Рішення

від 17.10.2018 по справі 914/1194/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.10.2018 Справа №914/1194/18

Господарський суд Львівської області в особі судді Пазичева В.М., розглянувши позовні матеріали

за позовом: Антимонопольного комітету України, м. Київ

довідповідача: Спільного україно-польського підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Етрус» , м.Дубляни;

про: стягнення штрафу та пені

Суддя: Пазичев В.М.

При секретарі: Вашкевич Н.І.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 300-122/02-104 від 08.10.2018 р.

від відповідача:не з'явився.

Суд встановив: 02.07.2018 року за вх. № 1262 в канцелярії Господарського суду Львівської області зареєстровано позовну заяву Антимонопольного комітету України до Спільного україно-польського підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Етрус» про стягнення штрафу та пені.

Однак, при огляді позовної заяви та поданих до неї документів, встановлено, що мають місце окремі недоліки, зокрема, позивачем подано копію, а не оригінал платіжного доручення про сплату судового збору, а також відсутні дані про зарахування коштів до Державного бюджету України.

02.07.2018 року ухвалою Господарського суду Львівської області позовну заяву у справі № 914/1194/18 за позовом Антимонопольного комітету України до Спільного україно-польського підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Етрус» про стягнення штрафу та пені - залишено без руху.

16.07.2018 р. за вх. № 26420/18 представник позивача подав клопотання про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 13.07.2018 року відкрито провадження у справі і призначено підготовче засідання на 07.08.2018 року. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 07.08.2018 року, підготовче засідання відкладено на 16.08.2018 року, у зв'язку з неявкою представника відповідача. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 16.08.2018 року, підготовче засідання відкладено на 06.09.2018 року, у зв'язку з неявкою представника відповідача. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 06.09.2018 року, підготовче засідання закрито, справа призначена до судового розгляду на 04.10.2018 року. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 04.10.2018 року, судове засідання відкладено на 17.10.2018 року, у зв'язку з неявкою представника відповідача.

Позивач вимог ухвали суду про відкриття провадження у справі від 13.07.2018 року, про відкладення підготовчого засідання від 07.08.2018 року, від 16.08.2018 року, від 06.09.2018 року, 04.10.2018 року виконав частково, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

Відповідач вимог ухвали суду про відкриття провадження у справі від 13.07.2018 року, про відкладення підготовчого засідання від 07.08.2018 року, від 16.08.2018 року, від 06.09.2018 року, 06.09.2018 року не виконав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив.

Відповідно до ст. 222 ГПК України фіксування судового процесу здійснюється з допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме: програмно-апаратного комплексу «Оберіг» .

Відповідно до ст. 240 ГПК України, вступну та резолютивну частини рішення виготовлено, підписано та оголошено 17.10.2018 року.

Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

У позовній заяві позивач зазначає, що Антимонопольний комітет України (далі - Комітет), розглянувши матеріали справи № 127-26.13/128-15 про порушення спільним українсько-польськоим підприємством товариством з обмеженою відповідальністю Етрус (далі - СУПП ТОВ Етрус , відповідач) (ідентифікаційний код 23270759) законодавства про захист економічної конкуренції, прийняв рішення від 11.05.2016 р. № 225-р (далі - Рішення № 225-р), яким визнано, що СУПП ТОВ Етрус вчинило порушення, передбачене п. 13 ст. 50 Закону України Про захист економічної конкуренції , у вигляді неподання інформації Комітету на вимогу Державного антимонопольного Комітету від 17.08.2015 р. № 127-26/09-8621 у встановлений ним строк.

За зазначене порушення, на відповідача накладено штраф у розмірі 54 400 (п'ятдесят чотири тисячі чотириста) гривень.

Копія Рішення № 225-р надіслана із супровідним листом Комітету від 18.05.2016 р. № 127-26/09-5066 та отримана відповідачем 24.05.2016 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 0303509308155.

Отже, строк сплати штрафу, накладеного ОСОБА_2 № 225-р, закінчився 25.07.2016 р. (оскільки 24.07.2016 р. припадає на неробочий день).

Відповідач Рішення № 225-р у судовому порядку не оскаржував.

Отже, ОСОБА_2 № 225-р є законним та, відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції та ст. 22 Закону України Про Антимонопольний комітет України , є обов'язковим до виконання.

Станом на день подання позовної заяви, Комітет не отримував від відповідача документів, що підтверджують сплату штрафу, накладеного ОСОБА_2 № 225-р.

Відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції , за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу, розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням Комітету. Отже, розмір пені становить 54 400 гривень.

Загальна сума заборгованості становить: 54 400 + 54 400 = 108 800 гривень, де

54 400 - сума штрафу, накладеного на відповідача ОСОБА_2 Комітету № 225-р: 54 400 - розмір пені, нарахованої відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції .

Відповідно до ч.ч. 7 і 9 ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції , у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Комітету стягують штраф та пеню у судовому порядку: суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до Державного бюджету.

Відповідно до ст. 25 Закону України Про Антимонопольний комітет України , з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання, Комітет, територіальні відділення Комітету, у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про стягнення не сплачених у добровільному порядку штрафів та пені.

Відповідно до ст. 327 ГПК України і п. 3 ст. 15 Закону України Про виконавче провадження , виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу, як суд першої інстанції; наказ надсилається стягувачу після набрання судовим рішенням законної сили; за рішеннями про стягнення в дохід держави коштів, що приймаються судами у справах, які розглядаються в порядку цивільного, адміністративного та господарського судочинства, стягувачем виступає державний орган, за позовом якого судом прийнято відповідне рішення.

Позивач у позовній заяві просить стягнути з Спільного українсько-польського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю Етрус (80381, Львівська обл.., м. Дубляни, вул. Львівська, 11, ідентифікаційний код 23270759) штраф у розмірі 54400 (п'ятдесят чотири тисячі чотириста) грн. 00 коп. та пеню в розмірі 54400 (п'ятдесят чотири тисячі чотириста) грн. 00 коп., зарахувати дану суму в дохід загального фонду Державного бюджету України (рахунок УК у Солом'янському районі м. Києва, код ЄДРПОУ 38050812, банк одержувач - ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, р/р 31118106700010, код класифікації доходів - 21081100 (символ звітності 106)). Судові витрати покласти на відповідача.

Відповідач вимог суду не виконав, відзиву на позовну заяву не подав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Відносини, які виникли між сторонами, регулюються положеннями Господарського кодексу України, Закону України «Про захист економічної конкуренції» , Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» , Законом України «Про Антимонопольний комітет України» .

Згідно з частинами першою та шостою статті 40 Господарського кодексу України, державний контроль за дотриманням антимонопольно-конкурентного законодавства, захист інтересів підприємців та споживачів від його порушень здійснюються Антимонопольним комітетом України відповідно до його повноважень, визначених законом. Антимонопольний комітет України та його територіальні відділення у встановленому законом порядку розглядають справи про недобросовісну конкуренцію та інші справи щодо порушення антимонопольно-конкурентного законодавства, передбачені законом.

Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. Антимонопольний комітет України і його територіальні відділення становлять систему органів Антимонопольного комітету України, яку очолює Голова Комітету. Рішення адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України приймається від імені територіального відділення Антимонопольного комітету України (згідно з положеннями статей 1, 6, 121 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» ).

Відповідно до частини другої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» (надалі - Закон), рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» , розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.

Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.

Відповідно до частини третьої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (надалі - Закон), особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Ч. 4 ст. 247 ГПК України визначено категорію справ, яка не може бути розглянута у порядку спрощеного позовного провадження. Зокрема, до таких справ віднесено спори, що виникають з відносин, пов'язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму у господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції.

Як встановлено в ході судового розгляду справи, Антимонопольний комітет України (далі - Комітет), розглянувши матеріали справи № 127-26.13/128-15 про порушення Спільним українсько-польським підприємством Товариством з обмеженою відповідальністю Етрус (далі - СУПП ТОВ Етрус , відповідач) (ідентифікаційний код 23270759) законодавства про захист економічної конкуренції, прийняв рішення від 11.05.2016 р. № 225-р (далі - Рішення № 225-р), яким визнано, що СУПП ТОВ Етрус вчинило порушення, передбачене п. 13 ст. 50 Закону України Про захист економічної конкуренції , у вигляді неподання інформації Комітету на вимогу державного уповноваженого Комітету від 17.08.2015 р. № 127-26/09-8621 у встановлений ним строк.

За зазначене порушення, на відповідача накладено штраф у розмірі 54 400 (п'ятдесят чотири тисячі чотириста) гривень.

Відповідно до ч. 3 ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Комітету, сплачує його у двомісячний строк від дня одержання рішення про накладення штрафу.

Копія Рішення № 225-р надіслана із супровідним листом Комітету від 18.05.2016 р. № 127-26/09-5066 та отримана відповідачем 24.05.2016 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 0303509308155.

Отже, строк сплати штрафу, накладеного ОСОБА_2 № 225-р, закінчився 25.07.2016 р. (оскільки 24.07.2016 р. припадає на неробочий день). Відповідач Рішення № 225-р у судовому порядку не оскаржував.

Відповідно до ч. 8 ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати до Комітету документи, що підтверджують сплату штрафу.

Отже, ОСОБА_2 № 225-р є законним та, відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції та ст. 22 Закону України Про Антимонопольний комітет України , є обов'язковим до виконання.

Станом на день подання позовної заяви Комітет не отримував від відповідача документів, що підтверджують сплату штрафу, накладеного ОСОБА_2 № 225-р.

Відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу.

Розрахунок пені станом на 31.05.2018 р. включно:

Період нарахування пені за прострочення сплати штрафу:

з 26.07.2016 р. по 31.05.2018 р. включно.

Кількість днів прострочення сплати штрафу становить 675 днів.

Розмір пені за один день прострочення сплати штрафу становить:

54 400 х 1,5 % = 816 гривень, де

54 400 гривень - розмір штрафу, накладеного ОСОБА_2 № 225-р;

1,5 % - відсоток від суми штрафу відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції .

За 675 днів прострочення сплати штрафу сума пені становить:

816x675 = 550 800 гривень.

Відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням Комітету, Отже, розмір пені становить 54 400 гривень.

Загальна сума заборгованості становить: 54 400 + 54 400 = 108 800 гривень, де

54 400 - сума штрафу, накладеного на відповідача ОСОБА_2 Комітету № 225-р: 54 400 - розмір пені, нарахованої відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції .

Відповідно до частин сьомої і дев'ятої статті 56 Закону, у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню у судовому порядку; суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до державного бюджету.

Відповідно до статті 25 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» , з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання Комітет, територіальні відділення Комітету, у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про зобов'язання виконати рішення органів Комітету та стягнення несплачених у добровільному порядку штрафів та пені.

Відповідно до частини третьої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» і частини першої статті 116 Господарського процесуального кодексу України, виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом; наказ видається стягувачеві або надсилається йому після набрання судовим рішенням законної сили; за виконавчим документом про стягнення в дохід держави коштів або про вчинення інших дій на користь чи в інтересах держави від її імені виступає орган, за позовом якого судом винесено відповідне рішення, або орган державної влади (крім суду), який відповідно до закону прийняв таке рішення.

Відповідно до частини першої статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» , заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення.

Цей строк не може бути відновлено, він є присікальним, а закінчення його перебігу безпосередньо пов'язано із зверненням до господарського суду в порядку, встановленому ГПК України.

Відповідачем рішення у передбачений законодавством строк не оскаржувалося та судом, чи іншим уповноваженим на те органом, скасоване не було, а відтак, рішення є чинним та, відповідно до статті 22 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» та статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» , обов'язковим до виконання.

Відповідно до статті 17 Закону України Про Антимонопольний комітет України , голова територіального відділення Антимонопольного комітету України має, зокрема, такі повноваження: звертатися до суду з позовами, заявами і скаргами у зв'язку із застосуванням законодавства про захист економічної конкуренції, а також представляти територіальне відділення Антимонопольного комітету України без спеціальної довіреності в суді.

Поняття і види доказів викладені у статті 73 ГПК України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).

Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідачем позовні вимоги не спростовані, суд прийшов до висновку, що позов Антимонопольного комітету України до Спільного україно-польського підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Етрус» про стягнення штрафу та пені є обґрунтованим та підлягає до задоволення.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України Про судовий збір , судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; за видачу судами документів.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір , ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальних заробітних плат.

Як доказ сплати судових витрат, позивач подав платіжне доручення № 804 від 18.06.2017 року на суму 1762,00 грн. про сплату судового збору.

Судові витрати, відповідно до ст. 129 ГПК України, слід покласти на сторін пропорційно до задоволених вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-241 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги - задоволити.

2. Стягнути з Спільного українсько-польського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю Етрус (80381, Львівська обл.., м. Дубляни, вул. Львівська, 11, ідентифікаційний код 23270759) траф у розмірі 54400 (п'ятдесят чотири тисячі чотириста) грн. 00 коп. та пеню в розмірі 54400 (п'ятдесят чотири тисячі чотириста) грн. 00 коп., зарахувати дану суму в дохід загального фонду Державного бюджету України (рахунок УК у Солом'янському районі м. Києва, код ЄДРПОУ 38050812, банк одержувач - ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, р/р 31118106700010, код класифікації доходів - 21081100 (символ звітності 106)).

3. Стягнути з Спільного українсько-польського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю Етрус (80381, Львівська обл.., м. Дубляни, вул. Львівська, 11, ідентифікаційний код 23270759) на користь Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ вул. Митрополита Василя Липківського, 45, ідентифікаційний код 00032767) суму судового збору в розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

4. Наказ видати, в порядку ст. 327 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 26.10.2018 р.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України.

Рішення підлягає оскарженню в порядку ст. 256 ГПК України.

Суддя Пазичев В.М.