Рішення
від 05.10.2018 по справі 823/2411/18
ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2018 року справа № 823/2411/18

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кульчицького С.О.,

за участю: секретаря судового засідання - Зачепи Х.В.,

представника позивача Чакалова Р.К. - за довіреністю,

представника відповідача Нечитайло С.П. - за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження, в приміщенні суду адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Фірма Агро Успіх" до Державної фіскальної служби України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулось приватне підприємство "Фірма Агро Успіх" (далі - позивач) з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України по незабезпеченню автоматичного збільшення суми, на яку приватне підприємство "Фірма Агро Успіх", має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних на суму від'ємного значення податку, непогашеного станом на 01.07.2015 та задекларованого у рядку 24 податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року у сумі 238 337 грн 00 коп.;

- зобов'язати Державну фіскальну службу України збільшити в системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку приватне підприємство "Фірма Агро Успіх", має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від'ємного значення за декларацією з податку на додану вартість за червень 2015 року у сумі 238 337 грн 00 коп. та відобразити збільшення у сумі 238 337 грн 00 коп. у витягу із системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

В обгрунтування вимог зазначено, що податковий орган в порушення вимог ПК України, Порядку № 569, а також інших нормативно-правових актів, які регулюють спірні правовідносини протиправно не відобразив уточнюючі розрахунки підприємства по декларації з ПДВ за червень 2015 у системі електронного адміністрування ПДВ, в зв'язку з чим, сума податкового кредиту в розмірі - 238 337,00грн. в СЕА ПДВ залишилась не врахованою, що в подальшому може призвести до негативних економічних та правових наслідків для підприємства.

Представник позивача до зали судового засідання прибув та підтримав вимоги позовної заяви в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив, в підтвердження чого надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що положеннями нормативно правових актів, які регулюють спірні правовідносини не передбачено збільшення ліміту підприємства по уточнюючому розрахунку з ПДВ, що є свідченням відсутності протиправної бездіяльності з боку ДФС України та, як наслідком відмови в задоволенні позовних вимог ПП "Фірма Агро Успіх".

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши матеріали справи, оцінивши фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, суд зазначає наступне.

Матеріалами справи встановлено, що ПП "Фірма Агро Успіх" зареєстроване, як платник ПДВ з травня 2015 року.

16.07.2015 ПП "Фірма Агро Успіх" подало до ДПІ у м. Черкасах податкову декларацію з ПДВ за червень 2015, в якій сума залишків від'ємного значення (рядок 24) дорівнювала 91 621,00грн.

07.08.2015 позивач подав до ДПІ у м. Черкасах уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з ПДВ, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок по податковій декларації з ПЛВ за червень 2015 для збільшення суми залишків від'ємного значення (рядок 24) на суму 238 333,34грн., що складалася з сум ПДВ по двом податковим накладним від постачальника ТОВ Українська агропромислова група , які були виписані 17.06.2015.

Після подання уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з ПДВ, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до податкової декларації з ПДВ за червень 2015, сума залишку від'ємного значення (рядок 24) склала - 329 954,34грн.

При перенесенні до блоку від'ємних значень у системи електронного адміністрування ПДВ сум залишків від'ємного значення податку (рядок 24), за поданими уточнюючими розрахунками податкових зобов'язань по декларації з ПДВ за червень 2015, коригування від'ємних значень у системі електронного адміністрування ПДВ не відбулось.

Оскільки ДФС України не здійснено заходи щодо вирішення технічних питань функціонування системи електронного адміністрування ПДВ, в частині збільшення реєстраційної суми на яку платник податків - ПП "Фірма Агро Успіх" має право зареєструвати податкові накладні (розрахунки коригування податкових накладних), відповідно до поданих уточнюючих розрахунків по декларації з ПДВ за червень 2015, це спонукало позивача звернутись з відповідним позовом до суду, за захистом порушених прав та інтересів зі сторони суб'єкта владних повноважень.

Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини, що виникли у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України).

З 01 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи , яким запроваджено нові правила функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

Так, система електронного адміністрування податку на додану вартість запроваджена поетапно відповідно до пункту 35 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України:

- з 1 січня до 1 липня 2015 року - у тестовому режимі;

- з 1 липня 2015 року - на постійній основі.

Основні принципи функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість (далі ПДВ) визначено статтею 200-1 розділу V Податкового кодексу України, якою було доповнено вказаний Кодекс згідно Закону України від 28 грудня 2014 року №71-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи , що набрав законної сили з 01.01.2015р.

Так, згідно п.200-1.1, п.200-1.2 ст.200-1 Податкового кодексу України (в редакції до 29.07.2015р.) система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України. Платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

На виконання приписів вказаної норми Податкового кодексу України постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №569 Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - Порядок №569) було затверджено Порядок електронного адміністрування ПДВ, яким визначено механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - податок), особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних (далі - розрахунки коригування) у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків.

Згідно п.1 Порядку №569 система електронного адміністрування податку запроваджується поетапно: на перехідний період (до 1 липня 2015 р. або іншої дати, визначеної окремим рішенням Верховної Ради України про скорочення такого періоду) - у тестовому режимі; із зазначеної дати - на постійній основі.

При цьому п.35 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України встановлено, що період з 1 лютого 2015 року до 1 липня 2015 року є перехідним періодом, протягом якого реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється без обмеження сумою податку, обчисленою за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Відповідно до п.2 Порядку №569 рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі - електронний рахунок) - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти з власного поточного рахунка у сумі, необхідній для досягнення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), а також у сумі, необхідній для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань. Кошти з такого рахунка підлягають перерахуванню до бюджету та/або на спеціальний рахунок.

За змістом приписів п.200-1.3 ст.200-1 Податкового кодексу України (в редакції до 29.07.2015р.) Платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (SНакл), обчислену за такою формулою:

SНакл = SНаклОтр + SМитн + SПопРах - SНаклВид - SВідшкод - SПеревищ, де:

SНаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;

SМитн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України;

SПопРах - загальна сума поповнення рахунку в системі електронного адміністрування податку з поточного рахунку платника;

SНаклВид - загальна сума податку за виданими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;

SВідшкод - загальна сума податку, заявлена платником до бюджетного відшкодування з урахуванням сум коригувань, проведених за результатами перевірок;

SПеревищ - загальна сума перевищення податкових зобов'язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому у період роботи системи електронного адміністрування ПДВ до 1 липня 2015 р. платники податку відповідно до пункту 33 підрозділу 2 розділу XX ПКУ за їх вибором зараховували суму залишків від'ємного значення податку, які виникли (були задекларовані) в звітних (податкових) періодах до 1 лютого 2015 року та не були погашені, у збільшення розміру реєстраційної суми з одночасним збільшенням розміру суми податкового кредиту у податковій декларації за звітний (податковий) період, в якому було здійснено таке збільшення або повертали суму вказаних залишків у порядку, визначеному статтею 200 ПКУ у редакції, що діяла у 2014 році.

Платники податку, які прийняли рішення про зарахування сум залишків від'ємного значення у збільшення розміру реєстраційної суми, повинні були вказані суми залишків, непогашені станом на 01.02.2015 р, обліковувати у додатку 2 (Д2) до податкової декларації з ПДВ, починаючи із звітного (податкового) періоду (лютий 2015 року) до їх повного погашення (Лист ДФС України від 06.03.2015 р. №7796/7/99-99-19-03-02-17).

Разом з тим, 29.07.2015р. набрав чинності Закон України від 16.07.2015р. №643-VІІІ Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість , відповідно до якого всі складові формули, визначені приписами п.200-1.3 ст.200-1 Податкового кодексу України, на третій робочий день після набрання чинності цим Законом дорівнюють нулю, крім значень її складових S НаклОтр, S НаклВид та S Митн, що були сформовані починаючи з 01 липня 2015 року (п.34 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України). Під час обрахунку показників S НаклОтр та S НаклВид також використовуються розрахунки коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, до податкових накладних, складених до 1 липня 2015 року, що підлягали наданню покупцям - платникам податку. Для обрахунку показників S НаклОтр, S НаклВид та S Митн використовуються документи (податкові накладні, розрахунки коригування, митні декларації, аркуші коригування та додаткові декларації), складені починаючи з 1 липня 2015 року. Під час обрахунку суми S Накл також використовуються показники, визначені пунктом 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу (абз. 9, 10 п. 200-1.3 ПК України).

Згідно пункту 34 підрозділу 2 Розділу ХХ Податкового кодексу України, встановлено, що станом на третій робочий день після дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" зареєстрованим платникам податку значення суми податку (позитивне або від'ємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначене пунктом 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу, та значення усіх її складових, визначених цим Кодексом, дорівнюють нулю, крім значень її складових S НаклОтр, S НаклВид та S Митн, що були сформовані починаючи з 1 липня 2015 року. Зареєстрованим платникам податку таке значення автоматично збільшується контролюючим органом:

4) до 31 липня 2015 року для платників податків, що застосовують звітний (податковий) період місяць, без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, та суму непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду, що зазначено в податковій звітності з податку на додану вартість, у якій відображаються розрахунки з бюджетом та/або відображаються операції, що стосуються спеціального режиму оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, за червень 2015 року. На таку суму платником податку збільшується розмір суми податкового кредиту за звітний (податковий) період (липень 2015 року).

Суми такого від'ємного значення можуть бути перевірені контролюючим органом у загальновстановленому порядку.

Згідно п.9-2 Порядку №569 після закінчення перехідного періоду, зазначеного у пункті 1 цього Порядку:

1) ДФС автоматично збільшує розмір суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, визначеної відповідно до пункту 9 цього Порядку, на суму середньомісячного розміру сум податку, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених за останні 12 звітних (податкових) місяців/ чотири квартали, та на запит платника податку інформує його про суму збільшення шляхом надсилання електронного повідомлення. Сума такого збільшення щокварталу підлягає автоматичному перерахунку ДФС шляхом віднімання суми попереднього збільшення та додавання суми збільшення згідно з поточним перерахунком з урахуванням середньомісячного розміру сум податку, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених за останні 12 звітних (податкових) місяців/чотири квартали, станом на дату перерахунку. На запит платника податку ДФС інформує його про результати такого перерахунку шляхом надсилання електронного повідомлення;

2) сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, визначена відповідно до пункту 9 цього Порядку, автоматично збільшується на суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань з податку. На суму такого збільшення: зменшується сума, задекларована до сплати до бюджету в звітному (податковому) періоді, або збільшується сума від'ємного значення, задекларована в звітному (податковому) періоді; помилково та/або надміру сплачені грошові зобов'язання з податку вважаються погашеними.

За змістом приписів п.10 Порядку №569 ДФС: 1) обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі; 2) оприлюднює на офіційному веб-сайті алгоритми обрахунку показників формули обчислення зазначеної суми та джерела їх формування.

Так, 30 липня 2015 року Державна фіскальна служба України повідомила план заходів ДФС для забезпечення реалізації норм Закону України №643-VІІІ з удосконалення системи електронного адміністрування ПДВ, в розділі ІІІ якого передбачено обнуління показників та перерахунок суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН), для зареєстрованих платників податку, зокрема:

- з 00 годин 00 хвилин 3 серпня 2015 року (на початок третього робочого дня після дня набрання чинності Законом №643) ДФС буде проведено обнуління суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН ( СУМА Накл), сформовану відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 та пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України, та значення усіх її складових, визначених Податковим кодексом України, крім показників СУМА НаклОтр, СУМА Митн та СУМА НаклВид, що були сформовані, починаючи з 1 липня 2015 року;

- протягом 3 серпня 2015 року (третього робочого дня після дня набрання чинності Законом №643) сума СУМА Накл зареєстрованим платникам податку збільшиться на:

- суму середньомісячного розміру сум ПДВ, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених або розстрочених за останні 12 звітних місяців/4 квартали ( СУМА овердрафт);

- суму помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань з ПДВ станом на 01.07.2015 ( СУМА Перепл);

- суму від'ємного значення податку, непогашеного станом на 01.07.2015 та задекларованого платником у рядках 24 та 31 податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року;

- суму залишків коштів на електронних рахунках платників у системі електронного адміністрування ПДВ станом на початок робочого дня 3 серпня 2015 року за вирахуванням сум, заявлених платником у складі податкової звітності з податку за звітний (податковий) період за червень 2015 року до перерахування з електронного рахунку до бюджету в рахунок сплати податкових зобов'язань з податку та/або на поточний рахунок платника відповідно до пункту 200-1.6 статті 200-1 цього Кодексу, також така сума зменшується на суму податкових зобов'язань, задекларованих платником за звітний (податковий) період за червень 2015 року/II квартал 2015 року;

- на кінець третього робочого дня після дня набрання чинності Законом №643 сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН ( СУМА Накл), буде обрахована на підставі оновлених значень усіх її складових та інших показників, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України.

При цьому, планом заходів окремо зазначено, що у зв'язку із переведенням роботи системи електронного адміністрування ПДВ в штатний режим:

- починаючи з 04.08.2015р. реєстрація в ЄРПН податкових накладних та розрахунків коригування, складених до 1 липня 2015 року, здійснюватиметься без обмеження сумою СУМА Накл.;

- до 20 серпня 2015 року платникам податку, що застосовують звітний податковий період квартал, сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН ( СУМА Накл), буде збільшена на суму від'ємного значення, непогашеного станом на 01.07.2015 та задекларованого у рядках 24 та 31 податкової декларації з ПДВ за ІІ квартал 2015 року.

Як зазначено вище, 07.08.2015 позивач сформував та подав до ДПІ у м. Черкасах уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з ПДВ, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок по податковій декларації з ПЛВ за червень 2015 для збільшення суми залишків від'ємного значення (рядок 24) на суму 238 333,34грн., що складалася з сум ПДВ по двом податковим накладним від постачальника ТОВ Українська агропромислова група , які виписані 17.06.2015.

Обгрунтовуючи відзив на позовну заяву представник відповідача наголосив, що положеннями нормативно правових актів, які регулюють спірні правовідносини не передбачено збільшення ліміту підприємства по уточнюючому розрахунку з ПДВ, що є свідченням відсутності протиправної бездіяльності з боку ДФС України.

Суд зазначає, що за змістом підпункту 4 пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України, визначальним фактором для автоматичного збільшення реєстраційної суми у системі електронного адміністрування податку на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, є зазначення такої суми саме в податковій звітності з ПДВ платника податку.

В свою чергу, до податкової звітності з податку на додану вартість згідно пункту 8 розділу 1 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 23 вересня 2014 року N 966 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23 січня 2015 року N 13), належать:

- податкова декларація з податку на додану вартість з додатками;

- уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок з додатками;

- розрахунок податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України.

Таким чином, уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2015 року, які були подані ПП "Фірма Агро Успіх" 07.08.2015 до ДПІ у м. Черкасах є однією з форм податкової звітності з ПДВ, а отже сформовані у них позивачем показники (рядок 24) мали бути враховані ДФС України при автоматичному збільшенні суми, на яку підприємство має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування.

Вказана правова позиція підтверджується постановою Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 813/2171/16, яку у відповідності до ч.5 ст.242 КАС України суд має врахувати при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Тобто, після подачі уточнюючих розрахунків по декларації з ПДВ за червень 2015 сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду мала становити 329 954,34грн., тобто, різниця між заявленою сумою в податковій декларації та згідно уточнень склала б - 238 333,34грн. (329 954,34грн. - 91 621,00грн.), а не 238 337,00грн., як помилково вважає позивач, що є наслідком для часткового задоволення позовних вимог підприємства.

Суд наголошує, що як на час отримання таких розрахунків так і станом на час розгляду справи Державною фіскальною службою України не забезпечено своєчасне відображення у системі електронного адміністрування ПДВ заявлених підприємством в уточнюючих розрахунках від 07.08.2015 відомостей, що є протиправною бездіяльністю.

На думку суду, ДФС України допустивши оскаржувану протиправну бездіяльність, порушила статтю 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом України Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції , а саме право на мирне володіння своїм майном, що також є невід'ємним правом на повагу до своєї власності.

Так, відповідно до статті 1 Протоколу 1 кожна юридична особа має право на мирне володіння своїм майном. Конвенція, залишаючи за державною владою велику свободу відносно рішень в сфері економічної та соціальної політики, підтверджує, що таке вручання в гарантовані права не буде повільним.

Мирне володіння означає, що порушення принципу, встановленому у першому реченні, може мати місце і за відсутності прямого або фізичного втручання у право власності. Так, наприклад, порушення може мати форму позбавлення можливості використати власність, ненадання дозволів, або інших форм перешкоджання реалізації права власності, що є наслідком застосування законодавства або заходів органів державної влади (рішення Європейського суду у справі Wiggins v. Unated Kingdom Appl. 7456/76 (1976)).

Суд констатує, що затримання відображення показників фінансової звітності у відповідній системі фактично призвело до негативного впливу на господарську діяльність позивача, зупинення виконання зобов'язань по укладеним договорам та виконання останніх.

При цьому, судом не встановлена розумна співрозмірність між використаними засобами та тією метою, на яку була направлена міра, що обмежила позивача у реалізації права власності на своє майно, примусила змінити напрямок її використання задля забезпечення сталої господарської діяльності.

На думку суду, суб'єктом владних повноважень також порушено принцип захисту обґрунтованих сподівань (reasonable expectations), який тісно пов'язаний із принципом юридичної визначеності (legal certainty) і є невід'ємним елементом принципу правової держави та верховенства права. Як зазначено у справі Black Clawson Ltd. v. Papierwerke AG, (1975) AC 591 at 638, сприйняття верховенства права як конституційного принципу вимагає того, аби будь-який громадянин, перед тим, як вдатися до певних дій, мав змогу знати заздалегідь, які правові наслідки настануть.

Сутність принципу правової визначеності Європейський суд визначив як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються, цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.

Як зазначив Європейський суд у справі Yvone van Duyn v. Home Office принцип правової визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатись на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться в законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії.

Така дія названого принципу пов'язана із іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатись на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності.

Згідно із ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень ч.2 ст.77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач не довів, що під час вчинення дій, з приводу яких подано позов, він діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, а тому вимоги ПП "Фірма Агро Успіх" є обґрунтованими та такими, що підлягають до часткового задоволення.

У відповідності до ч.3 ст.139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 14, 72, 76 - 79, 90, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов приватного підприємства "Фірма Агро Успіх" (18029, м. Черкаси, вул. Сумгаїтська, 10, оф.16, ідентифікаційний код 39714207) до Державної фіскальної служби України (04655, м. Київ-53, Львівська площа, 8, ідентифікаційний код 39292197) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України по незабезпеченню автоматичного збільшення суми, на яку приватне підприємство "Фірма Агро Успіх", має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних на суму від'ємного значення податку, непогашеного станом на 01.07.2015 та задекларованого у рядку 24 податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року у сумі 238 333 грн 34 коп.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України збільшити в системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку приватне підприємство "Фірма Агро Успіх", має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від'ємного значення за декларацією з податку на додану вартість за червень 2015 року у сумі 238 333 грн 34 коп. та відобразити збільшення у сумі 238 333 грн 34 коп. у витягу із системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (ідентифікаційний код 39292197) на користь приватного підприємства "Фірма Агро Успіх" (ідентифікаційний код 39714207) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 574 (три тисячі п'ятсот сімдесят чотири) грн. 70 коп.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до суду апеляційної інстанції через Черкаський окружний адміністративний суд. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.О. Кульчицький

Рішення складене у повному 26.10.2018.

СудЧеркаський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення05.10.2018
Оприлюднено29.10.2018
Номер документу77433542
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —823/2411/18

Ухвала від 26.02.2021

Адміністративне

Черкаський окружний адміністративний суд

С.О. Кульчицький

Ухвала від 11.01.2021

Адміністративне

Черкаський окружний адміністративний суд

С.О. Кульчицький

Ухвала від 23.01.2019

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Василенко Ярослав Миколайович

Ухвала від 26.12.2018

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Василенко Ярослав Миколайович

Рішення від 05.10.2018

Адміністративне

Черкаський окружний адміністративний суд

С.О. Кульчицький

Ухвала від 10.07.2018

Адміністративне

Черкаський окружний адміністративний суд

С.О. Кульчицький

Ухвала від 25.06.2018

Адміністративне

Черкаський окружний адміністративний суд

С.О. Кульчицький

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні