Рішення

від 18.10.2018 по справі 922/5037/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" жовтня 2018 р.м. ХарківСправа № 922/5037/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Бринцева О.В.

при секретарі судового засідання Гула Д.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Златобанк" (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 17/52) , третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державна організація "Фонд гарантування вкладів фізичних осіб" (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17) , третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Національний банк України (01601, м. Київ, вул. Інститутська, 9) до Дочірнього підприємства "Сентекс" (61058, м. Харків, вул. Поздовжня, 4) , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Хімічні Технології" (61072, м. Харків, вул. Двадцять третього Серпня, 20-А) про звернення стягнення на предмет іпотеки, припинення права власності, визнання права власності за участю представників:

позивача - не з'явився;

третьої особи-1 - не з'явився;

третьої особи-2 - не з'явився;

відповідача - Данильчук С.Г.;

третьої особи - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

01.09.2015 ПАТ "Златобанк" звернулося до Господарського суду Харківської області із позовом до Дочірнього підприємства "Сентекс".

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ПОЗИВАЧА

В позовній заяві позивач просить суд:

- в рахунок часткового погашення заборгованості ТОВ "Хімічні технології" перед ПАТ "Златобанк" за кредитним договором № 121/12/KLMV від 29.05.2012 р., яка складається з заборгованості за основним боргом (кредитом) - 5.442.466,68 доларів США; заборгованості за процентами - 607.966,67 доларів США; пені - 10.257.744,18 гривень; штрафу за неналежне виконання зобов'язання - 5.000,00 грн.; 3% річних - 473.255,32 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі у власність іпотекодержателю ПАТ "Златобанк" предмету іпотеки за договором іпотеки від 29.05.2012, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кирилюком Д.В., зареєстрований в реєстрі за №2574, а саме, на нерухоме майно: нежитлові приміщення 1-го поверху №39-1-:-39-13 в літ. А-7 загальною площею 152 кв. м, що знаходиться за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Римарська, будинок 22. Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 310998;

- припинити право власності та користування іпотекодавця - ДП "Сентекс" на нерухоме майно, передане в іпотеку за договором іпотеки від 29.05.2012, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кирилюком Д.В., зареєстрований в реєстрі за №2574, а саме, на нерухоме майно: нежитлові приміщення 1-го поверху №39-1-:-39-13 в літ. А-7 загальною площею 152 кв. м., що знаходиться за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Римарська, будинок 22. Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 310998;

- визнати за іпотекодержателем ПАТ "Златобанк" право власності на предмет іпотеки за договором іпотеки від 29.05.2012, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кирилюком Д.В., зареєстрований в реєстрі за №2574, а саме, на нерухоме майно: нежитлові приміщення 1-го поверху №39-1-:-39-13 в літ. А-7 загальною площею 152 кв. м., що знаходиться за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Римарська, будинок 22. Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 310998.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення ТОВ "Хімічні технології" зобов'язань перед позивачем по Кредитному договору від 29.05.2012 №121/12-KLMV, для забезпечення виконання якого між позивачем та відповідачем було укладено договір іпотеки від 29.05.2012, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кирилюком Д.В., зареєстрований в реєстрі за №2574.

В якості правових підстав вказує на норми статей 1, 7, 33, 37, 39 Закону України "Про іпотеку", статті 16, 526, 525, 527, 536, 1054 ЦК України, статті 173, 174, 175, 180, 193, 202 ГК України.

Позивач позов підтримує. Представник позивача в судове засідання по суті 18.10.2018 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений у відповідності до вимог ГПК України.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на такі обставини:

- позовні вимоги суперечать положенням статтям 36, 37 Закону України "Про іпотеку", оскільки суди не наділені повноваженнями звертати стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на нього за іпотекодержателем;

- відсутність згоди органу охорони культурної спадщини на відчуження предмета іпотеки, який є об'єктом культурної спадщини, зокрема, пам'яткою архітектури та містобудування місцевого значення;

- позивач не надав докази надсилання відповідачу та третій особі відповідної письмової вимоги про усунення порушення.

Відповідач та його представник в судовому засіданні по суті 18.10.2018 проти задоволення позову заперечують.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив наступне.

Між ПАТ "Златобанк" (Кредитодавець/Банк) та ТОВ "Хімічні технології (Позичальник/Боржник) було укладено Кредитний договір від 29.05.2012 №121/12-KLMV (надалі - Договір), умовами якого передбачено, що кредитодавець надає позичальнику кредит, а позичальник зобов'язується в повному обсязі повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші умови даного кредитного договору.

Кредитодавець надає позичальнику кредитні кошти у наступних валютах: у гривні та/або доларах США у формі відкриття відкличної кредитної лінії, в межах максимального ліміту заборгованості, визначеного цим кредитним договором. Базовою валютою є долар США. Кредит може надаватися траншами у будь-якій валюті, зазначеній в кредитному договорі, відповідно до письмової заяви позичальника. Позичальник має право в будь-який час без повідомлення банку здійснювати погашення поточної заборгованості по кредиту і за умови дотримання умов надання кредитним коштів, встановлених цим кредитним договором, може знову отримувати кредит в межах максимального ліміту за кредитною лінією (абзац 1 пункту 1.2. Договору).

Кредит надається для поповнення оборотних коштів та ведення господарської діяльності (підпункт 1.2.1 Договору).

Відповідно до пункту 1.3. Договору, максимальний ліміт заборгованості за кредитною лінією становить 5.200.000,00 доларів США. Максимальний ліміт заборгованості на день надання кредиту в разі його надання траншами розраховується в базовій валюті шляхом складання сум виданих траншів в кожній з валют цього кредитного договору, помножених на офіційний курс гривні до валюти наданих траншів, встановлений Національним банком України на день надання чергового траншу, та поділених на курс гривні до базової валюти, встановлений Національним банком України на день надання чергового траншу.

Згідно з пунктом 1.4. Договору, кінцева дата повернення кредиту: не пізніше 27.12.2013 року включно.

Пунктом 1.5. договору передбачено, що за користування кредитом позичальником сплачуються проценти у вигляді фіксованої процентної ставки. Процентна ставка встановлюється у наступних розмірах: 18% річних за користування кредитними коштами в гривні; 14% річних за користування кредитними коштами в доларах США.

Також, між ПАТ "ЗЛАТОБАНК" та ТОВ "Хімічні технології" укладено договори №1 від 07.10.2013, №2 від 06.11.2013, №3 від 29.11.2013, №4 від 06.12.2013, №5 від 26.12.2013, №6 від 03.01.2014, №7 від 07.02.2014, №8 від 04.03.2014, №9 від 07.04.2014, №10 від 30.04.2014, №11 від 24.06.2014, №12 від 31.07.2014, №13 від 20.09.2014, №14 від 16.09.2014, №15 від 24.09.2014, №16 від 30.10.2014, №17 від 28.11.2014, №18 від 26.12.2014, №19 від 29.01.2015 про внесення змін до кредитного договору №121/12-KLMV від 29.05.2012 (т. I, а.с. 26-46).

Так, відповідно до договору про внесення змін №11 від 24.06.2014 до кредитного договору №121/12-KLMV від 29.05.2012, сторони домовились викласти пункт 1.3. кредитного договору № 121/12-KLMV від 29.05.2012 в наступній редакції: "Максимальний ліміт заборгованості за кредитною лінією становить 5 450 000, 00 доларів США. Максимальний ліміт заборгованості на день надання кредиту в разі його надання траншами розраховується в базовій валюті шляхом складання сум виданих траншів в кожній з валют цього кредитного договору, помножених на офіційний курс гривні до валюти наданих траншів, встановлений Національним банком України на день надання чергового траншу, та поділених на курс гривні до базової валюти, встановлений Національним банком України на день надання чергового траншу".

Договором про внесення змін № 19 від 29.01.2015 до кредитного договору № 121/12-KLMV від 29.05.2012 сторони домовились викласти п. 1.4. кредитного договору в наступній редакції: "Кінцева дата повернення кредиту: не пізніше 26.02.2015 включно".

Сторони домовились встановити строк сплати нарахованих процентів за період з 01.06.2014 по 31.01.2015 за користування кредитним коштами по кредитному договору № 121/12-KLMV від 29.05.2012 до 07.02.2015 включно.

Позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав, надавши третій особі кредитні кошти на умовах, передбачених кредитним договором, що підтверджується відповідними виписками по особовим рахункам TOB "Хімічні технології" (т. I, а.с. 52-75).

Судом також встановлено, що, з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між AT "Златобанк" (іпотекодержатель) та ДП "Сентекс" (іпотекодавець) було договір іпотеки від 29.05.2012, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кирилюком Д.В., зареєстрований в реєстрі за №2574 (далі - Договір іпотеки).

Відповідно до пункту 1.1 Договору іпотеки цей договір забезпечує виконання ТОВ "Хімічні технології" зобов'язань, що випливають з укладеного між позичальником та іпотекодержателем кредитного договору №121/12-KLMV від 29.05.2012 та додаткових угод до нього, які можуть бути укладені в майбутньому, за умовами якого боржник зобов'язаний повернути іпотекодержателю кредитні кошти надані у формі кредитної лінії у гривні та/або доларах США з максимальним лімітом заборгованості в розмірі 5.200.000 дол. США, з кінцевим терміном повернення 27.12.2013 року включно, сплачувати нараховані проценти за користування кредитними коштами з розрахунку: 18% річних за користування кредитними коштами у гривні та 14% річних за користування кредитними коштами в доларах США і можливі неустойки у розмірах та у випадках передбачених основним зобов'язанням і цим договором, а також інші витрати на здійснення забезпеченої іпотекою вимоги.

Згідно з пунктом 1.2 Договору іпотеки предметом іпотеки за цим договором є наступне нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення 1-го (першого) поверху №39-1-:-39-13 (в літ. А-7 загальною площею 152кв.м., що знаходиться за адресою: Харківська область, м. Харків, вул. Римарська, будинок 22, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 310998.

Відповідно до пункту 1.4 Договору іпотеки загальна заставна вартість предмета іпотеки дорівнює ринковій та складає 3.190.000,00грн.

Між сторонами укладалися договори про внесення змін до договору іпотеки (від 27.12.2013 та від 27.06.2014), якими, зокрема, була змінена загальна заставна вартість предмета іпотеки, яка склала 3.200.600,00грн.

Згідно з пунктами 3.4.1-3.4.3 Договору іпотеки іпотекодержатель має право: у випадку невиконання основного зобов'язання задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки шляхом його реалізації у спосіб визначений цим договором та чинним законодавством України; задовольнити вимоги в тому обсязі, які є на момент фактичного задоволення, зокрема - суму боргу, проценти, комісії, неустойку, збитки, завдані простроченням виконання, витрати, пов'язані з утриманням та зверненням стягнення на предмет іпотеки тощо. Позичальник має право звернути стягнення на предмет іпотеки, в тому числі достроково, у випадках, передбачених кредитним договором та/або цим договором, обравши на свій розсуд спосіб звернення стягнення.

Пунктом 5.1 Договору іпотеки передбачено, що іпотекодержатель набуває права задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки у випадках невиконання іпотекодавцем основного зобов`язання, або порушення порядку їх виконання, та інших випадках, передбачених основним зобов`язанням, цим договором та/або чинним законодавством України.

Відповідно до пункту 5.4 Договору іпотеки звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або відповідно до застереження про задоволення вимог іпотекодавця.

Згідно з пунктом 6.2 Договору іпотеки визначений цим розділом (застереження про позасудове задоволення вимог іпотекодержателя) спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші, встановлені чинним законодавством України, способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

У пункті 6.3 Договору іпотеки сторони погодили, що задоволення вимог іпотекодержателя може здійснюватися шляхом, зокрема, передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку встановленому ст.37 Закону України "Про іпотеку".

Згідно висновку судової оціночно-будівельної експертизи від 27.07.2018 №12633 ринкова вартість нежитлових приміщень 1-го поверху №39-1-:-39-13 загальною площею 152 кв. м в будинку літ. "А-7" по вул. Римарська, 22 в м. Харкові, станом на момент проведення експертизи складає 7.030.354,00грн. без урахування ПДВ.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

У статті 12 Закону України "Про іпотеку" вказано, що в разі порушення іпотекодавцем обов'язків, установлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

Стаття 33 цього Закону передбачає, що в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, установлених статтею 12 цього Закону.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Тобто законом передбачено чітко визначені способи звернення стягнення на предмет іпотеки в разі невиконання чи неналежного виконання забезпеченого іпотекою зобов'язання.

Згідно зі статтею 36 Закону України "Про іпотеку" сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем та іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Порядок реалізації предмета іпотеки за рішенням суду врегульовано статтею 39 Закону України "Про іпотеку", якою передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається, зокрема, спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону.

Відповідно до частини восьмої статті 319 ЦЦК України особливості здійснення права власності на культурні цінності встановлюються законом.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про охорону культурної спадщини" пам'яткою культурної спадщини визначається об'єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.

При цьому, пункт 4 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про охорону культурної спадщини" від 16.12.2004 №2245-1V передбачає, що об'єкти, включені до списків (переліків) пам'яток історії та культури республіканського чи місцевого значення відповідно до Закону УРСР № 3600-ІХ щодо вирішення питання про їх включення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, вважаються пам'ятками відповідно національного чи місцевого значення. Такі ж положення містяться в п. З розділу X Закону України "Про охорону культурної спадщини".

Пункт 16 частини першої статті 6 Закону України "Про охорону культурної спадщини" передбачає, що до повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції, серед іншого, належить погодження відчуження або передачі пам'яток місцевого значення їхніми власниками чи уповноваженими ними органами іншим особам у володіння, користування або управління.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН І ВИСНОВОК СУДУ

На підставі встановлених обставин справи та з урахуванням наведених вище правових норм, суд дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні позовних вимог у частині звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі у власність іпотекодержателю ПАТ "Златобанк" предмету іпотеки з наступних підстав.

По-перше, право іпотекодержателя на задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки шляхом прийняття його у свою власність на підставі іпотечного договору є позасудовим способом захисту і не передбачено як спосіб захисту права шляхом звернення до суду (фактично про встановлення права за рішенням суду) ані статтею 16 ЦК України, ані Законом України "Про іпотеку".

Отже, передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки відповідно до статей 36, 37 Закону України Про іпотеку є способом позасудового врегулювання, який здійснюється за згодою сторін без звернення до суду.

З урахуванням вимог статей 328, 335, 392 ЦК України у контексті статей 36, 37 Закону України "Про іпотеку" суди не наділені повноваженнями звертати стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на нього за іпотекодержателем.

Відповідний правовий висновок узгоджується із правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним в постанові від 23.05.2018 у справі №916/5073/15.

По-друге, будівля по вул. Римарська, 22 в м. Харкові перебуває на державному обліку як пам'ятка архітектури, тобто є об'єктом культурної спадщини.

Зокрема, листом від 13.09.2018 №01-04/2998-2/2820 Департамент містобудування та архітектури Харківської облдержадміністрації повідомив, що на державному обліку, як пам'ятка архітектури та містобудування місцевого значення перебуває "Житловий будинок", охоронний №423, за адресою: м. Харків, вул. Римарська, 22 (прийнята на облік рішенням виконавчого комітету Харківської обласної ради народних депутатів від 30.04.1980 №334).

Імперативні положення статі 18 Закону України "Про охорону культурної спадщини" передбачають, що об'єкти культурної спадщини, що є пам'ятками можуть бути відчужені, а також передані власником або уповноваженим ним органом у володіння, користування чи управління іншій юридичній або фізичній особі за наявності погодження відповідного органу охорони культурної спадщини.

В матеріалах справи відсутні докази погодження відповідного органу охорони культурної спадщини відчуження (переходу права власності) на предмет іпотеки, що є об'єктом культурної спадщини - пам'яткою архітектури.

З урахуванням викладеного та виходячи з положень чинного законодавства випливає неможливість звернення стягнення на предмета іпотеки, який визнано пам'яткою архітектури без погодження відповідного органу охорони культурної спадщини.

За таких обставин, позовні вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі у власність іпотекодержателю ПАТ "Златобанк" предмету іпотеки задоволенню не підлягають.

Позовні вимоги про припинення права власності та користування іпотекодавця, а також визнання за іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки носять похідний характер від основної вимоги, а тому також задоволенню не підлягають.

Крім того, вимога щодо припинення права користування іпотекодавця не ґрунтується на положеннях законодавства України та умовах спірного договору іпотеки.

За таких обставин, з урахуванням приписів наведених правових норм та на підставі матеріалів справи суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є незаконними, необґрунтованими, а відтак задоволенню не підлягають.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати у разі частково задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв'язку з поданням ДП "Сентекс" апеляційної та касаційної скарг й сплатою судового збору за подання таких у розмірі 80.388,00грн. та 87.696,00грн. відповідно витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг, а також на проведення експертизи в розмірі 9.904,00грн. покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. В позові відмовити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Златобанк (01030, місто Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 17/52, код ЄДРПОУ 35894495) на користь Дочірнього підприємства Сентекс (61058, м. Харків, вул. Поздовжня, буд. 4, код ЄДРПОУ 32552242) витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 80.388,00грн., витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги в розмірі 87.696,00грн., витрати, пов'язані з проведення судової експертизи, в розмірі 9.904,00грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суду Харківської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 29.10.2018 р.

Суддя О.В. Бринцев

/справа №922/5037/15/