМОЛАЙФ (податковий номер 34015182), з питань дотримання вимог податкового законодавства України щодо господарських взаємовідносин з ТОВ ДОНКОКС (податковий номер 30962277) за листопад 2016 року та подальшої реалізації відсутні посилання на те, що підставою для висновків Акту стало саме місцезнаходження ТОВ ДОНКОКС за адресою, що розташована на непідконтрольній Уряду України території. В акті перевірки відповідач посилається на проведений аналіз податкових накладних, зареєстрованих в реєстрі та зроблений висновок про те, що у ТОВ ДОНКОКС у ланцюгах постачання-реалізації вбачається обрив ланцюга товарної номенклатури та їх кількості (стор.9 акту) та відсутність документальних підтверджень щодо рівня освіти, кваліфікації, професіональних знань , фахової належності робітників ТОВ ДОНКОКС , тощо (стор. 10 акту). Матеріали справи містять Результати опрацювання зібраної податкової інформації щодо ТОВ ДОНКОКС (код 30962277) за звітний період декларування ПДВ листопад 2016 року, (додано до відзиву на позовну заяву), в якій Маріупольська ОДПІ зазначає про те, що ТОВ ДОНКОКС (код 30962277) перебуває за основним місцем обліку у Маріупольській ОДПІ, що повністю відповідає законодавчим вимогам. Також в цьому ж документі зазначено про подання звітності з ПДВ , належну реєстрацію податкових накладних, та відсутність інформації від слідчих та оперативних підрозділів ДФС.

Місто Маріуполь є територією, що контролюється Урядом України та перебування ТОВ ДОНКОКС (код 30962277) на обліку у Маріупольській ОДПІ Донецької області та отримання останньою від ТОВ ДОНКОКС податкової звітності як в 2016 так і в 2017 роках, свідчить про дотримання зазначеним підприємством нормативних актів та законодавчих вимог України.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що висновку про безтоварність господарських операцій між позивачем та вказаними контрагентами відповідач дійшов, посилаючись на відомості податкової інформації Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області за № 30962277/7/05-19-14-04 від 23.12.2016 щодо ТОВ ДОНКОКС (код ЄДРПОУ 30962277) за звітний період декларування ПДВ листопад 2016 року.

Узагальнена податкова інформація складена з причини неможливості проведення перевірки у зв'язку з тим, що ТОВ ДОНКОКС , код ЄДРПОУ 30962277, перебуває на непідконтрольній уряду України території: 83027 Донецька область, Київський вул. Савченка буд. 1 А. Відповідно до пп. 20.1.2 п. 20.1 ст. 20, абзаців 7-9, 13 п. 73.3 ст. 73, пп. 78.1.1, 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Кодексу, направити запит на податкову адресу підприємства не надається можливості, оскільки, відсутня технічна можливість направлення запиту засобами поштового зв'язку вищезазначеному підприємству, оскільки відповідно до Указу Президента України від 14.11.2014 № 875/2014 Про рішення ради національної безпеки і оборони України від 04.11.2014 Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областях та Розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.14 № 1085р. Про затвердження переліку населених пунктів на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження з 27.11.2014 року припинено приймання поштових відправлень на/з територію(ї) Донецької та Луганської областей до/з населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження. ( т. 1 а.с. 198-202).

Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне вказати, що норми Податкового кодексу України, яким визначено порядок, підстави та спосіб дій з реалізації контролю за додержанням податкової дисципліни, не дають жодних правових підстав та повноважень контролюючим органам на складання офіційних письмових документів у формі результатів опрацювання зібраної податкової інформації. Такого способу дій контролюючого органу Податковий кодекс України не визначає.

Крім того, згідно з абз. 5 п. 86.7 ст. 86 ПК України контролюючим та іншим державним органам забороняється використовувати акт перевірки як підставу для висновків стосовно взаємовідносин платника податків з його контрагентами, якщо за результатами складення акту перевірки податкове повідомлення-рішення не надіслано (не вручено) платнику податків або воно вважається відкликаним відповідно до статті 60 цього Кодексу.

Отже, законодавець чітко і однозначно вказав, що навіть той офіційний письмовий документ, складання якого прямо передбачено законом, а саме акт перевірки, не може бути доказом вчинення податкового правопорушення у разі, коли за ним не винесено податкового повідомлення-рішення.

Оскільки акт перевірки без факту винесення податкового повідомлення - рішення не є доказом скоєння податкового правопорушення, то у силу ч. 7 ст. 9 КАС України таким доказом не може бути і письмовий документ у вигляді результатів опрацювання зібраної податкової інформації.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст.73 КАС України).

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст.74 КАС України).

В силу закону, отримання контролюючим органом акту перевірки чи довідки зустрічної звірки, в яких викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, акт перевірки контрагента не має преюдиційного значення та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджують обставини фактичної дійсності.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що узагальнена податкова інформація не є належним та допустимим доказом відсутності у позивача права на формування податкового кредиту.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб єкта владних повноважень обов язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що відповідач при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 26.02.2018 року № 00000491411 про зменшення розміру від"ємного значення з податку на додану вартість на суму 1303333,00 грн. діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, без дотримання вимог ч.2 ст.2 КАС України, отже, наявні підстави для скасування даного податкового повідомлення-рішення.

При ухваленні судового рішення суд першої інстанції не звернув уваги на зазначені обставини та ухвалив судове рішення з порушенням норм права.

Відповідно до вимог п.4 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно ч. 6 ст. 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем було сплачено судовий збір за подання адміністративного позову відповідно до наявного в матеріалах справи платіжного доручення № 4024 від 08.05.2018 року на суму 19 550,00 грн. та за подання апеляційної скарги відповідно до наявного в матеріалах справи платіжного доручення № 6272 від 24.07.2018 року на суму 29 325,00 грн. всього у розмірі 48 875 грн.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 КАС України).

Враховуючи, що судовим рішенням апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Термолайф" задоволено, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2018 по справі № 820/3648/18 скасовано та ухвалено нову постанову, якою позов Приватного акціонерного товариства "Термолайф" задоволено, колегія суддів дійшла висновку про необхідність стягнення за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень на користь позивача суми витрат зі сплати судового збору в загальному розмірі 48 875 ( сорок вісім тисяч вісімсот сімдесят п"ять ) грн.

Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 326, 327 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства"Термолайф" задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2018 по справі № 820/3648/18 скасувати. Ухвалити нову постанову, якою позов Приватного акціонерного товариства"Термолайф"задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення -рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 26.02.2018 року № 00000491411про зменшення розміру від"ємного значення з податку на додану вартість на суму 1303333,00 грн. повністю.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області на користь Приватного акціонерного товариства"Термолайф" витрати за сплату судового збору за подання адміністративного позову в сумі 19 550,00 грн. та за подання апеляційної скарги в сумі 29 325,00 грн. всього в сумі 48 875 грн.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя ОСОБА_4 Судді ОСОБА_5 ОСОБА_6 Повний текст постанови складено 26.10.2018.