Рішення

від 24.10.2018 по справі 2140/1887/18

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2018 р.м. ХерсонСправа № 2140/1887/18

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бездрабка О.І.,

при секретарі - Садовій О.Р.,

за участю:

представника позивача - Лігінович Н.С.,

представників відповідача - Нівакшонової Н.В., Рубана Е.Г., Ващишина К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "САДИКЛАР" до Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м.Севастополі про визнання протиправними та скасування рішень,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "САДИКЛАР" (далі - позивач) звернулося з адміністративним позовом до Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправними та скасувати рішення відповідача від 04.09.2018 р. № UA508120/2018/000005/2 про коригування митної вартості товарів, № UA508120/2018/000006/2 про коригування митної вартості товарів, картки відмови від прийняття митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA508120/2018/00021, № UA508120/2018/00022.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що на виконання договорів про угоду № 01 та № 02 від 01.06.2018 р. SADIKLAR SOGUK HAVA TESISLERI VE SU URUNLERI SANAYI TICARET LIMITED SIRKETI поставило риболовецькі судна "Каrаdеnіz Mavisi" та "Tayfun-67". Під час декларування вказаних суден позивачем відповідно до ст.ст.57, 58 МК України самостійно визначено митну вартість товарів за основним методом, а саме, за ціною договору, яка склала для судна "Каrаdеnіz Mavisi" - 54000 доларів США, для судна "Tayfun-67" - 30000 доларів США. З метою митного оформлення товару та на підтвердження заявленої митної вартості товару надано відповідачу повний пакет документів, передбачений ст.53 МК України. Проте, за результатами опрацювання митних декларацій та документів, винесено картки відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA508120/2018/00021, № UA508120/2018/00022, а також прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA508120/2018/000005/2, № UA508120/2018/000006/2 від 04.09.2018 р., відповідно до яких вартість товарів визначено за другорядним (резервним) методом на підставі наявної у митному органі інформації, що становить 130473,7478 доларів США та 80520,8479 доларів США відповідно. Позивач вважає, що оскаржувані рішення відповідача прийнято з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки не містять відомостей про підстави невизнання заявленої митної вартості, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими та які документи необхідні для їх підтвердження. При цьому, позивач не погоджується з тим, що митницею в оскаржуваному рішенні зазначено, що декларантом не подано документи в повному обсязі, а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України, розрахунок ціни (калькуляцію), оскільки вказані документи не впливають на митну вартість товарів. З огляду на викладене позивач вважає, що висновки митного органу щодо не підтвердження числового значення складових митної вартості товарів, заявлених за основним методом її визначення, є безпідставними, так як позивачем надано всі обов'язкові документи, передбачені Митним кодексом України.

Ухвалою від 17.09.2018 р. позовну заяву залишено без руху у зв'язку з недоліками позовної заяви та надано позивачу строк для їх усунення.

Позивач в установлений суддею строк усунув недоліки позовної заяви і ухвалою від 24.09.2018 р. у справі відкрито спрощене провадження та призначено судове засідання на 11.10.2018 р. о 09:00 год.

Ухвалою від 11.10.2018 р. відкладено розгляд справи на 23.10.2018 р. на 14:00 год.

16.10.2018 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити в задоволення позову. Вказує на те, що 03.09.2018 р. до відділу митного оформлення № 1 м/п "Херсон-порт" Митниці ДФС було подано митні декларації типу ІМ 40 АА № 508120/2018/002930 від 03.09.2018 р. для здійснення митного оформлення товару "Риболовецьке судно "Каrаdеnіz Mavisi", заявлена митна вартість товару - 1548593,36 грн., загальною вагою 12960 кг, та митну декларацію типу ІМ 40 АА № 508120/2018/002933 від 03.09.2018 р. для здійснення митного оформлення товару "Риболовецьке судно "Tayfun-67", заявлена митна вартість - 870686,56 грн., загальною вагою 6070 кг. Декларантом обрано основний метод визначення митної вартості товару - "за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)". За результатами оцінки ризику щодо даних митних декларацій спрацювала автоматизована система аналізу та управління ризиками (АСАУР), а саме - сформовано перелік попереджень щодо декларанта та обов'язкових митних процедур. Для підтвердження правильності визначення митної вартості декларантом відповідно до вимог ст.53 МК України було подано наступні документи: рахунок-проформу, висновок про вартість. Заявлену митну вартість товару не могло бути визначено у зв'язку з тим, що документи подані для підтвердження митної вартості не містили усіх необхідних даних та не усі відомості про розрахунки підтверджено. Отже, декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товарів та не подано усіх необхідних документів. У декларанта витребувано додаткові документи, але подані позивачем документи містили розбіжності, а саме: згідно зовнішньоекономічного контракту від 01.06.2018 р. № 01 зазначено умови поставки СІF, а у рахунку-фактурі від 15.08.2018 р. № IHR2018000000044, копії митної декларації країни відправлення від 15.08.2018 р. № 18550100ЕХ012370 та митної декларації UA508120/2018/002930 від 03.09.2018 р. зазначено умови поставки FCA. Окрім того, на вимогу митного органу не було надано документи щодо взаємопов'язаності сторін зовнішньоекономічного договору. Також у митному органі наявна інформація щодо вартості подібних риболовецьких суден, яка суттєво відрізняється від заявленого декларантом рівня митної вартості (інформація мережі Інтернет, сайт: www.denizpazari.com). На вимогу митного органу було надано листи від 04.09.2018 р. № 04/09 щодо митної декларації ІМ 40 АА № 508120/2018/002930 та від 04.09.2018 р. № 04-1/09 щодо митної декларації ІМ 40 АА № 508120/2018/002933 та повідомлено, що додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості надано не буде. З урахуванням викладеного відповідач зазначає, що оскаржувані рішення є такими, що прийнято обґрунтовано, а тому підстави для їх скасування відсутні.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити з підстав, вказаних у позовній заяві.

Представники відповідача заперечували проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві.

Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 01.06.2018 р. між ТОВ "САДИКЛАР" (Покупець) та SADIKLAR SOGUK HAVA TESISLERI VE SU URUNLERI SANAYI TICARET LIMITED SIRKETI (Продавець) укладено договори про угоду № 01 та № 02, згідно яких Продавець зобов'язується здійснити доставку суден "Raradeniz Mavisi" та "Tayfun-67" Покупцю за свій рахунок не пізніше 30.08.2018 р. за ціною 54000 та 30000 доларів США відповідно.

03.09.2018 р. позивачем, через уповноважену особу згідно договору 26-08-34/2018 від 26.08.2018 р., для здійснення митного оформлення вищевказаних суден, подано на митний пост "Херсон-порт" митну декларацію № UA5081120/2018/002930 на ввезене судно "Raradeniz Mavisi", згідно якої визначено митну вартість товару в сумі 54000 доларів США, та митну декларацію № UA5081120/2018/002933 на ввезене судно "Tayfun-67", згідно якої визначено митну вартість товару в сумі 30000 доларів США.

Митна вартість визначено за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.

На підтвердження митної вартості та для митного оформлення позивач надав відповідачу пакет документів:

- до митної декларації № UA5081120/2018/002930 на ввезене судно "Raradeniz Mavisi" - рахунок-фактуру (інвойс) від 15.08.2018 р. № ІНR2018000000044, вантажну відомість від 18.08.2018 р., сертифікат про походження товару форми А від 15.08.2018 р. № 0687359, генеральну (загальну) декларацію (для водних та повітряних транспортних засобів) від 18.08.2018 р. № 18550100GD000167, документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 27.08.2018 р. № 1-8/18, висновок про вартісні характеристики товару (звіт) від 03.09.2018 р., зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів від 01.06.2018 р. № 01, договір про надання послуг митного брокера від 26.08.2018 р. № 26-08-34/2018, інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку від 27.08.2018 р. № 3072110, документ про право власності від 08.08.2018 р. № 11928, технічна документація від 01.06.2018 р., митна декларація країни відправлення від 15.08.2018 р. № 18550100ЕХ012370;

- до митної декларації № UA5081120/2018/002933 на ввезене судно "Tayfun-67" - рахунок-фактуру (інвойс) від 15.08.2018 р. № ІНR2018000000045, сертифікат про походження товару форми А від 15.08.2018 р. № 0687360, документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 27.08.2018 р. № 1-8/18, висновок про вартісні характеристики товару (звіт) від 03.09.2018 р., зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів від 01.06.2018 р. № 02, договір про надання послуг митного брокера від 26.08.2018 р. № 26-08-34/2018, інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку від 27.08.2018 р. № 3072095, документ про право власності від 08.08.2018 р. № 11929, сертифікат реєстрації від 18.08.2018 р. № 0000833, митна декларація країни відправлення від 15.08.2018 р. № 18550100ЕХ012373.

03.09.2018 р. відповідачем у відповідності з п.3 ст.53 МК України для підтвердження заявленої митної вартості було запитано наступні відомості: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прескуранти, виробника товару; 7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 8) копію митної декларації країни-відправлення. Додатково до п.4 ст.53 МК України для підтвердження митної вартості було витребувано: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на територію України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортера товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

У відповідь на повідомлення митного органу стосовно надання додаткових документів, позивачем додатково надано наступні документи: бухгалтерську довідку від 04.09.2018 р. № 5-9/18, довідку покупця від 04.09.2018 р. № 4-9/18.

Також позивач у листах від 04.09.2018 р. № 04/09, № 04-1/09 зазначив, що: 1) договір (угоди, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, не укладався; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом) - рахунки відсутні, так як таких умов не було; 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту) - рахунки відсутні, так як таких умов не було; 4) бухгалтерська довідка від 04.09.2018 р. № 5-9/18; 5) довідка покупця від 04.09.2018 р. № 4-9/18; 6) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів - не складався; 7) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару - відсутні; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини - додавався до МД UA508120/2018/002930 від 03.09.2018 р.; 9) копію митної декларації країни-відправлення - додавалась до МД UA508120/2018/002933 від 03.09.2018 р.

04.09.2018 р. Митницею ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA508120/2018/000005/2, згідно якого скориговано митну вартість судна "Raradeniz Mavisi" - 130473,7478 доларів США, № UA508120/2018/000006/2, згідно якого скориговано митну вартість судна "Tayfun-67" - 80520,8479 доларів США.

Вказані рішення містять однакові причини, через які заявлену митну вартість не може бути визнано, а саме, у зв'язку з тим, що документи, подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх необхідних даних та не усі відомості та розрахунки підтверджені. Отже декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару. Декларантом неподані усі необхідні документи, а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, оскільки відправник товару не є виробником; виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію) та інші документи, згідно вимог митного органу. При цьому подані декларантом документи для підтвердження заявленої митної вартості містять розбіжності: 1) згідно зовнішньоекономічних контрактів від 01.06.2018 р. № 01, № 02 зазначено умови поставки СІF, а у рахунках-фактурах від 15.08.2018 р. № ІНR2018000000044, № ІНR2018000000045, копіях митних декларацій країни відправлення від 15.08.2018 р. № 18550100ЕХ012370, № 18550100ЕХ012373 та митних деклараціях № UA508120/2018/002930, № UA508120/2018/002933 від 03.09.2018 р. визначено умови поставки FCA; 2) на вимогу митного органу не надано документи щодо взаємопов'язаності сторін зовнішньоекономічного договору; 3) у митному органі наявна інформація щодо вартості подібних риболовецьких суден, яка суттєво відрізняється від заявленого декларантом рівня митної вартості.

Таким чином, митну вартість товару скориговано та визначено за другорядним (резервним) методом, відповідно до ст.64 МК України на підставі інформації, наявної у митного органу (інформація мережі Інтернет, сайт: www.denizpazari.com) а саме: стосовно судна "Raradeniz Mavisi" - 130473,7478 доларів США (числове значення митної вартості товару становить: 130473,7478 доларів США/шт. = 129648,7478 доларів США (що станом на 03.09.2018 р. становить 850000 турецьких лір) + витрати на транспортування 825 доларів США); щодо судна "Tayfun-67" - 80520,8479 доларів США (числове значення митної вартості товару становить: 80520,8479 доларів США/шт. = 83890,3662 доларів США (що станом на 03.09.2018 р. становить 550000 турецьких лір) - 4194,5183 доларів США (що складає 5 % фізичного зносу, згідно звіту № б/н від 03.09.2018 р. про незалежну оцінку риболовного судна-промислового борту "Tayfun-67") + витрати на транспортування 825 доларів США).

Попередні методи не застосовувалися з наступних причин: основний метод (вартість операції) - неподання усіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товару, невідповідність ціни угоди інформації, що наявна у митного органу; другорядні: - за ціною договору щодо ідентичних товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо ідентичних товарів; - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів; - на основі віднімання вартості - відсутність інформації щодо числового значення витрат для цілей вирахування вартості; - на основі додавання вартості (обчислена вартість) - відсутність інформації щодо складових для обчислення вартості товару.

Також 04.09.2018 р. відповідачем винесено картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA508120/2018/00021, № UA508120/2018/00022, відповідно до яких відмовлено у митному оформленні товарів згідно митних декларацій № UA5081120/2018/002930 та № UA5081120/2018/002933 з таких причин: митну вартість не підтверджено документально, а саме: документи надані декларантом для підтвердження митної вартості не містять усіх необхідних даних та не усі відомості і розрахунки підтверджені.

Не погоджуючись з такими рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи оцінку правомірності оскаржуваних позивачем рішень про коригування митної вартості товару та про відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, суд виходить з наступних приписів законодавства.

Статтею 49 МК України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч.ч.4, 5 ст.58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

У відповідності до ч.3 ст.318 МК України, митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статтею 50 МК України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Частиною 1 статті 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.52 МК України декларант який заявляє митну вартість товару зобов'язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

При декларуванні товарів позивач визначив їх митну вартість виходячи саме з ціни угод, що підлягала сплаті згідно до умов контрактів, інвойсів та інших документів постачальника.

Згідно ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з частиною 2 зазначеної статті є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, ст.58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Разом з тим, відповідно до вимог ст.57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Тобто, відповідно до норм Митного кодексу України митним органом при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів повинна бути зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Відповідно до ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною 4 статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Також згідно ч.6 ст.53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

Як вбачається з оскаржуваних позивачем рішень про коригування митної вартості товарів, підставами для здійснення відповідачем спірних коригувань митної вартості стало наявність розбіжностей, а саме: 1) згідно зовнішньоекономічного контрактів № 01 та № 02 від 01.06.2018 р. зазначено умови поставки CIF, а у рахунках-фактурах від 15.08.2018 р. № IHR2018000000044, № IHR2018000000045, копіях митних декларацій країни відправлення від 15.08.2018 р. № 18550100ЕХ012370, № 18550100ЕХ012373 та митних деклараціях № UA508120/2018/002930, № UA508120/2018/002933 від 03.09.2018 р. зазначено умови поставки FCA; 2) на вимогу митного органу не надано документи, щодо взаємопов'язаності сторін зовнішньоекономічних договорів; 3) у митному органі наявна інформація щодо вартості подібних риболовецьких суден, яка суттєво відрізняється від заявленого декларантом рівня митної вартості.

Надаючи оцінку вказаним доводам відповідача, суд зазначає наступне.

Стосовно наявності розбіжностей в умовах поставки, суд звертає увагу на те, що ч.2 ст.53 МК України містить вичерпний перелік документів, що підтверджують митну вартість, а тому виявлення розбіжностей в інших документах не надає митниці право коригувати заявлену декларантом митну вартість товарів.

Статтею 6 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16.04.1991 р. № 959-ХІІ встановлено, що суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види договорів, крім тих, які прямо та у виключній формі не заборонені законами України.

На сьогодні діють Офіційні правила Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів, видання МТП № 560, в редакції з 01 січня 2011 року Інкотермс-2010, за змістом яких посилання на Інкотермс-2010 в договорі купівлі-продажу чітко визначає відповідні обов'язки сторін та зменшує ризик юридичних ускладнень. Метою Інкотермс є забезпечення єдиного набору міжнародних правил для тлумачення найбільш уживаних торговельних термінів у зовнішній торгівлі.

Відповідно до Інкотермс-2010 термін CIF (Cost, Insurance and Freight (... named port of destination) - вартість, страхування і фрахт (... назва порту призначення) означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження.

Дійсно, п.5 договорів про угоду № 01 та № 02 від 01.06.2018 р. передбачено, що Продавець зобов'язується здійснити доставку суден за свій рахунок. Судна повинні бути передані від Продавця Покупцеві не раніше 15.06.2018 р. і не пізніше 30.08.2018 р., якщо з Покупцем не буде погоджено інше. Судна доставляється в робочому і технічно справному стані. Доставка вважається закінченою після підписання актів доставки суден від Продавця Покупцеві. Поставка здійснюється на умовах CIF відповідно до вимог ІНКОТЕРМС 2010 року.

Між тим, продавець не виконав цієї вимоги і судна були передані на кордоні, у зв'язку з чим при подачі 03.09.2018 р. митних декларацій № UA508120/2018/002930, № UA508120/2018/002933 зазначено умови поставки - FSA та долучено довідку № 1-8/18 від 27.08.2018 р. про вартість перевезення товару та включено дану вартість у митні декларації (по 825 дол. США за кожне судно).

Дані витрати є підтвердженими, не оспорюються відповідачем та включені до складової митної вартості задекларованих товарів.

При цьому, вказані у митних деклараціях умови поставки (FSA) співпадають з тими, які зазначені у рахунках-фактурах від 15.08.2018 р. № IHR2018000000044, № IHR2018000000045, митних декларацій країни відправлення від 15.08.2018 р. № 18550100ЕХ012370, № 18550100ЕХ012373.

Митницею ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі не обґрунтовано, яким чим ці розбіжності, які стали можливими внаслідок невиконання продавцем умов поставок суден, визначених в договорах про угоди, впливають на складові митної вартості товарів, враховуючи те, що сума цих витрат не заперечується відповідачем та включені позивачем до митної вартості товарів.

Відповідачем не наведено доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, не зазначені конкретні складові митної вартості, які не були враховані декларантом, обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки, не надано обґрунтування необхідності перевірки спірних відомостей.

Що стосується тверджень відповідача про не надання документів щодо взаємопов'язаності сторін зовнішньоекономічного договору, суд зазначає наступне.

Даний перелік документів встановлено ч.4 ст.53 МК України, згідно якої для підтвердження відсутності взаємозв'язку між продавцем і покупцем щодо задекларованої митної вартості на вимогу митного органу надаються: 1) виписка з бухгалтерських і банківських документів; 2) довідкова інформація про вартість у країні-експортерові товарів, що є ідентичними та/або подібними; 3) розрахунок ціни (калькуляція).

Позивачем на виконання цих вимог та вимоги митного органу було надано відповідачу разом з листами від 04.09.2018 р. № 04/09, № 04-1/9 бухгалтерську довідку від 04.09.2018 р. № 5-9/18, довідку покупця від 04.09.2018 р. № 4-9/18, звіти про незалежну оцінку риболовецьких суден "Raradeniz Mavisi" та "Tayfun-67", які виконані ПП ПКФ "Експерт" 03.09.2018 р.

Розрахунок ціни (калькуляцію) не надавався, так як вказані судна придбані не у виробника.

Тобто позивачем надано документи, які витребовувалися митницею, та які були у нього в наявності. Неподання декларантом окремих документів, в даному випадку розрахунку ціни (калькуляції), за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування відповідачем іншого методу визначення митної вартості, а також не можуть бути підставою для відмови в митному оформленні товарів.

Стосовно наявності у митному органі інформації щодо вартості подібних риболовецьких суден, то дана інформація не підтверджена документально та спростовується звітами про незалежну оцінку риболовецьких суден від 03.09.2018 р., які виконано ПП "ПКФ "Експерт" та відповідно до яких ринкова вартість судна "Raradeniz Mavisi" без урахування митних платежів складає 1511836 грн., а судна "Tayfun-67" - 828143 грн.

При цьому твердження відповідача про неприйняття цих звітів у зв'язку з тим, що у них відсутня інформація про подібні (аналогічні) судна, є безпідставними, так як у розділі "Розрахунок вартості об'єкта оцінки порівняльний підхід" кожного із звітів в табличному варіанті зазначено по три об'єкта (судно, тип судна, довжина, ширина, валовий тоннаж, рік будівництва, двигун/потужність, технічний стан, фізичний знос, вартість (пропозиція) аналога), з якими здійснювалося порівняння.

Згідно ч.3 ст.318 МК України митний контроль має передбачити виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Ця норма також відповідає стандартним правилам, встановленим п.п.3.16, 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 р. № 3018-VI "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур", за якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Частиною 7 статті 54 МК України передбачено, що у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Відповідно до ч.2 ст.55 МК України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно п.2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012 р., посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Як вбачається зі змісту графи 33 рішень про коригування митної вартості товарів від 04.09.2018 р. № UA508120/2018/000005/2, № UA508120/2018/000006/2 митну вартість товарів скориговано та визначено за резервним методом відповідно до статті 64 МК України на підставі інформації, наявної у митного органу (інформація мережі Інтернет, сайт: www.denizpazari.com), а саме: товар № 1 - 130473,7478 доларів США/шт. (числове значення митної вартості товару становить: 130473,7478 доларів США/шт. = 129648,7478 доларів США (що станом на 03.09.2018 р. становить 850000 турецьких лір) + витрати на транспортування 825 доларів США); товар № 1 - 80520,8479 доларів США/шт. (числове значення митної вартості товару становить: 80520,8479 доларів США/шт. = 83890,3662 доларів США (що станом на 03.09.2018 р. становить 550000 турецьких лір) - 4194,5183 доларів США (що складає 5 % фізичного зносу, згідно звіту № б/н від 03.09.2018 р. про незалежну оцінку риболовецького судна-промислового боту "Tayfun-67") + витрати на транспортування 825 доларів США). Попередні методи не застосовуються з наступних причин: основний метод (вартість операції) - неподання усіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товару, невідповідність ціни угоди інформації, що наявна у митного органу. Другорядні: - за ціною договору щодо ідентичних товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо ідентичних товарів; - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів; - на основі віднімання вартості - відсутність інформації щодо числового значення витрат для цілей вирахування вартості; - на основі додавання вартості (обчислена вартість) - відсутність інформації щодо складових для обчислення вартості товару".

Проте, суд вказує, що вказана графа оскаржуваного рішення не містить інформації - який саме товар було використано в якості джерела інформації, які числові значення митної вартості таких товарів, відсутні обґрунтування числового значення митної вартості товарів, відсутнє її коригування, не зазначені факти, які вплинули або повинні були вплинути на таке коригування, щодо обсягів, умови поставки, фактурної вартості, країни походження, методи визначення митної вартості тощо.

При цьому, суд акцентує увагу на тому, що відповідач, не приймаючи до уваги звіти про незалежну оцінку цих риболовецьких суден від 03.09.2018 р., в той же час використовує зазначені у них дані коригуючи митну вартість судна "Tayfun-67".

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Підсумовуючи вищевикладене, суд зазначає про надання позивачем митниці належного та достатнього пакету документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товарів за основним методом, відповідачем не підтверджено належними доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

За вказаних обставин суд приходить до висновку, що відповідачем не надано належних, допустимих та достовірних доказів правомірності своїх рішень, а тому рішення про коригування митної вартості товару від 04.09.2018 р. № UA508120/2018/000005/2, № UA508120/2018/000006/2, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 04.09.2018 р. № UA508120/2018/00021, № UA508120/2018/00022 є протиправними та підлягають скасуванню.

Таким чином позовні вимоги ТОВ "САДИКЛАР" підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому сплачений ТОВ "САДИКЛАР" судовий збір у сумі 57337,96 грн. підлягає стягненню з Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі за рахунок її бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 143, 194, 242-246, 250, 255, 262 КАС України, суд -

вирішив :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "САДИКЛАР" (65036, Одеська область, Овідіопольський район, "Радужний масив", буд.1, кв.55, код ЄДРПОУ 38381228) до Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м.Севастополі (73000, м.Херсон, вул.Гоголя, 13, код ЄДРПОУ 39624611) про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м.Севастополі (73000, м.Херсон, вул.Гоголя, 13, код ЄДРПОУ 39624611) від 04.09.2018 р.: № UA508120/2018/000005/2 про коригування митної вартості товарів; № UA508120/2018/000006/2 про коригування митної вартості товарів; картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA508120/2018/00021 та № UA508120/2018/00022.

Стягнути з Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м.Севастополі (73000, м.Херсон, вул.Гоголя, 13, код ЄДРПОУ 39624611) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "САДИКЛАР" (65036, Одеська область, Овідіопольський район, "Радужний масив", буд.1, кв.55, код ЄДРПОУ 38381228) судовий збір у сумі 57337 (п'ятдесят сім тисяч триста тридцять сім) грн. 96 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до пп.15.5 п.15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 29 жовтня 2018 р.

Суддя Бездрабко О.І.

кат. 5.2.2