Рішення

від 01.06.2018 по справі 804/8207/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2018 р. справа № 804/8207/17 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Павловський Д.П., розглянувши у місті Дніпрі в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Соло Плюс ЛТД", третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Західно-Донбаська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про стягнення податкового боргу по акцизному податку (пальне) у розмірі 2227,30 грн., -

ВСТАНОВИВ :

06 грудня 2017 року Головне управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДФС у Дніпропетровській області, позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Соло Плюс ЛТД" (далі - ТОВ "Соло Плюс ЛТД"), третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Західно-Донбаська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі - Західно-Донбаська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області, третя особа) про стягнення податкового боргу по акцизному податку (пальне) у розмірі 2227,30 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за ТОВ "Соло Плюс ЛТД" обліковується податковий борг по акцизному податку (пальне) на загальну суму 2227,30 грн., який виник 13.07.2017 року внаслідок несплати у встановлений законодавством термін суми штрафних санкцій з пального, донарахованих за актом перевірки. Враховуючи, що відповідач у добровільному порядку заборгованість не сплачує, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.12.2017 року, відповідно до статті 183 2 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діяла до 15.12.2017 року), справу призначено до розгляду в порядку скороченого провадження.

14.12.2017 року позивачем та 18.05.2018 року відповідачем отримано копію ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.12.2017 року про відкриття скороченого провадження у адміністративній справі.

З юридичної адреси відповідача до Дніпропетровського окружного адміністративного суду повернувся конверт з довідкою "Укрпошти", в якій зазначено причину повернення конверту - "За закінченням встановленого строку зберігання", що, вважається належним чином повідомленням відповідача про відкриття скороченого провадження у адміністративній справі.

Законом України від 03.10.2017 № 2147-VIII Кодекс адміністративного судочинства України викладено у новій редакції, що набрав чинності 15.12.2017 року. Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, справи в судах першої інстанції, провадження в яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією.

У Кодексі адміністративного судочинства України, в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, відсутні положення щодо розгляду справ у порядку скороченого провадження. Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII (далі - Кодексу адміністративного судочинства України) за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження та сума яких не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 3 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Станом на 01.06.2018 року відповідач заперечень або відзиву на позов до суду не надав.

Керуючись приписами статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив розглянути адміністративну справу без повідомлення учасників справи, у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену у позовній заяві, дослідивши письмові докази та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об'єктивному розгляді обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що на обліку у Західно-Донбаській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, як платник податків перебуває Товариство з обмеженою відповідальністю "Соло Плюс ЛТД".

В інтегрованих картках ТОВ "Соло Плюс ЛТД" станом на 25.10.2017 обліковується податковий борг по акцизному податку (пальне) на загальну суму 2227,30 грн.

Податковий борг виник 13.07.2017 року внаслідок несплати у встановлений законодавством термін суми штрафних санкцій з пального, донарахованих за актом перевірки.

Стаття 36 Податкового кодексу України передбачає, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податків обчислити, задекларувати та сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим кодексом або законами з питань митної справи.

Підпунктом 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст.54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Згідно із п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Таким чином, з урахуванням вимог ст. 57 Податкового кодексу України, у зв'язку з несплатою ТОВ "Соло Плюс ЛТД", у встановлені терміни суми грошових зобов'язань нарахованих контролюючим органом, грошові зобов'язання набули статусу податкового боргу.

Відповідно до пп. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Підставами нарахування податкових зобов'язань ТОВ "Соло Плюс ЛТД", за якими обліковується податковий борг по акцизному податку (пальне) є: на підставі п.п. 20.1.4 п.20.1 ст.20 та у порядку ст. 76 ПК України проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у декларації акцизного податку, про що складено акт від 13.04.2017 №3926/04-36-40-02-33613798.

За результатами акту перевірки сформовано податкове повідомлення - рішення від 18.05.2017 № 0000804002 на суму 1700,00 грн., яке направлено на адресу ТОВ "Соло Плюс ЛТД" листом з повідомленням про вручення, про що свідчить фіскальний чек. ППР повернуто 20.06.2017 року, що підтверджується копією конверту.

Статтею 42 ПК України визначено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Якщо платник податків у порядку та у строки, визначені статтею 66 цього Кодексу, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такою платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата.

Також, матеріалами справи підтверджено, що на підставі п.п. 20.1.4 п.20.1 ст.20 та у порядку ст. 76 ПК України, податковим органом було проведено камеральну перевірку даних, про що складено акт від 16.06.2017 № 6396/04-36-40-06-33613798.

За результатами акту перевірки сформовано податкове повідомлення - рішення від 27.07.2017 № 0001424006 на суму 527,65 грн., яке направлено на адресу ТОВ "Соло Плюс ЛТД" листом з повідомленням про вручення, про що свідчить фіскальний чек. ППР повернуто 31.08.2017 року, що підтверджується копією конверту.

Судом встановлено, що вищезазначені податкові повідомлення-рішення не оскаржувались, тому, вважаються узгодженими, але не сплаченими у визначений законом термін.

З матеріалів справи вбачається, що у платника податків рахувалася переплата у розмірі 0,35 грн., тому, сума податкового боргу складає 2227,30 грн. (2227,65 грн. - 0,35 грн.).

Відповідно до ст. 59 ПК України, у зв'язку з несплатою до бюджету сум податкового боргу, ГУ ДФС у Дніпропетровській області в автоматичному режимі було сформовано та направлено ТОВ "Соло Плюс ЛТД" податкову вимогу від 17.07.2017 № 3210-17, яка направлена засобами поштового зв'язку 01.08.2017 року та повернута до позивача 05.09.2017 року, про що свідчить підпис на повідомленні про поштове відправлення.

Разом з тим, судом встановлено, що підставою винесення податкової вимоги від 17.07.2017 року була наявність (виникнення) податкового боргу по акцизному податку (пальне) у сумі 1699,65 грн.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податку, якому надіслано (вручено) податкову вимогу сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу, такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

У разі, якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається.

Пунктом 60.6 ст. 60 Податкового кодексу України передбачено, якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане повідомлення - рішення або податкова вимога не відкликаються.

На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення - рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається.

У відповідності до пп. 14.1.137 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, орган стягнення-державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з п. 41.2 ст. 41 Податкового кодексу України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

Відповідно до пп. 19-1. 1.45 п. 19-1.1 ст. 19-1 Податкового кодексу України, контролюючі органи звертаються до суду у випадках, передбачених законодавством.

Згідно із пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Разом з тим, п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України визначено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Судом встановлено, що у відповідача відкрито рахунки в банках, що підтверджується довідкою про рахунки, отже, з рахунків можуть бути стягнуто кошти, в рахунок погашення податкового боргу.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Враховуючи, що позивачем надано достатньо доказів для прийняття законного судового рішення про стягнення боргу з Товариства з обмеженою відповідальністю "Соло Плюс ЛТД", суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог, та необхідність їх задоволення.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно із частиною 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Враховуючи, що суб'єктом владних повноважень витрати пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз не здійснено, суд не стягує судові витрати з відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 9, 72 - 77, 90, 139, 246 - 247, 249, 255, 263, 295, 297Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Соло Плюс ЛТД", третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Західно-Донбаська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про стягнення податкового боргу по акцизному податку (пальне) у розмірі 2227,30 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути на користь Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39394856) податковий борг по акцизному податку (пальне) у розмірі 2227,30 грн. (двi тисячi двiстi двадцять сiм гривень 30 копiйок) з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Соло Плюс ЛТД" (код ЄДРПОУ 33613798) у банках, що обслуговують такого платника податків.

Копію рішення направити всім сторонам по справі.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 цього Кодексу, безпосередньо до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.П. Павловський