Постанова

від 25.01.2011 по справі 2а-15488/10/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 січня 2011 року 14:15 № 2а-15488/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О. при секретарі судового засідання Розсошко К.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнікс Трейд СП" про звернення стягнення на активи в розмірі 553 201,00грн. Державна податкова інспекція у Печерському районі міста Києва звернулася до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнікс Трейд СП" суми податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 553 201,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку позивача, податковий борг перед Державним бюджетом України виник у зв'язку з порушенням відповідачем вимог Законів України "Про податок на додану вартість" та "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

У відповідності до п. 11 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу України" податкові органи подають позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках, коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відповідач в жодне судове засідання не з'явився, клопотань, письмових заперечень чи пояснень по суті спору не надав.

За результатами розгляду документів і матеріалів поданих позивачем, пояснень його представника, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнікс Трейд СП" зареєстроване Печерською районною у місті Києві державною адміністрацією 16.08.2007 р., код ЄДРПОУ 35370449.

Відповідно до п.п. ґ) п.9.8. ст.9 Закону України Про податок на додану вартість, реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання. Анулювання реєстрації, в такому випадку, здійснюється за ініціативою відповідного податкового орган або такої особи.

У разі анулювання реєстрації платник податку позбавляється права на нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування, але у строки, визначені законом, є зобов'язаним погасити суму податкових зобов'язань або податкового боргу з цього податку, що виникли до такого анулювання, за їх наявності, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату сплати такої суми податку, чи ні.

Податковий орган зобов'язаний прийняти самостійне рішення про анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах "в" - "е" цього пункту. Платник податку зобов'язаний повернути податковому органу реєстраційне свідоцтво, якщо анулювання реєстрації здійснюється за ініціативою податкового органу, - протягом двадцяти календарних днів від дня прийняття рішення про анулювання. У цьому випадку затримка у поверненні такого свідоцтва прирівнюється до затримки у наданні податкової звітності з цього податку.

Згідно п.п.17.1.1. п.17.1. ст.17 Закону України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Так, враховуючи зазначені вимоги діючого податкового законодавства, у зв'язку з неповерненням відповідачем до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва свідоцтва платника податку на додану вартість № 100066319 від 21.09.2007 р., податковим органом було складено акт від 21.09.2009 р. № 2106/15-8 про затримку у повернені свідоцтва платника податку на додану вартість № 100066319 від 21.09.2007 р., на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення форми Р від 21.09.2009 р. № 0021291508/0, яким позивачу донараховане податкове зобов'язання в розмірі 170,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. Зазначене рішення не було вручене відповідачу у зв'язку з незнаходженням його за адресою реєстрації, у зв'язку з чим, розміщене на дошці податкових оголошень (повідомлень), про що складено акт від 15.02.2010 р. № 200/15-7.

На момент розгляду справи, відповідачем не подано до суду жодних доказів оскарження чи оплати суми податкового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні форми Р від 21.09.2009 р. № 0021291508/0.

Крім цього, Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва була проведена документальна невиїзна (камеральна) перевірка податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2009 року.

У результаті проведення зазначеної перевірки, податковим органом були виявлені порушення норм податкового законодавства з податку на додану вартість, а саме: Порядок заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 р. № 166; пп. 7.4.5. п. 7.4., п.п. 7.7.1. п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", про що складено акт від 25.09.2009 р. № 0023/1509.

В ході перевірки, шляхом співставлення даних, зазначених відповідачем у податковій декларації за червень 2009 року та даних інформаційних систем податкового органу: "Платників ПДВ", "Пошуково-довідкової системи ДПА України (ПДС)", "Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України", податковим органом були виявлені розбіжності сум податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 526 696,00 грн.

Так, Системою автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, на момент перевірки не виявлено жодного постачальника, який би задекларував податкове зобов'язання по операціям з відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Юнікс Трейд СП" за червень 2009 року в сумі 2 633 480,05 грн. (в тому числі податок на додану вартість -526 696,00 грн.).

Виявивши зазначені порушення позивачем було направлено відповідачу пропозицію щодо надання підтверджуючих документів, які б свідчили про фінансову-господарську діяльність підприємства за червень 2009 року. Відповідачем жодних документів подано не було.

Законом України "Про податок на додану вартість" передбачено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначеного цим Законом.

Відповідно до п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст.7 вищевказаного Закону України податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт і послуг), вартість яких відноситься до складу витрат виробництва (обігу). Пп. 7.5.1. п. 7.5. цього Закону України визнає датою виникнення права платника податку на податковий кредит дату списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт і послуг) або дату отримання податкової накладної. П.п. 7.3.1. п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з продажу товарів (робіт, послуг) вважається дата зарахування коштів від покупця на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу або дата відвантаження товарів.

Згідно п.п 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", до податкового кредиту не дозволяється включення будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. У разі, коли на момент перевірки платника податку податковим органом, суми податку попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними вище документами, тоді платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, встановлених законодавством України, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену документами.

З викладеної норми можна зробити висновок, що витрати по сплаті податку на додану вартість не включаються до складу податкового кредиту у разі відсутності податкової накладної.

Так, відповідачем не було подано жодних, передбачених діючих податковим законодавством України документів (податкових накладних чи митних декларацій), які б підтверджували його право на податковий кредит у сумі, визначеної ним у податковій декларації за червень 2009 року.

Відповідно до п.п. в) п.п. 4.2.2. п.4.2 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо, внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

Згідно п.п.17.1.4. п.7.1. ст.7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, визначеними у підпункті "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4

цього Закону, такий платник податків зобов'язаний (крім випадків, коли податкова декларація не приймається всупереч нормам цього Закону) сплатити штраф у розмірі п'яти відсотків суми донарахованого податкового зобов'язання, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Відповідно до зазначених норм податкового законодавства та на підставі акту перевірки від 25.09.2009 р. № 0023/1509, позивачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 25.09.2009 р. № 0000211509/0, яким відповідачу визначено до сплати податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 553 031,00 грн. (526 696,00 грн. -основний платіж, 26 335,00 грн. -штрафні (фінансові) санкції), яке не було отримане відповідачем у зв'язку з незнаходженням його за адресою реєстрації.

Таке рішення податкового органу було розміщене на дошці податкових оголошень, про що складено акт від 28.10.2009 р. № 19/1509.

Сума податкового зобов'язання, визначена податковим повідомленням-рішенням відповідачем оскаржена чи погашена відповідачем не була.

Відповідно до п.п. 5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Суд звертає увагу на те, що відповідачем не було реалізоване надане йому пп. 5.3.1 п.5.3. ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" право адміністративного оскарження оспорюваного рішення податкового органу.

Відповідно до п.п. 6.2.1 п.6.2 ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги: перша надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання; друга - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. У разі коли податковий орган чи пошта не може вручити платнику податків податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, податковий орган розміщує податкові вимоги на дошці податкових оголошень. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Судом встановлено, що на виконання зазначених вимог податкового законодавства Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва, були винесені дві податкові вимоги: перша на суму 553 031,00 грн. від 12.11.2009 р. № 1/10128, друга - на суму 553 031,00 грн. від 26.02.2010 р. № 2/2411, які не були отримані відповідачем у зв'язку з незнаходженням його за адресою реєстрації. Так, податковим органом зазначені податкові вимоги були розміщенні на дошці податкових оголошень та прийняте рішення про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу від 06.04.2010 р. № 332/1.

Таким чином, загальна сума податкової заборгованості відповідача становить 553 201,00 грн. Доказів сплати відповідачем зазначеної суми податкового боргу суду не надано.

В той же час, позивач просить стягнути з відповідача податковий борг з податку додану вартість, що є помилковим, оскільки відповідно до пп. 3.1.1. п. 3.1. ст.3 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" здійснюється звернення стягнення на активи підприємства в рахунок погашення податкового зобов'язання. Активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу.

У зв'язку з цим згідно зі ст. 8 зазначеного Закону, з метою захисту інтересів бюджетних споживачів активи платника податків, що має податковий борг, передаються у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно із законом та не потребує письмового оформлення. Податковий орган зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі застав за умови строку дії такої податкової застави більш як десять календарних днів.

Відповідно до ст.9 зазначеного Закону адміністративний арешт активів платника податків (далі - арешт активів) є виключним способом забезпечення можливості погашення його податкового боргу.

Суд звертає увагу на те, що згідно п.п. 10.1.1 п.10.1 ст.10 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли інші, передбачені цим Законом, заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності - шляхом продажу інших активів такого платника податків.

Так, стягнення коштів та продаж інших активів платника податків провадяться не раніше тридцятого календарного дня з моменту надіслання йому другої податкової вимоги.

Позивачем з огляду на приписи п.1.7 ст.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" не вказано на які саме активи відповідача має бути звернуто стягнення, крім того, викладено позовну вимогу без дотримання правил, викладених у п.11 ст.10 Закону України "Про державну податкову службу" та п.3.1.1 ст.3 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Таким чином, судом встановлено, що позивач не виконав вимог вищезазначених статей, спрямованих на погашення податкового боргу відповідача, разом з тим, матеріалами справи підтверджено наявність у відповідача непогашеного податкового боргу.

Суд вважає, що позивачем невірно обраний спосіб реалізації наданої йому компетенції, однак це не звільняє платника податків (зборів) від обов'язку своєчасно вносити їх до відповідного бюджету.

За таких обставин, Окружний адміністративний суд міста Києва за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає позовні вимоги частково обґрунтованими, а позовну заяву такою, що підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача -суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва задовольнити частково.

Звернути стягнення на активи Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнікс Трейд СП" (код ЄДРПОУ 35370449, адреса: м. Київ, пров. Чекістів, 3, кв. 54) з метою погашення податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 553 201,00 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Р.О. Арсірій