Рішення

від 26.10.2018 по справі 463/4834/18

ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №463/4834/18

Провадження №2/463/1720/18

ЗАОЧНЕ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2018 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Жовніра Г.Б.,

за участю секретаря судового засідання Прошляк В.-А.П.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Міжнародна Східно-Європейська товарна біржа" про визнання договору дарування будинку дійсним,

в с т а н о в и в :

позивач звернулася до суду з позовом до відповідача, просить визнати дійсним договір дарування будинку № АДРЕСА_1, укладеного 14 жовтня 1997 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, зареєстрований у Акціонерному товаристві "Міжнародна Східно-Європейська товарно-фондова біржа".

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 14 жовтня 1997 року, відповідного до укладеного договору дарування, мати позивачки - ОСОБА_3 подарувала позивачці будинок № АДРЕСА_1. Вказаний договір був зареєстрований у АТ Міжнародна Східно-Європейська товарно-фондова біржа та Львівському обласному бюро технічної інвентаризації. З цього часу ОСОБА_1 була зареєстрована та проживала у АДРЕСА_1. ІНФОРМАЦІЯ_3 року мати позивачки померла. На даний час позивач вирішила розпорядитись своєю власністю, зокрема будинком, одержаним у подарунок від матері. Однак, у позивачки виникли труднощі з реалізацією майна, яке їй належить, через те, що сторонами договору не було посвідчено вказаний правочин у нотаріальному порядку. Позивач просить визнати дійсним договір дарування нерухомого майна, оскільки нотаріально форма договору недотримана у зв'язку із тим, що договір був зареєстрований у біржі. Сторони договір повністю виконали та ОСОБА_1 є одноосібним власником будинку № АДРЕСА_1, про що свідчить витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Враховуючи наведене, просить позов задоволити.

Ухвалою від 17 серпня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

В судовому засіданні позивач та її представник позов підтримали з підстав наведених вище. Позивачка додатково зазначила, що проживала у вказаному будинку разом з матір'ю, яка перед смертю, подарувала їй його. Позивач зверталась у нотаріальні органи з метою розпорядитись належним їй майном, однак одержала відмову, через відсутність нотаріального посвідчення договору на підставі якого у неї виникло право власності.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзив на позов не подав, про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, причин неявки суду не повідомив.

Згідно із ч. 1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи, що позивач та його представник не заперечили проти ухвалення заочного рішення у справі. У відповідності до вимог ст.ст. 280, 281 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи, розглянути справу у відсутності відповідача, постановивши заочне рішення.

Заслухавши пояснення учасників процесу, допитавши свідка, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, дослідивши та перевіривши усі обставини справи, суд дійшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з настзпних підстав.

Відповідно до ст. 243 ЦК УРСР (редакція 1963 року) за договором дарування одна сторона передає безоплатно другій стороні майно у власність. Договір дарування вважається укладеним з моменту передачі майна обдарованому.

Договір дарування на суму понад 500 карбованців, а при даруванні валютних цінностей - на суму понад 50 карбованців повинен бути нотаріально посвідчений. (ч.1 ст. 244 ЦК УРСР в редакції 1963 року).

Відповідно до договору дарування квартири від 14 жовтня 1997 року (а.с.9), посвідченого Акціонерним товариством Міжнародна східно-європейська товарно-фондова біржа , ОСОБА_3 подарувала, а ОСОБА_1 прийняла в дар будинок по АДРЕСА_1

Як вбачається із реєстраційного посвідчення від 23 липня 1997 року (а.с.34) будинок в цілому в АДРЕСА_1 був зареєстрований на праві приватної власності за ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину.

Відповідно до свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 від ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року у віці 77 років.

Згідно із реєстраційним посвідченням № 6381 від 29 квітня 1999 року (а.с.8) Львівське бюро технічної інвентаризації посвідчило, що жилий будинок у АДРЕСА_1 в цілому зареєстрований за ОСОБА_1 на праві особистої власності на підставі договору дарування, посвідченого АТ Міжнародною східно-європейською товарною-фондовою біржою 14 жовтня 1997 року за реєстровим № 247н/97.

Як вбачається із довідки з місця проживання про склад сім'ї та прописки № 7692 від 08 серпня 2018 року (а.с.7) ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, проживає та зареєстрована у будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 як власник на підставі реєстраційного посвідчення № 6381 від 29 квітня 1999 року.

Крім цього, згідно інформації із Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.33) ОСОБА_1 є власником житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору дарування, виданого 14 жовтня 1997 року АТ Міжнародна східно-європейська товарно-фондова біржа .

Відповідно до ч.2 ст. 220 ЦК України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Свідок ОСОБА_5 у судовому засідання підтвердив, що його бабця - ОСОБА_3 подарувала позивачці будинок № АДРЕСА_1, який належав покійній на підставі свідоцтва про право на спадщину. ОСОБА_1 є власником вказаного будинку та постійно проживає за вказаною адресою. Підтвердив, що позивач зверталась до нотаріуса з метою розпорядження щодо належного їй майна, однак нотаріус відмовив в укладенні будь-якого правочину у зв'язку із тим, що не було дотримано вимог закону щодо нотаріального посвідчення договорів з приводу нерухомого майна.

Сторонами договору дарування будинку, а саме № АДРЕСА_1, укладеного 14 жовтня 1997 року, не було дотримано вимог закону про нотаріальне посвідчення даної угоди, оскільки договір був укладений на біржі, що позбавляє позивачку можливості оформити нотаріально договір дарування цього будинку. Однак, судом встановлено, що сторони домовилися щодо всіх істотних умов договору, і відбулося його повне виконання, що підтверджується письмовими доказами та поясненнями свідка.

Крім цього, в ході судового розгляду встановлено, що право власності позивачки на зазначений будинок зареєстровано, але розпорядитись ним ОСОБА_1 не може через неналежне оформлення договору дарування будинку.

Враховуючи вищенаведені обставини, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 220 ЦК України, оскільки згода щодо істотних умов між сторонами була досягнута, відсутність нотаріального посвідчення договору дарування будинку обумовлена діючим на той час законодавством, суд вважає, що договір дарування будинку від 14 жовтня 1997 року, укладений між ОСОБА_3 (дарувальник) та ОСОБА_1 (обдарована) необхідно визнати дійсним.

Керуючись ст.ст. 2, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 274, 279, 280-282 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

позов ОСОБА_1 задоволити.

Визнати дійсним договір дарування будинку № АДРЕСА_1, укладеного 14 жовтня 1997 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, зареєстрований у Акціонерному товаристві "Міжнародна Східно-Європейська товарно-фондова біржа".

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків встановлених цим кодексом не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення через місцевий суд до Львівського апеляційного суду.

Дата складання повного судового рішення - 29 жовтня 2018 року.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім'я) сторін справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, місце реєстрації: 79000, АДРЕСА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.

Відповідач: Акціонерне товариство "Міжнародна Східно-Європейська товарна біржа", місцезнаходження: 79008, м. Львів, вул. В.Винниченка, 1, ЄДРПОУ 13807336.

Суддя: Жовнір Г.Б.