Рішення

від 04.10.2018 по справі 902/296/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" жовтня 2018 р. Cправа № 902/296/18

Суддя господарського суду Вінницької області Нешик О.С. , при секретарі судового засідання Німенко О.І. , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали справи

за первісним позовом ОСОБА_1 підприємства "Хутір", м. Шпола Шполянського району Черкаської області

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Світанок", с.Непедівка Козятинського району Вінницької області

про стягнення 74617,54 грн.

та за зустрічним позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Світанок", с. Непедівка Козятинського району Вінницької області

до ОСОБА_1 підприємства "Хутір", м.Шпола Шполянського району Черкаської області

про стягнення 833199,92 грн.,

за участю представників сторін:

позивача за первісним позовом - ОСОБА_1 підприємства "Хутір": керівника ОСОБА_2 та адвоката ОСОБА_3;

відповідача за первісним позовом - Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Світанок": адвоката ОСОБА_4

В С Т А Н О В И В :

Господарським судом Вінницької області в порядку загального позовного провадження здійснюється розгляд справи за первісним позовом ОСОБА_1 підприємства "Хутір" про стягнення з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Світанок" 74617,54 грн. за порушення умов договору поставки №06/12 від 06.12.2017, (з яких: 57398,11 грн. основного боргу та 17219,43 грн. штрафу у розмірі 30% з простроченої суми) та за зустрічним позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Світанок" до ОСОБА_1 підприємства "Хутір" про стягнення 833199,92 грн. згідно договору поставки №06/12 від 06.12.2017 (з яких: 117466,60 грн. боргу за товар, 93233,92 грн. збитків (втрат), пов'язаних із зберіганням товару та 622499,40 грн. штрафу).

Судовий розгляд справи здійснювався за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч.1 ст.222 ГПК України.

Ухвалою від 11.09.2018 підготовче провадження у справі №902/296/18 закрито, справу призначено до розгляду по суті в судовому засіданні 04.10.2018.

На визначену дату в судове засідання з'явились представники обох сторін.

Представник позивача за первісним позовом підтримав заявлені позовні вимоги та просив їх задовільнити.

Представник відповідача за первісним позовом заперечив проти позову, просив відмовити в його задоволенні та задовільнити зустрічні позовні вимоги.

Так, відповідач у наданому до суду 06.07.2018 відзиві на позовну заяву б/н від 03.07.2018 та в судовому засіданні проти первісного позову заперечував, посилаючись на наступні обставини:

- відповідач підтверджує укладення з позивачем 06.12.2017 договору поставки №06/12, за умовами якого СТОВ "Агрофірма "Світанок", як постачальник, зобов'язувалось поставити та передати у власність покупцю - ОСОБА_1 підприємству "Хутір" сільськогосподарську продукцію (товар) в асортименті, за ціною, якістю, кількістю та на умовах, узгоджених з покупцем і вказаних у договорі та в додатках до договору, а покупець зобов'язувався здійснити приймання та оплату товару згідно п.1.1. договору;

- відповідач заперечує оплату позивачем 205,0 т поставленої 04.01.2018 кукурудзи за видатковою накладною №1 від 04.01.2018 по ціні 3870,00 грн. з ПДВ на суму 397350,00 грн. з ПДВ в числі платежів згідно платіжних доручень №4064 від 08.12.2017 (830000,00 грн.), № 4074 від 11.12.2017 (899165,00 грн.) та №4156 від 22.12.2017 (345833,00 грн.), посилаючись на те, що в призначенні платежів в цих платіжних дорученнях зазначено, що вони вчинені за кукурудзу згідно рахунку № 167 від 06.12.2017; відповідач твердить, що рахунок виставлявся ним на виконання п. 5.1. договору для оплати 500,0 т кукурудзи по ціні 4150,00 грн. з ПДВ (3453,33 грн. без ПДВ) на суму 2074998,00 грн. з ПДВ і стосується поставки 500,0 т кукурудзи в строк до 31.12.2017 згідно додатку № 1 до договору.

- відповідач стверджує, що рахунок № 167 від 06.12.2017 не містить відомостей про оплату позивачем 205,0 т кукурудзи по ціні 3870,00 грн. з ПДВ (3225,00 грн. без ПДВ) на суму 793350,00 грн. з ПДВ, строк поставки якої до 31.01.2018 згідно з додатком № 2 до договору;

- платіжні доручення №4064 від 08.12.2017 на 830000,00 грн., № 4074 від 11.12.2017 на 899165,00 грн. та №4156 від 22.12.2017 345833,00 грн. відповідач вважає належними доказами оплати позивачем 205,0 т поставленої 04.01.2018 кукурудзи за видатковою накладною №1 від 04.01.2018;

- за твердженнями відповідача, будь-яких інших платежів позивач не вчиняв, підстави стверджувати про здійснення позивачем оплати 205,0 т поставленої 04.01.2018 кукурудзи, на переконання відповідача, відсутні;

- відповідачем заперечується прострочення поставки товару відповідно до додатку №1 з його вини. Навантаження товару мало відбуватись на автотранспорт покупця для перевезення, у зв'язку з чим покупець надав постачальнику відповідні реєстри машин, згідно листів покупця №1 від 04.01.2018 та №293 від 04.04.2018;

- відповідач пояснює, що позивач як покупець самостійно визначав, з якої партії поставки завантажувати товар та його обсяги. 04.01.2018 покупець надав під завантаження і вибрав 205,0 т кукурудзи в межах строків поставки згідно додатку №2, не оплаченої ним попередньо, а з 03.04.2018 по 06.04.2018 надавав під завантаження автотранспорт і частково вибрав визначену ним кількість кукурудзи із значним, більше трьох місяців, простроченням строків поставки згідно додатку № 1, попередньо оплаченої;

- в строк до 31.12.2017 відповідач, як постачальник, не здійснив поставку товару по причині не надання автотранспорту позивачем під завантаження у строк до 31.12.2017;

При цьому відповідачем не заперечуються кількість та вартість отриманого позивачем товару: 04.01.2018 в межах строку поставки, а з 03.04.2018 по 06.04.2018 - з порушенням строку поставки на підставі зазначених ним документів:

- 04.01.2018 в кількості 205,0 т по ціні 3870,00 грн. з ПДВ на суму 397350,00 грн.. з ПДВ, згідно видаткової накладної №1 від 04.01.2018 та завантаженої на поданий позивачем автотранспорт згідно товарно-транспортних накладних №№ 1-8 від 04.01.2018;

- 03.04.2018 в кількості 26,04 т по ціні 4150,00 грн. з ПДВ на суму 108065,89 грн. з ПДВ, згідно видаткової накладної №71 від 03.04.2018 та завантаженої на поданий позивачем автотранспорт згідно товарно-транспортної накладної № 118 від 03.04.2018;

- 04.04.2018 в кількості 130,62 т по ціні 4150,00 урн з ПДВ на суму 542073,00 грн. з ПДВ, згідно видаткової накладної №72 від 03.04.2018 та завантаженої на поданий позивачем автотранспорт згідно товарно-транспортних накладних №№ 119-123 від 04.04.2018;

- 05.04.2018 в кількості 103,28 т по ціні 4150,00 урн з ПДВ на суму 428612,00 грн. з ПДВ, згідно видаткової накладної №73 від 05.04.2018 та завантаженої на поданий позивачем автотранспорт згідно товарно-транспортних накладних №№ 124-127 від 05.04.2018;

- 06.04.2018 в кількості 35,06 т по ціні 4150,00 урн. з ПДВ на суму 145499,00 урн з ПДВ, згідно видаткової накладної №74 від 06.04.2018 та завантаженої на поданий позивачем автотранспорт згідно товарно-транспортних накладних №№ 128, 129 від 06.04.2018.

При цьому відповідачем заперечується вимога позивача здійснити поставку решти товару, сплатити суму простроченого триденного боргу - 74617,54 грн. та сплатити 30-ти відсотковий розміру штрафу в сумі 17219,43 грн. від простроченої суми.

Листом ПП "Хутір" №19 від 11.04.2018 висловлено незгоду з відшкодуванням збитків постачальника на зберігання зерна відповідно до рахунку на оплату №42 від 03.04.2018 та відмову від альтернативної пропозиції постачальника включити вартість такого зберігання до складу ціни товару.

Натомість покупець запропонував підписати первинні бухгалтерські документи на товар за ціною 4150 грн. в т.ч. ПДВ за 1 тону та поставити решту кукурудзи в кількості 13,830 кг, відповідно до раніше сплачених коштів в сумі 2074998,00 грн.

Натомість листом від СТОВ "Агрофірма "Світанок" №88 від 20.04.2018 висловлена альтернативна пропозиція оплатити послуги зберігання відповідно до виставленого рахунку на оплату №42 від 03.04.2018 або на всю партію товару у 500 тон визначити ціну 4150,00 грн. в т.ч. ПДВ, або другу партію 295 тон розцінити по ціні 4344,52 грн. в, т.ч. ПДВ.

ОСОБА_1 підприємства "Хутір" вимагалось від постачальника повернути покупцю грошові кошти в сумі 57394,50 грн., як кошти, які не забезпечені належною поставкою, в строк до 10 травня 2018 року.

Відповідач стверджує, що у позивача немає підстав для такої вимоги, так як він став власником 500,0 т. кукурудзи по ціні 4150,00 грн. з ПДВ, а постачальник набув статусу зберігача такої кукурудзи з моменту платежів і яку зобов'язувався зберігати до моменту навантаження на автотранспорт покупця у встановлені договором строки поставки.

Відповідач також вказував на те, що в обумовлений договором строк поставки до 31.12.2017 покупець автотранспорт для навантаження постачальнику не надав. Постачальник організував своєчасне завантаження наданих покупцем транспортних засобів без невиправданих затримок. Порушення строків поставки відбулось з вини покупця.

Посилаючись на те, що додатком № 1 встановлений строк поставки до 31.12.2017, відповідач вказує, що строк поставки, як виконання відповідачем обов'язку поставки, не визначався моментом пред'явлення вимоги в порядку ст.530 ЦК України. Прострочення поставки відбулось з вини позивача. Обов'язок негайного виконання відповідачем поставки не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Тому, за твердженнями відповідача, у позивача відсутнє право вимагати від відповідача здійснити поставку у будь-який час, а відповідач не повинен здійснювати поставку у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Також відповідач стверджує, що у нього відсутні зобов'язання з повернення не забезпечених поставкою перерахованих коштів з вини позивача, як причини неможливості здійснити поставку в обумовлені договором строки, що не залежала від відповідача і на яку він не мав змоги впливати. У відповідача відсутній прострочений триденний борг перед позивачем з оплати 74617,54 грн. в якості повернення не забезпечених поставкою перерахованих коштів, як затримка для визначення 17219,43 грн. штрафу в розмірі 30% неповернутої суми. У позивача відсутнє право вимагати від відповідача простроченого триденного боргу в сумі 74617,54 грн. та 30-ти відсоткового розміру штрафу в сумі 17219,43 грн. від простроченої суми.

З підстав викладених вище відповідач просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 підприємства "Хутір".

03.07.2018 відповідач - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Світанок" подав зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1 підприємства "Хутір" з майновими вимогами про стягнення 833199,92 грн., який мотивований наступним:

06.12.2017 сторонами у справі було укладено договір поставки №06/12 зі строком дії до 31.12.2017 та до повного виконання сторонами своїх взаємних зобов'язань. За умовами цього договору, позивач за зустрічним позовом - СТОВ АФ "Світанок" зобов'язувалось поставити та передати у власність ОСОБА_1 підприємству "Хутір" (покупцю, відповідачу за зустрічним позовом сільськогосподарську продукцію (товар) в асортименті, за ціною, якістю, кількістю та на умовах, узгоджених з покупцем і вказаних у договорі та в додатках до договору, а покупець зобов'язується здійснити приймання та оплату товару згідно п. 1.1. договору.

Додатком № 1 від 06.12.2017 до договору сторони узгодили поставку 500,0 тон кукурудзи по ціні 4150,00 грн. з ПДВ на загальну суму 2075000,00 з ПДВ строком по ставки до 31.12.2017.

Додатком №2 від 06.12.2017 до договору стороння узгодили поставку 205,0 тон кукурудзи по ціні 3870,00 грн. з ПДВ на загальну суму 793350,00 з ПДВ строком поставки до 31.01.2018.

На підставі цього договору постачальник здійснював поставки двох партій кукурудзи, із яких:

- попередньо оплачена покупцем партія 500 т по ціні 4150,00 грн. з ПДВ з простроченням строку поставки;

- не оплачена покупцем партія 205 т по ціні 3870,00 грн. з ПДВ в межах строку поставки.

Щодо поставки 500 т кукурудзи по ціні 4150,00 грн. з ПДВ, позивач за зустрічним позовом, в обґрунтування заявлених ним зустрічних вимог про відшкодування збитків (витрат), зумовлених зберіганням зерна та про стягнення штрафу, як і у відзиві на позов, посилається на те, що він як постачальник, на виконання п.5.1. договору, виставив рахунок на оплату 500,0 тон кукурудзи по ціні 4150,00 грн. з ПДВ на суму 2074998 грн. з ПДВ, що підтверджується рахунком фактурою № 167 від 06.12.2017.

Покупець, на виконання п.5.1., п.5.2. договору, здійснив попередню оплату 500,0 тон кукурудзи по ціні 4150,00 грн. з ПДВ на суму 2074998,00 грн. з ПДВ шляхом проведення розрахунків в безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями №№: 4064 від 08.12.2017 (830000,00 грн.); 4074 від 11.12.2017 (899165,00 грн.) і 4156 від 22.12.2017 (345833,00 грн.) та, у відповідності до ч.1 ст.334 ЦК України, згідно п.2.4. договору набув права власності: 08.12.2017 на 200,0 т кукурудзи; 11.12.2017 на 216,6665 т кукурудзи; 22.12.2017 на 83,3335 т кукурудзи.

За викладом обставин зустрічного позову, в зв'язку з переходом права власності на товар, постачальник, за умовами п.2.4. договору, набув статусу зберігача такої кукурудзи, у нього виникло зобов'язання зберігати її до моменту навантаження на автотранспорт покупця у місці поставки у визначені додатком № 1 строки поставки, тобто до 31.12.2017, а у покупця, відповідно, виник обов'язок здійснити оплату такого зберігання.

Навантаження товару мало відбуватись на автотранспорт покупця для перевезення, у зв'язку з чим покупець надав постачальнику відповідні реєстри машин, що підтверджується листами покупця №l від 04.01.2018 та №293 від 04.04.2018.

В строк до 31.12.2017 постачальник не здійснив поставку товару, однак, постачальник не міг виконати свій обов'язок, визначений 2.5. договору, із своєчасного завантаження транспортних засобів та здійснити поставку по причині не вчинення покупцем встановлених пунктами 2.3. та 2.4. договору дій з надання автотранспорту під завантаження у строк до 31.12.2017.

Позивач за зустрічним позовом в його обґрунтування також стверджує, що в порушення строків поставки, у відповідності до реєстрів, покупець все ж направив, а постачальник, відповідно до п.2.5. договору, організував, своєчасне завантаження машин, та на виконання зобов'язань згідно п.2.6. договору, надав покупцю послуги відвантаження за власний рахунок.

На вибраний зі зберігання покупцем та відвантажений постачальником товар постачальник виписав видаткові накладні: № 71 від 03.04.2018 (26,04 т); №72 від 04.04.2018 (130,62 т); №73 від 05.04.2018 (103,28 т) та № 74 від 06.04.2018 (35,06 т), а також за послуги зберігання 28412 т/діб кукурудзи на суму 41254,22 грн. в т.ч. ПДВ із розрахунку вартості 1,21 грн. (без ПДВ) за 1 день зберігання 1 т зерна постачальником виставлено рахунок на оплату №42 від 03.04.2018.

Всього покупцем вибрано зі зберігання, а постачальником, поставлено 295,0 т кукурудзи по ціні 4150,00 грн. з ПДВ на суму 1224250,00 грн. з ПДВ.

Позивач за зустрічним позовом стверджує, що він, як постачальник, належним чином виконав взяті на себе зобов'язання з надання послуг покупцю: в межах обумовленого договором строку, з моменту набуття покупцем права власності на товар і до моменту навантаження на автотранспорт покупця та відмови покупця від отримання залишку товару ніс витрати, пов'язані із зберіганням товару покупця.

Позивач за зустрічним позовом, заявивши зустрічну вимогу про стягнення збитків, які полягають у зберіганні товару, стверджує, що після закінчення строку зберігання 31.12.2017, позивач за первісним позовом як покупець (поклажодавець) не забрав товар тому він зобов'язаний внести плату за весь фактичний час її зберігання. Витрати постачальника на зберігання товару покупця, за викладом зустрічних позовних вимог, становлять вартість такого зберігання у постачальника із розрахунку 1,21 грн. (без ПДВ) за 1 день зберігання 1 т зерна. Такі витрати позивач за зустрічним позовом розцінює як збитки. Витрати постачальника із збереження товару покупця в період з 08.12.2017 до 09.05.2018 включно, за його підрахунками, становлять 93233,92 грн. у тому числі ПДВ 15538,99 грн.

Вартість неприйнятого в обумовлені строки поставки зерна складає 2074998 грн., відповідно позивачем за зустрічним позовом нарахований та заявлений до стягнення штраф в розмірі 30% від 2074998 грн., що становить 622499,40 грн.

Постачальник пред'явив покупцю вимогу від 18.06.2018, у семиденний строк з моменту пред'явлення даної вимоги, сплатити 93233,92 грн. у тому числі ПДВ 15538,99 грн. витрат із збереження товару та 622499,40 грн. штрафу за необґрунтовану відмову від приймання зерна в обумовлені договором строки поставки, згідно вимоги від 18 06.2018.

Станом на день звернення із зустрічним позовом, покупець оплату 93233,92 грн. у тому числі ПДВ 15538,99 грн. витрат із збереження товару та 622499,40 грн. штрафу не здійснив, в зв'язку з чим позивач за зустрічним позовом просив суд стягнути вказані суми із відповідача за зустрічним позовом.

В обґрунтування підстав для стягнення 117466,60 грн. основного боргу з оплати вартості товару, позивач за зустрічним позовом послався на те, що покупцем вибрано, а постачальником поставлено 205,0 т кукурудзи по ціні 3870,00 грн. з ПДВ на суму 793350,00 грн. з ПДВ. Покупець мав оплатити отриманий товар з моменту його поставки, однак цього не здійснив. Оскільки договором не було встановлено строку або терміну виникнення у покупця обов'язку сплатити вартість 205,0 тон кукурудзи, постачальник пред'явив вимогу до покупця в порядку ч.2 ст.530 ЦК України. Покупець оплату 793350,00 грн. (у тому числі ПДВ 132225,00 грн.) основного боргу за 205,0 тон кукурудзи по ціні 3870,00 грн. з ПДВ не здійснив.

Ухвалою від 06.07.2018 зустрічний позов прийнято до спільного розгляду з первісним позовом у справі №902/296/18 та об'єднано їх в одне провадження, постановлено розгляд справи здійснити за правилами загального позовного провадження, судове засідання призначено на 24.07.2018р.

Ухвалою суду від 24.07.2018 вирішено продовжити строк проведення підготовчого провадження у справі №902/296/18 на тридцять днів, оголошено перерву у підготовчому засіданні у справі №902/269/18 до 11.09.2018.

07.09.2018 до суду надійшов відзив позивача за первісним позовом на зустрічний позов, в якому Приватне підприємство "Хутір" відхилило зустрічні позовні вимоги, зокрема зазначивши, що сторонами не укладалось жодних додаткових угод щодо необхідності сплати витрат, пов'язаних із зберіганням товару, пропозицій з цього приводу від позивача за зустрічним позовом не надходило.

Позовні вимоги про стягнення 793350,00 грн. за поставку 205 т кукурудзи за ціною 3870,00 грн. за 1 т. позивач за первісним позовом також відхиляє, посилаючись на відсутність відповідної угоди.

Зустрічну вимогу про стягнення 622499,40 грн. штрафу у розмірі 30% за необґрунтовану відмову від прийняття товару, Приватне підприємство "Хутір" також відхилило, посилаючись на відсутність обґрунтованої вимоги постачальника прийняти товар.

Ухвалою від 11.09.2018 у справі закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 04.10.2018.

01.10.2018 до суду надійшла відповідь на відзив відповідача за зустрічним позовом, в якому позивач за зустрічним позовом зазначив, що сторони перебували у стосунках зберігання, обов'язок відшкодування постачальнику витрат за таке зберігання виник у покупця на підставі ч.1 ст. 667 ЦК України, абз. 3 ч. 1 ст. 225 ГК України та ч. 2 ст. 224 ГК України.

На визначену дату 04.10.2018 до суду з'явилися всі учасники справи.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх учасників судового процесу, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

06.12.2017 між сторонами у справі укладено договір поставки №06/12, відповідно до п. 1.1. якого, постачальник (відповідач за первісним позовом - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Світанок"), зобов'язався поставити та передати у власність покупця (позивача за первісним позовом - ОСОБА_1 підприємства "Хутір") сільськогосподарську продукцію (товар) в асортименті, за ціною, якістю, кількістю та на умовах, узгоджених з покупцем і вказаних у договорі та в додатках до договору, а покупець зобов'язався здійснити приймання та оплату товару (п.1.1. договору).

Відповідно до п. 2.1. договору, постачальник зобов'язується передати (поставити) товар покупцю за адресою: Вінницька область, Козятинський район, с. Непедівка.

Пунктом 2.2 договору передбачено, що при поставці товару постачальник має надати покупцю належно оформлені: рахунок-фактуру на оплату товару, видаткову накладну на товар, податкову накладну, копію свідоцтва платника ПДВ, копію свідоцтва про реєстрацію та підтверджуючий документ на право власності на товар.

З моменту здійснення покупцем перерахування коштів за товар або здійснення відмітки у видатковій накладній, товар вважається власністю покупця, який знаходиться на збереженні у продавця до моменту завантаження на автотранспорт покупця (п. 2.4. договору).

Згідно п. 3.1. договору, ціна товару визначається згідно з додатками до договору.

Умовами п. 5.1. договору передбачено наступні умови розрахунків: покупець здійснює попередню оплату окремих партій товару на підставі рахунків-фактур, наданих постачальником в розмірі 80%, решту 20% після реєстрації податкової накладної на протязі одного банківського дня, приймання товару здійснюється на підставі видаткових накладних, наданих постачальником.

Розділом 6 договору його сторони передбачили відповідальність, зокрема:

- за порушення терміну оплати поставленого зерна покупець сплачує на користь постачальника пеню в розмірі 0,1% від вартості не поставленого (недопоставленого) зерна за кожен день затримки поставки (п. 6.1. договору);

- у випадку порушення терміну поставки зерна чи недопоставки, постачальник сплачує на користь покупця пеню в розмірі 0,1% від вартості не поставленого (недопоставленого) зерна за кожен день затримки поставки (п. 6.2. договору);

- за необґрунтовану відмову від поставки (приймання) зерна, винна сторона сплачує штраф у розмірі 30% від вартості не поставленого (не прийнятого) зерна;

- перераховані кошти, які не забезпечені належною поставкою (неякісне зерно, брак обумовленого об'єму поставки, припинення дії договору за взаємною згодою) мають бути повернуті протягом трьох календарних днів з моменту настання однієї із зазначених подій. У випадку затримки - штраф в розмірі 30% від неповернутої вчасно суми (п. 6.5. договору).

Пунктом 7.1. договору передбачено, що він діє з моменту підписання до 31 грудня 2017 року до повного виконання сторонами своїх взаємних зобов'язань (а.с. 12-14, т.1).

Також 06.12.2017 сторонами підписано додатки № 1 і № 2 до вищевказаного договору (а.с.15-16, т.1).

Відповідно до додатку №1 до договору, постачальник зобов'язується поставити в строк до 31.12.2017 кукурудзу у кількості 500 тон, за ціною 4150,00 грн. з ПДВ за 1 тону, на загальну суму 2075000,00 грн. з ПДВ.

Відповідно до додатку №2 до договору, постачальник зобов'язується поставити в строк до 31.01.2018 кукурудзу у кількості 205 тон, за ціною 3870,00 грн. ПДВ за 1 тону, на загальну суму 793350,00 грн. з ПДВ.

Позивач за первісним позовом здійснив попередню оплату за товар на суму 2074998,00 грн., що підтверджується: платіжним дорученням №: 4064 від 08.12.2017 на суму 830000,00 грн., платіжним дорученням № 4074 від 11.12.2017 на суму 899165,00 грн. і платіжним дорученням № 4156 від 22.12.2017 на суму 345833,00 грн. (а.с. 17-19, том 1).

Згідно видаткової накладної №1 від 04.01.2018 постачальником (СТОВ "Агрофірма "Світанок") поставлено, а покупцем (ПП "Хутір") отримано кукурудзу в кількості 205 тон на загальну суму 793350,00 грн., в т.ч. ПДВ, за ціною 3870,00 грн. в т.ч. ПДВ за 1 тону (а.с. 20, т.1).

Згідно видаткової накладної №71 від 03.04.2018 постачальником (СТОВ "Агрофірма "Світанок") поставлено, а покупцем (ПП "Хутір") отримано кукурудзу в кількості 26,04 тон на загальну суму 108065,89 грн., в т.ч. ПДВ, за ціною 4150,00 грн. в т.ч. ПДВ за 1 тону (а.с. 21, т.1).

Згідно видаткової накладної №72 від 04.04.2018 постачальником (СТОВ "Агрофірма "Світанок") поставлено, а покупцем (ПП "Хутір") отримано кукурудзу в кількості 130,62 тон на загальну суму 542073,00 грн., в т.ч. ПДВ, за ціною 4150,00 грн. в т.ч. ПДВ за 1 тону (а.с. 22, т.1).

Згідно видаткової накладної №73 від 05.04.2018 постачальником (СТОВ "Агрофірма "Світанок") поставлено, а покупцем (ПП "Хутір") отримано кукурудзу в кількості 103,28 тон на загальну суму 428612,00 грн., в т.ч. ПДВ, за ціною 4150,00 грн. в т.ч. ПДВ за 1 тону (а.с. 24, т.1).

Згідно видаткової накладної №74 від 06.04.2018 постачальником (СТОВ "Агрофірма "Світанок") поставлено, а покупцем (ПП "Хутір") отримано кукурудзу в кількості 35,06 тон на загальну суму 145499,00 грн., в т.ч. ПДВ, за ціною 4150,00 грн. в т.ч. ПДВ за 1 тону (а.с. 25, т.1).

Відвантаження товару підтверджується: товарно-транспортними накладними №№1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 від 04.01.2018, товарно-транспортними накладними №№ 118, 119, 120, 121, 122, 123 від 04.04.2018, товарно-транспортними накладними №№ 124, 125, 126, 127 від 05.04.2018, товарно-транспортними накладними №№ 128, 129 від 06.04.2018 (а.с. 36-75, т.1).

Отже, враховуючи, що позивачем за первісним позовом було сплачені грошові кошти в сумі 2074998,00 грн., у відповідача за первісним позовом (відповідно до умов укладеного договору та додатків № 1 і № 2) виник обов'язок поставити товар покупцю за ціною та в кількості, погодженої умовами укладеного договору, тобто за ціною 4150,00 грн. з ПДВ за 1 тону.

Відповідачем за первісним позовом не поставлено товар на фактично сплачену позивачем за первісним позовом суму в кількості 13830,00 кг кукурудзи за ціною 4150,00 грн. за одну тону, на загальну суму 57394,50 грн.

Позивач листом від 11.04.2018р. за вих. № 19 надіслав претензію на адресу відповідача з вимогою про виконання умов договору та поставку товару в. кількості 13830 кг кукурудзи за ціною 4150,00 грн. за одну тону, на загальну суму 57394,50 грн. (а.с. 32-34, т.1).

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У ст. 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання.

Статтею 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до статті 265 Господарського кодексу за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) в зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

При цьому частиною 2 ст. 693 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГК України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Як вже було зазначено, відповідач повинен був в строк до 31 грудня 2017 року поставити позивачу як покупцю товар на суму попередньої оплати.

Оскільки, відповідач доводів позивача не спростував та доказів, які б підтверджували поставку товару на всю суму попередньої оплати або повернення попередньої оплати за непоставлений товар не надав, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення основного боргу (попередньої оплати) є обґрунтованою частково та підлягає задоволенню у сумі 57394,50 грн., з розрахунку непоставлених відповідачем 13830 кг кукурудзи по ціні 4150,00 грн.

У стягненні 3,61 грн. основного боргу позивачу слід відмовити, як заявлених безпідставно.

Також позивач просить стягнути штраф в розмірі 30% від простроченої суми поставки - 17219,43 грн.

Як вже встановлено судом, відповідач товар позивачу в повному об'ємі та своєчасно не поставив, а отже, допустив порушення зобов'язання.

Пунктом 6.5. договору поставки сторони передбачили умову відповідальності, за якою перераховані кошти, які не забезпечені належною поставкою, мають бути повернуті протягом трьох календарних днів з моменту настання однієї із зазначених подій. У випадку затримки - штраф в розмірі 30% від неповернутої вчасно суми.

Статтею 611 Цивільного кодексу України зазначено, що одним з наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов'язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи встановлений судом факт затримки поставки товару та неповернення коштів, у позивача за первісним позовом виникло право вимагати у відповідача за первісним позовом сплати 30% штрафу від неповернутої суми, на яку не було поставлений товар. Сума штрафу в даному випадку складає (57394,50*30%) 17218,35 грн.

В зв'язку з викладеним, позовні вимоги про стягнення штрафу підлягають задоволенню частково, на суму 17218,35 грн. В решті позовних вимог про стягнення 1,08 грн. штрафу слід відмовити, як заявлених безпідставно.

Щодо заперечень відповідача проти первісних позовних вимог та його зустрічних позовних вимог, суд, з урахуванням вже встановлених обставин справи, при розгляді зустрічного позову, відзначає наступне.

Як передбачено п. 7.1. договору поставки № 06/12 від 06.12.2017, договір діє до 31 грудня 2017 року та до повного виконання сторонами взаємних зобов'язань.

Таким чином, сторони в договорі не визначили конкретної дати, коли має відбутися поставка товару, а визначили кінцевий строк дії договору.

Суд вважає, що в період часу з моменту підписання договору до 31 грудня 2017 року відповідач за первісним позовом повинен був поставити, а позивач за первісним позовом повинен був забрати товар власним автотранспортом. у строк, визначений договором.

За таких обставин постачальник повинен був завчасно повідомити покупця про готовність товару до відвантаження, необхідність подачі автотранспорту та надати покупцю документи, передбачені п.2.2. договору поставки.

Відповідач за первісним позовом не надав суду доказів, які б підтверджували, що в строк до 31 грудня 2017 року він якимось чином повідомляв покупця про необхідність забрати товар, і що покупець, в свою чергу, відмовлявся це зробити чи ухилявся від цього.

Не надано відповідачем за первісним позовом і будь-яких інших доказів в обґрунтування причин поважності невиконання ним свого договірного обов'язку поставити товар в строк до 31 грудня 2017 року, як і наявності вини контрагента - покупця у несвоєчасному завантаженні товару чи його неприйнятті у строки, передбачені договором.

Натомість (позивач за зустрічним позовом (відповідач за первісним позовом), стверджує, що оплачений покупцем товар є його власністю, в зв'язку з чим СТОВ "Агрофірма "Світанок" понесла збитки (витрати) на його зберігання в сумі 93233,92 грн., які просить відшкодувати згідно із вимогами зустрічного позову.

Пунктом 2.4. договору поставки № 06/12 від 06.12.2017 передбачено, що з моменту здійснення покупцем перерахування коштів за товар або здійснення відмітки у видатковій накладній, товар вважається власністю покупця, який знаходиться на збереженні у продавця до затримок.

Разом з тим, умовами ані цього договору, ані іншого правочину сторонами не встановлювались порядок, розмір та умови, за яких покупець повинен здійснювати оплату постачальнику за зберігання товару. Доказів направлення пропозицій до іншої сторони з приводу здійснення оплати за зберігання товару СТОВ "Агрофірма "Світанок" суду не надано.

Згідно п. 11.1 договору поставки № 06/12 від 06.12.2017 договір може бути змінено та доповнено за взаємною згодою сторін. Всі зміни та доповнення вважаються дійсними, якщо вчинені в письмовій формі та підписаними уповноваженими представниками сторін.

В частині зустрічної вимоги про сплату основного боргу в сумі 117466,60 грн. суд відзначає, що виходячи зі змісту укладеного сторонами договору поставки та господарських правовідносин між ними, які склались відповідно до цього договору, судом не встановлено наявності основної заборгованості ОСОБА_1 підприємства "Хутір" перед Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Світанок" у вказаній сумі.

Суд констатує, що фактично вимоги про стягнення вказаної заборгованості грунтуються на односторонній зміні з боку постачальника ціни товару, що зокрема випливає з листа постачальника № 88 від 20.04.2018.

При цьому сторонами не було досягнуто двосторонньої згоди про поставку 205 тон зерна кукурудзи за ціною 3870,00 грн. з ПДВ в рамках виконання умов договору поставки від 06.12.2017.

Стаття 629 ЦК України, яка кореспондується із ст.526 ЦК України, визначає обов'язковість виконання сторонами договору, тобто всі умови договору з моменту його укладення, який встановлено ст. 640 ЦК України, стають однаково обов'язковими для виконання сторонами. Будучи пов'язані взаємними правами та обов'язками (зобов'язаннями), сторони не можуть в односторонньому порядку відмовлятися від виконання зобов'язання або змінювати його умови, крім випадків, передбачених угодою сторін або законом.

За правилами ст. 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, а зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається

Жодного документа, зокрема, ані заяви про зміну ціни продукції, ані додаткових угод про зміну загальної вартості продукції та ціни кожної окремої одиниці продукції по позиціям, передбаченим додатками № 1 і 2, ані акту корегування вартості поставленої продукції, з відображенням в ньому збільшення вартості кожної одиниці продукції, ані розрахунку коригування кількісних та вартісних показників відповідачем позивачу не надавалося.

Позивачем за зустрічним позовом не надано суду жодних доказів на підтвердження того, що сторонами договору поставки було досягнуто спільної домовленості з приводу зміни ціни товару та обов'язку оплати покупцем його зберігання після оплати товару.

Таким чином, за відсутності інших правочинів, з моменту укладення та підписання договору поставки, у СТОВ "Агрофірма "Світанок" виникло договірне зобов'язання поставити покупцю - ОСОБА_1 підприємству "Хутір" товар за ціною та в кількості, передбачених виключно додатками № 1 і № 2 до договору поставки №06/12 від 06.12.2017 у строк до 31.12.2017.

При цьому позивачем за зустрічним позовом не також надано суду доказів на підтвердження того, що Приватне підприємство "Хутір" несвоєчасно подало автотранспорт під завантаження. Дійсно, завантаження товару мало місце після визначеної договором поставки дати 31.12.2017, однак, судом наголошується на тому, що позивачем за зустрічним позовом не доведено того, що це є наслідком порушення зобов'язання з боку покупця.

За таких обставин у СТОВ "Агрофірма "Світанок" відсутні підстави для стягнення з ОСОБА_1 підприємства "Хутір" збитків (витрат), спричинених зберіганням товару та штрафних санкцій за відмову від прийняття товару.

Враховуючи викладене, суд не може погодитися з доводами зустрічного позову та повністю відмовляє в задоволенні зустрічних позовних вимог з підстав їх необґрунтованості та недоведеності.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст.129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору за подання первісного позову покладаються на відповідача, а за подання зустрічного позову - та позивача за зустрічним позовом в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 13, 18, 42, 46, 73, 76, 77, 78, 86, 123, 129, 165, 178, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Світанок" (22123, Вінницька область, Козятинський район, село Непедівка, вулиця Гагаріна, будинок 13; код ЄДРПОУ 03732063) на користь ОСОБА_1 підприємства "Хутір" 20603, Черкаська область, Шполянський район, місто Шпола, вулиця Лебединська, будинок 4; код ЄДРПОУ 36037098) 57394,50 грн основного боргу, 17218,35 грн штрафу, 1762,00 грн відшкодування витрат на сплату судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В первісних вимогах про стягнення 3,61 грн основного боргу та 1,08 грн штрафу відмовити.

5. В задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

6. Копію рішення направити сторонам рекомендованими листами з повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст.256 ГПК України).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України).

В звязку з перебуванням судді Нешик О.С. на лікарняному повне рішення складено 29 жовтня 2018 р.

Суддя Нешик О.С.

віддрук.3 прим.:

1 - до справи;

2 - ПП "ХУТІР" (20603, Черкаська область, Шполянський район, м.Шпола, вул.Лебединська, буд.4);

3 - СТОВ "АГРОФІРМА "СВІТАНОК" (22123, Вінницька область, Козятинський район, с.Непедівка, вул.Гагаріна, буд.13).