Рішення

від 16.10.2018 по справі 1640/2910/18

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2018 року м. ПолтаваСправа № 1640/2910/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гіглави О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Костіної А.В.,

представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Протипожежні технології" до Управління Держпраці у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

22 серпня 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Протипожежні технології" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Держпраці у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови від 18 липня 2018 року №ПЛ1433/169/АВ/П/ПТ/ТД-ФС про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами у розмірі 446 760,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що робота товариства носить періодичний характер, що зумовлює залучення товариством підрядників на умовах цивільно-правового характеру для виконання окремих робіт. Роблячи висновок стосовно укладення директором ТОВ "Протипожежні технології" угод з громадянами ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, які мають ознаки трудових відносин, посадова особа Управління Держпраці у Полтавській області із вказаними громадянами не спілкувалася та не з'ясовувала у них специфіку роботи, їх бажання працювати чи на підставі трудового договору, чи на підставі цивільно-правових угод. На момент проведення інспектування вказані громадяни не надавали інспектору праці трудових книжок, вони не входили до штату підприємства, не підлягали правилам внутрішнього трудового розпорядку, облік їхнього робочого часу на товаристві не здійснювався. Після проведення інспекційного відвідування керівник товариства майже примусово оформив трудові відносини з особами, які раніше виконували роботи на підставі цивільно-правових угод, в результаті чого один з працівників, не пропрацювавши повного місяця, звільнився, решта також звернулися до керівника товариства із заявами про звільнення з роботи у з зв'язку з тим, що їх не влаштовують запропоновані умови роботи за трудовими договорами. Вказане свідчить про не допущення товариством порушень частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України, а відтак спірна постанова Управління Держпраці у Полтавській області винесена протиправно та необґрунтовано.

Ухвалою суду від 27.08.2018 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 11:10 18.09.2018, в проведенні якого оголошувалась перерва до 14:30 02.10.2018, а у подальшому, яке було перенесене на 14:20 11.10.2018.

14.09.2018 від Управління Держпраці у Полтавській області до суду надійшов відзив на позов (а.с. 117-124), у якому останнє просило суд відмовити в задоволенні позову товариства, посилаючись на те, що в спірному випадку правовідносини між товариством та ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 носять ознаки, притаманні саме трудовим відносинам між роботодавцем та найманими працівниками. Аналізуючи укладені між товариством та вказаними особами договори, інспектором встановлено: - не вказано строки, обсяги роботи по підтриманню експлуатаційної придатності системи автоматичного водяного пожежогасіння в приміщеннях ТРЦ "Київ", по монтажу автоматичної пожсигналізації, оповіщення, пожежогасіння та СРВ на об'єктах, із якими у ТОВ "Протипожежні технології" підписані договори на виконання вищевказаних робіт, а зазначено лише виконання процесу робіт; - відносини за угодами тривалі, оплата здійснена не за результатами праці, а щомісячно нараховувався розмір оплати за процес праці в рамках однієї угоди, роботи виконувалися весь час однакові. Також, відповідно до Журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці у підрозділах ТОВ "Протипожежні технології" вказані прізвища ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 із зазначенням проходження ними первинного та повного інструктажу, а також посаду, яку останні займають, що не передбачено за цивільно-правовою угодою. Тобто, за змістом умов договорів слідує висновок, що укладені договори маскують дійсні відносини між сторонами, внаслідок чого працівники не отримують прав та гарантій, передбачених Кодексом законів про працю України.

Позивачем до суду 14.09.2018 подано відповідь на відзив на позовну заяву (а.с. 111-114), у якій останній звертає увагу суду на існування постанов Київського районного суду м.Полтави від 21.08.2018 у справі 552/4506/18 та від 06.09.2018 у справі №552/4507/18. Вказаними постановами закриті провадження у справах про притягнення керівника ТОВ "Протипожежні технології" ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частинами першою, третьою статті 41 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення. Приймаючи зазначені постанови судді виходили з того, що при укладенні керівником товариства цивільно-правових угод з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 ним не допущено порушень законодавства про працю.

Ухвалою суду від 11.10.2018 підготовче провадження у даній справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні в приміщенні Полтавського окружного адміністративного суду на 14:30 16.10.2018.

В судовому засіданні 16.10.2018 представники позивача позовні вимоги підтримали та просили суд їх задовольнити.

Представник відповідача заперечувала проти задоволення позовних вимог з огляду на їх безпідставність.

Заслухавши вступне слово представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

В період з 26 по 27 червня 2018 року Управлінням Держпраці у Полтавській області проведено інспекційне відвідування ТОВ "Протипожежні технології", за наслідками якого складено акт №ПЛ1433/169/АВ від 27.06.2018, яким, зокрема, зафіксовано порушення товариством частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України щодо допуску працівників до роботи без укладення трудових договорів (а.с. 128-136).

18.07.2018 начальником Управління Держпраці у Полтавській області ОСОБА_8 прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ПЛ1433/169/АВ/П/ПТ/ТД-ФС, якою на ТОВ "Протипожежні технології" накладено штраф у розмірі 446760,00 грн (а.с. 165).

Підстави та порядок проведення інспекційного відвідування позивачем не оспорюються.

Позивач не погоджується з прийнятою постановою, в зв'язку з чим оскаржив її до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначає Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП України).

Кодекс законів про працю України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини. Законодавство про працю встановлює високий рівень умов праці, всемірну охорону трудових прав працівників (стаття 1 КЗпП України).

Частиною першою статті 1 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Як слідує з матеріалів справи, між ТОВ "Протипожежні технології" (замовником) та відповідними фізичними особами укладені цивільно-правові угоди, а саме:

- від 01.01.2017 №1 та від 01.01.2018 №3 з ОСОБА_4 (виконавець), за умовами яких замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання виконувати роботи по підтриманню експлуатаційної придатності системи автоматичного водяного пожежогасіння в приміщеннях ТРЦ "Київ" по вул. Зінківській, 6/1 в м. Полтава (а.с. 56, 139);

- від 02.05.2018 №3 з ОСОБА_5 (виконавець), за умовами якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання виконувати роботи по монтажу автоматичної пожсигналізації, оповіщення, пожежогасіння та СРВ на об'єктах, із якими у ТОВ "Протипожежні технології" підписані договори на виконання вищевказаних робіт (а.с. 63);

- від 04.06.2018 №4 з ОСОБА_7 (виконавець), за умовами якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання виконувати роботи по монтажу системи пожежної автоматики та СРВ на об'єктах, із якими у ТОВ "Протипожежні технології" підписані договори на виконання вищевказаних робіт (а.с. 66);

- від 22.01.2018 №5 та від 17.05.2018 №8 з ОСОБА_6 (виконавець), за умовами яких замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання виконувати роботи по монтажу системи пожавтоматики на об'єктах, із якими у ТОВ "Протипожежні технології" підписані договори на виконання вищевказаних робіт (а.с. 68, 71).

Відповідно до частини першої статті 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Загальне визначення цивільно-правового договору міститься у статті 626 Цивільного кодексу України, згідно частини першої якої договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

При цьому, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 Цивільного кодексу України).

Статтею 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до частин першої, другої статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відтак, цивільно-правовий договір - це угода між сторонами: громадянином і організацією (підприємством, тощо) на виконання першим певної роботи (а саме: договір підряду, договір про надання послуг, виконання робіт тощо), предметом якого є надання певного результату праці, але за цього виду договору не виникають трудові відносини, на які поширюється трудове законодавство.

За цивільно-правовим договором, укладеним між власником і громадянином, останній зобов'язується за винагороду виконувати для підприємства індивідуально визначену роботу. Основною ознакою, що відрізняє цивільно-правові відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес трудової діяльності, її організація. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

Аналогічний висновок викладений в постанові Верховного Суду від 18.01.2018 у справі №350/403/16-ц.

За трудовим договором працівника приймають на роботу (посаду), включену до штату підприємства, для виконання певної роботи (певних функцій) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою. Працівникові гарантується заробітна плата, встановлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації тощо.

При цьому, за цивільно-правовим договором оплачується не процес праці, а її результати, котрі визначають після закінчення роботи і оформляють актами здавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких провадиться їх оплата. Договором також може бути передбачено попередню або поетапну оплату. У трудовій книжці запис про виконання роботи за цивільно-правовими договорами не робиться. Водночас відповідно до пункту "а" частини третьої статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків зараховується до стажу роботи, що дає право на трудову пенсію.

Отже, основною ознакою, яка відрізняє трудові відносини від цивільно-правових є те, що трудове законодавство регулює процес трудової діяльності, її організації, а за цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається поза його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

З аналізу наведених норм слідує, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. Підрядник, який працює згідно з цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.

Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

Якщо фізичні особи не надавали замовнику трудових книжок, вони не входять до штату підприємства, не підлягають правилам внутрішнього трудового розпорядку, облік їхнього робочого часу замовником не здійснюється, то вказані відносини відповідають ознакам цивільного договору.

Згідно доводів товариства, метою укладання цивільно-правових угод з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 є виконання останніми певного визначеного обсягу конкретних робіт на користь замовників товариства, характер роботи якого, в свою чергу, є періодичним, що й зумовлює залучення ним підрядників на умовах цивільно-правового характеру.

У своїх письмових заявах від 02.07.2018, адресованих інспектору праці, яка здійснювала інспектування, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підтвердили, що їх взаємовідносини з ТОВ "Протипожежні технології" відбувалися на підставі цивільно-правових угод за їх власним бажанням на підставі наявних замовлень. У постійних трудових відносинах з товариством не перебували, отримували не заробітну плату, а винагороду за виконані замовлення (а.с. 52-55).

Судовим розглядом встановлено, що результати наданих ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь товариства робіт оформлялися актами прийому-передачі виконаних робіт.

Так, до матеріалів справи долучені наступні акти прийому-передачі виконаних робіт:

- від 31.01.2017, 28.02.2017, 31.03.2017, від 28.04.2017, від 31.05.2017, від 30.06.2017, від 31.07.2017, від 31.08.2017, від 29.09.2017, від 31.10.2017, від 30.11.2017, від 29.12.2017, від 31.01.2018, від 28.02.2018, від 30.03.2018, від 27.04.2018, від 31.05.2018, від 27.06.2018, підписані між ТОВ "Протипожежні технології" та ОСОБА_4 на підтвердження виконання останнім на користь товариства робіт згідно цивільно-правових угод від 01.01.2017 №1 та від 01.01.2018 №3 /роботи по підтриманню експлуатаційної придатності систем автоматичного водяного пожежогасіння в приміщеннях ТЦ "Київ"/ (а.с. 57-62, 140-151);

- від 31.05.2018, від 27.06.2018, підписані між ТОВ "Протипожежні технології" та ОСОБА_5 на підтвердження виконання останнім на користь товариства робіт згідно цивільно-правової угоди від 02.05.2018 №3 /роботи по монтажу автоматичної пожсигналізації спальних корпусів Ліщинівського психоневрологічного будинку-інтернату та системи раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення (СРВ) на об'єкті "Сари" Гадяцького району Полтавської області/ (а.с. 64-65);

- від 27.06.2018, підписаний між ТОВ "Протипожежні технології" та ОСОБА_7 на підтвердження виконання останнім на користь товариства робіт згідно цивільно-правової угоди від 04.06.2018 №4 /роботи по монтажу системи раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення (СРВ) на об'єкті "Сари" Гадяцького району Полтавської області/ (а.с. 67);

- від 28.02.2018, від 30.03.2018, від 31.05.2018, від 27.06.2018, підписані між ТОВ "Протипожежні технології" та ОСОБА_6 на підтвердження виконання останнім на користь товариства робіт згідно цивільно-правових угод від 17.05.2018 №8 та від 22.01.2018 №5 /роботи по монтажу автоматичної пожсигналізації спальних корпусів Ліщинівського психоневрологічного будинку-інтернату, системи раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення (СРВ) на об'єкті "Сари" Гадяцького району Полтавської області, а також системи установок пожежної автоматики/ (а.с. 69-70, 72-73).

Виходячи з аналізу вказаних актів, виконання на користь ТОВ "Протипожежні технології" робіт ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відбувалось періодично, тобто в певних місяцях року, про що зауважує й позивач.

Поряд з цим, за змістом актів прийому-передачі робіт роботи по підтриманню експлуатаційної придатності системи автоматичного водяного пожежогасіння в приміщеннях ТРЦ "Київ" по вул. Зіньківська, 6/1 в м. Полтава на користь останнього ОСОБА_4 виконувалися щомісячно.

Проти вказаної обставини товариство не заперечує, однак зауважує, що виконання таких робіт ОСОБА_4 відбувалося згідно плану-графіку шляхом виходу останнього на зазначений об'єкт лише один раз на місяць, що спростовує доводи відповідача щодо постійного виконання ОСОБА_4 на користь товариства певних трудових функцій.

Будь-яких доказів в спростування зауважень позивача та підтвердження постійного виконання ОСОБА_4 на користь товариства певних трудових функцій відповідачем в ході розгляду справи надано не було.

Оплата робіт за цивільно-правовими угодами, укладеними з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, проводилася у відповідності до приписів пункту 3.1 угод на підставі підписаних актів прийому-передачі виконаних робіт за місяць в розмірі, визначеному в цих актах. При цьому, оплата робіт проводилася виключно за ті місяці, коли ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 було виконано обумовлений обсяг робіт, тобто не систематично, що підтверджується відомостями розподілу виплат ТОВ "Протипожежні технології", відомостями про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам та платіжними дорученнями (а.с. 44-51, 77-106). При цьому, за змістом платіжних доручень при оплаті фізичним особам ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вартості виконаних робіт ТОВ "Протипожежні технології" проводилися відповідні загальнообов'язкові відрахування, передбачені законодавством.

В ході розгляду справи представник Управління Держпраці у Полтавській області звертав увагу суду на те, що у аналогічних за змістом пунктах 5.2 цивільно-правових угод, підписаних між ТОВ "Протипожежні технології" та ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, вказано, що сторони в межах угоди визнають, що режим робочого часу виконавців є повним робочим днем.

Вказане зауваження судом оцінюється критично, оскільки, на переконання суду, пункти 5.2 угод не відповідають фактичним обставинам та суперечать раніше вказаним в цивільно-правових угодах пунктам 1.5, за змістом яких ці угоди не носять характеру трудового договору і на них, відповідно, не поширюється дія норм чинного в Україні трудового законодавства.

Крім того, позивач пояснив, що зазначення в угодах пунктів 5.2 в такій редакції здійснено помилково, за фактичних обставин жоден з вказаних вище осіб не працював і не міг працювати в товаристві повний робочий день.

У відзиві на позовну заяву, в якості доводу на підтвердження трудових відносин між товариством та ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, Управління Держпраці у Полтавській області також посилається на те, що відповідно до Журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці у підрозділах ТОВ "Протипожежні технології" вказані особи зазначені в списках осіб за посадами, що проходили первинний та повторний інструктаж з охорони праці, хоча умови цивільно-правових угод таких вимог не передбачали.

Суд погоджується з доводами позивача про те, що незважаючи на виконання вказаними фізичними особами робіт на користь ТОВ "Протипожежні технології" за цивільно-правовими угодами, останні були проінструктовані з питань охорони праці товариством задля їх безпеки, і вказана обставина жодним чином не може свідчити про наявність в угодах ознак трудових взаємовідносин між сторонами таких угод.

Судовим розглядом встановлено, що на час проведення перевірки ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не надавали ТОВ "Протипожежні технології" трудових книжок, не входили до штату товариства, що підтверджується відповідним штатним розписом (а.с. 181), не підлягали правилам внутрішнього трудового розпорядку, облік їхнього робочого часу товариством не здійснювався, що вказує на відповідність відносин між вказаними особами та товариством ознакам договору про надання послуг.

За інформацією позивача, після інспекційного відвідування, враховуючи зауваження інспектора Управління Держпраці у Полтавській області, керівництво ТОВ "Протипожежні технології" у примусовому порядку оформило трудові відносини з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, що підтверджується відповідними наказами, штатним розписом на 2018 рік та списком сумісників, затвердженими 02.07.2018 (а.с. 183-184, 221-222).

Матеріали справи свідчать, що не пропрацювавши у позивача навіть кілька місяців, ОСОБА_9 звільнився з роботи за власним бажанням 06.08.2018, оскільки його не влаштовували умови працевлаштування за трудовим договором. При цьому, за змістом позовної заяви інших працівників - ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 також не влаштовують умови трудових відносин з товариством і вони аналогічно наполягають на звільненні з роботи.

З викладеного слідує, що інспектором Управління Держпраці у Полтавській області під час інспектування не з'ясовувалося у зазначених фізичних осіб питання, що стосується того, на яких саме умовах останні бажали виконувати роботи для товариства (працювати за трудовими договорами чи виконувати роботи за цивільно-правовими угодами), та не надавалася цьому оцінка.

Окрім зазначеного, судом при розгляді даної справи також враховано постанову Київського районного суду м. Полтави від 21.08.2018 у справі №552/4506/18, яка набрала законної сили 01.09.2018 (а.с. 115).

Так, вказаною постановою закрито провадження у справі про притягнення керівника ТОВ "Протипожежні технології" ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 41 КУпАП (фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору) у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, оскільки при укладенні керівником товариства цивільно-правових угод з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 ним не було допущено порушень законодавства про працю.

За викладених обставин, суд дійшов висновку, що спірні відносини між ТОВ "Протипожежні технології" та фізичними особами ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 виникли на підставі волевиявлення сторін за цивільно-правовими, а не трудовими, договорами і не порушили ані права зазначених осіб, ані інтереси держави.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач у ході розгляду справи не довів, що приймаючи оскаржувану постанову про накладення штрафу він діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За викладених обставин, оскільки під час розгляду справи суд дійшов висновку, що товариством не було порушено частину третю статті 24 КЗпП України, позовні вимоги про визнання протиправною та скасування постанови від 18.07.2018 №ПЛ1433/169/АВ/П/ПТ/ТД-ФС є правомірними і підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного та керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Протипожежні технології" (вул. Зіньківська, 19, офіс 409, м. Полтава, Полтавська область, 36009, код ЄДРПОУ 33964895) до Управління Держпраці у Полтавській області (вул. Пушкіна, 119, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 39777136) про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Полтавській області від 18 липня 2018 року №ПЛ1433/169/АВ/П/ПТ/ТД-ФС про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами у розмірі 446760,00 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Протипожежні технології" (вул. Зіньківська, 19, офіс 409, м. Полтава, Полтавська область, 36009, код ЄДРПОУ 33964895) судові витрати зі сплати судового збору в загальному розмірі 6701,40 грн (шість тисяч сімсот одна гривня сорок копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Полтавській області (вул. Пушкіна, 119, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 39777136).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 26 жовтня 2018 року.

Суддя ОСОБА_10