Постанова

від 23.10.2018 по справі 522/16916/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 22-ц/785/5630/18

Номер справи місцевого суду: 522/16916/14-ц

Головуючий у першій інстанції Чернявська Л. М.

Доповідач Сегеда С. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.10.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області, у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого Сегеди С.М.,

суддів: Кононенко Н.А.,

Цюри Т.В.,

за участю секретаря Ющак А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Дельта Банк на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 06 квітня 2018 року про закриття провадження у цивільній справі за позовною заявою Публічного акціонерного товариства Дельта Банк до ОСОБА_3, ТОВ Техно-Магістраль , ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

10 вересня 2014 року Публічне акціонерне товариство (далі - ПАТ) Дельта Банк звернулось з позовом до ОСОБА_3, ТОВ Техно-Магістраль , ОСОБА_4, ОСОБА_5про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позивач просив стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором в сумі 1 719 863, 56 грн. та судові витрати. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що 9.02.2012 року між ПАТ Астра Банк та ТОВ Техно-Магістраль укладений кредитний договір, який було забезпечено договорами поруки, укладеними із ОСОБА_3, ОСОБА_3, ОСОБА_5

В подальшому, 02.12.2013 року між ПАТ Астра Банк та ПАТ Дельта Банк укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, таким чином ПАТ Дельта Банк набув право вимоги до відповідачів.

В свою чергу, 11 липня 2017 року до суду із зустрічним позовом звернулось ТОВ Техно-Магістраль до ПАТ Дельта Банк про визнання вищевказаних правочинів недійсними.

У судовому засіданні представник ТОВ Техно-Магістраль по довіреності ОСОБА_6 просила прийняти зустрічний позов та об'єднати вимоги за зустрічним позовом ТОВ Техно-Магістраль в одне провадження з основним позовом ПАТ Дельта Банк .

Представник ОСОБА_5 по довіреності ОСОБА_7 не заперечував проти об'єднання основного та зустрічного позову.

Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися, викликані належним чином, про поважність причин не явки суд не повідомили.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 06 квітня 2018 року було закрито провадження у справі за позовом ПАТ Дельта Банк до ОСОБА_3, ТОВ Техно-Магістраль , ОСОБА_4, ОСОБА_5, про стягнення заборгованості за кредитним договором у частині позовних вимог ПАТ Дельта Банк до ТОВ Техно-Магістраль .

Постановляючи вищевказану ухвалу, суд першої інстанції виходив із того, що в частині позовних вимог ПАТ Дельта Банк до ТОВ Техно-Магістраль , предметом спору є неналежне виконання зобов'язань за кредитним договором та стягнення кредитної заборгованості, сторонами якого є дві юридичні особи, а саме: позивач ПАТ Дельта Банк та відповідач ТОВ Техно-Магістраль .

З цих підстав, та враховуючи, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, суд 06 квітня 2018 року постановив оскаржувану ухвалу .

При цьому, ПАТ Дельта Банк повідомлено, що розгляд справи за позовом ПАТ Дельта Банк до ТОВ Техно-Магістраль про стягнення заборгованості за кредитним договором відноситься до юрисдикції господарського суду.

Крім того, відмовлено ТОВ Техно-Магістраль у прийнятті зустрічного позову ТОВ Техно-Магістраль до ПАТ Дельта Банк про визнання правочинів недійсними до спільного розгляду з первісним позовом.

Повернуто ТОВ Техно-Магістраль зустрічний позов ТОВ Техно-Магістраль до ПАТ Дельта Банк про визнання правочинів недійсними для подачі до відповідного суду господарської юрисдикції.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, ПАТ Дельта Банк подало до суду апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 06 квітня 2018 року про закриття провадження у справі про стягнення заборгованості за кредитним договором, та в цій частині направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

До суду апеляційної інстанції з'явився лише представник ТОВ Техно-Магістраль , інші особи не з'явились, будучи неодноразово повідомленими про час і місце судового засідання, у тому числі відповідачі ОСОБА_5, оскільки ОСОБА_4 є директором ТОВ Техно-Магістраль , ОСОБА_5 і ОСОБА_3 - проживають разом з ним, крім того, ОСОБА_5 також повідомлена належним чином по час і місце судового засідання (т.2, а.с.172, 185, 186).

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечень проти неї, колегія суддів дійшла висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

Так, закриваючи провадження у справі, в частині позовних вимог ПАТ Дельта Банк до ТОВ Техно-Магістраль , суд першої інстанції прийшов до висновку, що дані вимоги пред'явлені до юридичної особи, тим самим справа підсудна юрисдикції господарського суду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України.

Однак, повністю з таким висновком суду погодитись не можна, з огляду на наступне:

Судом не було враховано, що справа стосовно позовних вимог юридичної особи до юридичної особи, у тому числі стосовно позовних вимог до фізичних осіб, мають розглядатись в одному провадженні, в суді тієї юрисдикції, в якій має розглядатись основний спір - в даному випадку - про стягнення кредитної заборгованості, оскільки інші вимоги є похідними від цих основних вимог. Тобто спір має розглядатися за правилами господарського чи цивільного судочинства залежно від сторін основного зобов'язання.

Так, як було вказано вище, ПАТ Дельта Банк звернулося до відповідачів з вимогою про стягнення заборгованості за кредитним договором, оскільки боржник допустив неналежне виконання зобов'язань за цим договором, а інші відповідачі є поручителями за кредитним договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 188 ЦПК України, в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Відтак, позовні вимоги позивача до кількох відповідачів можуть бути об'єднані в одне провадження, якщо ці вимоги однорідні, зокрема такі, які нерозривно пов'язані між собою або від вирішення однієї з них належить вирішення інших. Таке об'єднання не допускається, коли відсутня спільність предмета позову.

Стаття 554 ЦК України передбачає, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Норми права, що регулюють інститут поруки, не передбачають солідарної відповідальності поручителів між собою за різними договорами поруки, якщо цим договором не передбачено іншого.

За таких обставин кредитор, керуючись ст. 543 ЦК України, має право на свій розсуд пред'явити вимогу до боржника та кожного з поручителів разом чи окремо, в повному обсязі чи частково, але поручитель, що виконав зобов'язання, не вправі пред'явити вимогу до іншого поручителя на предмет розподілу відповідальності перед кредитором. Відтак, в силу солідарного обов'язку боржника з поручителями перед кредитором, останній має право вибору на звернення до боржника та поручителів разом чи до будь - кого з них окремо. Тому якщо процесуальний закон не обмежує кредитора предметним чи суб'єктним критерієм щодо розгляду спору, такий спір підлягає розгляду в порядку того судочинства, яке обрав кредитор, що узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у його Постанові від 17 квітня 2018 року, у справі за № 545/1014/15 - ц.

Таким чином, суд першої інстанції не звернув уваги, що в даній справі предмет позову є однаковим щодо кожного з відповідачів і стосується стягнення заборгованості за кредитним договором з боржника та поручителів солідарно. Позовна вимога є однорідною щодо кожного відповідача та нерозривно пов'язана з обов'язком щодо належного виконання умов кредитного договору. Тому ефективний судовий захист прав та інтересів позивача, зокрема належне виконання рішення суду, буде можливим за умов розгляду спору в межах однієї справи одним судом.

Аналогічні висновки містяться у пунктах 23, 31 - 34, 44 - 48, 56 - 64 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі № 415/2542/15 - ц (провадження №14-40 цс 18).

Крім викладеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що з матеріалів справи вбачається, що ПАТ Дельта Банк 27 березня 2018 року передав свої права вимоги на користь ТОВ ЕЙ ВІ ГРУП , шляхом укладення договору купівлі-продажу майнових прав № 359/К, згідно якого до ТОВ ЕЙ ВІ ГРУП перейшли права вимоги як за кредитним договором до ТОВ Техно-Магістраль , так і по договорам поруки до Сухонових (а.с.105-107, 114-116).

Тобто, судом не було враховано, що на час постановлення оскаржуваної ухвали, ПАТ Дельта Банк вже був неналежним позивачем у справі, а тому суду належало вирішити питання про можливе залучення до участі у справі правонаступника позивача, як то передбачено ст. 55 ЦПК України.

Однак, судом зазначених обставин не було враховано, що призвело до того, що суд закрив провадження у справі за позовом юридичної особи, яка на час постановлення ухвали вже передала свої права іншій особі, яка не була залучена до участі у справі.

Більше того, в оскаржуваній ухвалі суд рекомендував ПАТ Дельта Банк , який вже не мав процесуального інтересу у вказаній справі, звернутись з відповідним позовом до ТОВ Техно-Магістраль в порядку господарського судочинства.

Зазначені обставини в своїй сукупності свідчать про те, що суд постановив необгрунтовану ухвалу стосовно юридичної особи, яка вже повністю передала свої права вимоги до іншої юридичної особи, не вирішивши питання про залучення цієї особи до участі у справі в якості правонаступника позивача.

З цих підстав, доводи представника ТОВ Техно-Магістраль про необхідність закриття апеляційного провадження, з посиланням на те, що ПАТ Дельта Банк передав свої права на користь ТОВ ЕЙ ВІ ГРУП , є безпідставними, так як зазначені обставини не дають суду правових підстав для закриття апеляційного провадження, як то передбачено ст. 362 ЦПК України, а є підставами для вирішення питання в суді першої інстанції про залучення до участі у справі правонаступника позивача, як то передбачено 55 ЦПК України.

Також безпідставними є доводи представника ТОВ Техно-Магістраль про те, що суд не вирішував питання про права та обов'язки ПАТ Дельта Банк , так як із оскаржуваної ухвали вбачається, що, закриваючи провадження у справі за позовом АТ Дельта Банк , суд вирішив питання про права та обов'язки саме вказаного ПАТ Дельта Банк , а не будь-кого іншого.

Згідно ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги надав суду достатні, належні і допустимі докази існування обставин, на які він посилається як на підставу своїх заперечень проти оскаржуваної ухвали та доводів апеляційної скарги.

Згідно ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування ухвали Приморського районного суду м.Одеси від 06 квітня 2018 року, в частині закриття провадження у справі № 522/16916/14 - ц до ТОВ Техно - Магістраль у цивільній справі за позовом ПАТ Дельта Банк до ОСОБА_3, ТОВ Техно - Магістраль , ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором, та в цій частині направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.2 ч.1 ст. 374, п.4 ч.1 ст. 369, ст.ст. 381 - 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Дельта Банк задовольнити.

Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 06 квітня 2018 року в частинізакриття провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Дельта Банк до Товариства з обмеженою відповідальністю Техно-Магістраль про стягнення заборгованості за кредитним договором скасувати, та в цій частині направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції України протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 29.10.2018 року.

Судді апеляційного суду Одеської області: С.М. Сегеда

Н.А. Кононенко

Т.В. Цюра