Справа № 529/945/18
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2018 року Диканський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді Гвоздика А. Є.
при секретарі Скрипник Р. А.,
розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в смт. Диканька цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Диканського району Полтавської області , треті особи, які не заявляють самостійних позовних вимог приватний нотаріус Диканського районного нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_3, ОСОБА_4, про визнання права власності на спадкове майно, -
ВСТАНОВИВ:
Після смерті баби ОСОБА_5, позивач, як спадкоємець за заповітом, прийняв спадщину, у виді домоволодіння, яке відноситься до типу колгоспного двору, та земельної ділянки площею 0,51 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та ведення особистого підсобного господарства, які розташовані в с. Балясне Диканського району Полтавської області.
Вказуючи на те, що через відсутність правовстановлюючих документів на ім'я померлої на будинок та відсутність відомостей про цю землю у Держгеокадастрі позбавлений можливості нотаріально оформити свої спадкові права на це нерухоме майно, позивач звернувся до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно.
В підготовче засідання позивач не з'явився, однак на адресу суду подав заяву про підтримання позовних вимог та просив суд, розгляд справи по суті провести у його відсутність в підготовчому судовому засіданні з огляду на визнання відповідачем позову.
Представник відповідача ОСОБА_2 сільської ради Диканського району Полтавської області /далі - ОСОБА_2 сільська рада/ в підготовче засідання не з'явився, в вказаним органом надіслано на адресу суду відзив на позов, згідно якого відповідач визнав позов в повному обсязі та просить розглянути справу без участі його представника.
Треті особи по справі ОСОБА_4 та приватний нотаріус Диканського районного нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_3 /далі - приватний нотаріус ОСОБА_3В./ до суду подали свої письмові пояснення щодо вказаного позову, у якому зазначили, що заперечення проти його задоволення відсутні, окрім цього просили розгляд справи провести у їх відсутність.
Враховуючи те, що позивач позов підтримав, а відповідачем було подано відзив на позов, у якому він зазначив про визнання позову, його визнання позову не суперечить закону та не порушує права та свободи, інтереси інших осіб, треті особи приватний нотаріус ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у своїх письмових поясненнях зазначили про відсутність заперечень щодо заявленого позову, судом розгляд справи по суті було проведено в підготовчому засіданні з ухваленням рішення, що прямо передбачено ч. 3 ст. 200 ЦПК України.
Дослідивши документи справи та оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
26.12.2017 року в с. Ландарі Диканського району Полтавської області померла ОСОБА_5, що підтверджено свідоцтвом про смерть серії І-КЕ № 368780, виданим 27.12.2018 року ОСОБА_2 сільською радою.
За життя померлій ОСОБА_6 на підставі Свідоцтва про право власності /далі - Свідоцтво/, виданого 20.11.1989 року ОСОБА_2 сільською радою народних депутатів, належало домоволодіння, яке відносилось до типу колгоспного двору, розташованого по вул. Терещенка, 25 в с. Балясне Диканського району Полтавської області, що підтверджено довідкою Приватного підприємства Полтавське бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор", виданою 06.11.2017 року.
Згідно технічного паспорта, виданого 27.10.2017 року приватним підприємством Полтавське Бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор", житловий будинок, розташований по вул. Терещенка, 25 в с. Балясне Диканського району Полтавської області, складається з житлового будинку літ. А-1, літньої кухні - літ. Б, погреба вхідного - літ. В, сараїв - літ. Г, Д, огорожі №1, воріт огорожі №2, колодязя питного №3.
Як вбачається з довідки ОСОБА_2 сільської ради, що станом на 01.07.1990 року головою колгоспного двору була нині померла ОСОБА_5. Інші члени колгоспного двору відсутні.
Як встановлено в судовому засіданні та вбачається з матеріалів справи, нині померла ОСОБА_5 постійно проживала у вказаному домоволодінні, а також володіла, користувалась, розпоряджалась ним як власник, що підтверджено відповідною довідкою, наданою відповідачем. Однак за життя належним чином у встановленому законом порядку не встигла зареєструвати право власності на це нерухоме майно майно. На момент смерті разом із померлою ОСОБА_5 у вказаному вище спірному домоволодінні був зареєстрований ОСОБА_1, позивач по справі.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п.п а п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності , право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, які до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 та ст. 328 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Так як нині померла ОСОБА_5 була головою колгоспного двору, право власності на яке збереглося за нею після припинення його існування, окрім цього, володіла, розпоряджалась та користувалась ним, як власник хоча за життя не встигла у встановленому законом порядку зареєструвати своє право власності на нього, суд приходить до висновку, що це майно належало їй на законних підставах, а тому є спадковим.
Окрім вказаного спірного домоволодіння, нині померла ОСОБА_5 також на підставі Державного акта на право приватної власності на землю /далі-Державний акт/ серії IV-ПЛ № 010551, виданого 03 вересня 1997 року ОСОБА_2 сільською радою народних депутатів, володіла земельною ділянкою площею 0,51 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та ведення особистого підсобного господарства ведення особистого підсобного господарства, що розташована в с. Балясне Диканського району Полтавської області.
Вказаний Державний акт був зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю.
Належність вказаної земельної ділянки нині померлій ОСОБА_5 також підтверджується довідкою виданою 17.08.2018 року Відділом у Диканському районі Головного Управління Держгеокадастру у Полтавській області.
Однак, з матеріалів справи вбачається, що відомості про вказану спадкову землю в Державному земельному кадастрі відсутні.
Положенням ст. 125 ЗК України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування виникають з моменту реєстрації цих прав. Однак зміст ст. 125 ЗК України та порядок реєстрації земельних ділянок був змінений у 2009 році, а Закон України "Про Державний земельний кадастр" почав діяти з 01.01.2013 року, тобто після одержання ОСОБА_5 у власність земельної ділянки та видачі Державного акта, який у визначеному на той час порядку був зареєстрований за №122. Сама по собі відсутність реєстрації цієї землі у Держгеокадастрі не позбавляла нині померлу ОСОБА_5 права власності на це майно.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що вказана вище земельна ділянка належала померлій ОСОБА_5 на законних підставах, і є спадковим майном, хоча за життя нею в Держгеокадастрі зареєстрованою не була.
Судом встановлено, ОСОБА_5 до дня смерті проживала ІНФОРМАЦІЯ_1. Зареєстрований за вказаною адресою разом з нині померлою ОСОБА_5 був ОСОБА_1, що підтверджується довідкою виданою відповідачем по справі.
Відповідно до ст.ст. 1218, 1220 ч. 2, 1233 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися після його смерті. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою. Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Як вбачається з копії заповіту посвідченого 04 жовтня 2017 секретарем Балясненської сільської ради Диканського району, що на випадок своєї смерті, нині померла ОСОБА_5 заповіла все своє майно своєму внукові ОСОБА_1 - позивачу по справі.
З довідки приватного нотаріуса ОСОБА_3 15.08.2018 року, Диканською державною нотаріальною конторою, вбачається, що після смерті ОСОБА_5 на підставі заяви позивача було заведено спадкову справу, у якій також мається заява від ОСОБА_4 третьої особи по справі, про відмову від прийняття спадщини. Інші особи з заявами про прийняття спадщини до нотаріальної контори не зверталися. Однак, позивачеві було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на це спадкове майно, через відсутність відомостей про спірну землю у Держгеокадастрі, а також через відсутність правовстановлюючого документа на ім'я померлої на житловий будинок.
Враховуючи, що спірна земельна ділянка та домоволодіння належало померлій ОСОБА_5 на законних підставах, позивач як спадкоємець за заповітом прийняв спадщину після смерті баби, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову та визнання за позивачем права власності на вказане спадкове майно.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 316, 373, 392, 1216-1218, 1220, 1221, 1223, 1225, 1258, 1233, 1268, 1270 ЦК України, ст. 79-1 ч.ч. 9, 10 ЗК України, ст. ст. 10, 12, 17, 81, 89, 200 ч. 3, 206 ч. 4, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1, що проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, до ОСОБА_2 сільської ради Диканського району Полтавської області, розташованої по вул. Спортивній, 19-б в с. Балясне Диканського району Полтавської області, Код ЄДРПОУ 21045768, треті особи, які не заявляють самостійних позовних вимог приватний нотаріус Диканського районного нотаріального округу ОСОБА_3, яка знаходиться по вул. Чернишевського, 10 в смт. Диканька Полтавської області, ОСОБА_4, проживаючий в ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, про визнання права власності на спадкове майно, задоволити.
Визнати за ОСОБА_1, 24 квітня 1991 року, в порядку спадкування за заповітом, право власності на садибний житловий будинок, розташований по вул. Терещенка, 25 в с. Балясне Диканського району Полтавської області, який в цілому складається з житлового будинку літ. А-1, літньої кухні - літ. Б, погреба вхідного - літ. В, сараїв - літ. Г, Д, огорожі №1, воріт огорожі №2, колодязя питного №3 та належав померлій 26 грудня 2017 року ОСОБА_5.
Визнати за ОСОБА_1, 24 квітня 1991 року, в порядку спадкування за заповітом, право власності на земельну ділянку загальною площею 0,51 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та ведення особистого підсобного господарства, розташованої в с. Балясне Диканського району Полтавської області та належала померлій 26 грудня 2017 року ОСОБА_5 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-ПЛ № 010551, виданого 03 вересня 1997 року ОСОБА_2 сільською радою народних депутатів Диканського району полтавської області і зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 122.
Рішення набирає законної сили через 30 днів з дня його проголошення, якщо на нього не буде подана апеляційна скарга учасниками справи.
Рішення може бути оскаржене протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Полтавської області.
Головуючий:
Суд | Диканський районний суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 26.10.2018 |
Оприлюднено | 01.11.2018 |
Номер документу | 77464165 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Диканський районний суд Полтавської області
Гвоздик А. Є.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні