Рішення

від 19.10.2018 по справі 906/624/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" жовтня 2018 р. м. Житомир Справа № 906/624/18

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

секретар судового засідання: Голюк Л.А.

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув;

від відповідача: не прибув.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтехпроект"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмедпак"

про стягнення 108911,94 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 99200,00 грн. основного боргу, 7200,51 грн. інфляційних, 2511,43 грн. 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач несвоєчасно виконав умови договору №09/12/2016 від 09.12.2016 щодо оплати вартості виконаних робіт та поставленого оснащення.

Позивач в судове засідання уповноваженого представника не направив.

18.10.2018 до суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, також повідомлено, що позовні вимоги позивач підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання уповноваженого представника не направив, хоч про час та місце розгляду справи повідомлявся вчасно та належним чином, на підтвердження чого в матеріалах справи міститься реєстр рекомендованої з повідомленням кореспонденції Ф103.

Відповідно до п. 11 листа №01-8/123 від 15.03.2007 Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Пунктом 3.9.1 Постанови №18 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» визначено, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Слід зазначити, що відповідно до ст. 42 ГПК України прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони.

Також суд враховує, що згідно із п. 3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки неявка представників сторін в судове засідання не перешкоджає розгляду справи, суд прийшов до висновку, що даний спір слід розглянути за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 09.12.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю Укрмедпак (Сторона-1/відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промтехпроект" (Сторона-2/позивач), Приватним підприємством Лінія (сторона-3, яка не вступає в справу) укладено договір №09/12/2016 на виготовлення та поставку технологічного оснащення, відповідно до якого сторони договору визначили, що на основі наданих Стороною-1 (відповідачем) зразків виробу, погодженого Стороною-1 договору (відповідачем) ескізу з розмірами, технічних параметрів обладнання Третьої особи (Сторони-3 по Договору №09/12/2016), Позивач розробляє необхідну конструкторську документацію та виготовляє прес-форму (оснащення). Випробування оснащення виконуються на обладнанні Третьої особи. Прийняття оснащення скріплюється підписами всіх сторін договору №09/12/2016.

Згідно п.п. 1.2 договору перелік оснащення, що виготовляється за даним договором, вказаний в специфікації, є невід'ємним додатком і затверджується сторонами договору.

Пунктом 1.3 договору сторони договору погодили, що Сторона-1 (відповідач) надає для виконання робіт Стороні-2 (позивачу) ескіз (технічне завдання, Додаток №2), який погоджується трьома сторонами договору, Сторона-2 (позивач) виконує операційне креслення на технологічне оснащення. Перелік оснащення, що виготовляється за договором №09/12/2016, зазначається у специфікації (специфікаціях), які є невід'ємними додатками договору.

Відповідно до п.п. 1.4 договору об'єм, характер робіт та вартість виготовленого оснащення, визначаються конструкторською документацією та попередніми розрахунками, узгодженими сторонами.

Пунктом 1.5 договору погодили, що технічне завдання Сторони-1 (відповідача) складається із зразка виробу та його ескізу, які надаються Стороною-1 (Відповідачем) Стороні-2 (позивачу) та Стороні-3, узгоджується трьома сторонами та скріплюється печатками сторін.

Згідно пункту 2 договору сторони визначили термін виконання робіт, а саме, Сторона-2 зобов'язана приступити до виконання робіт з моменту;

- отримання від Сторони-1 (відповідача) авансу (передоплати) - 10 % від вартості робіт, вказаної в специфікації. Строк виготовлення технологічного оснащення становить 3,5 місяця з моменту початку виконання робіт. Сторона-2 (позивач) має право виконати роботи достроково. У разі порушення Стороною-1 (відповідачем) умов оплати, вказаних в п. 3.2 даного договору, термін виконання робіт збільшується на строк затримки передоплати.

Пунктом 3 договору сторони узгодили, що загальна вартість всіх доручених Стороні-2 (позивачу) робіт за даним договором зазначена у специфікації (специфікаціях) (п.п. 3.1. договору), Протягом трьох банківських днів, з дня підписання даного договору, Сторона-1 (відповідач) зобов'язується провести передоплату у розмірі 10% від вартості робіт, вказаної в п.п. 3.1. даного договору, а Сторона-2 (позивач) приступити до розробки технічної документації (п.п. 3.2. договору). Черговий платіж в розмірі 50% від вартості робіт на протязі двох тижнів після проведення попередньої оплати, вказаної у п.п. 3.2 даного договору (п.п. 3.2.1. договору). За 5 днів до відвантаження обладнання Сторона-2 (позивач) повідомляє Сторону-1 (відповідач), а останній зобов'язується здійснити оплату в розмірі 30 % від вартості робіт (п.п. 3.2.2. договору). Остаточний розрахунок в розмірі 10% Сторона-1 (відповідач) зобов'язується провести після здачі оснащення в експлуатацію. Підставою для остаточного розрахунку є Акт здачі прийняття робіт, підписаний трьома сторонами, що підтверджує факт передачі виготовленого оснащення від Сторони-2 (позивача) до Сторони-1 (відповідач) в присутності власника обладнання, на якому буде оснащення використовуватися Сторони-3 (3.3. договору).

Згідно підписаної сторонами специфікації №1 до договору 09/12/16 (а.с. 15) вартість поставленого оснащення та випробування складає 328800,00 грн. (вартість виготовленого оснащення - 324000,00 грн. , проведення випробувальних робіт - 4800,00 грн.).

На виконання умов договору відповідач здійснив наступні оплати в зазначені строки. а саме::

13.12.2016 - 33000,00 грн. (передоплата в розмірі 10% від вартості робіт згідно п.п. 3.2. договору);

07.02.2017 - 160280,00 грн. (частковий платіж згідно п.п. 3.2.1. договору);

08.02.2017р - 4000,00 грн. (частковий платіж згідно п.п. 3.2.1. договору);

23.06.2017р. - 32320,00 грн. (частковий платіж згідно п.п. 3.2.2. договору).

Тобто відповідач виконав взяте на себе грошове зобов'язання частково в сумі 229600,00 грн.

Позивач виконав в повному обсязі свої зобов'язання достроково на підставі п. 2.3 Договору №09/12/2016, а саме здійснив виготовлення та поставку відповідачу оснащення.

Факт проведення випробувальних робіт підтверджується Актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №7 від 15.06.2017. Замовник, у відповідності до даного Акту, претензій по об'єму, якості та строках виконання роботі не мав.

Факт поставки підтверджується видатковою накладною №3 від 15.06.2017 та довіреністю №53 від 15.06.2017 на отримання оснащення.

Відповідач, в свою чергу, повного розрахунку за оснащення та випробовувальні роботи не провів.

Позивач направив відповідачу претензію від 08.12.2017, яка отримана відповідачем 13.12.2017, проте залишена без належного реагування.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши пояснення учасників процесу, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 2 ст. 628 ЦК України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір).

Договір №09/12/2016 від 09.12.2016 за своєю правовою природою є змішаним договором, що містить елементи договору підряду (виконання робіт з випробування форми - оснащення) та поставки товару.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст. 173 ГК України).

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Так, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено, судом відповідач не оплатив поставлене оснащення в повному обсязі, чим порушив умови договору №09/12/16.

Також в силу ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з положенням ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не робить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Свої зобов'язання за договором підряду позивач виконав належним чином, що підтверджується Актом робіт №7 від 15.06.2017, які підписані відповідачем без зауважень.

В порушення чинного законодавства та умов договору відповідач не оплатив в повному обсязі випробування прес-форми.

За таких обставин, господарський суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення основного боргу в сумі 99200,00 грн. основного боргу.

Крім цього. позивач просить суд стягнути з відповідача 7200,51 грн. інфляційних, 2511,43 грн. 3% річних.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

У відповідності до ч. 2 вказаної статті боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних (а.с. 11), суд вважає останній вірним, а вимоги в цій частині обґрунтованими.

Щодо розрахунку інфляційних. суд вважає за необхідне зазначити, що вірним вважає нарахування в сумі 7406,51 грн. (зокрема: в сумі 1807,08 грн. на суму боргу 164280,00 грн. за січень 2017 року, в сумі 1266,05 грн. на суму боргу 66320,00 грн. за листопад - грудень 2017 року, 4333,42 грн. на суму боргу 99200,00 грн. за січень - червень 2018 року).

Разом з тим, у відповідності до ч. 2 ст. 237 ГПК України, при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог. Відтак, задоволенню підлягає нарахована позивачем сума інфляційних в розмірі 7200,51 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач не подав до суду жодного доказу на спростування позовних вимог, в тому числі доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів, тощо).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмедпак" (11700, Житомирська область, м. Новоград-Волинський, вул. Волі, 74, ід. код 31185039)

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтехпроект" (21037, АДРЕСА_1, ід. код 40544440) 99200,00 грн. основного боргу, 7200,51 грн. інфляційних, 2511,43 грн. 3% річних, а також 1762,00 грн. сплаченого судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 29.10.18

Суддя Кудряшова Ю.В.

Віддрукувати:

1 - в справу;

2,3 - сторонам (рек. з повід.)