Рішення

від 24.10.2018 по справі 826/14320/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 жовтня 2018 року № 826/14320/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Григоровича П.О. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Іолком до проДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Іолком (надалі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві (надалі - відповідач), в якому , з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.08.2016 року № 004942/1205;

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві, щодо проведення 18 липня 2016 pоку камеральної перевірки з питань своєчасності сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток Товариства з обмеженою відповідальністю Іолком .

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 вересня 2016 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду в судовому засіданні на 26 жовтня 2016 року.

У зв'язку з припиненням повноважень судді щодо здійснення правосуддя, в провадженні якого перебувала адміністративна справа, справу було повторно розподілено між суддями.

Автоматизованою системою документообігу Окружного адміністративного суду міста Києва адміністративну справу передано на розгляд судді Григоровича П.О.

За таких обставин ухвалою суду від 22.05.2017 р. справу прийнято до провадження та призначено до судового розгляду в судовому засіданні 06.07.2017 р.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити, посилаючись на доводи, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечує, з підстав, викладених в письмових запереченнях, які долучено до матеріалів справи. Посилається на те, що податкове повідомлення-рішення від 26.08.2016 року № 004942/1205, направлено позивачу на підставі проведеної камеральної перевірки, якою встановлено порушення вимог п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ (зі змінами і доповненнями) та несвоєчасну сплату самостійно визначених авансових внесків з податку на прибуток. Таким чином, в зв'язку з порушенням граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з авансових внесків з податку на прибуток, до позивача було застосовано штрафні санкції у розмірі 20% за затримку сплати сум грошового зобов'язання.

Справа розглянута в порядку письмового провадження, у відповідності до положень ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції до 15.12.2017 р., а рішення прийнято у відповідності до п. 10 частини першої Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів № 2147-VIII від 03.10.2017 р.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, платіжним дорученням № 27 від 22 січня 2015 року через філію АТ ІМЕКСБАНК у м. Києві, МФО 300766, одержувач - УДКСУ у Шевченківському районі ГУ ДКСУ у м. Києві, Код 37995466, р/р 31117009700011 в ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, призначення платежу - податок на прибуток за 4 квартал 2014 р., термін сплати 19.02.2015 р., було сплачено узгоджену суму податкового зобов'язання з єдиного податку з юридичних осіб у розмірі 73 560,00 грн.

02.02.2015 року позивач звернувся до Тимчасової адміністрації AT ІМЕКСБАНК з вимогою виконати платіжне доручення № 27 на суму 73560,00 грн. від 22.01.2015 ТОВ Іолком та виконати банком свої зобов'язання.

Зазначена вимога та копія платіжного доручення була відправлена на адресу Тимчасової адміністрації AT ІМЕКСБАНК цінним листом з описом вкладеного 02.02.2015, що підтверджується копією квитанції № 4526 КМД УДППЗ Укрпошта Київ, вул. Хорива, 71, копією документа про поштове підтвердження відправлення та отримана Тимчасовою адміністрацією AT ІМЕКСБАНК 16.02.2015, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення.

Також, позивачем було відправлено лист Національному Банку України, у якому повідомлено, що ТОВ Іолком платіжним дорученням № 27 від 22.01.2015 сплатив податок на прибуток за 4 квартал 2014 року в сумі 73560 грн. УДКСУ у Шевченківському районі ГУ ДКСУ у м. Києві, Код 37995466, р/р 31117009700011 в ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019 і просив сприяти зарахуванню відповідних коштів до Державного бюджету.

Зазначений Лист та копія реєстру платіжних доручень була відправлена 03.03.2015 року на адресу Національного Банку України цінним листом з описом, що підтверджується копією квитанції №9614 КМД УДППЗ Укрпошта Київ, вул. Хорива, 71, копією документа про поштове підтвердження відправлення та одержання листа, відправленого на адресу Національного Банку України 06.03.2015, копією повідомлення про вручення поштового відправлення ТОВ Іолком , 04050 м. Київ, вул. Глибочитська, 17.

В подальшому, 03.03.2015 року ТОВ Іолком було направлено лист до В.о. начальника ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДКСУ м. Києва Настасенка О.Г., в якому повідомлялось про те, що платіжним дорученням № 27 від 22.01.2015р. було сплачено податок на прибуток за 4 квартал 2014 р. в сумі 73560 (сімдесят три тисячі п'ятсот шістдесят) грн. УДКСУ у Шевченківському р-ні ГУ ДКСУ у м. Києві Код 37995466, Р/р 31117009700011 в ГУ ДКСУ у м. Києві МФО 820019, але через внутрішні проблеми в роботі банку платіж не було проведено та з проханням сприяти зарахуванню відповідних коштів до Державного бюджету.

Однак, 18.03.2015 року відповідачем сформовано податкову вимогу №7035-25, на загальну суму податкового боргу з податку на прибуток приватних підприємств за узгодженими грошовими зобов'язаннями у розмірі 73 281,17 грн.

Разом з тим, на підставі наявного у позивача податкового боргу та надісланої податкової вимоги, відповідачем прийнято рішення №448/26-59-25-01-14 від 18.03.2015 р. про опис майна у податкову заставу.

18.03.2015 року ТОВ Іолком звернулось до В.о. начальника ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДКСУ м. Києва Настасенка О.Г., в якому повторно повідомило про те, що платіжним дорученням № 27 від 22.01.2015 р. було сплачено податок на прибуток за 4 квартал 2014 р. в сумі 73560 (сімдесят три тисячі п'ятсот шістдесят) грн. УДКСУ у Шевченківському р- ні ГУ ДКСУ у м. Києві Код 37995466, Р/р 31117009700011 в ГУ ДКСУ у м. Києві МФО 820019.

Проте, 24.03.2015 року на ім'я керівника ТОВ Іолком відповідачем було направлено лист щодо виділення активів, відповідно до якого позивачеві повідомлено про заборгованість перед бюджетом у загальній сумі 73281,17 грн. та з метою опису майна в податкову заставу покладено обов'язок з надання відповідачеві в 10-ти денний термін документів.

Вказані обставини встановлені судовим рішенням по справі № 826/5844/15 від 22.04.2015 року за позовом ТОВ Іолком до ДПІ в Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправною та скасування податкової вимоги № 7035-25 від 18.03.2015 року та рішення відповідача про опис майна ТОВ Іолком у податкову заставу № 448/26-59-25-01-14 від 18.03.2015 року, яким позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.06.2015 року по справі № 826/5844/15 рішення суду першої інстанції залишено без змін, а апеляційна скарга ДПІ в Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві без задоволення.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.07.2015 року по справі № 826/5844/15 ДПІ в Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві - відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.04.2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.06.2015 року у справі № 826/5844/15.

Ухвалою Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 17.09.2015 року по справі № 826/5844/15 ДПІ в Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві - відмовлено у допуску до провадження справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Іолком до державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві про визнання протиправними та скасування вимоги та рішення за заявою державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 15.07.2015 року.

За приписами ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

При цьому у зв'язку з ненадходженням станом на 18.07.2016 року до бюджету узгодженої суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 84 369,15 грн., відповідачем на підставі акту про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на прибуток за 2014 та 2015 р. №624/26-59-12-05-85 від 18.07.2016 р., винесено податкове повідомлення-рішення № 004942/1205 від 26.08.2016 року, яким вимагалось терміново сплатити суму узгодженого податкового зобов'язання та штрафу у розмірі 16 873,83 грн.

Позивач вказує, що ним було виконано обов'язок сплати до бюджету відповідної суми податку на прибуток, а ненадходження до бюджету відповідних сум є виключно виною банку, а тому оскаржуване рішення вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Оцінивши за правилами ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України (далі - ПК України), платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України передбачено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Разом з тим, відповідно п. 38.1 ст. 38 ПК України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 129.6 ст. 129 ПК України передбачено, що за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", з вини банку такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Відповідно до п. 8.1 ст. 8 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Положенням п. 22.4 ст. 22 названого Закону передбачено, що під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника. Що ж до проведення самого переказу грошей, то це є обов'язковою функцією, яку має виконувати платіжна система (п. 1.29 ст. 1 Закону № 2346-III). Відповідальність банків при здійсненні переказу визначається положеннями статті 32 вказаного Закону, якою, зокрема, передбачено право отримувача на відшкодування банком, що обслуговує платника, шкоди, заподіяної йому внаслідок порушення цим банком строків виконання документа на переказ.

З системного аналізу викладених норм видно, що виконання платником податкового обов'язку по перерахуванню в бюджет суми податкового зобов'язання пов'язане з моментом подання в банк платіжного доручення на перерахування відповідних сум податкових зобов'язань, а у разі несвоєчасного надходження до державного бюджету грошових коштів не з вини платника податку, останній звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 26.02.2014 р. № К/800/13275/13, від 15.12.2014р. № К/800/45490/14.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 22.01.2015 року., тобто у строки встановлені п. 57.1 ст. 57 ПК України, позивачем подано платіжне доручення №27 на перерахування коштів у сумі 73 281,17 грн., що підтверджується відповідною відміткою на платіжному дорученні. Платіжне доручення не виконано з вини банку.

З огляду на зазначене, подання до установи банку платіжного доручення на перерахування суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств здійснено позивачем у встановлені податковим законодавством строки, обов'язок позивача щодо сплати такого грошового зобов'язання у вказаних сумах припинився.

В даному випадку вина платника в порушенні строків сплати узгодженої суми грошового зобов'язання відсутня, оскільки кошти не зараховані до державного бюджету з вини банківської установи, в якій обслуговувався платник, отже платник податків відповідно до п. 129.6 ст. 129 ПК України звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції, у зв'язку з чим у податкового органу не має підстав для надсилання позивачу податкової вимоги та рішення про опис майна в податкову заставу.

Враховуючи, що позивачем вчинено дії щодо виконання зобов'язань, а також враховуючи, що вказані обставини встановлені судовим рішенням у справі № 826/5844/15 від 22.04.2015 р., яким встановлено порушення банком порядку зарахування до бюджету та державних цільових фондів податків і зборів, суд приходить до висновку про протиправність формування податкового повідомлення-рішення відповідачем.

Відповідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не виконано покладеного на нього обов'язку щодо доказування правомірності винесеного податкового повідомлення-рішення.

Щодо позовних вимог в частині визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві, щодо проведення 18 липня 2016 pоку камеральної перевірки з питань своєчасності сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток Товариства з обмеженою відповідальністю Іолком , Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Зазначений принцип полягає у захисті порушеного права від порушення, що вже відбулося, тобто в наявності матеріально - правового інтересу позивача відносно дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.

Виключення з такої передумови для оскарження рішень (дій, бездіяльності), як наявність порушеного права, нормами Кодексу адміністративного судочинства України передбачена для справ щодо оскарження нормативно-правових актів, які можуть оскаржувати ті особи, щодо яких можливе застосування акту.

Згідно з абз.1 п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Відповідно до змісту п. 3 р. I Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 984 від 22.12.2010, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 за № 34/18772 (далі -Порядок оформлення результатів перевірок) результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка. Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Зважаючи на викладене, оскаржувані дії відповідача під час проведення позапланової виїзної перевірки, не впливають на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов'язків позивача, а також встановлених законом умов їх реалізації, зворотного позивачем не обґрунтовано та не доведено, а судом, в свою чергу, не встановлено.

За таких обставин, позовна вимога про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві, щодо проведення 18 липня 2016 pоку камеральної перевірки з питань своєчасності сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток є необґрунтованою, а позивачем невірно обрано спосіб захисту порушеного права, внаслідок чого в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає, що позовні вимоги, в даному випадку, підлягають задоволенню частково.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Як передбачено ч.1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно по положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись статтями 2, 6, 72-77, 90, 139, 194, 241-246, Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві №004942/1205 від 26.08.2016 року.

3. В решті позову - відмовити.

4. Стягнути з Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 39561761, адреса: 03056, м. Київ, вулиця Політехнічна, будинок 5 А) за рахунок державних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Іолком (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 31453421, адреса: 04050, м. Київ, вулиця Глибочицька, будинок 17) судовий збір в сумі 1 378,00 грн. (одна тисяча триста сорок вісім гривень 00 коп.).

Товариство з обмеженою відповідальністю Іолком (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 31453421, адреса: 04050, м. Київ, вулиця Глибочицька, будинок 17).

Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 39561761, адреса: 03056, м. Київ, вулиця Політехнічна, будинок 5 А).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя П.О. Григорович