Ухвала

від 29.10.2018 по справі 522/11464/16-к

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 522/11464/16-к

Провадження № 1-кп/520/850/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.10.2018 року Київський районний суд м. Одеси:

у складі: головуючого судді ОСОБА_1

з участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

адвоката ОСОБА_4 як представника потерпілих: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12

захисників : ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16

розглянувши в приміщенні суду у підготовчому судовому засіданніобвинувальний акт у кримінальному провадженні №42014161010000154 від 16.10.2014 року за обвинуваченням ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , обвинувачених у скоєнні злочину передбаченого ч.3 ст.135 КК України

встановив :

В провадження Київського районного суду м.Одеси на підставі ухвали Апеляційного суду Одеської області від 14.05.2018 року поступив обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42014161010000154 від 16.10.2014 року за обвинуваченням ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , обвинувачених у скоєнні злочину передбаченого ч.3 ст.135 КК України.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні просить суд призначити зазначене кримінальне провадження до судового розгляду, вважає, що обвинувальний акт складений із дотриманням вимогст.291 КПК України.

Захисник ОСОБА_13 та обвинувачена ОСОБА_19 заявили суду клопотання про повернення обвинувального акту прокурору для усунення недоліків, допущених органом досудовогорозслідування. Мотивуютьклопотаннятим, щовідповідно до вимог ч.8 ст.223 КПК України слідчі дії не можуть проводитися після закінчення строків досудового розслідування. Вважають, що строк досудового розслідуваннчя у данному кримінальному провадженні сплив 16.10.2014 року і в подальшому строк досудового розслідування не продовжувався, як це передбачено КПК України, оскільки вони не отримували у передбачений законом порядок будь-які клопотання органу досудового розслідування про продовження строку досудового розслідування, копію обвинувального акту від 25.01.2017 року за обвинуваченням ОСОБА_19 ..Тому, просять суд повернути обвинувальний акт прокурору для усунення недоліків, оскільки обвинувальний акт не відповідає вимогам закону.

Захисник ОСОБА_20 та обвинувачений ОСОБА_17 заявили суду клопотанняпро поверненняобвинувального акту прокурору через невідповідність вимогам КПК України.

Мотивують клопотання тим, що обвинувальний акт, який був затверджений прокурором 23.06.2016 року на підставі Ухвали Приморського районного суду від 26.09.2016 року, яка набрала законної сили 22.11.2016 року згідно також ухвали Апеляційного суду Одеської області, був повернутий прокурору для усунення недоліків обвинувального акту, встановлених судом.

Вважають, що з 23.11.2016 року до 01.12.2016 року у прокурора був встановлений законом строк досудового розслідування для прийняття процессуального рішення, визначеного ст.283 КПК України. Після 1 грудня 2016 року строк досудового розслідування кримінального провадження у порядку визначеному КПК України не продовжувався, з приводу цього не приймалося процесуальне рішення.

А, оскільки обвинувальний акт у зазначеному кримінальному провадженні складений 25.01.2017 року, тобто вже після закінчення строку досудового розслідування тому вони вважають, що обвинувальний акт який розглядається судом, складений неповноважною на такі дії службовою особою. Крім того, копії зазначеного обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування захиснику ОСОБА_14 та обвинуваченому ОСОБА_17 не було вручено, тому вони вважають, що було порушено право обвинуваченого ОСОБА_17 на захист. У зв`язку із зазначеними порушеннями норм КПК України просять суд повернути обвинувальний акт прокурору.

Представник потерпілих ОСОБА_4 заявив суду клопотання про повернення обвинувального акту прокурору. Мотивує клопотаннятим, що в обвинувальному акті зазначені відомості щодо загибелі 42 людей як потерпілих та одну людину, яка отримала тілесні ушкодження. Проте, в порушення вимог п.3ч.2ст.291 КПК України в обвинувальному акті зазначені дані лише відносно 25 людей, а відомості щодо 19 людей як потерпілих осіб, які також загинули, не зазначено досудовим слідством. Одночасно в реєстрі матеріалів досудового розслідування відсутні дані про відмову родичів чи членів сімей померлих людей від залучення їх до участі в данному кримінальному провадженні в якості потерпілих осіб. Через що вони просять суд повернути обвинувальний акт прокурору для усунення недоліків обвинувального акту.

Захисники ОСОБА_16 , ОСОБА_15 та обвинувачений ОСОБА_18 підтримують заявлені в суді клопотання учасників судового процесу про повернення обвинувального акту прокурору. Вважають, що обвинувальний акт не може бути розглянутий судом через допущені досудовим слідством та прокурором порушення норм КПК України. Вони особисто: обвинувачений ОСОБА_18 , захисники ОСОБА_16 та ОСОБА_15 копію обвинувального акту не отримували, після повернення прокурору попереднього обвинувального акту зовсім ніяких слідчих дій за їх участю органом досудового розслідування та прокурором не проводилось, матеріали досудового розслідування їм не відкривалися. Захисник ОСОБА_15 пояснив, що у зв`язку із допущеними органом досудового розслідування норм КПК України він відмовився отримувати обвинувальний акт, про що виклав письмово свої доводи прокурору.

Вважають, що обвинувальний акт не відповідає вимогам КПК України, оскільки органом досудового розслідування порушені права потерпілих, а також порушено право обвинуваченого ОСОБА_18 на захист.

Дослідивши заявлені учасниками судового процесу клопотання, вислухавши думку сторін по справі, перевіривши обвинувальний акт з додатками на відповідність вимогам КПК України, суд приходить до висновку, що обвинувальний акт з додатками не відповідають вимогам КПК України, оскільки органом досудового розслідування допущено суттєві порушення вимог чинного законодавства України.

П. 3 ст.314 КПК Українипередбачає, що у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти таке рішення, як повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України.

Суд, при викладених обставинах вважає необхідним обвинувальний акт з додатками повернути прокурору з наступних підстав.

Відповідно до положеньст. 2 КПК України, одним із завдань кримінального провадження - є застосування до кожного учасника кримінального провадження належної правової процедури.

Згідно припису ч. 1ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Обов`язок перевіряти обвинувальний акт на відповідність вимогам закону покладається на суд 1-ої інстанції у підготовчому судовому засіданні, а у випадку, якщо обвинувальний акт не відповідає вимогамКримінального процесуального кодексу України, суд, на підставі п. 3 ч. 3ст. 314 КПК України, має право повернути прокурору обвинувальний акт.

Згідно із приписом п. 13 ч. 1ст. 3 КПК України, обвинувачення це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

Процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування, відповідно до положень ч. 4ст. 110 КПК Україниє обвинувальний акт, який повинен відповідати вимогам, передбаченимст. 291 КПК України.

За змістом процесуального закону, передусім, ст.291 КПК України, вимогам закону повинен відповідати не лише обвинувальний акт, а й додані до нього обов`язкові документи, оскільки це сприяє розгляду кримінального провадження протягом розумного строку та виконанню завдань процесуального кодексу, встановлених ст.2 КПК України.

Відповідно до ст. 109 КПК України реєстр матеріалів досудового розслідування складається слідчим або прокурором і надсилається до суду разом з обвинувальним актом. Реєстр матеріалів досудового розслідування повинен містити: номер та найменування процесуальної дії, проведеної під час досудового розслідування, а також час її проведення; реквізити процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування, вид заходу забезпечення кримінального провадження, дату і строк його застосування.

З текстуобвинувального актуу кримінальному провадженні №42014161010000154 від 16.10.2014 року, затвердженого прокурором 25.01.2017 року вбачається, що ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 обвинувачуються у скоєнні злочину, передбаченого за ч. 3 ст. 135 КК України, а саме у завідомому залишенні без допомоги особи, яка перебуває у небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження унаслідок безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, зобов`язаний був піклуватися про цю особу і мав змогу надати їй допомогу, які спричинили смерть особи, шляхом виконання явно злочинного наказу, а саме спричинили:

-смерть 8 осіб: ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 - перебуває у прямому причинному зв`язку з отриманими множинними тілесними ушкодженнями та настанням шоку внаслідок падіння з висоти;

-смерть 9 осіб: ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 настала внаслідок отруєння оксидом вуглецю;

-смерть 12 осіб: ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 - настала внаслідок отруєння невідомими газами, парами та продуктами горіння;

-смерть 13 осіб: ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 - настала внаслідок отримання різного ступеню опіків, тілесних ушкоджень внаслідок термічної дії та настання шоку.

З тексту зазначеного обвинувального акту вбачається, що обвинувачені ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 обвинувачуються у смерті 42 осіб, про яких вони зобов`язані були піклуватися, але, маючи змогу надати їм допомогу, завідомо залишили без допомоги цих осіб, які перебували у небезпечному для життя стані і були позбавлені можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, тобто наявність потерпілих є предметом доказування в цьому кримінальному провадженні.

Відповідно до ч.6 ст.55 КПК України якщо внаслідок кримінального правопорушення настала смерть особи, що унеможливлює подання нею відповідної заяви, положення частини 1-3 цієї статті поширюється на близьких родичів чи членів сім`ї такої особи. Потерпілим визнається одна особа із числа близьких родичів чи членів сім`ї померлого, яка подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого, а за відповідним клопотанням - потерпілими може бути визнано кілька осіб.

Частиною 7 ст.55 КПК України передбачено, що у разі, якщо особа не подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого, то слідчий, прокурор, суд має право визнати особу потерпілою лише за її письмовою згодою. За відсутності такої згоди особа в разі необхідності може бути залучена до кримінального провадження як свідок.

Частинами 2 та 3 ст. 55 КПК України врегульоване питання порядку залучення до кримінального провадження потерпілого, відповідно до якого права і обов`язки потерпілого виникають з моменту подачі особою заяви про вчинене щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження в якості потерпілого. В той же час ч.1 ст. 55 КК України передбачено, що потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральну, фізичну або майнову шкоду( відповідно до ч.6 ст. 55 КПК України - це близькі родичі або члени сім`ї померлого), тобто в ході досудового розслідування такі особи мають бути встановлені досудовим слідством, належним чином повідомлені про наявність відповідного кримінального провадження та повинна бути з`ясована думка таких осіб про можливість залучення їх до справи у якості потерпілої особи.

З наданого суду реєстру матеріалів досудового розслідування вбачається, що в реєстрі, тобто в матеріалах кримінального провадження відсутні наступне:дані про встановлення, повідомлення особам про наявність відповідного кримінального провадження та не з`ясована думка відповідних осіб про можливість залучення таких осіб до кримінального провадження досудовим слідством у якості потерпілих осіб, дані про надходження заяв від родичів або членів сім`ї померлих людей про небажання бути залученими до участі у даному кримінальному провадженні, даніпро визнання осіб потерпілою особою, якщо особа не подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого, за її письмовою згодою, що є порушенням прав зазначених осіб, яким було завдано моральної, а можливо і майнової шкоди, оскільки відсутні будь-які дані про обізнаність таких осіб про наявність даного кримінального провадження.

Відповідно до п.5 ч.3 ст. 412 КПК України судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню за відсутності потерпілого, належним чином не повідомленого про дату, час та місце судового засідання.

Кримінальний процесуальний закон захищає права осіб, інтереси яких були порушені в ході розгляду кримінального провадження, яким не повідомлялося про це провадження і про прийняті процесуальні рішення.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що на виконання вимог ст.55 КПК України, враховуючи, що обвинувачення висунуте зазначеним обвинуваченим особам містить посилання на скоєння ними злочину, внаслідок якого спричинена смерть 42 людям, а обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування має містити відомості щодо 42 людей як потерпілих осіб або досудовим слідством мають бути вказані письмові відомості про відмову родичів чи членів сім`ї померлих людей від їх залучення досудовим слідством до участі в даному кримінальному провадженні в якості потерпілих осіб.

Оскільки в самому обвинуваченні,висунутому ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , які обвинувачуються у скоєнні злочину передбаченого ч.3 ст.135 КК України досудовим слідством казано про наявність 42 людей як потерпілих осіб, а в самому обвинувальному акті досудовим слідством зазначені дані тільки щодо 25 людей як потерпілих осіб, то суд приходить до висновку, враховуючи всі викладені суттєві не достатки досудового розслідування що обвинувальний акт не відповідає вимогам п.3 ч.2 ст.291 КПК України тому підлягає поверненню прокурору з метою усунення зазначених недоліків, які призвели до порушення прав потерпілих.

Крім того, з обвинувального акту вбачається, що він затверджений 25 січня 2017 року. В той же час, в реєстру матеріалів досудового розслідування вбачається, що реєстр не містить даних про складання обвинувального акту 25.01.2017 року. Також в реєстрі матеріалів досудового розслідування відсутні дані про продовження строків досудового розслідування, відсутні дані про проведення будь-яких слідчих дій проведених досудовим розслідуванням чи прокурором з обвинуваченими та потерпілими після 23.06.2016 року, тобто після складання обвинувального акту від 23.06.2016 року, оскільки відсутні письмові дані про відкриття всім обвинуваченим та їх захисникам матеріалів даного кримінального провадження, відсутні дані про їх ознайомлення з матеріалами даного кримінального провадження.

Крім того, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що копії обвинувальних актів обвинуваченим та їх захисникам не вручені. При викладених обставинах суд приходить до висновку, що органом досудового розслідування порушено право обвинувачених на захист, оскільки обвинувачені мають право знати від чого їм захищатися.

Європейський суд з прав людини у справі «Абрамян проти Росії» від 09.10.2008 року зазначив, що у пп. «а» п. 3 ст. 6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз`ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальноїсправи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного, він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави предявленого йому обвинувачення( рішення від 19.12.1989 року у справі «Камасінскі проти Австрії», №9783/82, п.79). Окрім того, Суд зазначає, що положення підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред`явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (рішення від 25.03.1999 року у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції» (ВП), №25444/94, п. 52; рішення від 25.07.2000 року у справі «Матточіа проти Італії», №23969/94, п. 58; рішення від 20.04.2006 року у справі «І.Н. та інші протии Австрії», №42780/98, п. 34).

Справедливість під час провадження у справі необхідно оцінювати, беручи до уваги розгляд справи в цілому (див. рішеннявід 01.03.2001 р. у справі «Даллос протии Угорщини», № 29082/95, п. 47). Крім того, право бути поінформованим про характер і причини обвинувачення потрібно розглядати у світлі права обвинуваченого мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого підпунктом «b» п. 3 ст. 6 Конвенції ( зазначені рішення у справі «Пелісьє та Сассі протии Франції», п. 54, а також «Даллос протии Угорщини», п. 47).

Суд вважає, що наведені недоліки обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, а також істотні порушення норм КПК України в частині порушення прав потерпілих та порушення права обвинувачених на захист, повинні бути усунуті органом досудового розслідування, а не судом, оскільки чинним КПК України не передбачена така компетенція суду чи обов`язок суду, на стадії судового провадження вчиняти дії, які вчиняються досудовим слідством в стадії досудового розслідування, які входять в обов`язок посадових осіб при проведенні досудового розслідування.

Суд приходить до висновку, що вказані порушення чинного законодавства України, які не виявив прокурор при затвердженні обвинувального акта і при направленні кримінального провадження в суд для розгляду судом по суті, являються істотною перешкодою для призначення зазначеного кримінального провадження до судового розгляду, тому обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору для усунення викладених вище порушень чинного законодавства України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 3, 7, 8, 18 ч.3 ст.22, 55, 109, 110, 291, 314-317, 337, 369-372, 409, 412 КПК України, суд

У х в а л и в :

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42014161010000154 від 16.10.2014 року за обвинуваченням ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , обвинувачених у скоєнні злочину передбаченого ч.3 ст.135 КК Українидля усунення недоліків обвинувального акта - повернути прокурорувідділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів НП Департаменту нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності Генеральної прокуратури України ОСОБА_63 .

Зобов`язати прокурора усунути недоліки зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Київський районний суд м. Одеси протягом семи днів з дня її оголошення.

Якщо апеляційну скаргу не подано, то ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Копію ухвали після її оголошення негайно вручити обвинуваченим та прокурору.

суддя ОСОБА_1