Рішення

від 23.10.2018 по справі 909/636/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.10.2018 м. Івано-ФранківськСправа № 909/636/18

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Фрич М. М., секретар судового засідання Вакалюк А. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Приватного підприємства "Вансервісбуд"

вул. Івасюка, 38/71, м. Івано-Франківськ, 76018

до відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю "Будівельно-монтажна фірма "Івано-Франківськбуд"

вул. Галицька, 67, м. Івано-Франківськ, 76019

про стягнення заборгованості за договором в сумі 844 017,12 грн

за участю:

від позивача: Леник Ю.М., ордер №027690 від 27.06.2018

від відповідача: Яш П.К., ордер серія ІФ№045073

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Вансервісбуд" подало позов до Товариства з додатковою відповідальністю "Будівельно-монтажна фірма "Івано-Франківськбуд" про стягнення заборгованості за договором в сумі 844 017,12.

Ухвалою суду від 19.07.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справ за правилами загального позовного провадження і призначено підготовче засідання на 14.08.2018 року. В судовому засіданні 14.08.2018 року відкладено підготовче засідання на 28.08.2018 року. В судовому засіданні 28.08.2018 року судом оголошено перерву у розгляді справи до 02.10.2018 року. Ухвалою суду від 28.08.2018 року продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів. В судовому засіданні 02.10.2018 року судом оголошено перерву в розгляді справи до 11.10.2018 року. Ухвалою суду від 11.10.2018 року підготовче провадження у справі закрито і призначено розгляд справи по суті на 23.10.2018 року.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задоволити.

Представник відповідача проти позову заперечив.

Позиція позивача.

В позовній заяві (вх.№10734/18 від 18.07.2018) позивач вказує на те, що відповідачем не проведено повну виплату винагороди на користь позивача відповідно до укладеного між сторонами договору комісії від 12.04.2016 року.

За словами позивача, фактичність та належність надання позивачем повного комплексу послуг, що визначені договором комісії від 12.04.2016 року, підтверджується підписаним між сторонами Акт прийому-передачі виконаних робіт від 23.01.2017 року, яким також погоджено загальну вартість робіт на суму 3 245 000 грн.

Позивач вказав, що за результатами розгляду першої претензії /від 23.01.2018 року/, відповідачем здійснено часткове погашення боргу.

Станом на 16.07.2018 року заборгованість відповідача становить 542 900 грн.

Таким чином, позивач з посиланням на ст.526, 610, 612, 1013 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України просить суд стягнути з відповідача 542 900 грн - основного боргу, 278 365, 20 грн - договірні санкції (неустойка), 22 751, 92 грн - проценти річних відповідно до ст.625 ЦК України.

22.08.2018 року від позивача надійшла відповідь на відзив (вх.№12958/18 від 28.08.2018), де позивач вказує на те, що пропозиції зроблені відповідачем у грудні 2017 року та у червні 2018 року не могли бути акцептовані позивачем, оскільки не відповідають вимогам щодо належності виконання зобов'язання боржником, оскільки пропоновані квартири не перебували у власності відповідача, не були придатні для постійного проживання і взагалі не існувати як об'єкти цивільного обороту - нерухоме житлове майно. Позивач вважає, що в його діях відсутнє прострочення зобов'язання з боку кредитора.

Крім того, позивач вказав, що підтверджує правильність наданого розрахунку і вважає його повним та обґрунтованим.

Заперечення відповідача.

Відповідач по справі виклав свої заперечення у відзив на позовну заяву, який поступив до суду 08.08.2018 року (вх.№12015/18 від 08.08.2018).

Відповідно до відзиву пунктом 5.2 договору визначено, що оплата послуг комісіонера (позивача) повинна бути здійснена комітентом (відповідачем) в 5 етапів. Особливістю 2-4 етапів є те, що розрахунок може бути проведений шляхом передачі майна (житлової нерухомості) у порядку передбаченому умовами договору.

За словами відповідача, з доводами позивача про непроведення повної оплати відповідачем, не можна погодитись, оскільки відповідач здійснював постійну оплату послуг у грошовій формі та двічі пропонував позивачу прийняти у власність об'єкти житлової нерухомості, як визначений умовами договору альтернативний спосіб розрахунків.

Також відповідач вказав на те, що в силу ч.6 ст.232 Господарського кодексу України - нарахування неустойки повинно було припинитися 01.04.2018 року.

Крім того, в судовому засіданні 23.10.2018 року, при розгляді справи судом по суті, відповідач подав суду довідку (вх. №16406/18 від 23.10.2018), відповідно до якої відповідачем зараховано вартість виконаних робіт в розмірі 564 300 грн в оплату житла - двокімнатної квартири №37, що передбачено умовами даного договору (п.п.5.2.4 та 6.1).

При цьому, суд звертає увагу на таке.

Відповідно до ст.80 ГПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. В спірному випадку, відповідач пояснень щодо поважних причини пропуску подачі суду відповідного доказу - не надав..

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив таке.

Між приватним підприємством "Вансервісбуд" (надалі за текстом - комісіонер/позивач) та Товариством з додатковою відповідальністю "Будівельно-монтажна фірма "Івано-Франківськміськбуд" (надалі за текстом - комітент/відповідач) було укладено договір комісії (надання послуг) від 12.04.2016 року (а.с.10).

Відповідно до п.1.1. договору комісіонер зобов'язується за замовленням комітента за винагороду вчинити від імені та за рахунок комітента наступне:

- підшукати для комітента земельну ділянку площею не менше 0,28 Га для будівництва багатоквартирного житлового будинку в м. Івано-Франківську в мікрорайоні "Пасічна";

- земельна ділянка повинна відповідати усім вимогам для будівництва на ній багатоквартирних житлових будинків;

- конфігурація земельної ділянки повинна забезпечити можливість будівництва на ній багатоквартирного житлового будинку площею не менше 7000 м.кв;

- забезпечення укладення попереднього договору або протоколу погодження будівництва багатоквартирного житлового будинку на обраній комітентом земельній ділянці;

- сприяти в наданні місцевими органами самоврядування відповідних рішень щодо отримання права на будівництво багатоквартирного житлового будинку на обраній комітентом земельній ділянці;

- сприяти в оформленні всіх необхідних документів для отримання дозволу на будівництво багатоквартирного житлового будинку;

- підготувати та передати для підпису всі необхідні протоколи, договори, супровідну документацію для комітента;

- забезпечити належний супровід та підготовку усієї документації, документації фінансового характеру, здійснити юридичний та фінансовий аналіз, супровід ведення переговорів та укладання угод чи підписання інших юридичних документів;

- сукупна вартість витрат комітента пов'язаних з виконанням договорів чи інших документів, що пов'язані з отриманням права будівництва багатоквартирного житлового будинку на визначеній земельній ділянці не повинна перевищувати 14 відсотків від загальної розрахункової вартості житла;

- результатом (фактом) виконання комісіонером замовлення комітента за даним договором, повинен бути укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки, договір оренди (суборенди) земельної ділянки або договір що передбачає умови спільного будівництва на такій земельній ділянці.

Відповідно до п.2.3. договору за результатами виконання договору комісіонер зобов'язаний надати комітенту акт прийому - передачі виконаних робіт по даному договору, що підписується сторонами та є невід'ємною частиною даного договору.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що на дату укладання даного договору сума комісії, що підлягає сплаті комітентом комісіонерові, становить 3 245 000 грн.

Розділом V договору сторонами встановлено умови та порядок виконання розрахунків.

Так, відповідно до п.5.2. договору комітент зобов'язаний оплатити послуги комісіонера за даним договором в п'ять етапів на умовах, що казані в даному розділі: п.5.2.1. договору - перший етап - сума коштів 221 000 грн повинна бути виплачена комітентом комісіонеру до 01.06.2017 року щомісячними рівномірними платежами; п.5.2.2. договору - другий етап - сума коштів 1 314 000 грн повинна бути виплачена комітентом комісіонеру на протязі 10 календарних днів після підписання акту виконаних робіт по цьому договору.

Розрахунок може бути проведений шляхом передачі майна (житлової нерухомості) у вигляді 146 квадратних метрів загальної вартості квартир з оформленням акту прийому-передачі площі квартир, що оплачені відповідно до довідки про підтвердження проведеної оплати. Передається: двохкімнатна квартира: 1 шт., загальна площа 75 м.кв., яка знаходиться в 130 кв. ж/б №13, поверх 9, квартира проектним номером №125, двохкімнатна квартира: 1шт., загальна площа 71 м. кв., яка знаходиться в 130 кв. ж/б №13, поверх 1, квартира проектним номером №2.

Пунктом 5.2.3. передбачено третій етап - сума коштів 387 000 грн повинна бути виплачена комітентом комісіонеру в другому кварталі 2017 року. Розрахунок може бути проведений шляхом передачі майна (житлової нерухомості) у вигляді 43 квадратних метрів загальної площі квартир з оформленням ату прийому-передачі площі квартир, що оплачені відповідно до довідки про підтвердження проведеної оплати. Передається: однокімнатна квартира: 1 шт., загальна площа 43 м.кв., яка знаходиться в 97 кв.ж/б №12.

Відповідно до п.5.2.4. договору - четвертий етап - сума коштів 1 323 000 грн, повинна бути виплачена комітентом комісіонеру в третьому кварталі 2017 року. Розрахунок може бути проведений шляхом передачі майна (житлової нерухомості) у вигляді 147 м.кв. загальної вартості квартир з оформленням акту прийому-передачі площі квартир, що оплачені відповідно до довідки про підтвердження проведеної оплати. Передається: однокімнатна квартира: 1 шт., загальна площа 43 м.кв., яка знаходиться в 97 кв. ж/б №12, однокімнатна квартира: 1 шт., загальна площа 43 м.кв., яка знаходиться в 97 кв. ж/б №12, однокімнатна квартир: 1 шт., загальна площа 61 м.кв., яка знаходиться в 97 кв.ж/б №12.

Відповідно до п.5.2.5. - п'ятий етап. У випадку якщо в процесі будівництва буде збільшено загальну площу житла будинку №12 (перша, друга, третя блок секції) комітент зобов'язується збільшити розмір комісії. Сума збільшення визначається в розмірі 10 (десять) відсотків від добутку площі на яку відбулось збільшення, помножену на 9000 грн із розрахунку первинної площі замовлення. Розрахунок може бути проведений шляхом передачі майна (житлової нерухомості) у вигляді квадратних метрів загальної площі квартир, визначеної в розмірі 10 відсотків від розміру збільшення загальної площі квартир будинку №12 з оформленням акту прийому-передачі площі квартир.

Відповідно до підписаного між сторонами Акту про прийняття-передачі виконаних робіт від 23.01.2017 року - в період з 12 квітня 2016 року по 23 січня 2017 року комісіонер на виконання замовлення комітента виконав та передав роботи, що визначені замовленням та відповідають п.1.1. договору. Вартість робіт становить 3 245 000 грн. (а.с.14).

Відповідно до претензії позивача вих.№3 від 23.01.2018 року, яка направлена відповідачу, вказано провести розрахунок з комісіонером до 01.10.2017 року, сума боргу станом на 19.01.2018 року - 1 325 311 грн (а.с.16).

Пунктом 6.1. договору передбачено, що у випадку порушення комітентом строків виплати суми або зарахування вартості виконаних робіт в оплату житла, передбаченого п.5.2.1., п.5.2.2., п.5.2.3., п.5.2.4., п.5.2.5 даного договору, він сплачує комісіонеру штраф, неустойку в розмірі 0,1 (нуль цілих одну десяту) % від суми платежу за кожний день прострочення.

В спірному випадку, враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог. Приймаючи рішення, суд виходив з такого.

Предметом спору між сторонами є стягнення з відповідача основного боргу в сумі 542900 грн., 278365 грн. договірної санкції та 22751.92 грн. річних відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України.

12 квітня 2016р. сторонами укладено договір комісії, п.п.5.2-5.2.5 якого передбачає порядок та умови розрахунків між сторонами, а п.6.1 - відповідальність за порушення їх виконання.

Так, комітент /відповідач/ зобов'язувався оплатити послуги комісіонера /позивача/ в п'ять етапів і на визначених умовах, якими є:

- сплата певної суми коштів в визначені терміни: 1-й етап - сума коштів 221000 грн. до 1 червня 2017р. щомісячними рівномірними платежами ; 2-й етап - сума коштів - 1314000 грн. на протязі 10 календарних днів після підписання акту виконаних робіт по цьому договору; 3-й етап - сума коштів 387000 грн. - другий квартал 2017р.; 4-й етап - сума коштів 1323000 грн. - третій квартал 2017р. 5-й етап - за умови збільшення житлової площі будинку - четвертий квартал 2018р.

- та передбачена можливість проведення розрахунку шляхом передачі майна /житлової нерухомості /крім першого етапу розрахунку/. Щодо проведення розрахунку майном - окремі терміни такої передачі умовами договору не передбачені. Позивач для визначення терміну виконання зобов'язання відповідачем в такому порядку застосовує терміни, які визначені для розрахунку грошима. Крім того, позиція позивача зводиться до того, що таке майно має відповідати п.5.2.6 договору.

Проте, суд не може погодитися з такою позицією сторони, оскільки вона є:

1/ небезспірною;

2/ суперечить логічній конструкції самого тексту договору. Так, як правомірно зауважує відповідач, по другому етапу розрахунків, який повинен відбутися протягом 10 календарних днів після підписання акту виконаних робіт по договору комісії від 12 квітня 2016р., сторони установили можливість альтернативного порядку розрахунків /тобто майном/ незважаючи на те, що таке майно в апріорі не могло бути створене як це вказано в п.5.2.6 договору в такий термін.

Таким чином, суд робить висновок про те, що п.5.2.6 дає конкретну характеристику майна, якій повинно відповідати майно для того щоб розрахунок між сторони вважався проведеним, проте такий стан майна з термінами розрахунків, визначених для перерахування коштів не ув'язується, а тому є ще одним доказом того, що встановлені сторонами договору терміни розрахунків коштами не можуть бути перенесені на строки розрахунків майном.

В цьому контексті суд погоджується з посиланням відповідача на ст.526 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Проте, за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо виходити з наведеної норми права стосовно спірної ситуації, то розрахунок майном у стані, як це вказано в п.5.2.6 договору можливий тільки при здачі об'єкта в експлуатацію. Разом з тим, сторони не позбавлені можливості визначення такого майна, що підлягає передачі на більш ранніх стадіях здачі об'єкта в експлуатацію.

Такі намагання відповідача є доведеними та не заперечуються позивачем, що свідчить про належне розуміння відповідачем своїх зобов'язань по договору в частині розрахунків за надані послуги /а. с. 43,44,58/. Крім того, подана суду з порушенням вимог ГПК України, довідка про зарахування відповідачем виконаних робіт в розмірі 564 300 грн в оплату житла - двокімнатної квартири №37 загальною площею 62,7 кв.м. у 97-ми квартирному житловому будинку, що в м. Івано-Франківську по вул. Хіміків (по генплану №12) - свідчить про виконання стороною зобов'язань за договором в альтернативний спосіб.

В цьому сенсі слід виходити з того, що на момент укладення договору і надання стороні права альтернативного розрахунку - сторони розуміли значення своїх дій, їх наслідки та реальну можливість виконання прийнятих зобов'язань по договору.

Судом визнаються обгрунтованими посилання відповідача на ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, ч.2 ст.193 та ч.1 ст.221 Господарського кодексу України. Зокрема ч.2 ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна вживати усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони. Проте, позивач, двічі отримавши повідомлення відповідача про виділення квартири в рахунок зобов'язань за договором комісії від 5 квітня 2017р. - жодного разу не відповів /докази протилежного суду не надані/. Намагання позивача ігнорувати пропозицію відповідача щодо проведення розрахунку по договору майном - не відповідає умовам самого договору та суперечить ст.525 Цивільного кодексу України, яка забороняє односторонню зміну умов договору.

Доводи позивача, висловлені в ході судового засіданні та викладені у відповіді на відзив з приводу того, що запропоноване відповідачем майно в рахунок виконання зобов'язання по договору на момент вчинення такої пропозиції не носило ознак індивідуального майна та не могло бути об'єктом цивільного обороту є правильними в принципі, проте з урахуванням конкретної ситуації та умов договору не надають право стороні в односторонньому порядку вимагати від контрагента по договору виконання свого зобов'язання виключно грошовими коштами.

На підставі викладеного, суд не вбачає в діях відповідача уникнення від виконання зобов'язання за договором, факт прострочення грошового зобов'язання відсутній, а відтак суд приходить до висновку що відповідач не порушив право позивача, яке підлягає захисту в судовому порядку.

Щодо позовних вимог в частині стягнення договірної санкції, яка передбачена п.6.1 договору. Наведений пункт договору передбачає відповідальність відповідача за:

- 1/ випадки порушення Комітентом строків виплати суми /коштів/,

- 2/ зарахування вартості виконаних робіт в оплату житла, передбаченого п.5.2.1, п.5.2.2., п.5.2.3, п.5.2.4, п.5.2.5.

Позивачем з посиланням на вказану умову договору заявлено до стягнення 278365 грн.20 коп. договірної санкції в зв'язку з невиплатою відповідачем всієї суми винагороди за договором комісії. Проте, в даному випадку не взято до уваги можливість проведення розрахунку в альтернативний спосіб та суду не доведено, що відповідач відмовляється /а матеріали справи свідчать протилежне/ від розрахунків майном.

За таких умов вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафної санкції визнаються передчасними та необгрунтованими. До того ж при обчисленні суми пені не взято до уваги ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та вимоги ч.6 ст.232 ГКУ, про що вказує відповідач в відзиві на позов.

Висновок суду щодо правомірності вимог в частині стягнення пені стосується і вимог позивача щодо стягнення з відповідача 3 % річних.

В спірному випадку, суд, дослідивши подані докази і на підставі цих доказів з урахуванням обставин по справі та діючого законодавства дійшов до висновку про те, що вимоги позивача є необґрунтованими, а відтак задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст.129 ГПК України судові витрати слід залишити за позивачем.

Керуючись ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, ч.2 ст.193, ч.2 ст. 221 Господарського кодексу України, ст.86,123, 129 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові Приватного підприємства "Ванбудсервіс" /76018, м. Івано-Франківськ, вул. Івасюка, 38/71, код ЄДРПОУ38986887/ до Товариства з додатковою відповідальністю "Будівельно-монтажна фірма "Івано-Франківськміськбуд" /76019, м. Івано-Франківськ, вул. Галицька, 67, код ЄДРПОУ 01272433/ про стягнення заборгованості за договором комісії (надання послуг) від 12 квітня 2016 року в сумі 542 900 грн - основного боргу, 278 365, 20 грн - договірної санкції (неустойка), 22 751, 92 грн - проценти річних відповідно до ст.625 ЦК України - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Західним апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 29.10.2018

Суддя Фрич М. М.