Постанова

від 28.03.2007 по справі 15/290/06-6/340/06

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

15/290/06-6/340/06

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

28.03.07                                                                                       Справа №15/290/06-6/340/06

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

при секретарі - Акімовій Т.М.;

за участю представників:

позивача:        Стініч М.М., дов. №283 від 29.11.2006;

відповідача:    Кулакова Н.В., дов. б/н від 09.01.2007;

третьої особи: не з'явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Запорізький комбінат будматеріалів», м. Запоріжжя

на рішення господарського суду Запорізької області від 12.01.2007 у справі №15/290/06-6/340/06

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго», в особі Запорізьких міських електричних мереж, м. Запоріжжя

до відповідача Відкритого акціонерного товариства «Запорізький комбінат будматеріалів», м. Запоріжжя

третя особа, що не заявляє самостійні вимоги на предмет спру на стороні позивача - Комунальне підприємство «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання №10», м. Запоріжжя

про стягнення суми.

СУТЬ СПОРУ:

ВАТ «Запоріжжяобленерго» звернулось до господарського суду про стягнення з ВАТ «Запорізький комбінат будматеріалів» заборгованості за спожиту електроенергію,   за період з червеня 2003 по червень 2006 року, в розмірі 65 190 грн. 13 коп.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 12.01.2007 у справі №15/290/06-6/340/06 (суддя Місюра Л.С.) позовні вимоги задоволено повністю. Рішення мотивовано ст.ст. 188, 193 ГК України, ст.ст. 629, 651, 654 ЦК України, приписами Правил користування електричної енергії, затверджених постановою НКРЕ України від 31.07.1996 №28 та Порядку поставки електроенергії споживачам, затвердженого КМУ №441 від 24.03.1999, статтями 153, 162 ЦК УРСР, умовами договору №3607 від 09.07.1997 на користування електричною енергією.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Запорізького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

На підставі розпорядження голови Запорізького апеляційного господарського суду №957 від 27.03.2007 справу передано на розгляд колегії суддів: головуючий суддя – Шевченко Т.М.,  судді – Кагітіна Л.П., Радченко О.П.

Заявник вважає, що господарським судом надано неправильну оцінку обставинам справи та доказам, рішення від 12.01.2007 винесене з порушенням норм матеріального права і підлягає скасуванню, з підстав зазначених в апеляційній скарзі. Заявник не погоджується, зокрема, з висновком суду щодо доведеності факту поставки позивачем відповідачу електроенергії за період 2003-2006 роки; у зв'язку із зміною власника об'єктів, на які здійснювалось постачання електроенергії за договором, позивач повинен був оформити нового споживача і, в такому випадку, у відповідача немає правових підстав для здійснення оплат за поставку електроенергії на ці об'єкти. На думку скаржника, помилковим є висновок суду щодо виникнення у позивача права вимоги тільки після несплати відповідачем в п'ятиденний термін платіжної вимоги-доручення, він це пов'язує із порушенням щодо ВАТ «Запорізький завод будматеріалів» справи про банкрутство. Таким чином, як вважає заявник, вимоги позивача щодо оплати електроенергії виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство (21.03.2005р.) і є конкурсними, оскільки позивач мав право вимагати оплати в будь-який час. Заявник до того ж зазначає, що господарським судом не враховані пояснення третьої особи (КП «ВРЕЖО №10») та не встановлено, в яких обсягах та в рахунок чого оплачено за електроенергію за спірний період мешканцями будинку. На підставі зазначеного в апеляційній скарзі, просить скасувати рішення господарського суду від 12.01.2007 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Як вбачається з письмового відзиву позивача, він вважає доводи заявника, що викладені в апеляційній скарзі,  безпідставними, а висновки суду такими, що відповідають обставинам справи, рішення прийнято з дотриманням норм чинного законодавства, підстав для його скасування немає, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду без змін.

Повноважний представник третьої особи в судове засідання не прибув, письмового відзиву на апеляційну скаргу не надано, про час, місце та дату розгляду апеляційної скарги третю особу по справі повідомлено належним чином.

Присутні в судовому засіданні повноважні представники заявника апеляційної скарги та позивача, в повному обсязі підтримали свої доводи, викладені, відповідно, у скарзі та запереченнях.

За заявою присутніх представників сторін судове засідання проводилось без застосування технічних засобів фіксації судового процесу, за їх згодою судове засідання 28.03.2007 закінчилось оголошенням вступної та резолютивної частини постанови.

Згідно зі статтею 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до  приписів статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами  повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, вивчивши матеріали справи та апеляційної скарги, вислухавши пояснення присутніх представників сторін, Запорізький апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

09.07.1997 між ВАТ «Запоріжжяобленерго» (електропостачальна організація) та ВАТ «Запорізький комбінат будматеріалів» (споживач) укладено договір №3607 від 09.07.1997 на користування електричною енергією з додатками (надалі – Договір), за умовами якого електропостачальна організація здійснює поставку електричної енергії по регулюючим тарифам відповідно до умов Договору, а споживач своєчасно здійснює оплату за використану електричну енергію та виконує інші умови, обумовлені даним Договором.

Згідно з п. 4.3 Договору № 3607, остаточний розрахунок за електроенергію, а також інші платежі за розрахунковий період здійснюються по платіжним вимогам - дорученням, які направляються Позивачем на адресу Відповідача.

29.06.2006 електропостачальною організацією (ВАТ «Запоріжжяобленерго») споживачу (ВАТ «Запорізький комбінат будматеріалів») рекомендованим листом з повідомленням було надіслано платіжну вимогу - доручення №26631 від 26.06.2006 на суму 65 190 грн. 13 коп., яку не було сплачено, у зв'язку з чим ВАТ «Запоріжжяобленерго» звернулось до господарського суду.

Колегія судів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу відповідача такою, що не підлягає задоволенню в силу наступного.

Як вбачається зі змісту Договору, між сторонами виникли відносини з приводу поставки електроенергії.

Відповідно до Правил, а також приписів Закону України «Про електроенергетику», нормам господарського та цивільного законодавства, постачання електричної енергії здійснюється на підставі договору  про  постачання  електричної енергії, що укладається між споживачем  та  постачальником електричної енергії.

Договір про постачання електричної енергії - угода двох сторін (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом і споживач), що є документом певної форми, який встановлює зміст та регулює правовідносини між сторонами під час постачання електричної енергії.

Між сторонами укладено договір на постачання електроенергії, яким сторони обумовили всі істотні умови, характерні для даних видів договорів, зокрема, предмет договору – постачання електропостачальною організацією (позивач) електроенергії споживачу (відповідач), порядок розрахунків за електроенергію та строк дії договору.

Згідно з розділом 4 Договору, розрахунки за електроенергію, потужність та інші платежі за розрахунковий період (місяць) здійснюються за діючими тарифами та існуючими індексами цін; щомісячно споживач направляє свого представника для пред'явлення звіту (рапорту) про спожиту електроенергію, документів підтверджуючих оплату за спожиту електроенергію та отримання платіжних документів для оплати електроенергії у послідуючому розрахунковому періоді. Кінцевий розрахунок за розрахунковий період здійснюється за платіжними вимогами-дорученнями, які направляються споживачу електропостачальною організацією. Споживач, в свою чергу, здійснює оплату в 5-ти денний строк після дати, вказаної у вимозі-дорученні.

Договір укладено на строк з 31.12.1997 року,  вступає в дію з моменту його підписання та вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення цього строку не послідує заява однієї із сторін про відмову від договору або його перегляді (п. 10.1 Договору).

Договір – це домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань. Впродовж дії договору існують зобов'язання, що виникли між сторонами.

Як встановлено господарським судом  при розгляді справи, Договір не розірвано, не припинив свою дію, відповідно до його умов або вимог чинного законодавства,  отже, на цей час є чинним, тому взаємні зобов'язання існують на сьогоднішній момент та повинні виконуватись сторонами.

Матеріали справи свідчать, що позивач свої зобов'язання за Договором виконав, поставив електроенергію споживачу та 29 червня 2006 року відповідачу рекомендованим листом з повідомленням було надіслано платіжну вимогу - доручення № 26631 від 26.06.2006 р. на суму 65 190 грн. 13 коп. за період з червня 2003 по червень 2006, однак позивач не розрахувався за спожиту електроенергію.

Доказі оплати спожитої електроенергії за спірний період в матеріалах справи відсутні, не надані вони і суду апеляційної інстанції.

Виходячи зі змісту Договору, електроенергія за ним постачалась  в будівлю гуртожитку, що розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Цегельна,13.

Доказом постачання електричної енергії за даним Договором є рапорти про спожиту електроенергію, що щомісячно складалися та надавалися електропостачальній організації (позивачу у справі), (копії зазначених документів містяться в матеріалах справи).

Відповідно до умов Договору, рапорт є документу, що свідчить про факт споживання споживачем електричної енергії в обсязі, зазначеному у рапорті. На підставі рапорту здійснюється розрахунок платежів за спожиту електроенергію.

Зі змісту вказаних рапортів вбачається наступне: у графі найменування платника зазначено «Запорізький комбінат будматеріалів», адреса - гуртожиток, вул. Цегельна,13. На рапортах міститься печатка Запорізького комбінату будматеріалів (том 1 а.с. 25-40).

        Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

        Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, п.п. 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.         

        Враховуюче викладене, колегія суддів вважає, що господарський суд дійшов обґрунтованого висновку відносно задоволення позовних вимог та  правомірно стягнув з відповідача суму боргу за спожиту електроенергію за період з червня 2003 по червень 2006 в сумі 65 190 грн. 13 коп.

Доводи відповідача про припинення у нього зобов'язань за спірним Договором  щодо сплати за спожиту електроенергію, у зв'язку з передачею будівлі гуртожитку іншому власнику та виникнення обов'язку по сплаті за спожиту електроенергію у нового власника, є необґрунтованими в силу наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, гуртожиток по вул. Цегельна, 13 (гуртожиток) – спірний об'єкт, рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 28.10.2004р. № 412/2 передано до комунальної власності м. Запоріжжя

Відповідач посилається на те, що Акт приймання-передачі гуртожитку, який підписано всіма членами відповідної комісії, зокрема, позивачем, свідчить про обізнаність позивача щодо зміни власника, а тому він повинен був переоформити договір на  нового споживача.

Однак, колегія суддів не погоджується з таким твердженням та вважає, що зазначені обставини не є передбаченою законом підставою для припинення дії спірного Договору.

Як свідчать матеріали справи, зміни до Договору не вносились, його не розірвано у встановленому законом порядку, він не припинив свою дію відповідно до норм чинного законодавства, сторонами за ним є ВАТ «Запоріжжяобленерго» (позивач) та ВАТ «Запорізький комбінат будматеріалів» (відповідач), тому зобов'язання за ним повинні виконуватись наявними сторонами.

Крім того, відповідач посилався на те, що господарським судом не враховані пояснення третьої особи (КП «ВРЕЖО №10») та не встановлено, в яких обсягах та в рахунок чого оплачено за електроенергію за спірний період мешканцями будинку.  

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно не прийнято зазначене до уваги з тих підстав, що, з наданих в якості доказів сплати за електроенергію квитанцій фізичних осіб (жителів будинку) не вбачається, що сплата здійснювалась за спірним Договором.

Крім того, позивачем стягується заборгованість за спожиту електроенергію з відповідача за Договором №3607 від 09.07.1997р. Зобов'язання по оплаті спожитої електроенергії, відповідно до умов договору, покладено на відповідача, а не на будь-яких інших, в тому числі, фізичних, осіб.

Колегія суддів також зазначає, що, у зв'язку з направленням позивачем відповідачу вимоги-доручення 26.06.2006 про оплату за спожиту електроенергію, він не може бути конкурсним кредитором в рамках справи про банкрутство ВАТ «Запорізький комбінат будматеріалів» (провадження порушено 21.03.2005), господарським судом надана відповідна правова оцінка цим обставинам, з якою апеляційний суд погоджується.

Таким чином, господарський суд Запорізької області вірно застосував норми матеріального і процесуального права та правильно прийняв рішення про задоволення позовних вимог, правових підстав для  скасування  чи зміни рішення господарського суду немає.   

Доводи заявника апеляційної скарги спростовуються вищенаведеним.

Відповідно до приписів ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на  заявника апеляційної скарги – відповідача  у справі.           

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний  господарський  суд –

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Запорізький комбінат будматеріалів», м. Запоріжжя, залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 12.01.2007 у справі №15/290/06-6/340/06 - без змін.

Постанову оформлено, відповідно до ст.84 ГПК України, та підписано 10.04.2007.