Рішення

від 29.10.2018 по справі 1340/3898/18

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД справа№1340/3898/18 Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И 29 жовтня 2018 року м.Львів Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сакалоша В.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу  за позовом Головного управління ДФС у Львівській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Комплект-сервіс» про стягнення коштів за податковим боргом з рахунків у банках,                                                                                      в с т а н о в и в : На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДФС у Львівській області (далі – позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю «Комплект-сервіс» (далі – відповідач, ТзОВ «Комплект-сервіс»), в якій позивач просить: стягнути з відповідача до бюджету грошові кошти в розмірі 7  585, 39 грн., які знаходяться на рахунках у банках, обслуговуючих такого платника податків. Позовні вимоги мотивовані наявністю у відповідача заборгованості по земельному податку з юридичних осіб. Оскільки заборгованість у встановлені строки відповідачем не сплачена, позивач звернувся до суду про стягнення коштів цього платника податку. Ухвалою суду від 29.08.2018 відкрито спрощене позовне провадження у справі. На адресу суду повернувся поштовий конверт, направлений відповідачу за його місцезнаходженням, з відміткою "через не запит". Згідно з ч.11 ст.126 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги перевіривши їх доказами, судом встановлено наступне. ТзОВ «Комплект-сервіс» зареєстроване в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій і присвоєний ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 23265706. Згідно з довідкою про заборгованість, станом на 13.06.2018 ТзОВ «Комплект-сервіс» має податковий борг з земельного податку з юридичних осіб в розмірі 7  585, 39 грн. Як вбачається з матеріалів справи, податковий борг відповідача виник на підставі: - податкова декларація з плати за землю за 2015 – залишок несплаченої суми за липень-грудень – 915, 18 грн.; - податкова декларація з плати за землю за 2016 – на суму 2  746, 08 грн.; - податкова декларація з плати за землю за 2017 – на суму 2  910, 85 грн.; - податкова декларація з плати за землю за 2018 (січень-квітень) на суму 970, 28 грн. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються   Податковим кодексом України   (далі -   ПК України). Вирішуючи спір у даній адміністративній справі, суд керувався, зокрема, наступними нормами ПК України. Відповідно до п.п.14.1.137 п.14.1  ст.14 ПК України, орган стягнення уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України. Згідно п.41.2  ст.41 ПК України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. У п. 57.1 ст. 57 Кодексу зазначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання декларації, крім випадків, встановленим цим Кодексом. Відповідно до п. 57.2 ст. 57 Кодексу, у разі коли відповідно до цього   Кодексу   або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків з причин, не пов'язаних з порушенням податкового законодавства, такий платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання у строки, визначені в цьому Кодексі, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування. Згідно п.57.3 ст.57 Кодексу, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у п.п. 54.3.1-54.3.6 п.54.3  ст.  54   цього  Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем узгодження. Усупереч наведеним нормам чинного законодавства платник податків не вжив жодних заходів для погашення податкових зобов'язань. Як вбачається з матеріалів справи, на даний час суми податків є узгодженими та у встановлені законом строки до бюджету не сплачені, тобто визнаються сумою податкового боргу (узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у термін). У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби у відповідності до вимог пункту  59.1  статті  59 ПК України надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. На виконання  ст.59 ПК України  Головним управлінням ДФС у Львівській області виставлено податкову вимогу №430-23 від 22.04.2015. В матеріалах справи наявні докази скерування відповідачу зазначеної вище податкової вимоги та відсутні докази її оскарження. Статтею 20 ПК України, визначено права контролюючих органів. Згідно пп. 20.1.34   пункту  20.1 ст.20 ПК України, контролюючі органи маюсь право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини. Відповідно до п. 95.1   ст.   95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пункти    95.2,    95.3  статті    95 ПК України). Згідно з п.  95.4  ст.  95 ПК України, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Законом України “Про внесення змін до ПК України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні” від 21.12.2016 року №1797-VІІІ внесено зміни до   ПК України   та ст.19-1 Кодексу викладено в новій редакції, відповідно до якої функції з погашення податкового боргу закріплено за ГУ ДФС у Львівській області. Відповідно до    ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Згідно з ч.2 ст.73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Станом на день розгляду справи у суді, відповідач жодних заперечень по суті позовних вимог чи доказів сплати податкового боргу до суду не надав. Отже, на підставі викладеного суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення у повному обсязі. Відповідно до приписів статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки позивач не надав доказів понесення таких судових витрат, суд не має підстав вирішувати питання про їх розподіл. Керуючись ст.ст. 2, 72-77, 139, 242-246, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - У Х В А Л И В : Позов задовольнити повністю. Стягнути з рахунків товариства з обмеженою відповідальністю «Комлект-сервіс» (79015, м.Львів, вул.Героїв УПА, буд.73; код ЄДРПОУ 23265706) у банках, обслуговуючих такого платника у розмірі 7585 (сім тисяч п'ятсот вісімдесят п'ять) грн. 39 коп. Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.           Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.             Суддя                                                                          В.М. Сакалош