Рішення

від 02.10.2018 по справі 823/1972/18

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2018 року справа № 823/1972/18

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кульчицького С.О.,

за участю: секретаря судового засідання - Зачепи Х.В.,

представника позивача Кирмана О.Д. - за ордером,

представника позивача Вознюк Т.А. - за ордером,

представника відповідача Нечитайло С.П. - за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження, в приміщенні суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ТДС-ЦЕНТР до Головного управління ДФС у Черкаській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дій, визнання протиправними і скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "ТДС-ЦЕНТР" (далі-позивач) з позовом до Головного управління ДФС у Черкаській області (далі-відповідач 1), Державної фіскальної служби України (далі-відповідач 2), в якому позивач просить:

- визнати протиправними дії відповідачів щодо зупинення реєстрації податкових накладних позивача: від 07.11.2017 №9 на продаж ТОВ "Благовіщенський зернопродукт" палива котельного рідинного в кількості 5,64 тони на суму 94808,38 грн. (у т.ч. ПДВ 15801,40 грн.); від 08.11.2017 №10 на продаж ТОВ "Аграріко" оливи котельної для спалювання в кількості 9559 літрів на суму 133864,24 грн. (у т.ч. ПДВ 22310,71 грн.);

- визнати нечинним та скасувати рішення відповідача 2 від 04.04.2018 №631688/41206353 про відмову в реєстрації податкової накладної від 07.11.2017 №9 на продаж ТОВ "Благовіщенський зернопродукт" палива котельного рідинного в кількості 5,64 тони на суму 94808,38 грн. (у т.ч. ПДВ 15801,40 грн.);

- визнати нечинним та скасувати рішення відповідача 2 від 02.04.2018 №625733/41206353 про відмову в реєстрації податкової накладної від 08.11.2017 №10 на продаж ТОВ "Аграріко" оливи котельної для спалювання в кількості 9559 літрів на суму 133864,24 грн. (у т.ч. ПДВ 22310,71 грн.);

- зобов'язати відповідача 2 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні позивача: від 07.11.2017 №9 на продаж ТОВ "Благовіщенський зернопродукт" палива котельного рідинного в кількості 5,64 тони на суму 94808,38 грн. (у т.ч. ПДВ 15801,40 грн.); від 08.11.2017 №10 на продаж ТОВ "Аграріко" оливи котельної для спалювання в кількості 9559 літрів на суму 133864,24 грн. (у т.ч. ПДВ 22310,71 грн.).

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що за оскаржуваними рішеннями відмовлено у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної позивача від 07.11.2017 № 9 та від 08.11.2017 № 10, складеної позивачем, у зв'язку із виконанням останнім умов договорів поставки. Позивач, посилаючись на Податковий кодекс України (далі - ПК України), вважає оскаржувані рішення протиправними, оскільки сукупність наявних первинних та платіжних документів у повній мірі підтверджує реальність операції, її фактичне виконання.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, позов просили задовольнити повністю, наголошуючи, що позивачем були надані достатні документи на підтвердження господарської операції за договороми поставок.

Представники позивача наполягали, що відповідач в оскаржуваних рішеннях не навів жодного посилання на норми чинного законодавства України, керуючись якими відмовлено у реєстрації та не зазначив, що саме потрібно платнику податків подати в обґрунтування здійснення операцій з контрагентом.

Відповідно наданого письмового відзиву на позов від 14.06.2018, відповідачі проти задоволення позову заперечують повністю, зазначивши, що всі дії стосовно реєстрації податкових накладних позивача від 07.11.2017 № 9 та від 08.11.2017 № 10 у повній мірі відповідали законодавству України та відмова у проведенні її реєстрації є правомірною, оскільки на підтвердження здійснення операцій за вказаними накладними позивачем не надано документи щодо підтвердження відповідності продукції (сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором, розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків, рахунки-фактури та акти приймання-передавання товару, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, що одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції.

Представник відповідачів в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала повністю, посилаючись на обставини викладені у відзиві.

Заслухавши пояснення представників позивача та представника відповідачів, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає про таке.

Судом встановлено, що 01.11.2017 між товариством з обмеженою відповідальністю Благовіщенський - Зернопродукт (далі - покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю ТДС-ЦЕНТР (далі - постачальник) укладено договір поставки № 01/1117, згідно з умовами якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця продукцію, далі іменовану товар , відповідно до оформлених видаткових накладних, а покупець зобов'язується прийняти цей товар і оплатити його на умовах даного договору.

07.11.2017 товариством з обмеженою відповідальністю ТДС-ЦЕНТР складено податкову накладну № 9 на продаж для товариства з обмеженою відповідальністю Благовіщенський - Зернопродукт палива котельного рідинного в кількості 5,64 тони на суму 94 808 грн. 38 коп., у тому числі ПДВ - 15 801 грн. 40 коп.

08.11.2017 між товариством з обмеженою відповідальністю Аграріко (далі - покупець) і товариством з обмеженою відповідальністю ТДС-ЦЕНТР (далі - постачальник) укладено договір поставки № 8/1117, відповідно умов якого, постачальник зобов'язується продати, а покупець прийняти й оплатити на умовах викладених у договорі, продукцію іменовану далі Товар .

Також, позивачем на виконання вказаного договору поставки № 8/1117 виписано податкову накладну від 08.11.2017 № 10 на продаж для товариства з обмеженою відповідальністю Аграріко оливи котельні для спалювання в кількості 9 559 літрів на суму 133 864 грн. 24 коп., у тому числі ПДВ - 22 310 грн. 53 коп.

Податкова накладна від 07.11.2017 № 9 складена позивачем була направлена засобами електронного зв'язку для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, однак її реєстрацію в ЄРПН зупинено, оскільки виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання товарів згідно УКТ ЗЕД та запропоновано надати пояснення та /або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 № 567 та/або Таблицю даних платника податків, що передбачена п. 4 цього наказу.

У квитанції №1 від 30.11.2017, якою повідомлено позивача про зупинення реєстрації податкової накладної вказано, що податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Однак, у квитанції не зазначено, який саме підпункт пункту 6 Критерію оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі встановлено.

Позивачем на виконання пп. 201.16.2 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, направлено на адресу Державної фіскальної служби України документи про підтвердження реальності здійснення операцій відповідно до Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК реєстрація якої/го зупинено від 30.11.2017 №1 із кількістю документів, що додаються - 13.

Рішенням комісії Головного управління ДФС у Черкаській області від 02.04.2018 №625733/41206353 відмовлено позивачеві у реєстрації податкової накладної від 08.11.2017 № 10 з підстав: "ненадання платником податку копій документів, договорів, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них. Документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством".

04.04.2018 рішенням комісії Головного управління ДФС у Черкаській області №631688/41206353 відмовлено позивачеві у реєстрації податкової накладної від 07.11.2017 № 9 з підстав: Ненадання платником податку копій документів. Первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні. Розрахункові документи, банківські виписки з особових рахункі".

Податкова накладна від 08.11.2017 № 10 складена позивачем була направлена засобами електронного зв'язку для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, однак її реєстрацію в ЄРПН зупинено, оскільки виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання товарів згідно УКТ ЗЕД та запропоновано надати пояснення та /або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 № 567 та/або Таблицю даних платника податків, що передбачена п. 4 цього наказу.

У квитанції №1 від 30.11.2017, якою повідомлено позивача про зупинення реєстрації податкової накладної вказано, що податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Однак, у квитанції не зазначено, який саме підпункт пункту 6 Критерію оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі встановлено.

Позивачем на виконання пп. 201.16.2 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, направлено на адресу Державної фіскальної служби України документи про підтвердження реальності здійснення операцій відповідно до Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК реєстрація якої/го зупинено від 30.11.2017 №1 із кількістю документів, що додаються - 13.

04.04.2018 рішенням комісії Головного управління ДФС у Черкаській області №631688/41206353 відмовлено позивачеві у реєстрації податкової накладної від 07.11.2017 № 9 з підстав: Ненадання платником податку копій документів. Первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні. Розрахункові документи, банківські виписки з особових рахункі".

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що відповідно до пп.пп.16.1.2, 16.1.3 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з положеннями п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п. 187.1. ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 201.7. ст. 201 цього ж Кодексу, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України, визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених п. 201.1 цієї статті та/або п. 192.1 ст. 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до п. 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Згідно з п. 74.2. ст. 74 ПК України, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до п. 201.16.1. ст. 201 ПК України у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 (далі - Порядок).

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Відповідно до п. 19 Порядку, комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Комісією регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункут 15 цього Порядку:

щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, менше 30 млн. гривень, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яке реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу;

щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, більше 30 млн. гривень включно, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яке попередньо реєструється в окремому.

Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п.2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок № 1246), податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з п. 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених п. 192.1 ст.192 та п. 201.10 ст. 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до п. 201.1 ст. 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до п.п. 200-1.3 і 200-1.9 ст. 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01.07.2015); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до п. 201.16 ст. 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п. 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених п. 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 567 (далі - Критерії оцінки ступеня ризиків).

Згідно з п. 6 Критеріїв містить у собі визначення двох різних критеріїв: Моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01.01.2017 в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01.01.2017 в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними пп. 215.3.1 та пп. 215.3.2 п. 215.3 ст. 215 Податкового кодексу України, стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

У Вичерпному переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначено документи, які надаються для кожного з двох підпунктів пункту 6 Критерію.

З аналізу даних норм вбачається, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого, зрозумілого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Суд зазначає, що критерій, який визначений відповідачем у квитанціях № 1 від 30.11.2017, як невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД у п. 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків - не передбачений.

Відповідно до п. 201.16.2 ст. 201 ПК України, письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПК України, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту.

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання вимог п. 201.16.1 - 201.16.2 ст. 201 ПК України та пропозиціях викладених у квитанціях позивача були надані документи, пояснення, якими підтверджується реальність здійснення операцій по відмовленим податковим накладним.

Відповідачем 1 всупереч вимогам пп. "в" п. 201.16.1 ст. 201 ПК України, не було визначено вичерпного переліку документів, надання яких дало б позивачеві можливість реєстрації податкових накладних, а відмова у прийнятті до реєстрації податкових накладних з підстав недостатності документів для прийняття рішення можлива виключно за умови наявності вичерпного переліку таких документів (пп. "в" п. 201.16.1 ст. 201 ПК України).

Головною рисою індивідуальних актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акту нормам чинного законодавства.

При відмові у прийнятті до реєстрації податкової накладної з посиланням на ненадання платником податків достатніх документів, комісія має навести вичерпні дані щодо документів, надання яких дасть можливість прийняти податкову накладну до реєстрації без необґрунтованого втручання у право власності платника податків.

Із рішень від 02.04.2018 №625733/41206353 та від 04.04.2018 №631688/41206353 про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 07.11.2017 № 9 та від 08.11.2017 № 10 встановлено, що підставою для відмови у реєстрації податкових накладних є надання позивачем копій документів, що складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією Головного управління ДФС у Черкаській області рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Відповідачем 1 в оскаржуваних рішеннях не зазначено, що саме стало підставою для винесення вказаних рішень - надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства чи недостатність поданих документів для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Також, податковим органом не вказано, які саме документи платника податків складені з порушенням законодавства, які вимоги законодавства порушено при складанні документів та яких документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Таким чином, рішення від 02.04.2018 №625733/41206353 та від 04.04.2018 №631688/41206353 про відмову у реєстрації податкової накладної № 9 від 07.11.2017 та № 10 від 08.11.2017 не відповідає вимогам п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки винесене відповідачем 1 на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені законодавством, але не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Разом з тим, позовна вимога про визнання нечинними та скасування рішень Державної фіскальної служби України від 02.04.2018 №625733/41206353 та від 04.04.2018 №631688/41206353 про відмову в реєстрації податкових накладних не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вже зазначалось судом Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 № 117.

Відповідно п. 19 Порядку, комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Згідно п. 23 Порядку, комісією регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункут 15 цього Порядку: щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, менше 30 млн. гривень, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яке реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Рішення від 02.04.2018 №625733/41206353 та від 04.04.2018 №631688/41206353 про відмову в реєстрації податкових накладних № 9 та № 10 товариства з обмеженою відповідальністю ТДС-ЦЕНТР прийняті Головним управління ДФС у Черкаській області, оскільки обсяг постачання зазначений в податкових накладних № 9 та № 10 становить менше 30 мільйонів гривень, тому вимога про скасування оскаржуваних рішень прийнятих Державною фіскальною службою України не підлягає задоволенню, оскільки оскаржувані рішення не приймалися останньою.

Одночасно, суд вважає за необхідне зазначити, частиною 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Тому, з метою повного та всебічного захисту прав, свобод та інтересів позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Черкаській області від 04.04.2018 №631688/41206353 про відмову в реєстрації складеної товариством з обмеженою відповідальністю ТДС-ЦЕНТР податкової накладної від 07.11.2017 №9 та від 02.04.2018 №625733/41206353 про відмову в реєстрації складеної товариством з обмеженою відповідальністю ТДС-ЦЕНТР податкової накладної від 08.11.2017 №10.

Позовна вимога про визнання протиправними дій Головного управління ДФС у Черкаській області, Державної фіскальної служби України щодо зупинення реєстрації податкових накладних позивача: від 07.11.2017 №9 та від 08.11.2017 №10 не підлягає задоволенню, оскільки є неналежним способом захисту порушеного права. Суб'єкт владних повноважень реалізував свої владні управлінські функції шляхом винесення рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, тому належним способом захисту є вимоги про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, чим скористався позивач.

Також суд зазначає, що відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Європейську Конвенцію "Про захист прав людини і основоположних свобод" та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював особливу важливість принципу "належного урядування": у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах "Megadat.com S.r.l. проти Молдови", "Москаль проти Польщі"); на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах "Лелас проти Хорватії", "Тошкуце та інші проти Румунії") і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (рішення у справах "Онер'їлдіз проти Туреччини", "Беєлер проти Італії").

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Європейський суд з прав людини юрисдикція якого поширюється на питання тлумачення і застосування Конвенції (п. 1 ст. 32 Конвенції), зокрема у п.58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010, заява 4909/04 зазначає, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи з підстав та предмету спору, системного аналізу положень чинного законодавства України та оцінки наявних у матеріалах справи доказів в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

Згідно з ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати субєкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 14, 72, 76 - 79, 90, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,суд,

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю ТДС-ЦЕНТР (18028, м. Черкаси, вул. Сурікова, 11, ідентифікаційний код 41206353) до Головного управління ДФС у Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, ідентифікаційний код 39392109) Державної фіскальної служби України (04655, м. Київ, Львівська площа, 8 ідентифікаційний код 39292197) про визнання протиправними дій, визнання протиправними і скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Черкаській області від 04.04.2018 №631688/41206353 про відмову в реєстрації складеної товариством з обмеженою відповідальністю ТДС-ЦЕНТР податкової накладної від 07.11.2017 №9.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Черкаській області від 02.04.2018 №625733/41206353 про відмову в реєстрації складеної товариством з обмеженою відповідальністю ТДС-ЦЕНТР податкової накладної від 08.11.2017 №10.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складені товариством з обмеженою відповідальністю ТДС-ЦЕНТР податкові накладні від 07.11.2017 №9 та від 08.11.2017 №10.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити повністю.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, ідентифікаційний код 39392109) на користь товариства з обмеженою відповідальністю ТДС-ЦЕНТР (18028, м. Черкаси, вул. Сурікова, 11, ідентифікаційний код 41206353) сплачений судовий збір в розмірі 3 524 (три тисячі п'ятсот двадцять чотири) грн 00 коп.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до апеляційного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі застосування судом частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.О. Кульчицький

Рішення складене у повному 26.10.2018