Рішення

від 22.10.2018 по справі 902/604/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" жовтня 2018 р. Cправа № 902/604/18

Господарський суд Вінницької області у складі судді Колбасава Ф.Ф., при секретарі судового засідання Вознюк К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду справу № 902/604/18

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОГІСТИК ТАЙМ" (вул. Харківське шосе, буд. 144, літ.А, м.Київ, 02091)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕСТ - АВТООПТ" (вул. Артема, буд. 24, кв. 23, м. Вінниця, 21001)

про стягнення 76 439, 97 грн.

Представники сторін:

позивача: Рябець Л.В.- за довіреністю № 4-2018р. від 03.09.2018 р.;

Бондаренко Ю.М. - керівник;

відповідача: не з'явився.

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛОГІСТИК ТАЙМ" звернулося до Господарського суду Вінницької області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕСТ - АВТООПТ" про стягнення 76439, 97 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо повернення передоплати у розмірі 76 439, 97 грн, поставки оплаченого товару.

Ухвалою суду від 24.09.2018 р. відкрито провадження у справі №902/604/18, справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження. Розгляд справи по суті, за правилами спрощеного позовного провадження, призначено на 04.10.2018 р.

04.10.2018 р. від позивача до суду надійшла заява №2018-01/10 від 01.10.2018 р., в якій повідомив суд про те, що станом на 01.10.2018 р. від відповідача на адресу позивача не надходило жодних заяв та відзиву на позовну заяву. У вказаній заяві позивач наполягає на своїх позовних вимогах в повному обсязі.

04.10.2018 р. від відповідача до суду надійшла заява від 04.10.2018 р. про повідомлення суд про причини неявки в судове засідання - у зв'язку із сімейними обставинами.

Вказані заяви були прийняті судом до розгляду.

Ухвалою суду від 04.10.2018 р., у зв'язку з невиконанням сторонами належним чином вимог ухвали суду від 24.09.2018 р., було відкладено розгляд справи у порядку спрощеного провадження на 22.10.2018 р. о 10:00 год., в приміщенні Господарського суду Вінницької області.

22.10.2018 р. від позивача до суду надійшло клопотання №2018-19/10 від 19.10.2018 р., в якому повідомив суд про те, що станом на 19.10.2018 р. від відповідача на адресу позивача не надходило жодних заяв та відзиву на позовну заяву. У вказаному клопотанні позивач наполягає на своїх позовних вимогах в повному обсязі.

Вказане клопотання прийнято судом до розгляду.

На визначену судом дату - 22.10.2018 р. в судове засідання з'явилися представники позивача, які підтримали позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, правом участі у судовому засіданні 22.10.2018р. відповідач не скористався. Про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, шляхом направлення ухвали від 04.10.2018р. рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції відповідачу. Останньому поштове відправлення з ухвалою суду вручено 16.10.2018р.

Відзиву, будь - яких письмових заяв і клопотань на день розгляду справи від відповідача щодо відкладення розгляду справи до суду не надійшло.

За вказаних обставин у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення відповідача про дату, час та місце судового слухання, але останній не скористався своїм правом на участь свого представника у судовому засіданні.

При цьому статті 42, 46 Господарського процесуального кодексу України зобов'язують сторони користуватись рівними їм процесуальними правами.

Положеннями ст. 178 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Враховуючи те, що норми статей 182, 183 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 3 частини 1 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Згідно із ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У зв'язку з вищезазначеним, справа розглядається у відповідності до ч. 9 ст.165, ч. 2 ст.78 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розгляд справи здійснюється з фіксуванням судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

22.10.2018 р., після повернення з нарадчої кімнати, в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали даної справи, заслухавши представників позивача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

Між позивачем - ТОВ "ЛОГІСТИК ТАЙМ" та відповідачем - ТОВ "БЕСТ - АВТООПТ" був укладений правочин в усній формі на основі попередньої оплати, згідно якого позивач 09.07.2018 р. замовив у відповідача масло моторне мінеральне Neste LXE 15W40 у кількості 180 кілограм та 20 літрів на загальну суму 17040,00 грн в т.ч. ПДВ та 30.07.2018 р. замовив шини (причіпні) Triangle 385/65R22/5 all-s 160L TR697 у кількості 7 штук на загальну суму 59399, 97 грн, в т.ч. ПДВ.

До висновку про існування між сторонами правочину в усній формі та як наслідок - виникнення між позивачем - ТОВ "ЛОГІСТИК ТАЙМ" та відповідачем - ТОВ "БЕСТ - АВТООПТ" правовідносин з поставки, суд прийшов внаслідок аналізу фактичних дій сторін, сукупної оцінки пояснень представників позивача та поданих у справу документів.

Відповідач, на підтвердження досягнутої домовленості, виставив позивачу рахунки на оплату масла моторного мінерального Neste LXE 15W40 у кількості 180 кілограм, 20 літрів на загальну суму 17 040,00 грн в т.ч. ПДВ та 30.07.2018 р. та шин (причіпні) Triangle 385/65R22/5 all-s 160L TR697 у кількості 7 штук на загальну суму 59399, 97 грн, в т.ч. ПДВ, а саме: № 6 від 09.07.2018 р. на загальну суму 17040,00 грн, в т.ч. ПДВ, № 10 від 30.07.2018 р. на загальну суму 59 399, 97 грн, в т.ч. ПДВ.

Позивач на виконання взятих на себе зобов'язань оплатив вищевказані рахунки на загальну суму 76 439, 97 грн, що стверджується банківськими виписками за 24.07.2018 р., 10.08.2018 р., платіжними дорученнями №463 від 24.07.2018 р. на суму 17 040, 00 грн, № 499 від 10.08.2018 р. на суму 59399, 97 грн.

Відповідач свої зобов'язання щодо поставки позивачу товару не виконав, що і стало причиною виникнення спору.

Позивач надіслав відповідачу вимогу №2013-08/31 від 31.08.2018 р., в якій відмовився від поставки попередньо оплаченого, не поставленого товару та про повернення коштів в сумі 76 439, 97 грн, що підтверджується описом вкладення у цінний лист, фіскальним чеком від 03.09.2018 р., накладною № 0205900102292. Згідно електронного реєстру відстежень поштових відправлень ПАТ "Укрпошта" вказаний цінний лист відповідач отримав 07.09.2018 р.

В матеріалах справи відсутні докази реагування відповідачем на вимогу № 2013-08/31 від 31.08.2018 р., докази поставки товару на суму 76439,97 грн (або іншу), повернення передоплати на суму 76439, 97 грн суду також не надано.

Неповернення відповідачем коштів стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Дослідивши і оцінивши надані докази суд дійшов наступного висновку.

За змістом положень статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частин першої, другої статті 509 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені цими актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, установлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1. ст.202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст. 205 ЦК України).

Приписами частини першої статті 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Відповідно до ст.627 ЦК України, відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За приписами ч.1 ст.629 цього Кодексу договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ч.1. ст.181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів

У відповідності до ч.1 ст.639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Форма договору сторонами визначається на власний розсуд (усна, письмова), недотримання письмової форми не тягне недійсності такого договору.

Згідно з ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 даної норми передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (статті 629 Цивільного кодексу України).

Частинами 1, 2 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Згідно з ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч.3 ст. 612 ЦК України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Статтями 662, 663 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Стаття 693 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права слідує, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. У разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Вибір поведінки є правом покупця.

Згідно ст. 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Системний аналіз письмових доказів у справі свідчить про наявність домовленості між сторонами про поставку товару відповідачем та їх оплату позивачем.

Судом встановлено, що матеріалами справи підтверджується факт виконання позивачем взятих на себе зобов'язань щодо здійснення попередньої оплати за товар в розмірі 76 439, 97 грн.

Докази того, що відповідач передав позивачу товар в матеріалах справи відсутні. Також в матеріалах справи відсутні докази щодо повернення позивачу коштів (попередньої оплати) за непоставлений товар в розмірі 76 439, 97 грн.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктами 1, 3 частини 1 статті 129 Конституції України одними з основних засад судочинства визначені рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 2 Господарського процесуального кодексу України, принципами господарського судочинства, є зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, розумність строків розгляду справи.

За умовами частини 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених законом.

З огляду на те, що відповідачем позовні вимоги не спростовано, доказів належного виконання зобов'язання щодо передачі товару чи повернення коштів не надано, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Керуючись ст.123, 129, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовільнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕСТ - АВТООПТ" (вул. Артема, буд. 24, кв. 23, м. Вінниця, 21001, код ЄДРПОУ 42112408) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОГІСТИК ТАЙМ" (вул. Харківське шосе, буд. 144, літ. А, м. Київ, 02091, код ЄДРПОУ 41085630) 76 439, 97 грн попередньої оплати та 1762, 00 грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

4 Копію рішення направити сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст.256, 257 ГПК України).

Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 29 жовтня 2018 р.

Суддя Колбасов Ф.Ф.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Харківське шосе, буд. 144, літ. А, м. Київ, 02091)

3 - відповідачу (вул.Артема, буд. 24, кв. 23, м. Вінниця, 21001)