Ухвала

від 23.10.2018 по справі 761/39692/18

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/39692/18

Провадження № 1-кс/761/26886/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2018 року м. Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , представника володільця майна адвоката ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «Делікон» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від 01.12.2017 року, у кримінальному провадженні №42016000000004101 від 28.12.2016 за ч.4 ст.110-2, ч.2 ст.364 КК України,

В С Т А Н О В И Л А:

18 жовтня 2018 року адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ТОВ «Делікон» звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від 01.12.2017 року, у кримінальному провадженні №42016000000004101 від 28.12.2016 за ч.4 ст.110-2, ч.2 ст.364 КК України, в обґрунтування якого зазначив наступне.

28.11.2017 року слідчим в ОВС 1 відділу 1 управління досудового розслідування ГСУ СБ України ОСОБА_5 в рамках кримінального провадження №42016000000004101 від 28.12.2016 за ч.4 ст.110-2, ч.2 ст.364 КК України, проведено обшук в цілісному майновому комплексі, загальною площею 6220,9 кв.м., за адресою: Одеська обл., м.Білгород-Дністровський, вул. Ізмаїльська, 106, власником приміщення є ТОВ «Делікон». Обшук проводився на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від 09.11.2017. В ході проведення зазначеного обшуку серед іншого було вилучено печатку з пристроєм для проставлення відбитків ТОВ «Делікон».

01.12.2017 слідчим суддею Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_6 за клопотанням слідчого в ОВС 1 відділу 1 управління досудового розслідування ГСУ СБ України ОСОБА_5 було постановлено ухвалу, якою накладено арешт на майно, яке було вилучено під час обшуку 28.11.2017, зокрема печатку з пристроєм для проставлення відбитків ТОВ «Делікон».

Однак, на думку заявника арешт на вищевказане майно було накладено необґрунтовано, з огляду на таке. Так, слідчим при зверненні до суду з клопотанням про арешт майна та слідчим суддею при ухваленні судового рішення про накладення арешту на печатку з пристроєм для проставлення відбитків ТОВ «Делікон» не встановлено достатніх підстав вважати вказану печатку речовим доказом у кримінальному провадженні №42016000000004101. Водночас представник володільця майна звертає увагу на те, що ТОВ «Делікон» не є юридичною особою щодо якої здійснюється досудове розслідування, та ні ТОВ «Делікон», ні його посадовим особам про підозру в рамках вказаного кримінального провадження не повідомлено, а тому воно не має жодного відношення до кримінального провадження №42016000000004101. А тому, відповідно і печатка з пристроєм для проставлення відбитків ТОВ «Делікон» не може бути речовим доказом у даному кримінальному провадженні, жодним чином не підтверджує та не спростовує обставини вчинення кримінального правопорушення. Крім того, на думку представника володільця майна, з клопотанням про арешт майна, відповідно до ч.2 ст.64-2 КПК України мав би звернутися прокурор, а не слідчий. При цьому, представник звертає увагу на те, що за більше ніж півтора роки здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42016000000004101 жодній особі, в тому числі ТОВ «Делікон» про підозру не оголошено, а протягом одинадцяти місяців з дня вилучення майна ТОВ «Делікон» жодних слідчих дій з вилученим майном, зокрема печаткою ТОВ «Делікон» не проводилося, що свідчить про відсутність необхідності арешту такого майна, який порушує права ТОВ «Делікон» та перешкоджає здійсненню господарської діяльності.

Оскільки, на думку заявника арешт на майно ТОВ «Делікон» було накладено безпідставно та необґрунтовано, в застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження на даний час відпала потреба, тому такий арешт підлягає скасуванню.

Представник володільця майна адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання про скасування арешту майна підтримав, просив слідчого суддю задовольнити його у повному обсязі. Зазначив про те, що ТОВ «Делікон» не має жодного відношення до кримінального провадження №42016000000004101, про підозру ні ТОВ «Делікон», ні його посадовим особам не оголошено, а тому відповідно печатка ТОВ «Делікон» не може нести ніякого доказового значення у вказаному кримінальному провадженні, а арешт, накладений на печатку з пристроєм для проставлення відбитків ТОВ «Делікон», підлягає скасуванню.

Старший слідчий в ОВС 1 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_5 , за клопотання якого було накладено арешт на майно, не заперечував щодо скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді від 01.12.2017 на печатку з пристроєм для проставлення відбитків ТОВ «Делікон». Крім того, зазначив про те, що у його провадженні перебувають матеріали кримінального провадження №42016000000004101 від 28.12.2016 за ч.4 ст.110-2, ч.2 ст.364 КК України. В ході здійснення досудового розслідування вказаного кримінального провадження перевірялася причетність ТОВ «Делікон» до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.110-2, ч.2 ст.364 КК України. При цьому було проведено ряд обшуків, в тому числі за місцем розташування ТОВ «Делікон» за адресою: Одеська обл., м.Білгород-Дністровський, вул.Ізмаїльська, 106, де було вилучене майно. Однак в ході подальшого здійснення досудового розслідування кримінального провадження №22018160000000036 не встановлено доказів причетності ТОВ «Делікон» до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.110-2, ч.2 ст.364 КК України, а також не отримано відомостей що ТОВ «Делікон» використовувало печатку з пристроєм для проставлення відбитків ТОВ «Делікон» у протиправній діяльності. Тому на даний час потреба у продовженні такого заходу забезпечення як арешт майна печатки з пристроєм для проставлення відбитків ТОВ «Делікон» відпала.

Слідчий суддя, вислухавши думку представника володільця майна адвоката ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_5 , вивчивши клопотання про скасування арешту майна та додані до нього матеріали, вважає, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Згідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Відповідно до ч.11 ст.170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення,пересування, передачі майна.

Відповідно до вимог ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Слідчим суддею встановлено, що у провадженні Головного слідчого управління СБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42016000000004101 від 28.12.2016 за ч.4 ст.110-2, ч.2 ст.364 КК України.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 01.12.2017 було накладено арешт на майно, яке було виявлено та вилучено під час проведення обшуку за адресою: Одеська обл., м.Білгород-Дністровський, вул.Ізмаїльська, 106, де серед іншого на печатку з пристроєм для проставлення відбитків ТОВ «Делікон».

Зі змісту вказаної ухвали слідчого судді вбачається, що арешт на майно, а саме печатку з пристроєм для проставлення відбитків ТОВ «Делікон» накладався, оскільки вказане майно на час накладення арешту мало ознаки речового доказу відповідно до ст. 98 КПК України, а саме могло містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також з метою забезпечення збереження речових доказів.

Разом з тим, відповідно до вимог ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Під час судового розгляду встановлено, що незважаючи на те, що досудове розслідування в кримінальному провадженні № 42016000000004101 від 28.12.2016 триває, у вказаному кримінальному провадженні ні ТОВ «Делікон», ні посадовим особам ТОВ «Делікон» не повідомлено про підозру, стосовно ТОВ «Делікон» не здійснюється досудове розслідування, версія органу досудового розслідування про те, що печатка з пристроєм для проставлення відбитків ТОВ «Делікон» є доказом злочину та містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, належним чином не підтверджена допустимими в розумінні ст.86 КПК України доказами.

Разом з тим, слідчий суддя враховує і думку слідчого ОСОБА_5 за клопотанням якого було накладено арешт на печатку з пристроєм для проставлення відбитків ТОВ «Делікон», яку він висловив в ході судового розгляду про те, що під час здійснення досудового розслідування кримінального провадження №42016000000004101 причетності ТОВ «Делікон», його посадових осіб, печатки з пристроєм для проставлення відбитків ТОВ «Делікон» до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.110-2, ч.2 ст.364 КК України, не встановлено, а також не отримано відомостей що ТОВ «Делікон» використовувало печатку з пристроєм для проставлення відбитків ТОВ «Делікон» у протиправній діяльності. Крім того, слідчий не заперечував щодо задоволення клопотання та при вирішенні питання про скасування арешту майна зазначив про відсутність потреби у подальшому застосуванні цього заходу забезпечення.

Викладені обставини в сукупності свідчать про те, що ризики, що стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, а саме арешту печатки з пристроєм для проставлення відбитків ТОВ «Делікон» на час розгляду клопотання про скасування арешту майна відпали, що обґрунтовано матеріалами доданими до клопотання, та поясненнями представника володільця майна у судовому засіданні, а слідчим не наведено додаткових доводів в обґрунтування наявних ризиків, як підстави для подальшого втручання у права особи, в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність у кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у правомірне володіння ТОВ «Делікон» належним йому майном на підставі зазначених обставин, оскільки в судовому засіданні доведено, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.

У зв`язку з чим, суддя вважає доцільним скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 01 грудня 2017 року, не вбачаючи потреби для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження, а відтак клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «Делікон» про скасування арешту майна підлягає задоволенню.

Керуючись вимогами ст. ст.170, 171, 173, 174, 309 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И Л А:

Клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «Делікон» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від 01.12.2017 року, у кримінальному провадженні №42016000000004101 від 28.12.2016 за ч.4 ст.110-2, ч.2 ст.364 КК України задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від 01.12.2017 року у кримінальному провадженні №42016000000004101 від 28.12.2016 в частині накладення арешту на печатку ТОВ «Делікон» (код ЄДРПОУ 37291888), вилучену в ході обшуку нежитлового приміщення за адресою: Одеська область, м.Білгород-Дністровський, вул.Ізмаїльська, 106.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали оголосити 26 жовтня 2018 року о 15 год. 40 хв.

Слідчий суддя ОСОБА_1