Постанова

від 15.06.2007 по справі 7/64/07

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У к р а ї н а

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем

України

15.06.07                                                                                      

Справа №7/64/07

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського

суду у складі:

при секретарі: Піскуновій І.В.,

за участю представників:

позивача:ОСОБА_1- довіреність НОМЕР_1;

відповідача: ОСОБА_2 - паспорт, серія НОМЕР_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну

скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2, смт.

Якимівка Запорізької області на рішення господарського суду Запорізької області

від 26.03.2007 р. у справі    № 7/64/07

за позовом: Суб'єкта підприємницької діяльності -

фізичної особи ОСОБА_3, м. Мелітополь Запорізької області

до відповідача: Суб'єкта підприємницької діяльності -

фізичної особи ОСОБА_3, смт. Якимівка Запорізької області

про стягнення 8260 грн.

           Суб'єкт

підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_2, смт. Якимівка Запорізької

області звернувся з позовом про стягнення 8260 грн.

          Рішенням

господарського суду Запорізької області від 26.03.2007 р. у справі                  № 7/64/07 (суддя Кутищева

Н.С.) позовні вимоги задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача

8260 грн. заборгованості, 102 грн. державного мита та 118 грн. витрат на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Рішення

суду мотивовано тим, що на момент розгляду справи відповідач має заборгованість

в сумі 8260 грн., докази її погашення відсутні, у зв'язку з чим вимога позивача

про стягнення основного боргу в сумі 8260 грн. підлягає задоволенню.

Не погоджуючись з рішенням суду, Суб'єкт підприємницької

діяльності - фізична особа ОСОБА_2 звернувся до апеляційного суду з апеляційною

скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької

області від 26.03.2007 р. у справі № 7/64/07 та постановити нове рішення, яким

відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог. При цьому вважає, що

оскаржуване рішення є незаконним та таким, що суперечить діючому законодавству.

Вказує на те, що накладною НОМЕР_3 було здійснено проплату за поставлений товар

за договором поставки НОМЕР_3 у розмірі 8260 грн.

Відповідач по справі - суб'єкт підприємницької

діяльності - фізична особаОСОБА_3 не представив в письмовій формі відзив на

апеляційну скаргу. Його представник в судовому засіданні  не погодився з доводами апеляційної скарги та

послався за несплату відповідачем одержаного товару за накладноюНОМЕР_3. Просив  залишити апеляційну скаргу без задоволення, а

рішення господарського суду першої інстанції без змін. 

Розпорядженням Першого заступника голови Запорізького апеляційного

господарського суду № 1963 від 14.06.2007 року справу № 7/64/07 передано для

розгляду колегії суддів: головуючий: Антонік С.Г., судді: Кагітіна Л.П., Яценко

О.М.

          В

судовому засіданні 15.06.2007 року представники сторін підтримали свої доводи

та заперечення.

За заявою представників сторін апеляційний розгляд

справи здійснювався без застосування технічних засобів запису судового процесу.

          По

закінченні судового засідання, за згодою представників сторін, оголошено

вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального

кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в

апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Згідно ст.ст. 101 Господарського процесуального кодексу

України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги

і перевіряє законність і обґрунтованість 

постанови місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали

справи та апеляційної скарги, Запорізький апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа  ОСОБА_3 звернувся з позовом про стягнення на

його користь заборгованість в сумі 8260 грн.

Рішенням господарського суду Запорізької області позовні

вимоги задоволено у повному обсязі, з чим не погодився відповідач та звернувся

з апеляційною скаргою про його скасування.

Колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не

підлягає задоволенню з наступних підстав:

Як свідчать матеріали справи 18.10.2006 р. між позивачем

та відповідачем було укладено договір поставки 

НОМЕР_3, згідно умов  якого

позивач зобов'язався поставити товар, а відповідач - прийняти й оплатити його.

Відповідно до п.4.1. договору, товар оплачується по

цінам згідно розрахунків та видаткових накладних.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу

товар на суму 8260 грн., що підтверджується накладною НОМЕР_3, яка має підписи

представників сторін і печатку відповідача.

Згідно п.4.2. 

зазначеного договору, відповідач повинен здійснити кінцеву оплату за

отриманий товар протягом 15-ти банківських днів після одержання товару.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено,

що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні  виконувати 

господарські  зобов'язання

належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за

відсутності   конкретних   вимог 

щодо  виконання  зобов'язання 

- відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До

виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення

Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим

Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів,  необхідних 

для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої

сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань

є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом,

іншими законами або договором. Застосування 

господарських  санкцій до

суб'єкта, який порушив зобов'язання, 

не  звільняє  цього суб'єкта від обов'язку виконати  зобов'язання 

в  натурі,  крім  

випадків,   коли   інше передбачено  законом або договором, або управлена  сторона відмовилася від прийняття виконання

зобов'язання. Управлена сторона має право не приймати виконання зобов'язання

частинами, якщо інше не передбачено законом, іншими нормативно-правовими актами

або договором, або не випливає із змісту зобов'язання. Зобов'язана сторона

має  право виконати  зобов'язання достроково, якщо інше не

передбачено законом, іншим нормативно-правовим актом або договором, або не

випливає із змісту зобов'язання. Зобов'язана сторона має право відмовитися від

виконання зобов'язання  у разі

неналежного  виконання другою стороною

обов'язків, що є необхідною умовою виконання. Не  допускаються одностороння відмова від

виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від

виконання або відстрочка виконання з мотиву, що 

зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним

чином. Управлена  сторона,  приймаючи виконання господарського зобов'язання,

на вимогу зобов'язаної сторони  повинна

видати письмове посвідчення 

виконання  зобов'язання  повністю або його частини.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України,

зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог

цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких

умов та вимог - відповідно до звичаїв  

ділового  обороту  або 

інших  вимог,  що 

звичайно ставляться.

У відповідності до ч.1 статті 692 Цивільного кодексу

України, покупець  зобов'язаний оплатити

товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих  документів на нього, якщо договором або

актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 3 статті 692 Цивільного кодексу України

передбачено, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати

оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідач свої обов'язки по сплаті згідно умов

договору, належним чином не виконав, у звязку з чим утворилася за ним перед

позивачем заборгованість в сумі 8260 грн.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним

та наступним:

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу

України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як

на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими

учасниками судового процесу.

Відповідач не довів сплату за накладною НОМЕР_3 належним

чином у розумінні статті 33 Господарського процесуального кодексу України.

Посилання заявника апеляційної скарги на попередню

сплату товару в сумі 8260 грн. на підставі готівкового розрахунку документально

необґрунтоване, оскільки відповідачем не представлені докази такої сплати.

Зазначення в накладній № 1 від 18.10.2006р. слів «наличный расчёт» не

підтверджує факт сплати спірного товару.

Ствердження відповідача на те, що за умовами договору,

поставка товару можлива тільки після його передоплати, що є доказом фактичного

готівкового розрахунку за одержаний товар, також не приймається до уваги, оскільки

не дивлячись на те, що договором передбачена передоплата товару, кінцевий

розрахунок повинен бути проведений на протязі 15 банківських днів після

одержання товару, що не свідчить про обов'язковість поставки тільки після

попередньої оплати.

Отже, відповідач не довів факт готівкового розрахунку з

позивачем за одержаний товар.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає, що

рішення господарського суду прийнято з дотриманням та правильним застосуванням

норм матеріального та процесуального права при правильному з'ясуванні фактичних

обставин справи, що мають значення для справи, а тому відсутні підстави для

скасування чи зміни рішення місцевого господарського суду по цій справі.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судові витрати за позовом та апеляційної скаргою

відносяться на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись  ст.ст. 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105  Господарського процесуального кодексу  України, 

Запорізький апеляційний господарський суд

    ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності -

фізичної особи ОСОБА_3, смт. Якимівка Запорізької області залишити без

задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 26.03.2007

р. у справі                  № 7/64/07 -

без змін.

Постанову складено у повному обсязі   18.06.2007 року.