Вирок

від 29.10.2018 по справі 751/1412/18

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 751/1412/18 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Провадження № 11-кп/4823/95/18 Категорія - ч. 3 ст. 185 КК України Доповідач ОСОБА_2

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2018 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Чернігівського апеляційного суду в складі:

Головуючого-суддіОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5 ,

З участю учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові матеріали кримінального провадження, внесеного 16 січня 2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018270010000272, за апеляційною скаргою прокурора Чернігівської місцевої прокуратури ОСОБА_8 на вирок Новозаводського районного суду міста Чернігова від 11 травня 2018 року щодо

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чернігів, громадянина України, не працюючого, не одруженого, який фактично проживає: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

10 грудня 1986 року Новозаводським районним судом м. Чернігова за ч. 3 ст. 140 КК України до 3 років позбавлення волі;

13 грудня 1989 року Чернігівським районним судом Чернігівської області за ч. 3 ст. 140, ч. 2 ст. 17, ч. 3 ст. 140, ч. 1 ст. 145, ст. 42, ст. 43 КК України до 4 років 4 місяців позбавлення волі;

05 жовтня1995 року Новозаводським районним судом м. Чернігова за ч. 3 ст. 140, ч. 2 ст. 141, ст. 42 КК України до 4 років позбавлення волі;

26 травня 1999 року Ріпкинським районним судом Чернігівської області за ч. 3 ст. 81 КК України до 3 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

17 березня 2003 року Новозаводським районним судом м. Чернігова за ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 309, ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі;

14 листопада 2011 року Чернігівським районним судом Чернігівської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі;

20 грудня 2011 року Новозаводським районним судом м. Чернігова за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 186, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 70, ч. 4 ст. 70 КК України до 6 років позбавлення волі, звільнений 24 квітня .2016 року по відбуттю строку покарання,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

Вироком Новозаводського районного суду міста Чернігова від 11 травня 2018 року ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України і йому призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.

На підставі статті 75 КК України, ОСОБА_7 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки.

Відповідно до статті 76 КК України, на ОСОБА_7 покладено обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу уповноваженого органу з питань пробації.

Стягнуто з ОСОБА_7 на користь держави процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів на суму 143 грн.

Питання про речові докази вирішено відповідно до статті 100 КПК України.

Не погоджуючись з рішенням суду, прокурор Чернігівської місцевої прокуратури ОСОБА_8 подала апеляційну скаргу, в якій не оспорюючи фактичні обставини кримінального провадження, доведеність вини та кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_7 , порушує питання про скасування вироку суду першої інстанції у зв`язку з невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченого та постановлення нового вироку, яким просить ОСОБА_7 визнати винним та призначити покарання за частиною 3 статті 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 роки. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, прокурор вказала, що призначаючи покарання, місцевий суд не в повній мірі врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до тяжких злочинів. Будучи неодноразово судимим за умисні злочини майнового характеру, обвинувачений жодних висновків не зробив та в період не знятих та непогашених судимостей вчинив новий тяжкий злочин проти власності, не працює, а збитки, завдані кримінальним правопорушенням, відшкодовані завдяки працівникам поліції. Крім того, суд не взяв до уваги досудову доповідь органу пробації, згідно якої обвинувачений може становити високу небезпеку для суспільства та окремих громадян.

Як встановлено судом першої інстанції, 08 січня 2018 року в нічний час, ОСОБА_7 , знаходячись біля охоронюваної території ТОВ «ЛВП Сталь», яка розташована по вулиці Гребінка, 128 в місті Чернігів, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, маючи умисел на заволодіння чужим майном, діючи повторно, шляхом перелізання через паркан, проник на виробничу територію даного товариства, де з металевого контейнера, таємно викрав 51 кілограм брухту чорних металів, вартість 1 кг якого згідно висновку експерта № 1246/18-24 від 27 лютого 2018 року становить 4 грн. 00 коп., а всього таємно викрав майна на загальну суму 204 грн. 00 коп., що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛВП «Сталь», чим спричинив вказаному суб`єкту господарювання матеріальну шкоду на вказану суму.

10 січня 2018 року в 05 год. 20 хв., ОСОБА_7 , знаходячись біля охоронюваної території ТОВ «ЛВП Сталь», яка розташована по вулиці Гребінка, 128 в місті Чернігів, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, маючи умисел на заволодіння чужим майном, діючи повторно, шляхом перелізання через паркан, проник на виробничу територію даного товариства, де з металевого контейнера, таємно викрав 51 кілограм брухту чорних металів, вартість 1 кг якого згідно висновку експерта № 1246/18-24 від 27 лютого 2018 року становить 4 грн. 00 коп., а всього таємно викрав майна на загальну суму 204 грн. 00 коп., що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛВП «Сталь», чим спричинив вказаному суб`єкту господарювання матеріальну шкоду на вказану суму.

10 січня 2018 року о 16 год. 10 хв., ОСОБА_7 , знаходячись біля охоронюваної території ТОВ «ЛВП Сталь», яка розташована по вулиці Гребінка, 128 в місті Чернігів, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, маючи умисел на заволодіння чужим майном, діючи повторно, шляхом перелізання через паркан, проник на виробничу територію даного товариства, де з металевого контейнера, таємно викрав 53 кілограми 800 грамів брухту чорних металів, вартість 1 кг якого згідно висновку експерта № 1246/18-24 від 27 лютого 2018 становить 4 грн. 00 коп., а всього таємно викрав майна на загальну суму 215 грн. 20 коп., що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛВП «Сталь», чим спричинив вказаному суб`єкту господарювання матеріальну шкоду на вказану суму.

Заслухавши доповідача, доводи прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу з викладених в ній підстав, пояснення обвинуваченого, котрий просив апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Під час апеляційного перегляду матеріалів кримінального провадження, колегія суддів,

В С Т А Н О В И Л А:

У відповідності з вимогами ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Статтею 370 КПК України, визначено, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.

Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Висновок про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого злочину, за встановлених під час судового розгляду фактичних обставин, суд першої інстанції обґрунтував дослідженими в порядку, передбаченому статтею 349 КПК України, доказами, що не оспорюється в апеляційній скарзі.

Враховуючи, що фактичні обставини справи ніким не оспорювалися і докази щодо них, на підставі статті 349 КПК України, не досліджувалися, висновки суду першої інстанції щодо цих фактичних обставин перевірці апеляційним судом не підлягають.

За встановлених у кримінальному провадженні фактичних обставин, дії обвинуваченого ОСОБА_7 , які виразились як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднані з проникненням до сховища, вчинені повторно, кваліфіковані місцевим судом за ч. 3 ст. 185 КК України, що також не оспорюється в апеляційній скарзі.

Доводи прокурора, викладені в апеляційній скарзі, про невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості злочину і особі обвинуваченого через м`якість, колегія суддів вважає обґрунтованими та такими, що заслуговують на увагу.

За змістом статті 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів.

Відповідно до статті 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

За змістом частини 1 статті 75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційні злочини, при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи незастосування статті 75 КК України, за змістом якої рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням суд може прийняти лише у випадку, якщо при призначенні покарання певного виду і розміру, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.

Вирішуючи питання про міру покарання обвинуваченому ОСОБА_7 суд першої інстанції належним чином не врахував ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, те, що він раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення, у тому числі і тяжких злочинів проти власності та відбував покарання у виді позбавлення волі, однак на шлях виправлення не став і вчинив нові злочини, особу винного та висновок органу пробації, згідно якого виправлення обвинуваченого без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк становить високу небезпеку для суспільства та окремих громадян, та призначив покарання, яке є явно несправедливим через м`якість, дійшовши до помилкового висновку про можливість виправлення ОСОБА_7 без відбування покарання з випробуванням у відповідності до вимог статті 75 КК України.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що вирок суду в частині призначеного ОСОБА_7 покарання підлягає скасуванню в зв`язку з невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, яке за своїм розміром є явно несправедливим через м`якість, з постановленням відповідно до вимог ст. 420 КПК України нового вироку апеляційним судом, з урахуванням загальних засад призначення покарання, через які реалізуються принципи його законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації.

З огляду на викладене, при призначенні ОСОБА_7 покарання, колегія суддів, враховує обставини кримінального правопорушення, ступінь його тяжкості, висновок органу пробації. При цьому колегія суддів також бере до уваги дані про особу обвинуваченого, що він раніше притягувався до кримінальної відповідальності за тяжкі злочини проти власності, обставини, які пом`якшують покарання та відсутність обставин, які обтяжують покарання.

І вважає, що ОСОБА_7 слід призначити більш суворе покарання у виді позбавлення волі, але у мінімальних розмірах визначених ч. 3 ст. 185 КК України, тобто в розмірі меншому, ніж зазначений в апеляційній скарзі прокурора, яке буде достатнім і необхідним для його виправлення та попередження нових злочинів, відповідати особі обвинуваченого та ступеню тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, в зв`язку з чим, апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора Чернігівської місцевої прокуратури ОСОБА_8 задовольнити частково.

Вирок Новозаводського районного суду міста Чернігова від 11 травня 2018 року щодо ОСОБА_7 скасувати в частині призначеного покарання.

Визнати винним ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

Строк відбування покарання ОСОБА_7 рахувати з моменту його фактичного затримання.

В решті цей вирок - залишити без змін.

Згідно ч.4 ст.532 КПК України даний вирок набирає законної сили з моменту його проголошення.

Вирок може бути оскаржений в касаційному порядку відповідно до ст.426 КПК України протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4