Рішення

від 29.10.2018 по справі 343/1729/18

ДОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 343/1729/18

Провадження №: 2/0343/728/18

Р І Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2018 року м. Долина

Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:

головуючого судді - Тураша В. А.,

секретаря - Лукань О.З.,

адвоката - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Долинського районного суду Івано-Франківської області в м.Долина справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 сільської ради Долинського району, ОСОБА_4 про визнання права власності на 1/3 частину житлового будинку з відповідними частками господарських будівель та споруд за набувальною давністю, суд -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, просить ухвалити рішення, яким визнати право власності ОСОБА_2 на 1/3 частину будинку № 72 по вулиці Шубинця у селі Вишків Долинського району Івано-Франківської області з відповідними частками господарських будівель і споруд: 1/3 частину стодоли загальною площею 37,4 кв.м.; 1/3 частину хліву загальною площею 38,3 кв.м; 1/3 частину криниці, яка належала ОСОБА_5.

Свої вимоги мотивує тим , що 9 червня 2008 року позивач набув права власності на 1/3 будинку № 72 з відповідними частками господарських будівель і споруд по вулиці Шубинця у селі Вишків Долинського району Івано-Франківської області, внаслідок укладення Договору дарування, дублікат, що має силу оригіналу, якого виконаний на захищеному бланку серії НВО 787402, який посвідчений Приватним нотаріусом Долинського нотаріального округу Івано-Франківської області ОСОБА_6, зареєстрований в реєстрі №320.

Право власності позивача на 1/3 частину домоволодіння також підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер: 84967191, час формування 13.04.2017р., витяг сформовано та посвідчено приватним нотаріусом Долинського нотаріального округу Івано-Франківської області ОСОБА_6

На момент набуття позивачем права власності на 1/3 домоволодіння, останнє складалось з: житлового будинку, загальною площею 75,9 кв.м.; комори загальною площею 7,7 кв.м; гаражу загальною площею 27,3 кв.м.; шопи загальною площею 11.6 кв.м; стодоли загальною площею 37,4 кв.м.; хліву загальною площею 38,3 кв.м.; шопи загальною площею 10,2 кв.м., вбиральні загальною площею 1,1 кв.м; криниці, огорожі.

Більшість вказаних вище об'єктів з плином часу зруйнувались і на даний час домоволодіння складається з: житлового будинку, загальною площею 75,9 кв.м.; стодоли загальною площею 37,4 кв.м; хліву загальною площею 38,3 кв.м; криниці.

Згідно договору дарування попереднім власником 1/3 частини домоволодіння, яке на даний час належить позивачу, була його рідна мати, ОСОБА_7, яка відповідно успадкувала свою частку домоволодіння за заповітом від свого батька, ОСОБА_8, який помер 9 жовтня 1998 року.

Згідно заповіту ОСОБА_8 заповів своє майно в рівних частинах своїм дітям: ОСОБА_7, ОСОБА_4 та ОСОБА_5.

Відповідач ОСОБА_4 свою частку спадщини згідно заповіту прийняв, та відповідно, на даний час є власником 1/3 частини домоволодіння. Відповідач ОСОБА_4 проживає на тимчасово анексованій території України у Автономній Республіці Крим.

ОСОБА_5 свою частку спадкового майно офіційно оформив та зареєстрував.

ОСОБА_5 проживав в Сахалінській області РФ де і помер 23 липня 2003 року. Після його смерті у нього залишилась вдова, ОСОБА_9, та двоє дітей: ОСОБА_10 та ОСОБА_11, зв'язок з якими позивач втратив. Чи оформляли вказані особи будь - які документи на домоволодіння позивачу невідомо. Таким чином, позивачу невідомо чи поширюється право власності будь - якої особи починаючи з 2003 року на 1/3 частину домоволодіння, яке успадкував ОСОБА_5. В цьому і полягає добросовісність володіння позивачем цієї 1/3 частини домоволодіння.

На даний час власником 1/3 частини домоволодіння зазначено ОСОБА_8, який помер ще у 1998 році. Однак, позивачу відомо, що фактичним власником цієї частини домоволодіння є відповідач ОСОБА_4, його право власності на домоволодіння позивач не оспорює та щодо реалізації такого права (користуватись, розпоряджатись та володіти) не заперечує.

На момент набуття права власності на домоволодіння, житловий будинок знаходився в аварійному технічному стані, непридатному до її подальшої експлуатації, що підтверджується Висновком експертного дослідження № 01-09-08 , який складений 01.10.2008р. ПП Рубцовою ОСОБА_12.

Починаючи з 2008 року позивач капітально відремонтував житловий будинок, провів внутрішню каналізацію, встановив новий фундамент, укріпив несучі конструкції, повністю змінив внутрішній інтер'єр будинку з використанням дороговартісних оздоблювальних матеріалів, таких як граніт, дубовий паркет, елементи кованого декору, замінив вікна, встановив нове опалювання, облаштував ванну та туалет, повністю замінив електропроводку, облаштував прилеглу територію.

Протягом десяти останніх років позивач (з моменту виникнення у нього права власності) використовує домоволодіння як літню резиденцію для проживання своєї сім'ї в період часу з травня по листопад. В зимово-осінній період позивач разом із сім'єю періодично проводить святкові та вихідні дні в домоволодінні.

Проживає та облаштовує свій побут позивач у домоволодінні відкрито та безперешкодно.

Про вказане відомо, як співвласнику домоволодіння, відповідачу ОСОБА_4, так і дітям покійного ОСОБА_5, з якими до 2014 року позивач підтримував родинні відносини.

Таким чином, позивач добросовісно заволодів чужим майном (1/3 частиною домоволодіння, яке мало відійти по заповіту чи по закону до спадкоємців ОСОБА_5) і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років.

Також володіє і користується позивач і відповідною частиною земельної ділянки, право власності на яке він частково (1/3 частини земельної ділянки для обслуговування житлового будинку та господарських споруд) набув згідно діючого на момент укладення договору дарування законодавства.

Стосовно визначення відповідачами по даному позову, що ними є ОСОБА_3 сільська рада Долинського району Івано-Франківської області, яка представляє відповідну територіальну громаду на території якої знаходиться нерухоме майно - домоволодіння, оскільки жоден із відомих чи потенційних спадкоємців ОСОБА_13 не оформив свої права відносно успадкованого ними нерухомого майна, відтак кінцевим акцептором такого права може бути тільки відповідна територіальна громада та ОСОБА_4, який є одним із співвласників домоволодіння.

Позивач ОСОБА_2 та його представник адвокат, ОСОБА_1 (договір про надання правової допомоги а.с.52-55) в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, зіславшись на вищевикладені обставини.

Представник відповідача ОСОБА_3 сільської ради Долинського району Івано-Франківської області ОСОБА_14, (посвідчення а.с.44) в судове засідання не з"явився, хоч про дату, час та місце слухання справи був повідомлений у встановленому порядку. Подав заяву, згідно якої просить розгляд справи проводити у його відсутності, не заперечує проти визнання позову (а.с.43).

Відповідач ОСОБА_4, в судове засідання не з'явився, причини своєї неявки суд не повідомив, хоч про час та місце слухання справи був належним чином повідомлений судом, про що свідчить , оголошення про виклик до суду (а.с.48). Відзиву на позов відповідачем не подано.

Суд, вислухавши думку учасників процесу, дослідивши здобуті та перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності вважає, що в матеріалах справи є достатньо даних для її вирішення. Позов підставний і підлягає до задоволення, виходячи з наступного:

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України , кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання.

Ч.1, 3 ст. 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.16 ЦК України , кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч.1 ст. 76 ЦПК України , доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.6 ст.81 ЦПК України , доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18.12.2009 року Про судове рішення у цивільній справі під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

В силу ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 344 ЦПК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю регулюється законом.

Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.

Особа, яка заявляє про давність володіння, може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є.

Втрата не з своєї волі майна його володільцем не перериває набувальної давності у разі повернення майна протягом одного року або пред'явлення протягом цього строку позову про його витребування.

Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Таким чином, виходячи зі змісту ст.344 ЦК України, обставинами, які мають значення для справи і які повинен довести позивач, є такі:

- майно може бути об'єктом набувальної давності;

- добросовісність володіння;

- відкритість володіння;

- давність володіння та його безперервність;

- відсутність інших осіб, які претендують на це майно;

- відсутність титулу (підстави) у позивача для володіння майном та набуття права власності.

Відповідно до п.14 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику у справах про захист права власності та інших речових прав № 5 від 7 лютого 2014 року - можливість пред'явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з зокрема, з частини четвертої статті 344 ЦК, згідно з якою захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв'язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.

Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади.

Необхідної ознакою для набуття права власності на річ за набувальною давністю є добросовісність володіння, яка полягає в тому, що володілець не знав і не міг знати про те, що володіє чужою річчю. Отже, за набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно.

Тобто добросовісність володільця такого майна повинна бути обумовлена відсутністю або власника взагалі, або будь-яких претензій з боку попереднього його володільця.

Як вбачається з матеріалів справи та наданих позивачем доказів, на підставі договору дарування від 09.06.2008 року, за позивачем визнано право власності на 1/3 частки житлового будинку з відповідними частками господарських будівель і споруд за № 72, що на вул.Шубинця в с.Вишків Долинського району Івано-Франківської області, що підтверджується копією дублікату, що має силу оригіналу договору дарування від 09.06.2008р., (а.с.9) та копія витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер витягу: 84967191 від 13.04.2017р. (а.с.10).

Інші 2/3 частки вказаної нерухомості належить ОСОБА_8 та ОСОБА_5 , у рівних частках по 1/3 частці кожному з них.

Копія свідоцтва про смерть серії І-НМ №094157 від 10.10.1998 р. підтверджує, що ОСОБА_8, помер 09.10.1998р.(а.с.11).

Копія свідоцтва про смерть серії І-ФС №530445 від 29.01.2004 р. підтверджує, що ОСОБА_5., помер 21.06.2003р.(а.с.12).

ОСОБА_2, будучи власником 1/3 частки нерухомого майна, відкрито та безперервно володіє усім домоволодінням № 72, по вул.Шубинця в с.Вишків Долинського району Івано-Франківської області , доглядає за його технічним станом, провів капітальний ремонт домоволодіння,сплачує комунальні платежі тощо, та продовжує вказані дії, відкрито та безперервно фактично з 1998 року по теперішній час.За весь час володіння позивачем нерухомим спірним майном, правонаступники власника 1/3 частки вищевказаного будинку ОСОБА_5 жодного разу не прид"явили до ОСОБА_2,вимог щодо повернення своєї частки нерухомості. Спадкоємці у будинку не проживають, їх місцезнаходження не відоме.

Допитані в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_16 суду пояснили, що позивач по справі являється їх сусідом. Він протягом дуже довгого періоду часу (більше десяти років) опікується домоволодінням, провів там ремонт, постійно проживає у літній час в будинку, а також постійно навідується в с.Вишків в інші пори року. ОСОБА_5 та ОСОБА_4, які являються рідними братами матері позивача по справі, вони знають. Однак більше п"ятнадцяти років, їх не було в с.Вишків , Долинського району. Їм відомо, що ОСОБА_5, помер в РФ.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що володіння позивачем вищевказаним домоволодінням є добросовісним (на підставі договору дарування від 09.06.2008р.), за позивачем визнано право власності на 1/3 частки нерухомого майна, окрім того позивач добросовісно, відкрито і безперервно більше десяти років володіє домоволодінням, у тому числі належною ОСОБА_5, 1/3 часткою нерухомості, продовжує вказані дії по теперішній час. Дане володіння є правомірним, відкритим та безперервним. Таким чином, суд вважає, що 1/3 частка житлового будинку із надвірними спорудами № 72 по вул. Шубинця в с. Вишків, яка належить ОСОБА_5, однак якою добросовісно, цілком з законних підстав, заволодів позивач, внаслідок вищевказаних обставин, які знайшли своє підтвердження під час судового засідання, то позивач набув право власності на неї за набувальною давністю.

З урахуванням викладених позивачем та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає за можливе задовольнити вимоги позивача щодо визнання за ним права власності на 1/3 частки вищевказаного нерухомого майна яка належала ОСОБА_5

На підставі ст.ст. 12, 76 - 81, 211, 258, 259, 264 - 265, 268, 280, 354, 355 ЦК України, керуючись статтями 258, 259, 263, 265, 268 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити.

Визнати за ОСОБА_2, за набувальною давністю право власності на 1/3 частку житлового будинку загальною площею 75.9 кв.м. з відповідними частками господарських будівель і споруд: 1/3 частину стодоли загальною площею 37,4 кв.м.; 1/3 частину хліву загальною площею 38,3 кв.м; 1/3 частину криниці, яка належала ОСОБА_5.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до Івано-Франківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Позивач : ОСОБА_2, 07.09.1974р.н., ІПН НОМЕР_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_1 , 79007.

Відповідачі:

ОСОБА_3 сільська рада Долинського району Івано-Франківської області 77563 с.Вишків Долинського району Івано-Франківської області , код ЄДРПОУ 04355906.

ОСОБА_4, останнє відоме місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_2, 77563.

Суддя Долинського районного суду В. А. Тураш