Постанова

від 29.10.2018 по справі 825/2162/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 825/2162/18 Суддя (судді) першої інстанції: Кашпур О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2018 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: судді-доповідача Мєзєнцева Є.І., суддів - Файдюка В.В., Чаку Є.В., при секретарі Войтковській Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроекопрод" до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області (представник Гипколенко І.А., довіреність №3687/9/25-0-10-15 від 30.07.2018 року) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроекопрод" звернулось до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 13.03.2017 року № 0022061207 про стягнення штрафу на суму 6424,00 грн.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2018 року адміністративний позов задоволено повністю.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представником позивача було надано до суду відзив на апеляційну скаргу, за змістом якого зазначено, що жодних доказів, які б підтверджували зазначені апелянтом обставини, відповідачем надано не було, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник позивача до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, суд дійшов наступного висновку.

Судом першої інстанції встановлено, що ГУ ДФС у Чернігівській області було проведено камеральну перевірку ТОВ Агроекопрод з питань дотримання термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених статтею 201 Кодексу, за період - жовтень 2017 року. За результатами перевірки ГУ ДФС в Чернігівській області було складено акт камеральної перевірки дотримання строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 05.02.2018 №222/25-01- 12-07/38602838.

В ході проведеної перевірки податковим органом встановлено, що згідно з ІС Єдиний реєстр податкових накладних податкова накладна №1, складена ТОВ Агроекопрод 18.10.2017 на суму ПДВ 64 240,0 грн., зареєстрована підприємством в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) з порушенням законодавчо встановлених термінів, визначених пунктом 201.10 статті 201 Кодексу, а саме 19.11.2017 (граничний термін 15.11.2017).

На підставі акту перевірки ГУ ДФС в Чернігівській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0022061207 від 13.03.2018, яким до позивача застосовано штрафні санкції на суму 6424,0 грн.

При складанні податкового повідомлення-рішення була допущена технічна помилка, і зазначена дата на ньому 13.03.2017. На адресу ТОВ Агроекопрод Головним управлінням ДФС у Чернігівській області надісланий лист від 10.05.2018 № 1/25-01-12-07-08, в якому зазначено, що дату 13.03.2017 слід вважати за дату 13.03.2018.

Позивачем 23.03.2018 податкове повідомлення-рішення №0022061207 було оскаржене до Державної фіскальної служби України у адміністративному порядку. Рішенням Державної фіскальної служби України від 18.05.2018 року № 17152/6/99-99-11-03-01-25 скарга була залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін.

Так, пунктом 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Отже, наведена законодавча норма вимагає від платника податків своєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі та встановлює, що датою та часом такої реєстрації є дата та час, що зазначені в квитанції про прийняття абу відмову в прийнятті квитанції. Водночас, законодавець чітко передбачив, що якщо протягом операційного дня квитанція не надійде до платника податків, податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів.

Тобто, Податковий кодекс України передбачив відповідальність за порушення граничних строків реєстрації податкової накладної.

Разом з тим, відповідно до п. 4 розділу II Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 06 червня 2017 року N 557 після накладання ЕЦП автор здійснює шифрування електронного документа з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, та надсилає його у форматі (стандарті) засобами телекомунікаційного зв'язку до адресата протягом операційного дня.

Операційний день - частина дня, протягом якої за наявності технічної можливості здійснюється електронний документообіг (п. 2 розділу I цього Порядку).

Відповідно п.п. 2, 3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. N 1246, в редакції до 24.03.2018 операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації. Операційний день триває з 0 до 23-ї години.

З аналізу наведених вище норм суд приходить до висновку про те, що реєстрація податкової накладної повинна відбутися до 23-ї години, доки триває операційний день часом подання податкової накладної є час, зазначений в квитанції, крім випадків, коли квитанція не надіслана в межах операційного дня.

Як вбачається з інформації, яка міститься у програмному забезпеченні М.Е. DOC у вкладці Відправлено ДФС , податкова накладна № 1 від 18.10.2017 була направлена до Державної фіскальної служби засобом телекомунікаційного зв'язку 15.11.2017 року о 20 год. 15 хвилин, про що свідчить скріншот (а.с. 12), тобто в межах строку, встановленого абзацом 16 пункту 201.10 статті 201 ПК України та протягом операційного дня.

В матеріалах справи також міститься квитанція № 1 про відмову в прийнятті податкової накладної від 18.10.2017 № 1 з причин того, що податкова накладна надіслана поза операційним днем. Квитанція номер № 1 датована 15.11.2017 час квитанції значиться 23 годин 06 хвилин.

Таким чином квитанція № 1 була направлена позивачу після спливу 23 години операційного дня, хоча сама податкова накладна направлена в межах операційного дня. Зазначене свідчить про те, що ТОВ Агроекопрод дотримався свого обов'язку щодо своєчасного направлення в електронну систему документообігу податкової накладної, однак до завершення операційного дня йому не було надіслано квитанцію про прийняття податкової накладної, або відмову в її прийнятті, або зупинення реєстрації податкової накладної. Відповідно до вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України, якщо квитанція не надіслана платнику податків в межах операційного дня, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Крім того, суд зазначає, що причини, з яких податкова накладна була доставлена до податкової служби лише о 23 год. 06 хв. знаходяться поза волею та можливістю впливу платника податку, оскільки належне ведення та функціонування автоматизованої системи ДФС України не залежить від дій платника податків.

Колегія суддів зазначає, що Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах Беєлер проти Італії Онер'їлдіз проти Туреччини , Megadat.com S.r.l. проти Молдови , Москаль проти Польщі ).

Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах Лелас проти Хорватії , Тошкуце та інші проти Румунії ) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах які зачіпають виборчі права (див. зазначені вище рішення у справах Онер'їлдіз проти Туреччини , Беєлер проти Італії ).

Принцип належного урядування , як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення Москаль проти Польщі ).

Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (див. зазначене вище рішення у справі Лелас проти Хорватії ).

Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки та у справах Ґаші проти Хорватії Трґо проти Хорватії ).

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що юридичною особою - платником податків були вчинені всі належні та необхідні дії по вчасному поданню та реєстрації податкової накладної № 1 від 18.10.2017, а тому відсутній факт вчинення податкового правопорушення, у зв'язку з чим, відповідальність передбачена п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України до позивача застосована бути не може, адже ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу.

Щодо клопотання позивача про відшкодування витрат на правничу допомогу.

За змістом означеного клопотання, позивач просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на свою користь судові витрати на надання правничої допомоги у сумі 3 400 грн.

Колегія суддів зазначає, що компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України, яка не обмежує розмір таких витрат.

За змістом пункту першого частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості , що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Позивачем було надано договір про надання правової допомоги №19-09/18 від 19.09.2018 року, акти приймання - передачі виконаних робіт відповідно до вказаного договору, квитанцію про оплату від 12 жовтня 2018 року.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23 лютого 2006 року № 3477- IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У справі East/West Alliance Limited проти України Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі Ботацці проти Італії (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

У пункті 269 Рішення у цієї справи Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Колегія суддів зазначає, що за наявності правових підстав для відшкодування витрат на правничу допомогу, а саме складеного та поданого до апеляційного суду відзиву, що доводить факт надання правничої допомоги адвокатом, надані суду неналежні докази унеможливлюють вирішення питання про відшкодування витрат на користь позивача.

Враховуючи набрання чинності з 15 грудня 2017 року нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України та запровадження положеннями цього Кодексу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, вбачається доцільним приведення укладених до 15 грудня 2017 року договорів у відповідність до вимог діючого Кодексу адміністративного судочинства України та доведення відображення адвокатом доходів, отриманих від незалежної професійної діяльності, як самозайнятої особи шляхом надання доказів ведення Книги обліку доходів та витрат, затвердженої наказом Міндоходів від 16 вересня 2013 року № 481 "Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення", зареєстрованим у в Міністерстві юстиції України 1 жовтня 2013 р. за № 1686/24218.

Беручи до уваги те, що наданими до суду документами обґрунтованість та фактичний обсяг витрат на правову допомогу у даній адміністративній справі не підтверджено належними та допустимими доказами, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 308, 310, 312, 316, 321, 322, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду у тридцятиденний строк в порядку, встановленому статтями 329-331 КАС України.

Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев

суддя В.В.Файдюк

суддя Є.В.Чаку