Постанова

від 15.03.2007 по справі 9/246/06

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У к р а ї н а

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем

України

15.03.07                                                                                      

Справа №9/246/06

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського

суду у складі:

при секретарі: Акімовій Т.М.за участю

представниківпозивача: Романенко В.В. ,дов. № 01/364 від 27.02.2007 р.

відповідача: Попович С.С., дов. б/н від 26.12.2006 р. розглянувши матеріали

апеляційної скарги Запорізького державного медичного університету, м. Запоріжжя

на рішення господарського суду Запорізької області  від 13.12.2006 р.

у справі № 9/246/06               

за позовом Запорізького державного медичного

університету, м. Запоріжжя

69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського ,26

до відповідача Державної виконавчої служби у

Орджонікідзевському районі                   

м. Запоріжжя, м. Запоріжжя

69006, м. Запоріжжя, пр. Металургів ,6

про стягнення 3.821,87 грн.                                                                       

Встановив:

25.11.2006 р. Запорізький державний медичний

університет, м. Запоріжжя, (далі - позивач) звернувся в господарський суд

Запорізької області з позовом до Державної виконавчої служби у

Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, м. Запоріжжя, (далі - відповідач) про

стягнення 3.821,87 грн. збитків. 

Свої вимоги позивач обґрунтував ч. 1 ст. 86 Закону

України «Про виконавче провадження» та ст. 56 Конституції України.  

Розглянувши справу по суті, господарський суд

Запорізької області своїм рішенням від 13.12.2006 р. у справі № 9/246/06 (суддя

Нечипуренко О.М.) в задоволенні позову відмовив. 

Рішення суду мотивовано наступним. З представлених суду

документальних доказів суд вбачає, що відповідачем були проведені всі необхідні

заходи по примусовому виконанню наказу суду. Тобто, вина відповідача у

невиконанні рішення суду відсутня.  

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, у

поданій апеляційній скарзі позивач просить рішення господарського суду

Запорізької області від 13.12.2006 р. у справі № 9/246/06 скасувати й прийняти

нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Позивач

зазначає, що відповідач протиправно, незаконно, без необхідних на те підстав

здійснив в 2003 р. закриття виконавчого провадження, що підтверджується ухвалою

господарського суду Запорізької області від 08.07.2005 р. у справі № 4/2/126.

Саме незаконне закриття виконавчого провадження відповідачем сприяло ліквідації

боржника без здійснення розрахунків з кредиторами і саме дії відповідача

спричинили неможливість виконання рішення суду і завдали збитків позивачу.  

Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду

від 19.01.2007 р. у даній справі апеляційна скарга Запорізького державного

медичного університету, м. Запоріжжя, прийнята до розгляду, який призначено в

судовому засіданні на 15.03.2007 р.

Відповідач письмового відзиву на апеляційну скаргу не

надав, представник відповідача в судовому засіданні просив рішення

господарського суду Запорізької області від 13.12.2006 р. у справі № 9/246/06

залишити без змін, апеляційну скаргу позивача - без задоволення.        

Представник позивача в судовому засіданні підтримав

доводи, викладені в апеляційній скарзі. 

Розпорядженням голови Запорізького апеляційного

господарського суду № 769 від 15.03.2007 р. справу призначено до розгляду у

складі колегії суддів: головуючого - Коробки Н.Д. (доповідача), суддів:

Радченко О.П., Шевченко Т.М.

За клопотанням представників сторін судовий процес вівся

без застосуванням засобів технічного забезпечення, за їх згодою в засіданні суду

була оголошена вступна та резолютивна частини постанови.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення

місцевого господарського суду, вивчивши матеріали справи і апеляційної скарги,

взявши до уваги доводи представників сторін, колегія суддів встановила

наступне.

Як свідчать матеріали справи, постановою № 1363/8 від

02.08.2002 р. ВДВС Орджонікідзевського РУЮ було відкрито виконавче провадження

з виконання  наказу господарського суду

Запорізької області у справі № 4/2/126, виданого 28.05.2002 р. про стягнення з

закритого акціонерного товариства «МЕК «Потенціал», м. Запоріжжя, на користь

позивача 3.821,87 грн. основного боргу та судових витрат.

Постановою № 426/8 від 26.09.2003 р. ВДВС

Орджонікідзевського РУЮ закінчено вищевказане виконавче провадження на підставі

п. 8 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з

фактичним повним виконанням.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від

08.07.2005 р. у справі              №

6/3/164-4/2/126 зазначена постанова ВДВС Орджонікідзевського РУЮ № 426/8 від

26.09.2003 р. про закінчення виконавче провадження та наслідки цієї виконавчої

дії визнані недійсними. ВДВС Орджонікідзевського РУЮ зобов'язано здійснити

заходи виконавчого провадження з виконання 

наказу господарського суду Запорізької області у справі № 4/2/126

відповідно до приписів Закону України «Про виконавче провадження».

За заявою стягувача (позивача) (вих. № 53/05 від

08.09.05 р.) постановою ВДВС Орджонікідзевського РУЮ від 13.09.2005 р.

(державний виконавець Земчик М.М.) відкрито виконавче провадження з примусового

виконання наказу господарського суду  №

4/2/126 про стягнення з ЗАТ "МЕК "Потенціал" на користь позивача

заборгованості в загальній сумі 3.821,87 грн.

Як свідчить представлений суду акт державного виконавця

від 21.12.2005р. (а.с. 94), при виконанні наказу суду № 4/2/126 було здійснено

вихід на адресу боржника, зазначену в наказі - м. Запоріжжя, вул. 40 років

Радянської України, 60, і встановлено, що за вказаною адресою ЗАТ "МЕК

"Потенціал" не перебуває; майно боржника, на яке можливо звернути

стягнення, не виявлено (копія акту міститься в матеріалах даної справи).

Згідно з актом державного виконавця від 09.01.2006, за

даними ДПІ всі розрахункові рахунки боржника закриті, у зв'язку із чим

стягнення суми боргу не виявляється можливим (копія акту міститься в матеріалах

справи, а.с. 91).

Як свідчать матеріали 

справи, а саме копія листа державного реєстратора № 469/22-22 від

16.11.2006 р. та копія довідки з Головного управління статистики від 08.11.2006

р.  (а.с. 76, 77) була проведена державна

реєстрація припинення юридичної особи - ЗАТ "МЕК "Потенціал"

(боржника) за рішенням власника від 07.07.2003 р., запис                     № 11031110002000848 від

19.01.2005 р.

У зв'язку із тим, що в ході проведення виконавчих дій

встановити фактичне мешкання боржника, а також майно, на яке можливо звернути

стягнення, не виявилося можливим, постановою від 10.01.2006 р. державний

виконавець Земчик М.М. наказ господарського суду № 4/2/126 повернув до суду на

підставі п.5 ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження"; копію

постанови разом із супроводжувальним листом направлено на адресу стягувача та

господарського суду.

Стягнення з відповідача на користь позивача 3.821,87

грн. збитків стало предметом спору в суді першої інстанції.

Відповідно до ст. ст. 99, 101 ГПК України апеляційний

господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується

правами, наданими суду першої інстанції, у процесі перегляду справи апеляційний

господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно

розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і

перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному

обсязі.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних

обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при

винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не

підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що

дії саме відповідача у цій справі з примусового виконання наказу господарського

суду № 4/2/126 від 28.05.2002 р. відповідають вимогам чинного законодавства.

Невиконання судового рішення відбулося з причин, незалежних від дій або

бездіяльності ДВС. Тобто, вина відповідача у невиконанні рішення суду у даному

випадку відсутня.

З представлених суду документальних доказів суд вбачає,

що ДВС були проведені всі необхідні заходи по примусовому виконання наказу

суду. Викладеним вище спростовуються твердження позивача про невжиття

відповідачем заходів щодо виконання наказу.

Таким чином, позивач всупереч приписам ст. 33 ГПК

України не довів обставин, якими обґрунтовує заявлені вимоги, а саме не довів

наявності вини відповідача у заподіянні йому збитків в результаті невиконання

судового рішення.

Так, дійсно, ВДВС Орджонікідзевського РУЮ протиправно,

незаконно, без необхідних на те підстав здійснив в 2003 р. закриття виконавчого

провадження, що підтверджується вищезазначеною ухвалою господарського суду

Запорізької області від 08.07.2005 р. у справі № 4/2/126.

Але новостворені органи Державної виконавчої служби не є

правонаступниками ліквідованих відділів державної виконавчої служби обласних,

районних, районних у містах, міських (міст обласного значення) управлінь

юстиції, тобто Державна виконавча служба у Орджонікідзевському районі м.

Запоріжжя, м. Запоріжжя, (відповідач у справі) не є правонаступником

ліквідованого ВДВС Орджонікідзевського РУЮ. Такий висновок колегією суддів

зроблено з огляду на наступне.

З прийняттям Закону України від 23.06.2005 р. № 2716

«Про внесення змін до законів України «Про державну виконавчу службу» та «Про

виконавче провадження», Указу Президента України від 20.04.20005 р. № 701/2005

«Питання Міністерства юстиції України» та постанови Кабінету Міністрів України

від 23.04.2005 р. № 320 «Про утворення урядового органу державного управління у

складі Міністерства юстиції» відбувся процес реформування органів державної

виконавчої служби.

Зокрема, вищевказаним Законом України встановлено, що

Департамент державної виконавчої служби є урядовим органом державного

управління у складі Міністерства юстиції України, на яке покладається

реалізація єдиної державної політики у сфері примусового виконання рішень.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про державну

виконавчу службу» та пункту 3 Положення про Департамент державної виконавчої

служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2005 р. №

711, до складу Департаменту входить ДВС Автономної республіки Крим, областей,

міст Києва і Севастополя ,ДВС у районах ,містах (містах обласного значення),

районах у містах. 

На виконання вищевказаних нормативних актів та наказу

Міністерства юстиції України від 19.08.05р. № 1482/К «Про ліквідацію відділів

державної виконавчої служби територіальних управлінь юстиції», наказу

Запорізького обласного управління юстиції   

№ 521/15 від 25.08.2005 р. «Про ліквідацію відділів державної виконавчої

служби обласного та територіальних управлінь юстиції Запорізької області»,

наказу Департаменту Державної виконавчої служби від 26.10.2005р. №46/к «Про

утворення територіальних органів державної виконавчої служби»

Орджонікідзевський відділ державної виконавчої служби Запорізького міського

управління юстиції ліквідовано, створено Державну виконавчу службу в

Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя.

Державну реєстрацію припинення юридичної особи -

Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського

управління юстиції - проведено 21.08.2006 р., про що свідчать матеріали справи.

Слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 104 ЦК України

юридична  особа припиняється в результаті

передання всього свого  майна,  прав 

та  обов'язків  іншим 

юридичним   особам   - правонаступникам (злиття,  приєднання, поділу, перетворення) або в

результаті ліквідації.

Злиття, 

приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюється за

рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це

установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду

або відповідних органів державної влади (ч. 1 ст. 106 ЦК України).

Згідно зі ст. 107 ЦК України кредитор юридичної

особи,  що припиняється,  може вимагати від неї припинення або

дострокового виконання зобов'язання. Після закінчення строку для пред'явлення

вимог кредиторами та  задоволення  чи 

відхилення  цих  вимог 

комісія  з припинення

юридичної  особи  складає 

передавальний  акт  (у  

разі   злиття, приєднання  або 

перетворення)  або  розподільчий 

баланс  (у разі поділу),  які мають містити положення про  правонаступництво  щодо всіх зобов'язань юридичної особи,  що припиняється,  стосовно всіх її  кредиторів  

та   боржників,   включаючи  

зобов'язання,   які оспорюються

сторонами.

Відповідно до ст. 109 ЦК України виділом є перехід за

розподільчим балансом частини  майна,

прав   та   обов'язків  юридичної 

особи  до  однієї 

або  кількох створюваних нових

юридичних осіб. До виділу застосовуються 

за  аналогією  положення 

частин першої,  другої  та четвертої статті 105 та положення статей

106 і 107 цього Кодексу.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про

державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»

юридична  особа припиняється в результаті

передання всього свого    майна,    прав   

та    обов'язків    іншим    

юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання,

поділу, перетворення 

(реорганізації)  або  в 

результаті  ліквідації   за рішенням, 

прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим

ними органом,  за судовим рішенням

або  за 

рішенням органу   державної   влади, 

прийнятим  у  випадках, 

передбачених законом.

Отже, правонаступництво згідно з вимогами чинного

законодавства передбачено лише при злитті, приєднанні, поділі чи перетворенні

юридичної особи, а також при виділенні юридичної особи.

Як зазначалось вище, наказом Міністерства юстиції

України від 19.08.2005р.            №

1482/К відділи державної виконавчої служби Головного управління юстиції

Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим ,областей, Київського

та Севастопольського міських, районних, районних у містах, міських,

міськрайонних управлінь юстиції було ліквідовано.

За викладених обставин, суд не знаходить підстав для

задоволення позову.

Отже, враховуючи викладене, підстав для задоволення

апеляційної скарги Запорізького державного медичного університету, м.

Запоріжжя, та зміни або скасування рішення місцевого господарського суду

колегія суддів не вбачає.

   Керуючись ст.

ст. 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький

апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Запорізького державного медичного

університету,                     м.

Запоріжжя, залишити без задоволення, рішення господарського суду Запорізької

області від 13.12.2006 р. у справі № 9/246/06 - без змін.