Рішення

від 26.10.2018 по справі 826/16981/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 жовтня 2018 року № 826/16981/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Васильченко І.П. розглянувши у порядку письмового провадження справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю ВІЧЕ до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві провизнання незаконними дій та зобов'язання вчинити дії В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю ВІЧЕ (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - відповідач) про визнання незаконними дій ГУ ДФС у м. Києві щодо коригування в системі електронного адміністрування реалізації пального залишків пального ТОВ ВІЧЕ та зобов'язання відновити у вказаній системі відомості про залишки пального станом на початок дня 01 березня 2016 р.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 січня 2017 року відкрито провадження по справі та призначено до судового розгляду.

На підставі рішення зборів суддів Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.10.2017 р., з метою пришвидшення розгляду даної справи, керівником апарату Окружного адміністративного суду міста Києва прийнято розпорядження № 6428 від 10.10.2017 р., яким відповідно до п. 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу дану справу передано на повторний автоматичний розподіл справ між суддями.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 жовтня 2017 року справу прийнято до провадження суддею Васильченко І.П. та призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити з підстав, вказаних у позовній заяві. Так, позивач наголошує на тому, що інвентаризаційні залишки пального ТОВ ВІЧЕ підтверджуються первинними документами обліку, складеними у відповідності до вимог чинного законодавства, а, отже, дії відповідача по коригуванню цих залишків у системі електронного адміністрування реалізації пального є неправомірними.

У свою чергу представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, мотивуючи це тим, що у товарно-транспортних накладних не вказано дату та час виїзду від вантажоодержувача, відсутні ініціали та підписи водіїв, що приймали вантаж. Зазначене порушення не дозволяє визнати таку транспортну документацію належною, а отже, залишки пального не підтверджені первинними документами та підлягають коригуванню.

Враховуючи неявку відповідача в судове засідання 12.12.2017 р., судом ухвалено рішення про перехід до розгляду справи у порядку письмового провадження на підставі ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Головним управлінням ДФС у м. Києві проведено перевірку даних акту інвентаризації обсягів залишку пального, поданого відповідно до п.9 підрозділу 5 розділу ХХ Податкового кодексу України щодо відповідності обсягів пального, зазначених в акті інвентаризації, фактичним даним та/або даних бухгалтерського обліку ТОВ ВІЧЕ і складено акт № 26/191/40/19499539 від 29.08.2016 р.

Перевіркою встановлено відхилення між обсягами залишку пального станом на 01.03.2016 р., зазначеними в акті інвентаризації, поданому ТОВ ВІЧЕ до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, та обсягами залишку пального, визначеними за результатами перевірки, а саме:

- залишки дизельного палива (код УКТ ЗЕД 2710194300) завищено на 31212 кг. (36718,82 л.);

- залишки бензину А-92 (код УКТ ЗЕД 2710124194) завищено на 14967 кг. (19513,73 л.);

- залишки бензину А-95 (код УКТ ЗЕД 2710124512) завищено на 29979 кг. (38435,69 л.)

За висновками акту перевірки вказані залишки пального підлягають коригуванню на вищезазначені відхилення в системі електронного адміністрування реалізації пального (СЕАРП) станом на 01.03.2016 р..

За результатами розгляду заперечення до акту Головним управлінням ДФС у м. Києві висновки акту залишено без змін.

Не погоджуючись з висновками, викладеними в акті перевірки, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

При вирішенні даного спору суд виходить з наступного.

Нормативно-правовим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, є Податковий кодекс України (надалі - ПКУ), який набрав чинності 01.01.2011 р. (далі - ПКУ).

Відповідно до ст.44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Платники податку, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об'єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Виходячи із системного аналізу вищенаведених правових норм для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Разом з тим, відповідно до пп. 212.3.4 п.212.3 ст.212 ПКУ особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов'язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального.

Механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування реалізації пального, порядок роботи системи електронного адміністрування реалізації пального, а також проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків визначається Порядком електронного адміністрування реалізації пального, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 р. № 113 (далі - Порядок). Система електронного адміністрування реалізації пального (далі - СЕАРП) запроваджується з 1 березня 2016 року.

Згідно з п. 27 Порядку ДФС веде автоматичний облік за допомогою СЕАРП у розрізі платників податку:

обсягів пального, що містяться у виданих та отриманих акцизних накладних та/або розрахунках коригування до акцизних накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД;

обсягів пального в розрізі кодів згідно з УКТЗЕД, виробленого на митній території України або ввезеного на митну територію України, з яких сплачено акцизний податок;

обсягів пального в розрізі кодів згідно з УКТЗЕД, на які платники податку зареєстрували заявки в СЕАРП на поповнення обсягів залишку пального за рахунок сплачених через електронні рахунки коштів до бюджету;

обсягів залишків пального, на які платники податку мають право зареєструвати акцизні накладні та/або розрахунки коригування до акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних у розрізі кодів згідно з УКТЗЕД;

сум сплаченого акцизного податку, овердрафту та залишків сум акцизного податку, в межах яких платники податку мають право зареєструвати заявки на поповнення обсягів залишків пального.

Пунктом 29 Порядку встановлено, що ДФС в СЕАРП автоматично відкриває платникам податку облікові картки, в яких автоматично обліковуються обсяги залишків пального за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД, в межах яких платники податку мають право зареєструвати акцизні накладні та/або розрахунки коригування до акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

Згідно з п.9 підрозділу 5 розділу ХХ ПКУ протягом 20 календарних днів, починаючи з 1 березня 2016 року, платник податку зобов'язаний подати контролюючому органу акт проведення інвентаризації обсягів залишку пального станом на початок дня 1 березня 2016 року із зазначенням адрес об'єктів, на яких зберігаються відповідні обсяги залишків пального, перелік резервуарів, в яких зберігаються обсяги залишку пального, їх технічних параметрів (фізична місткість, що відповідає технічним паспортам), правовстановлюючих документів на відповідні об'єкти та документів, що засвідчують правові підстави експлуатації таких об'єктів. Зазначені у такому акті інвентаризації обсяги залишку пального контролюючий орган враховує у формулі, визначеній пунктом 232.3 статті 232 цього Кодексу, як обсяг, на який платник податку має право зареєструвати акцизні накладні та/або розрахунки коригування в системі електронного адміністрування реалізації пального.

Дані акта проведення інвентаризації обсягів залишку пального можуть бути перевірені контролюючим органом у встановленому порядку протягом шести календарних місяців із дня його подання.

При встановленні за результатами перевірки невідповідності обсягів пального, зазначених у акті інвентаризації, фактичним даним та/або даним бухгалтерського обліку підприємства контролюючий орган здійснює відповідні коригування в Єдиному реєстрі електронних акцизних накладних на підставі даних акта перевірки.

Перевіркою встановлено, що ТОВ ВІЧЕ зареєстровано Головним територіальним управлінням юстиції у м. Києві 21.01.1993 р. за № 1074107000 та станом на дату перевірки перебувало на податковому обліку в ДПІ у Шевченківському районі м. Києва. Видами діяльності за КВЕД-2010 є у тому числі роздрібна торгівля пальним, оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами.

В акті перевірки зазначено, що в період з 01.01.2016 р. по 29.02.2016 р. постачальниками нафтопродуктів для ТОВ ВІЧЕ були ТОВ 777+ та ТОВ Галгаз . Доставка придбаного у постачальників палива здійснювалася автомобільним транспортом за замовленням та за рахунок постачальника. Відповідно до первинних документів, наданих до перевірки, транспортування пального відбувалося за рахунок покупців, а саме: з резервуарів пунктів навантаження (розвантаження) ТОВ ВІЧЕ здійснювалась заправка пального безпосередньо у бак автомобілів покупців.

До перевірки надано товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів № 0011 від 27.01.2016 р., № 0047 від 12.02.2016 р., № 0063 від 19.02.2016 р., № 0080 від 28.02.2016 р. та № 0082 від 29.02.22016 р.

Зазначені товарно-транспортні накладні не містять відомостей про осіб, що приймали вантаж, а також інформацію про дату і час виїзду з підприємства-вантажовідправника, дату і час прибуття до вантажоодержувача та виїзду від нього, що, на думку податкового органу, свідчить про відсутність фактичного придбання та транспортування палива та призвело до коригування його залишків в системі електронного адміністрування реалізації пального (СЕАРП).

Однак, суд вважає такі висновки необґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до вимог п.1 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України , затвердженої Наказом Мінпаливенерго України, Мінтрансзв?язку України, Мінекономіки України, Держспоживстандарту України від 20.05.2008 р. № 281/171/578/155 встановлено, що вимоги цієї інструкції є обов'язковими для всіх суб'єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб-підприємців), що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України.

Разом з тим, пп.5.4.1 п.5.4 зазначеної інструкції передбачено, що перевезення нафтопродуктів автомобільним транспортом здійснюється згідно з Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Мінтрансу України від 14.10.1997 р. № 363 (далі - Правила) та ГОСТ 27352-87 Автотранспортные средства для заправки и транспортирования нефтепродуктов. Типы, параметры и общие технические требования .

Згідно з п.1 Правил товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.

Товарно - транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Тобто, наявність чи відсутність товарно-транспортних накладних є лише дотриманням чи порушенням тільки правил перевезень автомобільним транспортом, які не пов'язані з дотриманням вимог податкового законодавства, та не впливає на формування податкової звітності.

В контексті викладених вище положень суд погоджується з доводами позивача про те, що товарно-транспортна накладна не є первинним документом в розумінні ч.1 та 2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , а лише відображає відомості про господарську операцію перевезення.

Крім того, відповідно до п.11.1 Правил товарно-транспортна накладна може оформлюватись суб'єктом господарювання без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім'я, по-батькові) перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які надають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

З аналізу зазначеної норми вбачається, що такі реквізити товарно-транспортної накладної як дата і час виїзду з підприємства-вантажовідправника , дата і час прибуття до вантажоодержувача , дата і час виїзду від вантажоодержувача не є обов?язковими, а отже, незазначення вказаної інформації не дає підстав вважати товарно-транспортну накладну дефектною.

Згідно з правовою позицією, викладеною в ухвалі Вищого адміністративного суду від 17.02.2015 р. у справі № К/800/56294, окремі недоліки в оформленні первинних документів не спростовують наявності у підприємства відповідних господарських операцій. Відсутність реквізитів первинних документів ще не означає їх дефектність; відсутність деталізації в первинних документах не є підставою для визнання нереальності господарських операцій.

Факт придбання пального у контрагентів додатково підтверджується належними первинними документами, які за своєю формою та змістом відповідають вимогам податкового законодавства, зокрема, видатковими накладними (№ 0037 від 27.01.2016 р., № 0082 від 12.02.2016 р., № 0103 від 19.02.2016 р., № 0121 від 28.02.2016 р., № 0123 від 29.02.2016 р.) та актами приймання-передачі до товарно-транспортних накладних, а також подальшим використанням придбаного товару у власній господарській діяльності.

За таких обставин Окружний адміністративний суд м. Києва, за правилами, встановленими ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін, вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частиною 2 статті 2 названого Кодексу зазначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вищевикладене, на користь позивача підлягають відшкодуванню витрати зі сплати судового збору, сплачені згідно платіжних доручень № 461 від 31.10.2016 р. та № 495 від 21.11.2016 р.

Керуючись ст. ст. 72-77, 139, 242- 243, 245-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю ВІЧЕ (04060, м. Київ, вул. Ольжича Олега, 53, код ЄДРПОУ 19499539) задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Головного управління ДФС у м. Києві по коригуванню в системі електронного адміністрування реалізації пального залишків пального ТОВ ВІЧЕ на підставі акту про результати перевірки від 29.08.2016 р. № 26/191/40/19499539.

3. Зобов?язати Головне управління ДФС у м. Києві відновити в системі електронного адміністрування реалізації пального (СЕАРП) відомості про залишки пального ТОВ ВІЧЕ станом на початок дня 01 березня 2016 року.

4. Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ВІЧЕ (04060, м. Київ, вул. Ольжича Олега, 53, код ЄДРПОУ 19499539) судові витрати в сумі 2828,00 (дві тисячі вісімсот двадцять вісім) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби України (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.П. Васильченко