Рішення

від 29.10.2018 по справі 910/11999/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ м. Київ 29.10.2018Справа №  910/11999/18 Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., розглянувши у спрощеному провадженні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова компанія – 2006» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Серп Торг» про  стягнення грошових коштів в розмірі 31   477,77 грн. Без повідомлення (виклику) сторін. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:             Товариство з обмеженою відповідальністю «Нова компанія – 2006» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Серп Торг»  про  стягнення грошових коштів в розмірі 31 477,77 грн. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за Договором поставки № 32-14 від 23.10.2014, в частині здійснення розрахунків. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.09.2018 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/11999/18. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу – для подання відповіді на відзив. З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 11.09.2018 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 02099, м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 2. Вказана ухвала надсилалася рекомендованим листом з поміткою «судова повістка». Відповідно до п. 99 постанови КМУ від 5 березня 2009 р. N 270 «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку», рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об'єкті поштового зв'язку вручаються адресату. У разі відсутності адресата до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення. Відповідно до п. 116 розділу «Строк зберігання поштових відправлень, поштових переказів» постанови КМУ від 5 березня 2009 р. N 270 «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку», у разі невручення рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через 5 календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причини невручення. З залученого до матеріалів справи листа, у якому відповідачу направлялася копія ухвали, вбачається, що даний лист суду було повернуто поштою у зв'язку з тим, що відповідач «не знаходиться за означеною адресою». Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає. Враховуючи наведене, оскільки відповідачем не повідомлено суд про зміну місцезнаходження та не забезпечено внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд дійшов висновку, що неотримання листа з ухвалою суду відповідачем та повернення його до суду з поміткою «вибув» є наслідком свідомого діяння (бездіяльності) відповідача щодо його належного отримання, тобто є власною волею відповідача. У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в   електронній   формі   не   пізніше  наступного  дня  після  їх виготовлення   і   підписання. Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень – автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»). Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 11.09.2018 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua). Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України. Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,    ВСТАНОВИВ: 23 жовтня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Нова компанія-2006» (далі – позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Серп торг» (далі – відповідач, покупець)  укладено Договір поставки № 32-14 (далі – Договір), за умовами якого постачальник зобов'язується передавати товар у власність покупця у відповідності до замовлень покупця, а покупець зобов'язується приймати його та проводити оплату за товар на умовах даного Договору. Також, 23 жовтня 2014 року сторонами підписано Протокол розбіжностей до Договору. Відповідно до пунктів 1.2 та 1.3 Договору поставка товару здійснюється на підставі накладної (их) згідно замовлення покупця, яка (і) є невід'ємною частиною Договору. Загальна вартість даного Договору становить суму всіх накладних на відпуск товару, виписаних протягом терміну дії даного Договору. Згідно з пунктів 2.1 та 2.2 Договору зобов'язання сторін по поставці товару виникають на підставі погодженого сторонами замовлення покупця. Покупець передає постачальнику замовлення в якому зазначає асортимент товару та його кількість, а також строки поставки. Замовлення передається постачальнику в будь-якій зрозумілій сторонами формі (шляхом заповнення бланку замовлення, електронною поштою, факсимільним, телефонним зв'язком, усно тощо). У відповідності до п. 4.1 Договору постачальник зобов'язується здійснити доставку на умовах визначених нижче і передати товар покупцю протягом трьох календарних днів з моменту погодження замовлення та/або у відповідності підписаного сторонами графіку, домовленостей та замовлення, якщо інший строк не вказаний в погодженому замовленні покупця. Сторони погодили, що місце доставки товару – торгівельний заклад покупця. Згідно з п. 4.3 Договору передача товару постачальником і його приймання покупцем по назві, асортименту, кількості і ціні здійснюється на підставі відповідної накладної і тільки у відповідності із замовленням покупця. Відповідно до п. 5.1 Договору постачальник зобов'язується поставляти (передавати у власність покупця) товар за цінами зазначеними у специфікації затвердженій сторонами (Додаток № 1). Ціна товару в Специфікації повинна вказуватися як з ПДВ, так і без ПДВ, а також зазначатися у гривнях та включати не більше двох знаків після коми. В накладних ціна товару повинна вказуватися з округленням до цілих копійок, та при кожній наступній поставці не може перевищувати цін, узгоджених у специфікації. Підвищення цін на продовольчі товари може здійснюватися не частіше одного разу в місяць, а на товари не продовольчої групи – не частіше одного разу в квартал. За умовами п. 5.4 Договору оплата за поставлений товар сум здійснюється покупцем в українській національній валюті – гривні в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника протягом 60 календарних днів з дати поставки товару. Пунктом 7.2.2 Договору узгоджено, що покупець зобов'язаний оплатити товар в розмірах і в терміни, установлені даним Договором. Даний Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2014, але в будь-якому випадку до моменту його остаточного виконання. Дія Договору продовжується на один рік, якщо жодна із сторін не заявить письмово про його розірвання не пізніше, ніж за 5 днів до закінчення дії Договору (п. 9.1 Договору). Згідно з п. 10.7 Договору у випаду не  підписання сторонами Специфікації до даного Договору у формі окремого документу, специфікацією у розумінні ст. 266 ГК України, будуть вважатися накладні, підписані сторонами. Як зазначає позивач, на виконання умов даного договору, ТОВ «Нова компанія-2006» поставило ТОВ «Серп торг» узгоджений товар, що підтверджується видатковими накладними, які підписані уповноваженими представниками сторін без заперечень, однак відповідач, у порушення взятих на себе зобов'язань за Договором, оплату поставленого товару своєчасно та в повному обсязі не здійснив, в зв'язку з чим за ним, утворилася заборгованість, в розмірі 25  039,10 грн., яку позивач просить стягнути в судовому порядку. Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку. Укладений договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно зі ст. ст. 173, 174, 175 ГК України (ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України) і відповідно до ст. 629 ЦК України є обов'язковим для сторін. Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки, а відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Судом встановлено, що відповідачем було здійснено поставку позивачу товару за період з 11.04.2017 по 16.06.2017 на загальну суму 26  359,93 грн. згідно видаткових накладних № 82625 від 11.04.2017 на суму 2  247,92 грн., № 82888 від 22.04.2017 на суму 2  649,60 грн., № 82889 від 22.04.2017 на суму 4  603,08 грн., № 82923 від 25.04.2017 на суму 1  930,44 грн., № 83064 від 28.04.2017 на суму 304,60 грн., № 83240 від 05.05.2017 на суму 4  221,37 грн., № 83321 від 10.05.2017 на суму 886,79 грн., № 83454 від 12.05.2017 на суму 1  893,22 грн., № 83531 від 16.05.2017 на суму 1  683,72 грн., № 83637 від 19.05.2017 на суму 783,16 грн., № 83914 від 30.05.2017 на суму 1  277,62 грн., № 84078 від 02.06.2017 на суму 1  726,80 грн., № 84443 від 16.06.2017 на суму 2  151,61 грн., які підписані сторонами без заперечень та зауважень. 31.07.2017 сторонами підписано Акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого станом на 31.07.2017 за відповідачем обліковується заборгованість у розмірі 35  039,10 грн. В свою чергу, як зазначає позивач, що не заперечно відповідачем, станом на 15.08.2017 та на дату звернення позивача з позовом до суду, за відповідачем обліковується заборгованість в розмірі 25  039,10 грн. За умовами п. 5.4 Договору оплата за поставлений товар сум здійснюється покупцем в українській національній валюті – гривні в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника протягом 60 календарних днів з дати поставки товару. Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до статті 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Доказів на підтвердження оплати поставленого позивачем товару у повному обсязі, в тому числі станом на час розгляду справи в суді, до матеріалів справи не надано. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України. Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт поставки позивачем відповідачу узгодженого товару та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати отриманого товару підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 25  039,10 грн. У зв'язку з неналежним виконання відповідачем своїх зобов'язань, позивачем також заявлено до стягнення з відповідача 3% річних в сумі 862,91 грн., інфляційні втрати у сумі 2  288,03 грн. та пеню в розмірі 3  287,73 грн. За приписами частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому у Господарському кодексу України, іншими законами та договором. Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою  господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил  здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом. Згідно з п. 8.2 Договору за порушення термінів розрахунків. Передбачених п. 5.4 даного Договору, покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день протермінування. Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені в сумі 3  287,73 грн. судом встановлено, що він відповідає фактичним обставинами справи та є арифметично вірним, а відтак судом встановлено, що з відповідача підлягає стягненню пеня у розмірі 3  287,73 грн. При цьому згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Здійснивши перевірку заявлених до стягнення сум 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3 % річних  в розмірі 862,91 грн. та інфляційні втрати в розмірі 2  288,03 грн. Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість. За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України. Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 – 242 Господарського процесуального кодексу України, суд, ВИРІШИВ: 1. Позов задовольнити повністю. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Серп торг» (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 2; ідентифікаційний код: 38791060) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова компанія-2006» (52005, Дніпропетровська область, смт. Слобожанське, вул. Теплична, буд. 27С; ідентифікаційний код: 34432852) заборгованість у розмірі 25 039 (двадцять п'ять тисяч тридцять дев'ять) грн. 10 коп., 3% річних в розмірі 862 (вісімсот шістдесят дві) грн. 91 коп., інфляційні втрати в розмірі 2  288 (дві тисячі двісті вісімдесят вісім) грн. 03 коп., пеню в розмірі 3  287 (три тисячі двісті вісімдесят сім) грн. 73 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. 3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно з ч. 1 ст. 256 та підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення»  Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення.                      Повне рішення складено: 29.10.2018.          Суддя                                                                                                         О.А. Грєхова