Рішення

від 23.10.2018 по справі 903/480/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23 жовтня 2018 р. Справа № 903/480/18

Господарський суд Волинської області у складі судді Якушевої І.О., за участю секретаря судового засідання Хомич О.В., розглянувши матеріали

по справі № 903/480/18

за позовом першого заступника керівника Володимир-Волинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Волинської обласної державної адміністрації, Березовичівської сільської ради, Волинської області

третьої особи на стороні позивачів, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Володимир-Волинської районної державної адміністрації

до фізичної особи-підприємця Ковальчук Іванни Іванівни, м. Луцьк

про стягнення 23720,03 грн., розірвання договору оренди землі від 23.02.2007 року та договору оренди водного об'єкта від 21.02.2007 року, повернення земельної ділянки та водного об'єкта,

за участю представників сторін:

від позивача-1: Клямар А.В. (дов. № 2258/58/2-18 від 11.04.2018 року),

від позивача-2: н/з,

від третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору , Володимир-Волинської РДА: Юхимюк А.Ю. (довіреність № 2420/30/2-18 від 22.10.18р.),

від відповідача: Ковальчук Т.І. (дов. від 29.06.2017 року),

в судовому засіданні взяла участь прокурор відділу Прокуратури Волинської області Бородчук О.В. (посвідчення № 036269 видане 12.11.2015р.),

в с т а н о в и в:

05.07.2018 року перший заступник керівника Володимир-Волинської місцевої прокуратури звернувся в інтересах держави в особі Волинської обласної державної адміністрації, Березовичівської сільської ради з позовною заявою до господарського суду, в якій просив стягнути з фізичної особи-підприємця Ковальчук І.І. 16910,63 грн. заборгованості за договором оренди землі від 23.02.2007 року та договором оренди водного об'єкта від 21.02.2007 року, розірвати договір оренди землі від 23.02.2007 року та договір оренди водного об'єкта від 21.02.2007 року, укладені між Володимир-Волинською райдержадміністрацією та фізичною особою-підприємцем Ковальчук І.І., зобов'язати фізичну особу-підприємця Ковальчук І.І. повернути земельну ділянку водного фонду загальною площею 30,5972 га та водний об'єкт - ставок площею водного плеса 25,5955 га Волинській обласній державній адміністрації.

На обґрунтування позовної вимоги про стягнення 16 910,63 грн. прокурор посилається на порушення відповідачем умов договору оренди землі від 23.02.2007 року та договору оренди водного об'єкта від 21.02.2007 року щодо належного виконання зобов'язань із внесення орендної плати.

На обґрунтування позовної вимоги про розірвання договору оренди землі від 23.02.2007 року та договору оренди водного об'єкта від 21.02.2007 року прокурор посилається на систематичну несплату відповідачем орендної плати протягом 2015-2017 років, що відповідно до ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України, ст. 32 Закону України "Про оренду землі" є підставою для припинення права користування земельною ділянкою та розірвання договорів оренди.

На обґрунтування позовної вимоги про повернення земельної ділянки та водного об'єкта прокурор посилається на п. 21 договору оренди землі від 23.02.2007 року, ст. 34 ст. 32 Закону України "Про оренду землі".

Ухвалою суду від 10.07.2018 року позовну заяву першого заступника керівника Володимир-Волинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Волинської обласної державної адміністрації, Березовичівської сільської ради Волинської області було залишено без руху; встановлено першому заступнику керівника Володимир-Волинської місцевої прокуратури строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання доказів відправлення позивачам, відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів господарському суду Волинської області - протягом 10-ти днів з дня одержання цієї ухвали.

Ухвалою суду від 30.07.2018 року відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 29.08.2018р.; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов із урахуванням вимог ст.165 ГПК України до 27.08.2018 року; на підставі ст. 50 ГПК України залучено третьою особою на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Володимир-Волинську районну державну адміністрацію; встановлено третій особі на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Володимир-Волинській районній державній адміністрації строк для подання пояснень на позов із урахуванням вимог ст.ст. 165, 168 ГПК України до 27.08.2018 року.

Ухвалу суду було надіслано сторонам у справі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Станом на 29.08.2018 року в матеріалах справи відсутні відомості про належне повідомлення відповідача - фізичної особи-підприємця Ковальчук І. І. про судовий розгляд 29.08.2018 року.

Ухвалою суду від 29.08.2018 року з метою належного повідомлення відповідача про судовий розгляд, надання можливості відповідачу подати відзив на позов, а також у зв'язку з необхідністю подачі прокурором та позивачами уточнених розрахунків заборгованості та штрафних санкцій, підготовче засідання було відкладено на 12.09.2018 року.

12.09.2018 року на електронну пошту суду від першого заступника керівника Володимир-Волинської місцевої прокуратури надійшла заява № 34-1995вих-18 від 12.09.2018 року про збільшення розміру позовних вимог, в якій заступник керівника Володимир-Волинської місцевої прокуратури просить стягнути з фізичної особи-підприємця Ковальчук І.І. 23 720,03 грн., з них: 22 871,37 заборгованості за договором оренди землі від 23.02.2007 року, 80,78 грн. пені, та 767,88 грн. заборгованості за договором оренди водного об'єкта від 21.02.2007 року.

В судовому засіданні 12.09.2018 року прокурор та представники позивачів заяву про збільшення розміру позовних вимог підтримали.

Частиною 1 ст. 55 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що органи та особи, які відповідно до цього Кодексу звернулися до суду в інтересах інших осіб, мають процесуальні права та обов'язки особи, в інтересах якої вони діють, за винятком обмежень, передбачених частиною другою цієї статті.

Згідно із п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання.

Оскільки збільшення розміру позовних вимог - це процесуальне право, передбачене п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України , суд прийняв заяву заступника керівника Володимир-Волинської місцевої прокуратури від 12.09.2018 року, а відтак має місце нова ціна позову - 23 720,03 грн., з якої й вирішується спір.

Крім цього, 12.09.2018 року на електронну пошту суду від першого заступника керівника Володимир-Волинської місцевої прокуратури надійшла заява № 34-1994вих-18 від 12.09.2018 року про зміну предмета позову, в якій прокурор, посилаючись на ч. 3 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, просить п. 2 позовної заяви викласти в такій редакції: "Стягнути з фізичної-особи підприємця Ковальчук Іванни Іванівни (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, юридична адреса; м. Луцьк, вул. Шота Руставелі. 13/10, 43000) заборгованість в загальній сумі 23720,03 грн., з них за договором оренди землі від 23.02.2007 в сумі 22952,15 грн., у тому числі 22871,37 грн. - основного боргу та 80,78 гри. - пені на розрахунковий рахунок Березовичівської сільської ради Володимир-Волинського району р/р 33211815003010, Вол.-Волинське УК/с. Березовичі/18010900, код отримувача (ЄДРПОУ) 37950294, Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код доходу 18010900, призначення платежу: орендна плата з фізичних осіб УДК у Волинській області 1810600, МФО 803014, та заборгованість за договором оренди водного об'єкту від 21.02.2007 в сумі 767,88 грн. на користь місцевого бюджету на р/р 33210805003010, код отримувача (ЄДРПОУ) 37950294, ГУДКСУ у Волинській області, МФО 899998, код платежу 22130000".

Фактично заява про зміну предмета позову є повідомленням про зміну реквізитів рахунків для зарахування надходжень до державного та місцевих бюджетів, на які заступник керівника Володимир-Волинської місцевої прокуратури просить стягнути з відповідача заборгованість по справі, тому судом заяву про зміну предмета позову не прийнято до розгляду. Проте, суд взяв до уваги той факт, що змінилися рахунки, на які заступник керівника Володимир-Волинської місцевої прокуратури просить стягнути спірні суми, заявлені до стягнення.

В судовому засіданні 12.09.2018 року представник відповідача звернувся до суду з клопотанням про відкладення підготовчого судового засідання для надання часу для ознайомлення з матеріалами справи та поданням відзиву на позов; пояснив, що ухвалу суду від 29.08.2018 року відповідач отримав лише 11.09.2018 року, попередні ухвали суду не отримував.

З метою забезпечення відповідачу права на захист клопотання представника відповідача про відкладення підготовчого судового засідання було задоволено.

Враховуючи клопотання представника відповідача, строк проведення підготовчого провадження було продовжено на 30 днів - до 30.10.2018 року включно; підготовче засідання відкладено на 27.09.2018 року; встановлено відповідачу строк до 25.09.2018 року для подання суду відзиву на позов із урахуванням вимог ст.165 ГПК України ; попереджено відповідача, що відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити справу за наявними матеріалами.

Представник відповідача в судове засідання 27.09.2018 року не з'явився, відзиву на позов не подав. Згідно з витягом із сайту Укрпошта ухвала суду від 12.09.2018 року вручена відповідачу 24.09.2018 року.

Прокурор в судовому засіданні звернувся з клопотанням про приєднання до матеріалів справи розрахунку заборгованості за користування водним об'єктом, яке судом задоволено. В судовому засіданні прокурор пояснив, що заявою про збільшення розміру позовних вимог, поданою Володимир-Волинською прокуратурою, змінено п. 2 резолютивної частини позовної заяви, інші позовні вимоги залишились незмінними.

Ухвалою суду від 27.09.2018 року підготовче засідання було закрито, справу призначено до судового розгляду по суті на 17.10.2018 року.

Заслухавши пояснення представників сторін, судом було оголошено перерву до 23.11.2018р. на підставі ст. 216 Господарського процесуального кодексу України, повідомлено третю особу на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, про дату, час, місце наступного судового засідання з розгляду справи по суті ухвалою від 17.10.2018р.

В судовому засіданні 23.10.2018р. представник третьої особи на стороні позивачів,яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, висловила думку про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення у зв 'язку з тим, що відповідач своєчасно не вносила плату за оренду.

Представник відповідача звернувся до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи для надання можливості перерахувати суму заборгованості добровільно.

З матеріалів справи вбачається, що 17.10.2018р. суд перейшов до розгляду справи по суті.

Статтею 216 Господарського процесуального кодексу України врегульовано питання відкладення розгляду справи.

Відповідно до ч.1 ст.216 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:

1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання;

2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;

3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;

4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Таким чином, за змістом ч.2 ст.202 Господарського процесуального кодексу України намір відповідача перерахувати спірну суму заборгованості не є підставою для відкладення розгляду справи по суті. Окрім цього, з матеріалів справи вбачається, що провадження у справі було відкрито 30.07.2018р., підготовчі засідання неодноразово відкладались, строк проведення підготовчого провадження було продовжено на 30 днів. Обставин, які б перешкоджали відповідачу реалізувати свій намір та перерахувати спірну суму заборгованості в цей період часу до 23.10.2018р., відповідач суду не навів. За таких обставин клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи залишено судом без задоволення.

23.10.2018р. справу розглянуто за відсутності представник позивача-1 з огляду на те, що в судовому засіданні 17.10.2018р. представника позивача-1 було повідомлено під розписку про оголошення перерви в судовому засіданні до 23.10.2018р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи на стороні позивачів, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, дослідивши надані докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на таке.

23.02.2007 року між Володимир-Волинською райдержадміністрацією як орендодавцем та фізичною особою-підприємцем Ковальчук І.І. як орендарем було укладено договір оренди землі, згідно з п.1 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку з земель водного фонду на підставі розпорядження голови райдержадміністрації від 19.02.2017 року № 63, яка знаходиться біля с. Березовичі на території Березовичівської сільської ради за межами населених пунктів.

Згідно з п. 2 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 30,5972 га, у тому числі 25,5955 га - під ставками, 1,8564 га - під чагарниками, 0,1408 га - під гідротехнічними спорудами, 3,0045 га - під захисними насадженнями.

Пунктом 8 договору сторони погодили, що договір укладено на 49 років.

Згідно з п. 15 договору земельна ділянка передається в оренду для рибогосподарського використання та надання послуг з відпочинку та спортивного рибальства.

Передача земельної ділянки орендарю здійснюється у тижневий строк після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі (п.20 договору).

У відповідності до п. 9 договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 30 грн. за 1 га за 1 рік за перші 3 роки під ставком та іншими угіддями, в розмірі 80 грн. за 1 га за 1 рік за наступні роки оренди.

Згідно із п. 10 договору обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабміном формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.

Як узгоджено в п.11 договору орендна плата вноситься у такі строки - згідно чинного законодавства.

Розрахунком до договору в додатку № 1 зазначено, що розмір орендної плати в перші три роки становить 917,92 грн. (за один рік), наступні - 2447,78 грн. (за рік).

Вказаний договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками цих суб'єктів господарювання, крім того зареєстрований у Володимир-Волинському реєстраційно-виробничому органі Волинської регіональної філії Державного підприємства "Центр ДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 12.04.2007 року за № 040708200003.

Додатковою угодою від 20.04.2017 року, укладеною між Володимир - Волинською райдержадміністрацією та підприємцем Ковальчук І.І., до вищевказаного договору оренди землі внесено зміни до пунктів 5, 9, відповідно до яких нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 6,7182 га становить 138 181,56 гривень, земельної ділянки площею 23,879 га - 412 810,70 гривень, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок, що становить 16 529,76 грн. в рік на доходний рахунок Березовичівської сільської ради Володимир-Волинського району.

У пункті 3 зазначено, що ця додаткова угода є невід'ємною частиною договору та набирає чинності після її підписання сторонами.

На виконання умов договору між орендодавцем та орендарем було складено та підписано акт приймання-передачі земельної ділянки в оренду, відповідно до якого орендодавець Володимир-Волинська районна державна адміністрація передала, а орендар -підприємець Ковальчук І.І. прийняв земельну ділянку загальною площею 30,5972 га.

21.02.2007 між Володимир-Волинською районною державною адміністрацією як орендодавцем та фізичною особою-підприємцем Ковальчук І.І. як орендарем було укладено договір оренди водного об'єкту, згідно з п. 1.1. якого орендодавець надає, а орендар приймає в користування на умовах оренди для рибогосподарського використання та надання послуг з відпочинку та спортивного рибальства водний об'єкт - ставок площею водного плеса 25,5955 га, який знаходиться біля с. Березовичі Володимир-Волинського району на території Березовичівської сільської ради за межами населеного пункту терміном на 49 років.

Орендар за користування ставком сплачує орендну плату у грошовій формі в розмірі 10 грн. на рік за 1 га рівними частками до 15 серпня та 15 листопада поточного року, розмір орендної плати щорічно уточнюється з врахуванням індексів інфляції (п. 1.2-1.4 договору).

Відповідно до пунктів 2.2.5, 2.2.6 договору оренди водного об'єкту орендар зобов'язався своєчасно сплачувати орендну плату, визначену у договорі, податки та збори до відповідних бюджетів, при користуванні ставком дотримуватись вимог чинного природоохоронного, водного, земельного законодавства.

Договір оренди водного об'єкту є складовою (або невід'ємною) частиною договору оренди земельної ділянки водного фонду.

Судом встановлено, що орендодавець виконав покладені на нього зобов'язання згідно з договором оренди та передав в оренду земельну ділянку відповідачу по справі. Відповідач свої зобов'язання щодо оплати належним чином не виконував, оскільки впродовж тривалого часу не сплачував орендну плату.

Згідно з розрахунком прокурора та позивачів (а.с.32, 97) заборгованість відповідача становить: 2447,78 грн. - заборгованість з орендної плати за договором оренди землі від 23.02.2007р. за період 2015-2017р.р.,22871,37 грн. -заборгованість з орендної плати за договором оренди водного об'єкта від 21.02.2007р.за період грудень 2016- серпень 2018 років.

Заборгованість відповідача підтверджується також листами Березовичівської сільської ради Володимир-Волинського району № 01-14/257 від 24.04.2018 та № 01-14/413 від 19.06.2018, в яких зазначено, що орендна плата станом на 18.06.2018р. від підприємця Ковальчук І.І. на доходний рахунок сільської ради не надходила.

Володимир-Волинська ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області та Головне управління ДФС України у Волинській області в листах за № 414/9/03-16-07 від 26.03.2018 та № 10841/10/03-20-13-01 від 18.06.2018 зазначили, що фізична особа-підприємець Ковальчук І.І. податкову декларацію з плати за землю за 2017 рік не подавала.

Частиною першою ст. 2 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно з вимогами ст. 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За приписами статей 525, 526, 629 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 96 Земельного кодексу України визначено, що землекористувачі зобов'язані, зокрема, своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

За приписами п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

На час виникнення спірних правовідносин, тобто станом на 2007 рік, діяв Закон України Про плату за землю , який визначав розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку. Проте, останній втратив чинність 01.01.2011р. у зв 'язку із із прийняттям Податкового кодексу України.

З 01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України, який відповідно ст.1 регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, і, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

За змістом п.п.9.1.10. п.9.1 ст. 9 Податкового кодексу України плата за землю належить до загальнодержавних податків і зборів, яка в силу вимог п.п. 14.1.147. п.14.1. ст.14 цього Кодексу є податком і справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до п.269.1. ст.269 Податкового кодексу України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

За змістом п.п. 14.1.73. п.14.1. ст.14 цього Кодексу землекористувачі - це особи, яким, зокрема, на умовах оренди надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності.

Отже, Податковий кодекс України визначив обов'язок орендаря сплачувати земельний податок у формі орендної плати.

Підпунктами 14.1.136. п.14.1. ст. 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - це обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Аналогічне визначення міститься й у ст.21 Закону України Про оренду землі .

Справляння плати за землю, в тому числі й орендної плати, здійснюється відповідно до положень розділу XIII Податкового кодексу України.

Підпунктом 288.5.1. п.288.5. ст.288 зазначеного Кодексу встановлено, що розмір орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, та не може перевищувати, зокрема, для інших земельних ділянок, наданих в оренду, 12 % нормативної грошової оцінки (підпункт 288.5.2 зазначеного пункту).

Відповідно до пп.16.1.4. п.16.1. ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, установлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Проаналізувавши наведені норми матеріального права, можна дійти висновку про те, що з набранням чинності Податкового кодексу України річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам п.п.288.5.1. п.288.5. ст.288 цього Кодексу та є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати.

Виходячи із принципу пріоритетності норм Податкового кодексу України над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у п.5.2. ст.5 Податкового кодексу України, до моменту внесення до такого договору відповідних змін розмір орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлений п.п.288.5.1. п.288.5 ст. 288 Податкового кодексу України.

Згідно з положеннями ст.285.1. Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Статтею 286.2. Податкового кодексу України визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст.46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до ст. 287.3 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Таким чином, відповідач - підприємець Ковальчук 1.1, виконуючи положення п.9-11 договору оренди землі від 23.02.2007р., зобов 'язана була сплачувати орендну плату щомісячно.

Однак, як вбачається з листів Володимир-Волинської ОДПІ від 23.06.2018р., 18.06.2018р. №1084/10/03-20-13-01платник податків Ковальчук І.І. у 2016 році подала податкову декларацію, однак орендну плату не сплачувала; у 2017 році вона взагалі не подавала податкової декларації не сплачувала орендної плати за земельну ділянку.

Щодо розміру орендної плати, то по квітень 2017р. відповідач була зобов 'язана сплачувати орендну плату відповідно до умов договору оренди землі від 23.02.2007р. щомісячно по 203 гривні.

Проте, у зв 'язку із прийняттям рішення Володимир-Волинської районної ради від 17.03.2017р. №9/11 Про затвердження технічних документацій по нормативній грошовій оцінці земельних ділянок нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 6,7182га стала 131 181, 56 грн., а земельної ділянки ділянки площею 23, 879 га - 412810, 7 грн.

У зв'язку з цим сторонами договору оренди землі - Володимир - Волинською райдержадміністрацією і підприємцем Ковальчук 1.1. 20.04.2017р. було укладено додаткову угоду, якою внесено зміни в основний договір щодо розміру нормативної грошової оцінки, визначено відсоток сплати орендної плати - 3% та встановлено суму сплати орендної плати за рік - 16 529, 76 гривень.

Відповідно до ст.654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Пунктом 36 договору оренди землі від 23.02.2007р. встановлено, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін.

Таким чином, внесення змін в основний договір оренди додатковою угодою узгоджуються з вимогами як чинного законодавства, так і положень договору оренди.

Відповідно з травня 2017 року орендна плата почала розраховуватись від річної суми орендної плати - 16 529,76 грн.

Оскільки відповідач не виконував належним чином зобов'язань щодо перерахування орендної плати, вимога про стягнення з відповідача 22871,37 грн. заборгованості за договором оренди землі від 23.02.2007 року та 767,88 грн. заборгованості за договором оренди водного об'єкта від 21.02.2007 року підлягає до задоволення.

У відповідності із ст.ст.610, 611, ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 120% несплаченої суми за кожний день прострочення (п. 14 договору).

Враховуючи порушення відповідачем визначених договором оренди землі від 23.02.2007р. строків перерахування плати за оренду земельної ділянки, є підстави для стягнення з відповідача 80,78 грн. пені, нарахованої за прострочення виконання зобов'язання щодо перерахування орендної плати за цим договором (а.с.98).

Пунктом 38 договору оренди землі від 23.02.2018р. визначено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно з п.п.3.1.1., 3.1.2. п.3.1., 5.2. договору оренди водного об'єкта від 21.02.2017р. орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення плати за оренду; на розірвання договору в разі використання орендарем об'єкта оренди не за цільовим призначенням та в разі невиконання інших умов договору.

Договір може бути розірваний з ініціативи будь-якої з сторін при наявності умов і в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Відповідно до ст. 141 Земельного кодексу України однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

У відповідності із ч.ч. 3, 4 статті 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Згідно із ч. 1 ст. 32 вказаного Закону на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Пунктом 2.20. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 7 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" роз'яснено, що у вирішенні спорів про розірвання договору оренди земельної ділянки судам слід враховувати, що відповідно до статті 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених умовами договору, та з підстав, визначених статтями 24 і 25 Закону України "Про оренду землі", у разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також з підстав, визначених ЗК України та іншими законами України.

Наведене свідчить про те, що чинним законодавством передбачено можливість дострокового розірвання договору оренди землі за рішенням суду на вимогу однієї із сторін цього договору. Таке розірвання може ініціюватися як з підстав, визначених сторонами у спірному договорі, так і у випадках, визначених законом.

В пункті 2.23. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" від 17.05.2011 року № 6 зазначено, що розглядаючи справи зі спорів про розірвання договору оренди з підстав заборгованості з орендної плати, потрібно мати на увазі, що згідно зі статтями 1, 13 Закону України "Про оренду землі" основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.

Отже, враховуючи наведені норми законодавства та беручи до уваги те, що відповідно до умов договору оренди землі від 23.02.2007 року земельна ділянка площею 30,5972 га, та відповідно до умов договору оренди водного об'єкта від 21.02.2017 року ставок площею водного плеса 25,5955 га були передані відповідачу в строкове платне користування, проте, у відповідача за період 2015-2017р.р. виникла заборгованість за договором оренди водного об'єкта від 21.02.2017р., а за період грудень 2016р.-серпень 2018р. виникла заборгованість за договором оренди землі від 23.02.2007р., відповідач допустив істотні порушення умов згаданих договорів, що відповідно до приписів частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України є підставою для їх розірвання за рішенням суду за вимогою орендодавця.

За таких обставин, коли встановлено, що відповідач допустив істотні порушення умов договору оренди землі від 23.02.2007р., договору оренди водного об'єкта від 21.02.2017р. вимога першого заступника керівника Володимир-Волинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Волинської обласної державної адміністрації, Березовичівської сільської ради про розірвання договору оренди землі від 23.02.2007 року та договору оренди водного об'єкта від 21.02.2017 року є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України "Про оренду землі" у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Згідно з п. 21 договору оренди землі сторони погодили, що після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Відповідно до п.п.2.2.13 п.2.2. договору оренди водного об'єкта від 21.02.2017р. орендар зобов'язався після закінчення терміну договору оренди повернути орендодавцю орендований водний об'єкт в стані, не гіршому у порівнянні з тим, у якому він одержав його в оренду.

Статтею 122 Земельного кодексу України визначені повноваження органів виконавчої влади щодо передачі у власність або користування земельних ділянок за межами та в межах населеного пункту, а саме: сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, районні ради передають земельні ділянки у власність або у користування з відповідних земель спільної власності територіальних громад для всіх потреб. Районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: ведення водного господарства; будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті; індивідуального дачного будівництва. Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Відповідно до статті 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії:а) землі сільськогосподарського призначення;б) землі житлової та громадської забудови;в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;г) землі оздоровчого призначення;ґ) землі рекреаційного призначення;д) землі історико-культурного призначення;е) землі лісогосподарського призначення;є) землі водного фонду;ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Отже, на час звернення першого заступника керівника Володимир-Волинської місцевої прокуратури з позовом до суду Волинська обласна державна адміністрація, як орган виконавчої влади, уповноважена розпоряджатись землями водного фонду за межами населених пунктів та водними об'єктами на території Волинської області.

Враховуючи викладене, позовна вимога про зобов'язання відповідача повернути Волинській обласній державній адміністрації земельну ділянку водного фонду загальною площею 30,5972 га та водний об'єкт - ставок площею водного плеса 25,5955, які знаходяться біля с. Березовичі, Володимир-Волинського району на території Березовичівської сільської ради за межами населеного пункту шляхом підписання акту приймання-передачі, є правомірною та підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати, пов'язані з оплатою судового збору в розмірі 5286 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 629, 651 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 24, 31, 32, 34 Закону України "Про оренду землі", ст.ст. 74, 86, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Ковальчук Іванни Іванівни(АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Березовичівської сільської ради Володимир-Волинського району (44763, Волинська область, Володимир-Волинський район, с. Березовичі, вул. Першотравнева, 2, код ЄДРПОУ 04334784, на розрахунковий рахунок 33211815003010, Вол.-Волинське УК/с.Березовичі/18010900, код отримувача (ЄДРПОУ) 37950294, Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код доходу 18010900, призначення платежу: орендна плата з фізичних осіб УДК у Волинській області 1810600, МФО 803014) 22871 грн. 37 коп. заборгованості за договором оренди землі від 23.02.2007 року, 80 грн. 78 коп. пені.

3. Стягнути з фізичної особи-підприємця Ковальчук Іванни Іванівни (АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь місцевого бюджету (р/р 33210805003010. код отримувача 37950294, ГУДКСУ у Волинській області, МФО 899998, код платежу 22130000) 767 грн. 88 коп. заборгованості за договором оренди водного об'єкта від 21.02.2007 року.

4. Розірвати договір оренди землі від 23.02.2007 року та договір оренди водного об'єкта від 21.02.2007 року, укладені між Володимир-Волинською районною державною адміністрацією та фізичною особою-підприємцем Ковальчук Іванною Іванівною.

5. Зобов'язати фізичну особу-підприємця Ковальчук Іванну Іванівну (АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) повернути Волинській обласній державній адміністрації земельну ділянку водного фонду загальною площею 30,5972 га та водний об'єкт - ставок площею водного плеса 25,5955, які знаходяться біля с. Березовичі, Володимир-Волинського району на території Березовичівської сільської ради за межами населеного пункту шляхом підписання акту приймання-передачі.

6. Стягнути з фізичної особи-підприємця Ковальчук Іванни Іванівни(АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь прокуратури Волинської області (43000, м. Луцьк, вул. Винниченка, 15, код 02909915, на р/р 35216072004945 в Державній казначейській службі України, МФО 820172) 5 286 грн. витрат, пов'язаних з оплатою судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повне рішення складено: 30.10.2018р.

Суддя І. О. Якушева