ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.10.2018м. ДніпроСправа № 904/3399/18
Господарський суд Дніпропетровської області у складі: суддя Петрова В.І.
за участю секретаря судового засідання Тайлієвої Х.Р.
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РД-ГРУП", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
до Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
про стягнення заборгованості за договором поставки
Представники:
від позивача: не з'явився
від відповідача: ОСОБА_1, дов. №5 від 02.01.2018р.
СУТЬ СПОРУ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "РД-ГРУП" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" про стягнення основного боргу у розмірі 2 256 254,28грн., пені у розмірі 53 284,68грн. Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу, орієнтовна сума яких становила 50 000,00грн.
Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №345 від 23.04.2018р. в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару.
Ухвалою суду від 01.08.2018р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розпочато розгляд справи у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 30.08.2018р.
Відповідач позов не визнає, зазначає, що позивач не надав йому належно оформленого оригіналу рахунку-фактури, що обумовлений у Специфікації №1 від 23.04.2018р. до договору, тим самим не виконав покладений на нього обов"язок, і саме з його вини відповідач не міг виконати свого обов"язку щодо оплати у строки, обумовлені договором. За таких обставин виконання зобов"язання з оплати відстрочується на час прострочення позивача (кредитора) згідно ч.2 ст.613 Цивільного кодексу України. Крім того, відповідач 15.08.2018р. сплатив основний борг у розмірі 2 256 254,28грн., про що надав підтверджуючі документи. Відповідач вважає, що відсутні докази того, коли саме було надано йому рахунок на оплату товару. Таким чином, правові підстави для стягнення пені відсутні. До того ж, відповідач зазначає, що якщо навіть пропустити порушення ним строку оплати за поставлений товар, то розмір пені є неспівмірним витратам, які позивач можливо здійснив для відновлення свого становища, а також позивач не надав доказів наявності у нього збитків внаслідок неправомірних дій відповідача.
Ухвалою суду від 30.08.2018р., з урахуванням ухвали про виправлення описки від 13.09.2018р., підготовче засідання відкладено на 24.09.2018р.
03.09.2018р. позивач подав до суду заяву про зменшення позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача пеню у розмірі 98 718,84грн. До того ж, позивач зазначив, що відповідач після відкриття провадження у справі сплатив основний борг у розмірі 2 256 254,28грн. Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу, орієнтовна сума яких становить 15 000,00грн.
10.09.2018р. відповідач подав до суду відзив (у новій редакції), в якому окрім доводів, викладених у відзиві, поданому до суду 27.08.2018р., зазначає, що відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, заявлених позивачем, є необгрунтованим, а їх розмір є не співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, у т.ч. впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Так, категорія справ про стягнення пені є простою, практика сталою, результат передбачуваним, зразки позовних заяв з посиланням на норми законодавства є у вільному безкоштовному доступі в мережі Інтернет.
13.09.2018р. від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він зазначає, що ним передано всі необхідні документи відповідачу для здійснення оплати товару, звернень від останнього щодо ненадання йому рахунку до позивача не надходило. Крім того, позивачем заявлено до стягнення пеню, а не збитки, сплата пені підлягає у відповідності до умов договору, а не виходячи з розміру збитків позивача, яких він зазнав у зв"язку з простроченням оплати відповідачем. Також позивач подав до суду клопотання про долучення до матеріалів справи доказів на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу.
19.09.2018р. від відповідача надійшли заперечення щодо визначення розміру та задоволення вимог позивача щодо витрат на професійну правничу допомогу.
Судове засідання, призначене на 24.09.2018р., не відбулось у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді Петрової В.І.
Ухвалою суду від 01.10.2018р. призначено підготовче засідання на 01.10.2018р. о 14:20 год.
Ухвалою суду від 01.10.2018р. закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні на 18.10.2018р.
18.10.2018р. від позивача надійшла заява про розгляд справи за відсутності його представника.
18.10.2018р. у судовому засіданні проголошені вступна та резолютивна частини рішення відповідно до ст.240 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
23.04.2018р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "РД-ГРУП" (постачальник) та Публічним акціонерним товариством "Криворізький залізорудний комбінат" (покупець) укладено договір поставки №345.
Відповідно до п.1.1. договору постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити товар, у порядку й на умовах, передбачених договором.
За п.1.2. договору найменування, асортимент, кількість, комплектність товару обмовляються сторонами у специфікації, що є невід'ємною частиною договору.
Пунктом 1.3. договору передбачено, що право власності на товар, а також ризик випадкової загибелі або пошкодження товару переходить від постачальника до покупця у момент, коли товар поставлений відповідно до умов договору.
Згідно п.3.1. договору базові умови поставки товару визначаються відповідно до умов Інкотермс (у редакції 2010р.) і закріплюються в специфікаціях.
Товар за даним договором поставляється у строки, зазначені у специфікації (п.3.2. договору).
Відповідно до п.3.3. договору у випадку доставки товарів на склад покупця поставка товару може здійснюватись за письмовою заявкою покупця.
Згідно п.3.8. договору за один робочий день до дня фактичної поставки товару постачальник зобов»язаний надати покупцю за допомогою факсимільного зв»язку або електронної пошти копії таких документів, які супроводжують товар - рахунку, видаткової накладної.
Ціна за одиницю товару встановлюється сторонами у специфікації (п.4.1. договору).
Загальна сума договору визначається загальною вартістю товару, що підлягає поставці у відповідності зі специфікаціями до договору. Орієнтована вартість договору, на момент його укладення, становить 2 598 096,00грн., у тому числі ПДВ 433 016,00грн. (п.4.2. договору).
Відповідно до п.4.4. договору оплата здійснюється в порядку й у строки, передбачені специфікацією.
Згідно п.6.1. договору постачальник зобов»язується надавати покупцю відповідну товаросупровідну документацію (видаткову накладну, товарно-транспортну накладну, рахунок-фактуру, документи, що підтверджують якість товару) при кожній поставці товару.
За п.6.3. договору покупець зобов»язаний прийняти та оплатити поставлені товари відповідно до вимог договору.
Специфікацією №1 від 23.04.2018р. сторони погодили найменування товару, кількість, ціну, суму тощо. Так, загальна сума товару складає 2 598 096,00грн.; товар поставляється на умовах СРТ - склад покупця м. Кривий Ріг (Інкотермс-2010); вантажоодержувач - ПАТ "Кривбасзалізрудком"; строк поставки товару - 2-3 квартал 2018р., протягом 45 банківських днів з моменту підписання договору.
Пунктом 8 Специфікації передбачено, що загальна сума договору, з урахуванням цієї Специфікації, становить 2 598 096,00грн., у т.ч. ПДВ 433 016,00грн.
Згідно п.9 Специфікації ціна зафіксована виходячи з курсу НБУ на 15.02.2018р. до долара США 26,654762грн. У разі зміни курсу НБУ більш ніж на 2% допускається коригування вартості товару з коефіцієнтом 1,0 від різниці між курсом валюти, встановленим на дату виставлення рахунку, та курсом на дату фіксування ціни (дата надання комерційної пропозиції). При розрахунках береться курс НБУ, який діє на 0:00 годин дня, в якому настає будь-яка з вищеперерахованих подій.
Відповідно до ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов"язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов"язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов"язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Позивач поставив відповідачу товар на суму 2 256 254,28грн., що підтверджується видатковою накладною №4 від 07.06.2018р., підписаною сторонами без будь-яких зауважень (а.с.20), а також товарно-транспортною накладною №2 від 07.06.2018р. (а.с.21-22).
Крім того, актом приймання продукції за якістю №13 від 14.06.2018р. встановлено, що товар підлягає прийманню (а.с.23-25).
Відповідно до ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов"язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Специфікацією №1 від 23.04.2018р. сторони погодили порядок оплати товару: протягом 15 календарних днів з моменту поставки товару та за умови надання належно оформлених оригіналів рахунків-фактур, видаткових накладних та податкових накладних, складених в електронній формі з дотриманням вимог податкового законодавства України, за фактично поставлений товар.
Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Враховуючи умови договору та Специфікації №1, відповідач повинен був оплатити поставлений товар до 22.06.2018р. включно, однак, як вбачається з матеріалів справи, станом на момент пред»явлення позову цього не зробив.
Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
Відповідно до приписів ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання.
За ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання).
15.08.2018р., під час розгляду судом даного спору, відповідачем сплачено заборгованість за поставлений товар у розмірі 2 256 254,28грн. на підставі рахунку №3 від 07.06.2018р. (а.с.39), у зв»язку з чим 03.09.2018р. позивач подав до суду заяву про зменшення позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача пеню у розмірі 98 718,84грн.
У разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (ст.611 Цивільного кодексу України).
Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою.
Видом неустойки є пеня, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 Цивільного кодексу України).
За ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно п.7.6. договору у випадку порушення покупцем строків розрахунків за договором покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення.
Позивач просить стягнути з відповідача пеню за загальний період з 30.06.2018р. по 14.08.2018р. у розмірі 98 718,84грн.
Перевіривши розрахунок пені, господарський суд встановив, що він здійснений правильно, у зв"язку з чим пеня у розмірі 98 718,84грн. підлягає до стягнення.
Доводи відповідача щодо ненадання йому рахунку для здійснення оплати суд вважає безпідставними, оскільки рахунок є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти, ненадання такого рахунку не є відкладальною умовою в розумінні ст.212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора в розумінні ст.613 Цивільного кодексу України, тому наявність або відсутність рахунку у відповідача не звільняє його від обов"язку сплатити обумовлені договором кошти і не виключає його відповідальність за порушення цього зобов'язання.
Згідно положень ст.129 Господарського процесуального кодексу судовий збір у розмірі 1 762,00грн. покладається на відповідача.
Крім того, відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог. У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми (ч.2 ст.7 Закону України "Про судовий збір").
Однак позивач з клопотанням про повернення судового збору до суду не звертався, у зв"язку з чим суд вважає за необхідне роз'яснити, що сума переплаченого судового збору повертається з Державного бюджету України за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.
До того ж, позивач просив суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00грн., а також додаткову винагороду адвоката у розмірі 5% від суми позовних вимог, задоволених судом.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно ч.2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За ч.3 ст.126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч.4 ст.126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач надав суду: договір про надання правничої допомоги №1/07/18 від 27.07.2018р., укладений між позивачем та Адвокатським бюро "Лозицького"; ордер серія ДП №899/001 від 12.09.2018р.; платіжне доручення №38 від 05.09.2018р. на суму 15 000,00грн.
Згідно п.1.1. договору про надання правничої допомоги №1/07/18 від 27.07.2018р. клієнт (позивач) доручив, а Адвокатське бюро "Лозицького" взяло на себе зобов"язання надавати правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, при розгляді Господарським судом справи за позовом клієнта до Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" про стягнення заборгованості за договором поставки №345 від 23.04.2018р.
Відповідно до п.4.1. договору про надання правничої допомоги №1/07/18 від 27.07.2018р. за правничу допомогу, передбачену в п.1.1. договору, клієнт сплачує Адвокатському бюро "Лозицького" гонорар у розмірі 15 000,00грн., а також додаткову винагороду у розмірі 5% від суми позовних вимог, задоволених судом.
Згідно ч.5 ст.126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.6 ст.126 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідач вважає, що відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, заявлених позивачем, є необгрунтованим, а їх розмір є не співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, у т.ч. впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Так, категорія справ про стягнення пені у простою, практика сталою, результат передбачуваним, зразки позовних заяв з посиланням на норми законодавства є у вільному безкоштовному доступі в мережі Інтернет.
Враховуючи невелику складність юридичної кваліфікації правовідносин у даному спорі та відносно невелику кількість часу, необхідного на виконання адвокатом робіт (надання послуг), суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000,00грн. є завищеними, а тому розмір таких витрат підлягає обмеженню сумою 10 000,00грн., з урахуванням додаткової винагороди адвоката у розмірі 5% від суми позовних вимог, задоволених судом.
Згідно п.1 ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Таким чином, витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00грн. покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 86, 123, 126, 129, 232, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (50029, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Симбірцева, 1а, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 00191307) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РД-ГРУП" (50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Комерційна, 7, приміщення 44, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 34062012) пеню у розмірі 98 718,84грн. (дев"яносто вісім тисяч сімсот вісімнадцять грн. 84коп.), судовий збір у розмірі 1 762,00грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві), витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00грн. (десять тисяч).
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та у строки, передбачені ст.256, п.п.17.5 п.17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 29.10.2018р.
Суддя ОСОБА_2
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 18.10.2018 |
Оприлюднено | 01.11.2018 |
Номер документу | 77471965 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Петрова Валентина Іванівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Петрова Валентина Іванівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Петрова Валентина Іванівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Петрова Валентина Іванівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Петрова Валентина Іванівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Петрова Валентина Іванівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Петрова Валентина Іванівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Петрова Валентина Іванівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Петрова Валентина Іванівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Петрова Валентина Іванівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні