Рішення

від 03.10.2018 по справі 808/1890/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03 жовтня 2018 року Справа № 808/1890/18 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Конишевої О.В.,

за участю секретаря судового засідання Бойко К.О.,

представників сторін:

позивача - ОлійниковаТ.В., Стовбун Р.Г.,

відповідача - Лазарук В.В., Мокеєва Ю.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Нива" (71141, Запорізька область, с. Успенівка, вул. Калініна, 7)

до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Нива (далі - позивач) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд (згідно заяви про збільшення позовних вимог від 04.06.2018) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення: № 0015811306 від 07.05.2018; №0015841306 від 07.05.2018; № 0006321414 від 07.05.2018; № 0006311414 від 07.05.2018; № 0003141414 від 07.05.2018.

Ухвалою суду від 29.05.2018 провадження у справі відкрито та призначено підготовче засідання на 18.06.2018.

18.06.2018 відкладено підготовче засідання на 19.07.2018.

19.07.2018 відкладено підготовче засідання на 25.07.2018.

Ухвалою суду від 19.07.2018 судом прийнято заяву про збільшення позовних вимог.

Ухвалою суду від 25.07.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 30.07.2018.

Ухвалою суду від 30.07.2018 відкладено розгляд справи на 01.08.2018.

Ухвалою суду від 01.08.2018 провадження у справі зупинено до 24.09.2018 для надання часу для примирення.

24.09.2018 поновлено провадження у справі та оголошено перерву до 03.10.2018.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, зокрема зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення не відповідають нормам матеріального та податкового права,а отже є протиправними та підлягають скасуванню. Позов просить задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, зокрема зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення, вимоги про сплату боргу та рішення про застосування штрафних санкцій прийняті з додержанням вимог діючого законодавства. В задоволені позовної заяви просить відмовити в повному обсязі.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, судом встановлено наступне.

В період з 29.01.2018 року по 13.03.2018 року Головним управлінням державної фіскальної служби у Запорізької області була проведена планова виїзна перевірка позивача з питань податкового законодавства за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року, валютного за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування-за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року.

За результатами планової виїзної перевірки був складений Акт № 168/08-01-14-14/03750345 від 19.03.2018 року.

Позивач не погодився з актом перевірки,та у відповідності до ч.2 ст. 86.7 ПКУ надав заперечення на акт (вих. №25 від 30.03.2018 року).

Після розгляду заперечень відповідачем було призначено позапланову виїзну перевірку в період з 16.04.2018 року по 20.04.2018 року. За результатом позапланової виїзної перевірки був складений Акт № 257/08-01-14-14/03750345 від 27.04.2018 року.

За результатами проведеної планової та позапланової перевірок було встановлено порушення позивачем:

- п. 188.1 ст. 188, п. 209.7 ст. 209 ПКУ ТОВ Агрофірма Нива занизило ПДВ на загальну суму 122343 грн., в т.ч. за грудень 2015р. на суму 122343 грн.;

- п. 286.2 ст. 286 Податкового Кодексу від 02.12.2010р. №2755-У1 зі змінами та доповненнями підприємством ТОВ Агрофірма Нива за період з 01.01.2015 р. по 31.12.2017 р. в наслідок арифметичної помилки задекларовано занижену суму орендної плати на 39530, 45 грн., в т.ч. за 2017 рік на суму 39530,45 грн.;

- п. 176.2 б ст. І76 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ (зі змінами та доповненнями), а саме: надання звітів за формою 1-ДФ за період І кв. 2015 року - IV кв. 2017 року з недостовірними відомостями та не у повному обсязі;

- пп.164.2.17 г , пп.164.2.17 е п. 164.2 ст.164, пп. 165.1.22 п. 165.1 ст. 165, пп.168.1.1, пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168, пп. 170.1.1, пп. 170.1.4 п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-V1 (зі змінами та доповненнями), а саме: заниження податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку інших, ніж заробітна плата, у сумі 57195,80 грн. (51800,86+5394,94); несвоєчасне перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді орендної плати, у сумі 992,19 грн.;

- пп. 164.2.17 ґ , пп. 164.2.17 е п. 164.2 ст.164, пп. 165.1.22 п. 165.1 ст.165, пп. 168.1.1, пп. 168.1.2 п. 168.1 ст.168, пп. 170.1.1, пп. 170.1.4 п. 170.1 ст.170 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-УІ (зі змінами та доповненнями), а саме: заниження військового збору, який підлягає утриманню та перерахуванню до бюджету, на суму 4265,72 грн. (471,25+3794,47).

На підставі вказаних Актів перевірок відповідачем було прийнято:

1. Податкове повідомлення-рішення від 07.05.2018 року № 0015811306, яким визначено сплатити податок на доходи фізичних осіб, у розмірі: 57195,80 грн. (за податковим зобов'язанням), 42973,82 гривень (за штрафними санкціями), 14576,67 грн. (пеня). Всього 114746,29 гривень.

2. Податкове повідомлення-рішення від 07.05.2018 року № 0015841306, яким визначено сплатити податок на військовий збір у розмірі: 4265,72 грн. (за податковим зобов'язанням), 3185,42 гривень (за штрафними санкціями), 1144,26 грн. (пеня). Всього 8595,40 гривень.

3. Податкове повідомлення-рішення від 07.05.2018 року №0006321414, яким визначено сплатити податок на додану вартість, у розмірі: 122343 грн. (за податковим зобов'язанням), 30585,75 гривень (за штрафними санкціями). Всього 152928,75 гривень.

4. Податкове повідомлення-рішення від 07.05.2018 року №0006311414, яким визначено сплатити орендну плату з юридичних осіб у розмірі: 39530,45 грн. (за податковим зобов'язанням), 9882,61 гривень (за штрафними санкціями). Всього 49413,06 гривень.

5. Податкове повідомлення-рішення від 07.05.2018 року №0003141414, яким визначено сплатити єдиний податок з сільгосптоваровиробника, у яких частка сільгосптоваровиробництво за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищую 75% у розмірі: 71732,42 грн. (за податковим зобов'язанням), 17933,10 гривень (за штрафними санкціями). Всього 89665,52 гривень.

Не погоджуючись із висновками актів перевірок та прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Щодо правомірності податкового повідомленням - рішенням від 07.05.2018 року №0015811306 з податку на доходи фізичних осіб, суд зазначає наступне.

Актами перевірки встановлено реалізацію ТОВ АФ Нива фізичним особам - платникам податку товару (цукру) в рахунок орендної плати зі знижкою ціни (вартості) товарів. Всього у перевіряємому періоді ТОВ АФ Нива надано фізичним особам - платникам податку знижки ціни (вартості) товарів на загальну суму 252964,50 грн., що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб, який підлягає утриманню та перерахуванню до бюджету, у сумі 51800,86 грн. В обґрунтування зазначених висновків відповідач посилається на пп.164.2.17 г , пп.164.2.17 е п. 164.2 ст.164 Податкового кодексу України.

Відповідач зазначає, що в даному випадку, операція видачі цукру фізичним особам - платникам податку у рахунок орендної плати за використання земельних ділянок (паїв) розглядається не як виплата орендної плати у розмірі не нижче 3 відсотків від вартості земельного паю ( відповідно до вимог Указу Президента України від 02.02.2002 №92 Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв) , а як продаж (реалізація) товарів (відповідно до пп. 14.1.202 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України).

Суд не погоджується з такими висновками відповідача з огляду на наступне.

Згідно пп. 14.1.202 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі - продажу, міни, поставки га іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також, операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Відповідно до пп. 14.1.56 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України. її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Нормою пп. 164.2.5 п. 164.2 ст.164 Податкового кодексу України передбачено, що до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому пунктом 170.1 статті 170 цього Кодексу.

При цьому, пп. 164.2.17 е п. 164.2 ст.164 Податкового кодексу України визначено, що до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий як додаткове благо у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку.

Відповідно до пп. 168.1.1 п. 168.1 ст.168 Податкового кодексу України, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу (ставка податку становить: 2015 рік 15 відсотків бази оподаткування, з 01.01.2016 року - 18 відсотків бази оподаткування).

Згідно пп. 168.1.2 п. 168.1 ст.168 Податкового Кодексу України, податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом.

Відповідач також зазначає, що цукор видавався фізичним особам - платникам податку у рахунок орендної плати за використання земельних ділянок (паїв) по різній ціні.

З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити, що ТОВ Агрофірма Нива не є виробником або роздрібним продавцем цукру. Ринкова ціна цукру, як орієнтир звичайної ціни, також має сезонних та територіальний характер. Знижка розуміється, як різниця між фактичною вартістю товару та звичайною ціною. Крім того, у першій частині пп.164.2.17 е п.164.2 ст.164 ПКУ мова йдеться про безоплатну передачу товару, і базою оподаткування є саме звичайна ціна, друга частина речення зазначеного пункту описує передачу товару за знижкою, яка у загальному контексті пов'язана зі звичайною ціною. Тому застосування ДФС собівартості продукції для розрахунку знижки не базується на нормах податкового права.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що порушення TOB АФ Нива пп.164.2.17 е п.164.2 ст.164, пп.168.1.1, пп.168.1.2 п. 168.1 ст.168 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), а саме заниження податку на доходи фізичних осіб, який підлягає утриманню та перерахуванню до бюджету у сумі 51800,86 грн. є безпідставним та необґрунтованим.

Крім того суд вважає за необхідне зазначити, що до податкового повідомлення - рішення від 07.05.2018 року № 0015811306 на загальну суму 114746,29 грн. (у т.ч.: 57195.80 грн. основний платіж, 42973.82 грн. штрафні санкції, 14576,67 грн. пеня) входять донараховані суми за наступні порушення, а саме:

за реалізацію фізичним особам - платникам податку товару (цукру) в рахунок орендної плати зі знижкою ціни (вартості) товарів (пп.164.2.17 е п.164.2 ст.164. пп.168.1.1. пп.168.1.2 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України) донараховано всього на суму 90642,51 грн. у т.ч.: 51800,86 грн. осн.платіж. 38841,65 грн. штрафні санкції;

за надання фізичним особам - платникам податку матеріальної допомоги на поховання без оподаткування (пп. 164.2.17 г п.164.2 ст.164, пп. 168.1.1, пп.168.1.2 п. 168.1 ст.168, пп. 165.1.22 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України) донараховано всього на суму 9328,67 грн. у т.ч.: 5394,94 грн. осн.платіж, 3933,73 грн. штрафні санкції;

за несвоєчасне перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб (порушенім пгі.170.1.4 п. 170.1 ст.170 Податкового кодексу України) донараховано всього на суму 198,44 грн., у т.ч.: 198,44 грн. штрафні санкції;

всього донараховано пені за актом перевірки (пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України) на загальну суму 14576,67 грн.

Позивач в судовому засіданні погодився із порушенням за надання фізичним особам - платникам податку матеріальної допомоги на поховання без оподаткування (пп. 164.2.17 г п.164.2 ст.164, пп. 168.1.1, пп.168.1.2 п. 168.1 ст.168, пп. 165.1.22 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України) відповідно до якого донараховано всього на суму 9328,67 грн. у т.ч.: 5394,94 грн. осн.платіж, 3933,73 грн. штрафні санкції.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення - рішення № 0015811306 від 07.05.2018 підлягає скасуванню в частині донарахування з податку на доходи фізичних осіб за податковим зобов'язанням у розмірі 51 800,86 грн., штрафними (фінансовими) санкціями 39 039,29 грн., пеня 13 107,44 грн.

Щодо правомірності податкового повідомленням - рішенням від 07.05.2018 року №0015841306 щодо заниження позивачем військового збору, який підлягає сплаті до бюджету, суд зазначає наступне.

Відповідно до пп.1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ об'єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.

Підпунктом 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 Податкового кодексу України встановлено, що об'єктом оподаткування резидента загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Оскільки оподатковуваний доход за період який перевірявся Позивачем визначено вірно, відповідно підстави у відповідача для донарахування військового збору відсутні.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення - рішення від 07.05.2018 року №0015841306 підлягає скасуванню, в частині яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем військовий збір за податковим зобов'язанням 3794,47 грн., штрафними (фінансовими) санкціями 2842,63 грн., пеня 1010,74 грн.

Щодо правомірності податкового повідомленням - рішенням 07.05.2018 року №0006321414 щодо заниження податку на додану вартість, суд зазначає наступне.

Згідно Договорів оренди земельної ділянки Орендодавці (фізичні особи) надають, а орендар (TOB Агрофірма Нива ) приймає у строкове, платне володіння і користування земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які знаходяться на території -Андріївської селищної ради Бердянського району Запорізької області. Орендна плата за згодою сторін згідно ст. .21 Закону України Про оренду землі , вноситься Орендарем у натуральній формі ...(п.9 типового Договору оренди). Передача продукції ... в рахунок орендної плати оформлюється відповідними актами (п.12 типового Договору оренди).

Відповідач в акті перевірки зазначає, що в грудні 2015 року TOB Агрофірма Нива розраховувалося з Орендодавцями продукцією власного виробництва: борошном, озимою пшеницею, соняшником; реалізовувало фізичним особам висівки пшеничні, силос та солому. Вартість сільськогосподарської продукції поставленої фізичним особам в якості орендної плати та в результаті продажу, є нижчою за фактичну собівартість. ТОВ Агрофірма Нива було складено податкову накладну від 31.12.2015 року № 22/2 на суму перевищення фактичної собівартості над договірною вартістю та включено суму податкових зобов'язань в розмірі 122343 грн. до спеціальної декларації з ПДВ за грудень 2015 року.

Відповідач вважає, що позивач в порушення п. 188.1 ст. 188 ПКУ занизив базу оподаткування ПДВ, що призвело до заниження суми податкового зобов'язання, яка підлягає декларуванню в загальній декларації з ПДВ в грудні 2015 року в сумі 122343 грн.

Суд не погоджується з такими висновками відповідача з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 п. 188.1 ст. 188 ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів /послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх собівартості, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом і.^ початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни) ...

Відповідно до п. 6.1. Методичних рекомендацій з планування, обліку i калькулювання собiвартостi продукції (робiт, послуг) сiльськогосподарських підприємств, затверджених Мінагрополітики України від 18.05.2001 року № 132 фактична собiвартiсть продукції (робiт та послуг) в сiльськогосподарських підприємствах розраховується в цілому за рiк, крiм продукції (робіт, послуг) допоміжних виробництв, фактична собiвартiсть, яких визначається щомісяця.

Наведена норма не передбачає окремої складової бази оподаткування ПДВ, як перевищення собівартості самостійно виготовлених товарів над фактичною ціною постачання . У розглядуваній нормі правило, що база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх собівартості , застосовується для розрахунку бази оподаткування усієї операції без її поділу на окремі частини. За своїм економіко-юридичним змістом база оподаткування являє собою вартісну, фізичну або іншу характеристику об'єкта оподаткування. Наведене виключає можливість виникнення декількох баз оподаткування за однією операцією.

Суд вважає за необхідне зазначити, що стаття 209 ПКУ не містить роз'яснення щодо порядку сплати ПДВ, нарахованого на різницю між собівартістю та ціною продажу сільгосппродукції. Водночас додаткова податкова накладна на цю різницю оформлена саме до спецрежимної податкової накладної, і пов'язана саме з діяльністю по реалізації власновирощеної сільгосппродукції. Отже, у підприємства не було підстав включати суму ПДВ по цій податковій накладній до декларації з ПДВ (0110), за якою здійснюються розрахунки с бюджетом;

Відповідно до пп. 4.1.4 ПКУ в Україні діє презумпція правомірності рішень платника податку, яка полягає в наступному: якщо норми закону чи іншого нормативно-правового акта припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, то рішення має бути прийнято на користь платника податку. Аналогічна норма міститься і в п. 56.21 ПКУ.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 07.05.2018 року №006321414, яким позивачу визначено сплатити податок на додану вартість, у розмірі: 122343 грн. (за податковим зобов'язанням), 30585,75 гривень (за штрафними санкціями), всього 152928,75 грн. не відповідає нормам матеріального та податкового права, є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо правомірності податкового повідомленням - рішенням від 07.05.2018 року №006311414 щодо орендної плати з юридичних осіб, суд зазначає наступне.

В актах перевірки зазначено що товариство одержало в оренду від Андріївської селищної ради земельні ділянки, права оренди на які набуто на земельних торгах. Договори оренди пройшли державну реєстрацію в червні 2016 року. В серпні 2016 року товариство подало уточнюючий розрахунок до річної декларації з плати на землю, в якій задекларувало податкові зобов'язання з орендної плати за право користування земельними ділянками за період з червня по січень 2017 року.

В податковому повідомленні-рішенні від 07.05.2018 року №006311414 вказано, що товариство порушило п. 286.2 ст. 286 ПКУ в наслідок арифметичної помилки занизило суму орендної плати на 39530,45 гривень в тому числі за 2017 рік. Пункт 286.2 ст. 286 ПКУ говорить, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі. Товариство самостійно обчислило суму податку та задекларувало його (декларація №9021172755 від 16.02.2017 року). У вказаній декларації сума зобов'язань з орендної плати за земельні ділянки, право оренди яких було набуто на публічних торгах визначена за 7 місяців в сумі 56448,30грн. (з 01.06.2017 по 31.12.2017) оскільки у відповідності до умов договорів оренди, укладених ТОВ Агрофірма Нива з Андріївською селищною радою, за результатами проведення публічних торгів, на яких товариство було об'явлено переможцем, товариство повинно було сплатити одразу 100 % орендної плати за рік за винятком гарантійного внеску за участь у торгах, яких зараховувався до орендної плати. Річна сума оренди за податкові періоди з 01.06.2016 по 30.05.2017 року в сумі 96768,50 була сплачена платіжними дорученнями № 329 від 26.05.2016 року та № 432 від 15.06.2016 року, що підтверджується матеріалами справи. Отже, сума грошових зобов'язань з орендної плати за користування земельними ділянками, отриманими на торгах за період з 01.06.2016 по 31.12.2017 (19 міс) становить 153216,80грн. Оскільки сума нарахувань за один місяць оренди становить 8064,04грн., то за 19 місяців це 153216,80грн. Вказану суму підприємство сплатило у повному обсязі до бюджету згідно п/д № 329 від 26.05.2016 року в сумі 4361,56грн та № 432 від 15.06.2016 року в сумі 92406,94грн. на умовах 100% передплати, а суму 56448,30грн. задекларовано у декларації та сплачено у складі щомісячних платежів у строки, встановлені ПКУ.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вказані в податковому повідомленні-рішенні від 07.05.2018 року №006311414 порушення пункту 286.2 ст. 286 ПКУ є безпідставними та необґрунтованими, отже податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо правомірності податкового повідомлення - рішення від 07.05.2018 року №0003141414, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач орендує земельні ділянки на території трьох колишніх КСП, а саме: КСП Нива , КСП Перемога , КСП Карла Маркса .

Згідно п.292 .1 ст. 292 1 ПКУ об 'єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.

Права власності/користування земельними ділянками повинні бути оформлені та зареєстровані відповідно до законодавства.

Згідно п. 292 1.2 ст. 292 1 ПКУ Базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка одного гектара сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного за станом на І січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого розділом XII цього Кодексу.

В п. 292 1.3 ст. 292 1 ПКУ зазначено, що підставою для нарахування єдиного податку платникам четвертої групи є дані державного земельного кадастру та/або дані з державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин тау сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння податку у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Згідно пп..293.9.1 п.293.9 ст.293 Для платників єдиного податку четвертої групи розмір ставок податку з одного гектара сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду залежить від категорії (типу) земель, їх розташування та становить (у відсотках бази оподаткування): для ріллі, сіножатей і пасовищ (крім ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, а також ріллі, сіножатей і пасовищ, що перебувають у власності сільськогосподарських товаровиробників, які спеціалізуються на виробництві (вирощуванні) та переробці продукції рослинництва на закритому ґрунті, або надані їм у користування, у тому числі на умовах оренди) - 0,45 (в 2015році); 0,81 (в 2016 році); 0,95 (в 2017році).

Відповідно пп295.9 п.295 ст295 ПКУ Платники єдиного податку четвертої групи: самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

Згідно п.п.295.9.2 п.295.9 ст.295 ПКУ Платники єдиного податку четвертої групи сплачують податок щоквартально протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, у таких розмірах: у І кварталі - 10 відсотків: у II кварталі -10 відсотків: V III кварталі - 50 відсотків: у IV кварталі - 30 відсотків.

Відповідно до податкової декларації від 30.06.2016 №9108314162 платника єдиного податку четвертої групи у 2016 році підприємство TOB Агрофірма Нива використовувало земельні ділянки загальною площею 4013,31га, а саме: рілля-3642,5927га, сіножатті 131.9393га. пасовища 238,778га.

Згідно даних первинних документів бухгалтерського та складського обліку у 2016 році TOB Агрофірма Нива використовувало для вирощування сільськогосподарських культур 4305га посівних площ (1556га +100га +44га+2605га, де: 1556 га - площа під озимою пшеницею; 100га - площа під озимим ячменем; 44га - площа люцерни; 2605га - площа соняшника).

Відповідач зазначив, що в декларації з єдиного податку за 2016 рік TOB Агрофірма Нива задекларувало земельні ділянки загальною площею 4013,31га, що на 291,69га менше за площі, на обробіток яких підприємство витрачало матеріальні ресурси.

Щодо розбіжності між площами землі вказаними у податковій декларації від 30.06.2016 №9108314162 платника єдиного податку четвертої групи у 201б році. та площею фактичного використання земельних ділянок , суд вважає за необхідне зазначити, що згідно п.292.1.3 ст.292 ПКУ в редакції станом на 01.01.2016 року підставою для нарахування єдиного податку платникам четвертої групи є дані державного земельного кадастру та/або з державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Оскільки частина договорів оренди земельних ділянок проходила державну реєстрацію, такі площі не були включені до податкової декларації платника податку четвертої групи.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що податкове - повідомлення рішення від 07.05.2018 року №0003141414 є протиправним та підлягає скасуванню.

У відповідності до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням з'ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250,255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Нива" (71141, Запорізька область, с. Успенівка, вул. Калініна, 7, код ЄДРПОУ 03750345 ) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146 ) - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області № 0015811306 від 07.05.2018 яким донараховано податок на доходи фізичних осіб за податковим зобов'язанням 51 800,86 грн., штрафними (фінансовими) санкціями 39 039,29 грн., пеня 13 107,44 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області №0015841306 від 07.05.2018, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем військовий збір за податковим зобов'язанням 3794,47 грн., штрафними (фінансовими) санкціями 2842,63 грн., пеня 1010,74 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області № 0006321414 від 07.05.2018 яким донараховано податок на додану вартість за податковим зобов'язанням122 343,00 грн., штрафними (фінансовими) санкціями 30585,75 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області № 0003141414 від 07.05.2018, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем єдиний податок з сільгосптоваровиробника у якого частка сільгосптоваровиробництво за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75% за податковим зобов'язанням 71 732,42 грн., штрафними (фінансовими) санкціями 17933,10 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області № 0006311414 від 07.05.2018, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем орендну плату з юридичних осіб за податковим зобов'язанням 39530,45 грн., штрафними (фінансовими) санкціями 9882,61 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Нива" (71141, Запорізька область, с. Успенівка, вул. Калініна, 7, код ЄДРПОУ 03750345) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 6 056,09 (шість тисяч п'ятдесят шість гривень 09 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області (69005, м. Запоріжжя, пр.Соборний, 166, ЄДРПОУ 39396146).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення виготовлено в повному обсязі 16.10.2018.

Суддя О.В. Конишева