Рішення

від 29.10.2018 по справі 910/11987/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ м. Київ 29.10.2018Справа №  910/11987/18 Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., розглянувши у спрощеному провадженні справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Готельний комплекс «Братислава» до Товариства з обмеженою відповідальністю «АК-Білдінг» про  стягнення заборгованості в розмірі 23 829 грн. Без повідомлення (виклику) сторін. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:             Приватне акціонерне товариство «Готельний комплекс «Братислава» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «АК-Білдінг» про  стягнення заборгованості в розмірі 23 829 грн. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за Договором оренди № 2234 від 31.05.2017, в частині здійснення розрахунків. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.09.2018 відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи характер спірних правовідносин, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив. З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 27.07.2018 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 02192, м. Київ, вул. Андрія Малишка, будинок 1, офіс 315. Вказана ухвала надсилалася рекомендованим листом з поміткою «судова повістка». Відповідно до п. 99 постанови КМУ від 5 березня 2009 р. N 270 «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку», рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об'єкті поштового зв'язку вручаються адресату. У разі відсутності адресата до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення. Відповідно до п. 116 розділу «Строк зберігання поштових відправлень, поштових переказів» постанови КМУ від 5 березня 2009 р. N 270 «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку», у разі невручення рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через 5 календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причини невручення. З залученого до матеріалів справи листа, у якому відповідачу направлялася копія ухвали, вбачається, що даний лист суду було повернуто поштою у зв'язку з закінченням терміну його зберігання на відділенні. З пунктів 99 та 116 указаних Правил вбачається, що повернення поштою рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» з зазначенням причини «за закінченням терміну зберігання» можливо тільки у разі, якщо під час доставки поштою його не можна було вручити адресату або його уповноваженому представнику (відправлення не вручене під час доставки), та якщо на вкладене до абонентської скриньки адресата повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення адресат не відреагував – не звернувся на пошту для отримання судової повістки, проте відправлення чекало адресата (зберігалося) на пошті встановлений законом строк, і лише після його сплину було повернуто за зворотною адресою. Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання листа з ухвалою суду відповідачем та повернення його до суду з поміткою «повернуто відправнику за закінченням терміну зберігання» є наслідком свідомого діяння (бездіяльності) відповідача щодо його належного отримання, тобто є власною волею відповідача. У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень – автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»). Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалами у справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua). Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України. Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,             ВСТАНОВИВ: 31 травня 2017 року між Приватним акціонерним товариством «Готельний комплекс «Братислава» (далі – орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АК-Білдінг» (далі – орендар, відповідач) укладено Договір оренди № 2234 (далі – Договір), відповідно до умов якого, орендодавець зобов'язується передати орендареві в строкове платне користування нежитлове приміщення, наведене в Додатку № 1 до цього Договору, на третьому поверсі будівлі загальною площею 16,9 м.кв. (кім. 315), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Андрія Малишка, буд. 1 з правом користування комунікаціями (електроенергія, водопостачання), що розташовані в приміщенні, а орендар зобов'язується прийняти це приміщення, своєчасно сплачувати орендну плату та після припинення цього Договору повернути приміщення, своєчасно сплачувати орендну плату та після припинення цього Договору повернути приміщення орендодавцеві в належному стані. Відповідно до пунктів 3.1-3.3 Договору приміщення повинно бути передано орендодавцем і прийнято орендарем в оренду за актом передачі-приймання приміщення, який має бути підписаний сторонами не пізніше 01.06.2017. Моментом передач/прийняття приміщення в оренду є дата та час підписання сторонами акту передачі-приймання приміщення. У випадку, як що в акті передачі-приймання не зазначено час передачі/прийняття приміщення сторони дійшли згоди вважати, що приміщення вважається переданим орендодавцем та прийнятим орендарем в оренду о 08:00 год. за київським часом у день складання акту передачі-приймання приміщення. Стан приміщення на момент передачі в оренду є належним, відсутні будь-які дефекти, поломки та ушкодження, про що відображається сторонами в акті передачі-приймання приміщення. Згідно з п. 4.1 Договору строк оренди приміщення становить: з моменту підписання сторонами акту передачі-приймання приміщення та діє по 31.12.2017. У відповідності до п. 4.2 Договору у разі припинення або розірвання Договору раніше закінчення строку оренду, у випадках передбачених  цим Договором та законодавством України, строк оренди вважається таким, що  закінчився з моменту припинення або розірвання цього Договору. Згідно з п. 5.2.2 Договору орендар за користування приміщення щомісячно сплачує орендну плату протягом дії Договору, що складає (з урахуванням ПДВ) 3  549,50 грн. У розмір орендної плати входить плата за користування земельною ділянкою, на якій розташоване приміщення. За умовами п. 5.3 Договору орендна плата сплачується орендарем щомісячно авансом не пізніше 10 числа поточного місяця згідно рахунку, виставленому орендодавцем, шляхом перерахування грошових коштів на особовий рахунок орендодавця або в інший погоджений сторонами спосіб, що не заборонений законодавством України. Якщо останній день платежу за цим Договором припадає на вихідні чи святкові дні, то останнім днем платежу буде вважатися банківський день, що є наступним після вихідного чи святкового дня. Пунктом 6.2 Договору узгоджено, що орендар зобов'язаний, зокрема сплачувати орендодавцю всі передбачені цим Договором платежі. Відповідно до п. 9.1 Договору орендар вступає у користування приміщенням з дати підписання Акту приймання-передачі приміщення. При закінченні строку оренди, орендар зобов'язаний протягом трьох робочих днів з моменту закінчення строку оренди повернути орендодавцю приміщення в тому стані. В якому вони були одержані в оренду з урахуванням нормального зносу, якщо сторони не дійдуть згоди про інше. Приміщення вважається повернутим орендарем та отриманим орендодавцем з моменту підписання сторонами Акту зворотної передачі приміщення. За актом передачі-приймання приміщення від 01.06.2017 до Договору, орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування об'єкт оренди з майном, що знаходиться у орендованому приміщенні. 08.12.2017 сторонами укладено Додаткову угоду № 1, за умовами якої сторони дійшли згоди продовжити строк дії Договору по 31.12.2018. Також, сторони дійшли згоди викласти, зокрема пункт 5.2.2 Договору у новій редакції. Відповідно до п. 5.2.2 Договору (в редакції Додаткової угоди № 1 від 08.12.2017) орендар за користування приміщенням щомісячно сплачує орендну плату протягом дії Договору, що складає (з урахуванням ПДВ) 3  971,92 грн. У розмір орендної плати входить плата за користування земельною ділянкою, на якій розташоване приміщення. Протягом всього строку дії Договору сторони зобов'язуються не пізніше останнього числа кожного місяця складати та підписувати Акти надання послуг оренди. Орендар зобов'язаний підписати Акти надання послуг оренди та повернути один примірник орендодавцю протягом трьох робочих днів з дати його отримання (п. 5.19 Договору). 31.08.2018 сторонами укладено Угоду про розірвання Договору, відповідно до умов якої, сторони дійшли взаємної згоди розірвати Договір оренди з 01.09.2018. Пунктом 2 Угоди сторонами погоджено, що зобов'язання сторін, виконання яких сторонами вже почалося відповідно до Договору, повинні бути виконанні в наступному порядку: орендар зобов'язується сплатити орендодавцю суму заборгованості, що виникла за Договором, що становить 23  829 грн. в т.ч. ПДВ (20%) в строк до 05.09.2018. Згідно з п. 3 Угоди орендар зобов'язується вивезти належне йому майно та передати приміщення за актом прийому-передачі (повернення) 31.08.2018. За актом зворотної передачі (повернення) приміщення та майна від 31.08.2018. до Договору орендар повернув, а орендодавець прийняв орендовані приміщення та майно. Як зазначає позивач, ТОВ «АК-Білдінг» належним чином не виконало взяті на себе зобов'язання за договором в частині повної та своєчасної сплати орендної плати, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 23  829 грн. Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку. Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України  зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Укладений між сторонами договір є договором оренди, а відтак між сторонами виникли орендні правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України. Вказаний договір є підставою для виникнення  у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно зі ст. ст. 173, 174, 175 ГК України, ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України і згідно зі ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.   При цьому, зобов`язання в силу вимог ст. 525,526 Цивільного кодексу України  має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у ч. 1  ст. 193 Господарського кодексу України. Як встановлено ч. 1  ст. 283 Господарського кодексу України  за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Згідно з ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України  до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч. ч. 1, 5 ст. 762 ЦК України).   Орендна плата – це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності  (ч. 1 ст. 286 ГК України). Відповідно до п. 5.2.2 Договору (в редакції Додаткової угоди № 1 від 08.12.2017) орендар за користування приміщенням щомісячно сплачує орендну плату протягом дії Договору, що складає (з урахуванням ПДВ) 3 971,92 грн. У розмір орендної плати входить плата за користування земельною ділянкою, на якій розташоване приміщення. Згідно з ч. 5 ст. 762 ЦК України, ч. 3 ст. 285 ГК України та п. 6.2 Договору орендар зобов'язаний сплачувати орендну плату та інші передбачені Договором платежі у встановлених розмірах та у відповідні строки. При цьому, протягом всього строку дії Договору сторони зобов'язуються не пізніше останнього числа кожного місяця складати та підписувати Акти надання послуг оренди. Орендар зобов'язаний підписати Акти надання послуг оренди та повернути один примірник орендодавцю протягом трьох робочих днів з дати його отримання (п. 5.19 Договору). На виконання умов Договору сторонами складено та підписано Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № Б-0000030 від 31.01.2018 на суму 3 971,50 грн., № Б-00000088 від 28.02.2018 на суму 3  971,50 грн., № Б-0000125 від 31.03.2018 на суму 3  971,50 грн., № Б-00000195 від 30.04.2018 на суму 3  971,50 грн., № Б-00000237 від 31.05.2018 на суму 3  971,50 грн., № Б-00000292 від 30.06.2018 на суму 3  971,50 грн., № Б-00000334 від 31.07.2018 на суму 3  971,50 грн., № Б-0000386 від 31.08.2018 на суму 3  971,50 грн. Також, сторонам складено та підписано Акт звіряння взаємних розрахунків за період: січень – серпень 2018 року, відповідно до якого, за відповідачем обліковується заборгованість в розмірі 23  829 грн. 31.08.2018 сторонами укладено Угоду про розірвання Договору, відповідно до умов якої, сторони дійшли взаємної згоди розірвати Договір оренди з 01.09.2018. Пунктом 2 Угоди сторонами погоджено, що зобов'язання сторін, виконання яких сторонами вже почалося відповідно до Договору, повинні бути виконанні в наступному порядку: орендар зобов'язується сплатити орендодавцю суму заборгованості, що виникла за Договором, що становить 23 829 грн. в т.ч. ПДВ (20%) в строк до 05.09.2018. За приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідачем в свою чергу, не надано суду доказів на підтвердження оплати орендних платежів у повному обсязі та у строки визначені  як Договором, так і Угодою. Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Отже, враховуючи, що факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань, в частині своєчасної та повної сплати орендної плати підтверджений матеріалами справи частково і не спростований відповідачем, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги про стягнення основного боргу в розмірі 23 829 грн. Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість. За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України. Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 – 238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -         ВИРІШИВ: 1. Позов задовольнити повністю. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АК-Білдінг» (02190, м. Київ, вулиця Андрія Малишка, будинок 1, офіс 315; ідентифікаційний код: 41357499) на користь Приватного акціонерного товариства «Готельний комплекс «Братислава» (02192, м. Київ, вулиця Андрія Малишка, будинок 1; ідентифікаційний код: 04820622) заборгованість в розмірі 23  829 (двадцять три тисячі вісімсот двадцять дев'ять) грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. 3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідні накази. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно з ч. 1 ст. 256 та підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення»  Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення.           Повне рішення складено: 29.10.2018.              Суддя                                                                                                         О.А. Грєхова