Постанова

від 25.10.2018 по справі 815/3809/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 жовтня 2018 року

Київ

справа №815/3809/17

адміністративне провадження №К/9901/20948/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

головуючого Гриціва М.І.,

суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В., -

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Одеського обласного центру зайнятості (далі - Центр зайнятості) на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2018 року (суддя Крусян А.В.) у справі за позовом приватного підприємства Адвокатська компанія Редут (далі - Підприємство) до Одеського обласного центру зайнятості про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

встановив:

Одеський окружний адміністративний суд постановою від 16 листопада 2017 року задовольнив позов Підприємства до Центру зайнятості про визнання протиправним та скасування рішення.

На цю постанову суду Центр зайнятості подав апеляційну скаргу.

З огляду на невідповідність вимогам частини шостої статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції до 15 грудня 2017 року, далі - КАС), а саме, через те що до апеляційної скарги не було додано документа, що підтверджує сплату судового збору, суд апеляційної інстанції відповідно до вимог частини першої статті 108 КАС ухвалою від 01 грудня 2017 року апеляційну скаргу залишив без руху та надав строк для усунення її недоліків - 30 днів з моменту отримання копії цієї ухвали.

Ухвалою від 23 січня 2018 року апеляційний суд скаргу Центру зайнятості повернув особі, яка її подала, тому що відповідно до наявного в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення копію ухвали від 01 грудня 2017 року апелянт отримав 11 грудня 2017 року, однак у визначений у ній строк недоліки апеляційної скарги не усунув. З огляду на це, керуючись положеннями частини третьої статті 189 та пункту 1 частини третьої статті 108 КАС апеляційну скаргу повернув особі, яка її подала.

Центр зайнятості не погодився із рішенням суду апеляційної інстанції і звернувся із касаційною скаргою про його скасування та прийняття апеляційної скарги до розгляду.

На обґрунтування скарги зазначив, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення пункту 18 частини першої статті 5 Закону України від 8 липня 2011 року № 346-VI Про судовий збір (у редакції, що діяла на момент подання апеляційної скарги; далі - Закон № 346-VI). Вважає, що суд апеляційної інстанції не застосував вищезгадані норми закону, які підлягали застосуванню і передбачали, що органи Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, до яких належить й Центр зайнятості, звільнені від сплати судового збору.

Порушення норм процесуального права вбачає в тому, що суд другого рівня всупереч статті 242 КАС насамперед ухвалив незаконну ухвалу від 01 грудня 2017 року про залишення апеляційної скарги Центру зайнятості без руху, бо протиправно не застосував положення матеріального закону, який звільняв скаржника від сплати цього платежу, проігнорував (не надав правової оцінки) обґрунтовування звільнення від сплати судового збору, що містилося в апеляційній скарзі, а відтак допустив ті самі порушення процесуального права та ухвалив незаконне судове рішення від 23 січня 2018 про повернення апеляційної скарги апелянту.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду з'ясував обставини, на підставі яких було прийнято оскаржене рішення суду апеляційної інстанції, обговорив доводи касаційної скарги і дійшов висновку про таке.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом № 3674-VI.

Відповідно до пункту 18 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: Пенсійний фонд України та його органи, органи Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та Фонду соціального страхування України.

Як убачається з матеріалів справи, Центр зайнятості в касаційному порядку оскаржив ухвалу від 01 грудня 2017 про залишення апеляційної скарги без руху. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду постановою від 06 лютого 2018 року касаційну скаргу Центру зайнятості задовольнив, ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2017 року скасував, справу направив до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

У своїй постанові цей суд зазначив, що згідно з абзацом третім пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня Року № 90 Деякі питання державного управління у сфері зайнятості населення встановлено, що до внесення змін до Законів України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та Про зайнятість населення органи державної служби зайнятості продовжують виконувати завдання та функції у сфері зайнятості населення, трудової міграції та соціального захисту від безробіття, а також функції виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття і фінансуються за рахунок і в межах коштів, передбачених у бюджеті Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

Відтак, Центр зайнятості як орган, який виконує завдання та функції у сфері зайнятості населення, трудової міграції та соціального захисту від безробіття та, відповідно, функції виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування, є органом, який звільняється від сплати судового збору згідно з пунктом 18 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI.

За наслідками нового апеляційного розгляду Одеський апеляційний адміністративний суд постановою від 18 липня 2018 року апеляційну скаргу Центру зайнятості залишив без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2017 року залишив без змін.

За положеннями пункту 2 частини першої статті 349 КАС суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Згідно з частиною першою статті 353 КАС підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Наведені положення закону в контексті предмету касаційного перегляду дають підстави вважати, що суд апеляційної інстанції ухвалив рішення про повернення апеляційної скарги, хоча фактичні обставини та правові передумови на давали для цього підстав. За вимогами закону після скасування такого рішення справу належить направити для продовження апеляційного розгляду. Проте, беручи до уваги те, що ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2018 року фактично не перешкоджає провадженню у справі, оскільки надалі цей суд відкрив апеляційне провадження та здійснив апеляційний перегляд постанови суду першої інстанції по суті, підстав для направлення справи для продовження розгляду немає. Тому касаційна скарга підлягає задоволенню в частині вимог про скасування оскарженого судового рішення без направлення справи для продовження апеляційного розгляду.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

постановив:

Касаційну скаргу Одеського обласного центру зайнятості задовольнити частково.

Ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2018 року скасувати.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М.І. Гриців

Судді : Я.О. Берназюк

Н.В. Коваленко