Рішення

від 29.10.2018 по справі 922/2716/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" жовтня 2018 р.м. ХарківСправа № 922/2716/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавровой Л.С.

при секретарі судового засідання Пунтус Д.А.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Публічного АТ "Укртелеком" в особі Харківської філії ПАТ "Укртелеком", м. Харків до Управління соціального захисту населення Близнюківської райдержадміністрації, смт. Близнюки про стягнення коштів за участю представників:

позивача - ОСОБА_1,

відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2018 року Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Харківської філії ПАТ "Укртелеком" звернулося до господарського суду та просить стягнути з Управління соціального захисту населення Близнюківської районної державної адміністрації 42.084,90 грн. невідшкодованої заборгованості по витратах, понесених внаслідок надання послуг зв'язку пільговим категоріям населення. Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на положення ст. 124 Конституції України, ст. 509, ст.ст. 525-257, ст. 617 ЦК України, ч. 2 та ч. 7 ст. 193 ГК України, ст.ст. 1, 2, 3, 24, 74, ч. 1 ст. 129, 236, 247, 249 ГПК України, ст. 48, 91 Бюджетного кодексу України, Постанову КМУ №256 від 04.03.2002 р, Постанову КМУ №117 від 29.01.2003 р. та невиконання відповідачем обов'язку з оплати за послуги зв'язку, надані на пільгових умовах в період з 01.01.2017 р. по 31.12.2017 р. населенню смт. Близнюки та Близнюківського району Харківської області, що включені до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги.

Ухвалою від 04.10.2018 р. було відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження, встановлено сторонам строк на подання заяв по суті справи та призначено судове засідання на 29.10.2018 р. о 09:30.

16.10.2018 р. через канцелярію господарського суду від Управління соціального захисту населення Близнюківської районної державної адміністрації надійшли письмові заперечення (вх. №29685), в яких відповідач зазначає, що жодними нормативними актами не встановлено обов'язок Управління соціального захисту населення Близнюківської районної державної адміністрації по фінансуванню вказаних пільг, а Законом України Про державний бюджет України не було передбачено видатків на послуги зв'язку пільговим категоріям громадян, внаслідок чого були відсутні асигнування на зазначені цілі, тому відповідачем договір на відшкодування витрат на послуги зв'язку було укладено частково, зобов'язання в органах Казначейства не зареєстровані. З огляду на зазначене, відповідач просив у задоволенні позову відмовити, розгляд справи проводити без участі представника відповідача.

Від позивача надійшла відповідь на заперечення відповідач (вх. 29957 від 17.10.2018 р.). Позивач обґрунтовує наявність підстав для покладення обов'язку з відшкодування витрат, понесених позивачем внаслідок надання населенню смт. Близнюки та Близнюківського району послуг зв'язку на пільгових умовах, саме на Управління соціального захисту населення Близнюківської районної державної адміністрації. Також, позивач наголошує, що жодна з норм діючого законодавства України не ставить надання таких пільг в залежність від наявності чи відсутності бюджетного фінансування.

Надані сторонами заяви по суті справи судом досліджено та долучено до матеріалів справи.

В призначеному на 29.10.2018 р. судовому засіданні представник позивача повністю підтримав доводи, викладені в позовній заяві, просив позов задовольнити та стягнути з відповідача заборгованість за надані послуги зв'язку пільговим категоріям населення.

Відповідач у призначене судове засідання не з'явився.

Відповідно до ст. 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (стаття 13 ГПК України).

Згідно ст. 14 ГПК України суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Розглянувши надані учасниками справи документи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" є оператором телекомунікацій, який надає телекомунікаційні послуги споживачам відповідно до вимог Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України "Про телекомунікації", Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2012 року №295, інших нормативних актів України.

Згідно ч. 3 ст. 63 Закону України "Про телекомунікації" телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

Відповідно до п.63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджені постановою Кабінету міністрів України від 11 квітня 2012 №295 визначено, що встановлені законами пільги з оплати послуг надаються споживачеві відповідно до законодавства за місцем його проживання з дня пред'явлення ним документа, що підтверджує право на пільги.

В період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року ПАТ "Укртелеком" в особі Харківської філії ПАТ "Укртелеком" надало послуги зв'язку на пільгових умовах населенню смт. Близнюки та Близнюківського району Харківської області, що включені до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги з їх оплати (відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціальні захисту" , Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захисті", Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Закону України "Про охорону дитинства") на загальну суму 42084,90 грн.

Однак, як зазначає позивач, всупереч положенням чинного законодавства, відповідач не здійснив відшкодування витрат, понесених позивачем внаслідок надання послуг зв'язку, що і стало підставою для звернення до господарського суду з позовом про стягнення утвореної заборгованості.

Заперечення відповідача базуються на тому, що жодними нормативними актами не встановлено обов'язок Управління соціального захисту населення Близнюківської районної державної адміністрації по фінансуванню вказаних пільг, а Законом України Про державний бюджет України не було передбачено видатків на послуги зв'язку пільговим категоріям громадян. На підставі викладеного та враховуючи відсутність виділених коштів та кошторисних призначень на 2017 рік на надання пільг з послуг зв'язку управління праці та соціального захисту населення не здійснювало облік вказаних фінансових зобов'язань за 2017 рік.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України).

Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію, закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, визначено Законом України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії".

Статтею 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" встановлено, що пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання визначаються виключно законами України.

Соціальні пільги на отримання телекомунікаційних послуг для ряду категорій громадян встановлено Законами України: "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 р. № 3551-XII; "Про жертви нацистських переслідувань" від 23.03.2000 р. № 1584-ІІІ; "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 р. № 796-ХІІ; "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист" від 24.03.1998 р. № 203/98-ВР; "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 р. № 2011-XII; "Про охорону дитинства" від 26.04.2001 р. В перелічених законах закріплені норми, що реалізують державні гарантії певним категоріям громадян та є нормами прямої дії, обов'язку оператора телекомунікацій надавати пільги визначеним категоріям громадян кореспондує обов'язок держави в особі її органів відшкодувати такі пільги.

Таким чином, законодавство України не передбачає обов'язковості укладення договору про відшкодування витрат за надані послуги зв'язку пільговим категоріям громадян, оскільки зобов'язання сторін у даній справі виникають безпосередньо із Законів України і не залежать від їх бажання.

Згідно з п.20-4 ст. 91 Бюджетного кодексу України видатки на відшкодування витрат за пільговий зв'язок окремим категоріям громадян віднесено до видатків місцевих бюджетів. Бюджетні зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв'язку (в частині абонентської плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами мають право відповідні категорії громадян, обліковуються Казначейством України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень (ч. 6 ст. 48 Бюджетного кодексу України).

Постановою КМУ від 04.03.2002р. №256 (в редакції до 24.06.2017р.) встановлено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги. Згідно п. 3 вказаного Порядку головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання соціального захисту населення.

Згідно п. З Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, що затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 №117 (надалі - Положення № 117) структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (Уповноважені органи) організовують збирання, систематизацію і зберігання інформації для Реєстру та забезпечують її автоматизоване використання для контролю відомостей, які подаються підприємствами та організаціями, що надають послуги, для розрахунків за надані пільговикам послуги. Пунктом 11 Положення № 117 передбачено, що Уповноважений орган, зокрема, зобов'язаний звіряти інформацію, що міститься в Реєстрі, з інформацією, яка надходить від підприємств та організацій, що надають послуги, уточнювати інформацію про виявлені розбіжності, проводити розрахунки, складати та подавати фінансовим органам районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських рад акти звіряння за формою 3-пільга .

Наказом Міністерства соціальної політики від 04.11.2016р. № 1296 затверджено Методичні рекомендації з розроблення положень про структурні підрозділи з питань соціального захисту населення місцевих державних адміністрацій, в яких визначені повноваження відповідних структурних підрозділів соціального захисту населення щодо реалізації державної політики у сфері соціального захисту населення. Зокрема, пп. 27 та пп. 32 п. 4.5 розділу IV Методичних рекомендацій місцевий структурний підрозділ соціального захисту населення проводить розрахунки з організаціями-надавачами послуг за надані пільги окремим категоріям громадян та забезпечує ведення Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги.

Відповідно до пп. 29 п. 5 Положення про управління праці та соціального захисту населення Близнюківської районної державної адміністрації Харківської області, що затверджене розпорядженням голови Близнюківської РДА від 16.08.2016 р. № 460 та розміщене у вільному доступі на сайті Близнюківської РДА за посиланням http://bliznuki-rda.kh.gov.ua, УПСЗН Близнюківської РДА проводить електронні звірки інформації від організацій-надавачів послуг щодо витрат, пов'язаних з наданням пільг окремим категоріям громадян, з відомостями, що містяться в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги та здійснює розрахунки з організаціями-надавачами послуг за надані пільги окремим категоріям громадян.

З огляду на викладене, відшкодування витрат, понесених позивачем внаслідок надання населенню смт. Близнюки та Близнюківського району послуг зв'язку на пільгових умовах, повинен був здійснювати відповідач за рахунок видатків з місцевого бюджету.

На виконання п. 10 Положення № 117, позивач подавав на паперових та електронних носіях розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці. Розрахунки за формою № 2-пільга щомісячно надсилались позивачем на електронну адресу відповідача. Також списки за формою № 2-пільга щомісячно надавались відповідачу у паперовому вигляді, що підтверджується копіями листів з доказами їх направлення відповідачу.

У відповідності до п. 11 Положення № 117 та п. 2 Постанови № 256 (в редакції до 24.06.2017р.), відповідач був зобов'язаний щомісяця звіряти інформацію, що міститься в Реєстрі з отриманою від позивача інформацією, та здійснювати розрахунки з ним на підставі поданих позивачем щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги.

Заперечуючи проти позовних вимог відповідач зазначав, що жодними нормативними актами не встановлено обов'язок Управління соціального захисту населення Близнюківської районної державної адміністрації по фінансуванню вказаних пільг, а Законом України Про державний бюджет України не було передбачено видатків на послуги зв'язку пільговим категоріям громадян. На підставі викладеного та враховуючи відсутність виділених коштів та кошторисних призначень на 2017 рік на надання пільг з послуг зв'язку управління праці та соціального захисту населення не здійснювало облік вказаних фінансових зобов'язань за 2017 рік.

Однак, суд зазначає, що відсутність субвенцій з Державного бюджету України на надання послуг зв'язку пільговим категоріям населення та будь-яких рішень органів місцевого самоврядування не спростовують правомірність заявлених позовних вимог, оскільки відсутність бюджетних коштів передбачених у видатках Державного бюджету України не є підставою для звільнення відповідача (органу, уповноваженому державою здійснювати від її імені повноваження в цих правовідносинах) від відповідальності за порушення зобов'язання зі сплати компенсації пільг, а посилання відповідача на те, що він не має бюджетних призначень щодо розпорядження бюджетними коштами на компенсацію пільг не звільнюють його від обов'язку сплатити цю компенсацію. Окрім того, частиною 2 статті 617 Цивільного кодексу України та частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України встановлено, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов'язання.

Положеннями статті 1 Цивільного кодексу України визначено, що однією із ознак майнових відносин є юридична рівність їх учасників, в тому числі й органів державної влади, а тому самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, не виправдовують бездіяльність замовника та не заперечують обов'язку такого органу, який виступає стороною зобов'язального правовідношення, від його виконання належним чином.

Пунктом 2 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13 липня 2012 року №01-06/908/2012 "Про доповнення інформаційного листа Вищого господарського суду України" від 15 березня 2011 року № 01-06/249 "Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів" визначено, що за змістом частини другої статті 617 Цивільного кодексу України, частини другої статті 218 Господарського кодексу України та рішення Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18 жовтня 2005 року відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України на відповідний рік, не виправдовує бездіяльність органу державної влади і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення грошового зобов'язання (постанова Верховного суду України від 15 травня 2012 року у справі №11/446).

Європейським судом з прав людини у рішеннях по справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 та у справі "Бакалов проти України" від 30.11.2004 зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Таким чином, неналежне бюджетне фінансування заходів соціального захисту окремих категорій громадян не є підставою для звільнення відповідача від відшкодування витрат, понесених позивачем внаслідок надання послуг зв'язку пільговим категоріям населення.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією викладеною в Вищим господарським судом України у постановах від 22 червня 2017 року у справі № 918/1301/16, від 12 липня 2017 року у справі № 918/1361/16, від 20 липня 2017 року у справі № 909/1007/16, від 27 липня 2017 року у справі № 918/1302/16, у справі № 917/2124/16 від 30.08.2017 року.

Фактичні витрати на надання ПАТ Укртелеком на пільгових умовах послуг громадянам смт. Близнюки та Близнюківського району за 2017 рік склали 42084,90 грн. (відповідно до розрахунків за формою 2-пільга по кожному пільговику).

Враховуючи зазначені положення діючого законодавства України, піднормативних актів, встановлені обставини, наявність в матеріалах справи належних та достатніх доказів на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, суд задовольняє вимоги позивача у повному обсязі.

З урахуванням приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору по даній справі покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 2, 5, 7, 11, 13, 14, 15, 73, 74, 80, 86, 129, 238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Управління соціального захисту Близнюківської районної державної адміністрації (код ЄДРОПУ 03196372, місцезнаходження: 64801, Харківська обл., Близнюківський район, смт. Близнюки, вул. Незалежності, буд. 39) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (код ЄДРПОУ 21560766) в особі Харківської філії ПАТ "Укртелеком" (код ЄДРПОУ 25614660) на розрахунковий № 26007310791 в АТ "Ощадбанк" м.Київ, МФО 300465 (отримувач: ПАТ "Укртелеком", код ЄДРПОУ 21560766) 42.084,90 грн. невідшкодованої заборгованості по витратах, понесених внаслідок надання послуг зв'язку пільговим категоріям населення та 1762,00 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 30.10.2018 р.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відриті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засідання було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення. Згідно ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга платається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя ОСОБА_2