Справа № 209/2266/18
Провадження № 2/209/1209/18
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2018 року м.Кам ?янське
Дніпровський районний суд міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Ковальової А.Б.,
за участі секретаря Полухіної Г.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Кам'янське Дніпропетровської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю ОНІКА-ДН про стягнення середнього заробітку за весь час затримки,-
ВСТАНОВИВ:
1.Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
24 липня 2018 року ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ОНІКА-ДН про стягнення середнього заробітку за весь час затримки.
Позивач, уточнивши свої позовні вимоги, вказує, що у вересні 2016 року позивач ОСОБА_2 звернувся до Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Оніка-ДН про стягнення заборгованості з заробітної плати та середнього заробітку за час затримки, а саме 3150.00грн заборгованості з заробітної плати за період з 16.06.2016 року по 01.07.2016 року включно; 50050.00грн середнього заробітку за час затримки, тобто за період з 02.07.2016 року по 24.01.2017 року включно, а всього 53200.00грн. Рішенням Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська від 24.01.2017 року у цивільній справі №209/3490/16-ц позовні вимоги ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Оніка-ДН було частково задоволено: стягнуто з ТОВ Оніка-ДН 1050.00грн заборгованості з заробітної плати, 50050грн середнього заробітку за час затримки. Постановою апеляційного суду Дніпропетровської області від 27.12.2017 року рішення Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська від 24.01.2017 року у цивільній справі №209/3490/16-ц скасовано, та ухвалено нове яким у задоволенні позову повністю відмовлено. Не погодившись з ухваленою апеляційним судом Дніпропетровської області від 27.12.2017 року постановою, позивач звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду. Постановою Верховного Суду від 06.06.2018 року касаційну скаргу ОСОБА_2 повністю задоволено, постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від 27.12.2017 року скасовано, рішення Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська від 24.01.2017 року у цивільній справі №209/3490/16-ц залишено без змін. 16.06.2016 року між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю Оніка-ДН укладено трудову угоду, зі строком дії з 01.06.2016 року по 01.07.2016 року. У відповідності до п.2.2. трудової угоди, розмір оплати складає 350.00грн в день. Зазначає, що згідно ст.117 КЗпП, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Відповідно до листа Мінсоцполітики від 05 серпня 2016 року № 11535/0/14-16/13 Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2017рік у січні 2017 року 20 робочих днів, при цьому рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 24.01.2017 року було стягнуто 50050.00грн середнього заробітку за час затримки, тобто за період з 02.07.2016 року по 24.01.2017 року включно, тобто я він право на додаткове стягнення за січень 2017 року лише за 5 робочих днів (25, 26, 27, 30, 31 січня 2017 року). В подальшому у 2017 році з наведеного вище листа вбачається, що в лютому 20 робочих дні, в березні 22 робочі дні, в квітні 19 робочих дня, травень-червень по 20 робочих дня, у липні 21 робочих дня, у серпні 22 робочих дні, вересень та жовтень по 21 робочий день, листопад 22 робочі дні, грудень 21 робочий день, тобто вкупі 229 робочих дні (20+22+19+20+20+21 +22+21+21+22+21). При цьому аналогічним є розрахунок кількості робочих днів у 2018 році: так у січні 21 робочий день, у лютому 20 робочих дні, березні 21 робочий день, квітні 20 робочих дня, травень 20 робочих дні, червень 20 робочих дня, липень 22 робочі дні, серпень 22 робочі дні, у вересні (по 24.09.2018 року включно) 16 робочих днів, що вкупі становить 182 робочих дня. Тобто загальна кількість робочих дня складає 182+229=411 робочих дні. З урахуванням вартості 1 робочого дня 350.00грн загальна сума середнього заробітку за весь час затримки складає 350*411=143850.00грн. Просить стягнути з відповідача на його користь 143850 (сто сорок три тисячі вісімсот п'ятдесят) гривень середнього заробітку за час затримки, тобто за період з 25 січня 2017 року по 24 вересня 2018 року.
2.Заяви (клопотання) учасників справи.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав суду заяву з клопотанням про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, не заперечував проти винесення судом заочного рішення, просив суд задовільнити позов /а.с.81/.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчать судові повістки, які повернулись до суду із відміткою підприємства поштового зв'язку про невручення через закінчення терміну зберігання /а.с.48,52/, а також довідка про доставку смс-повістки (а.с.50,80), про причини неявки в судове засідання не повідомив, ніяких письмових заяв чи клопотань до суду не надходило. З наведеного вбачається, що незважаючи на неодноразове повідомлення поштового відділення про надходження судової кореспонденції у вигляді судової повістки, зазначене поштове відправлення відповідачем отримано не було. Відмову від отримання такої поштової кореспонденції слід розцінювати як належне повідомлення відповідача про день та час розгляду справи по суті такої особи. Відзив на позовну заяву та заяв з запереченнями відповідач до суду не подав.
3.Процесуальні дії у справі.
Процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) судом не застосовувалися.
У відповідності до ч.4 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, який належним чином був повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнанні неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Оскільки наявних у даній цивільній справі доказів достатньо для вирішення спору по суті та враховуючи, що належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив та не подав відзив, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, то суд у відповідності до норм ст. 280 ЦПК України ухвалив здійснювати заочний розгляд справи.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв'язку з неявкою сторін фіксація технічними засобами не здійснювалась.
З огляду на викладені вимоги процесуального законодавства, враховуючи нижченаведені фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин, оцінку доказів, та аргументів сторін, суд ухвалює заочне рішення про задоволення позову з огляду на наступне.
4.Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Судом встановлено, що сторони перебували у трудових відносинах з 16 червня 2016 року по 01 липня 2016 року та заробітна плата за 8-годинний робочий день складає 350 грн., що підтверджується трудовим договором (а.с.7).
Рішенням Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська від 24 січня 2017 року цивільний позов ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОНІКА-ДН" про стягнення заборгованості із заробітної плати та середнього заробітку за весь час затримки було задоволено та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОНІКА-ДН" (код 40394922) на користь ОСОБА_2, ІПН НОМЕР_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 1050 (одна тисяча п'ятдесят) грн., середній заробіток за час затримки в сумі 50050 (п'ятдесят тисяч п'ятдесят) грн. (а.с.12-15).
Постановою Верховного суду від 06 червня 2018 року касаційна скарга ОСОБА_2 була задоволена та рішення Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська від 24.01.2017 року залишено в силі (а.с.16-22).
Крім того, у судовому засіданні була оглянута цивільна справа №209/3490/16-ц за ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОНІКА-ДН" про стягнення заборгованості із заробітної плати та середнього заробітку за весь час затримки, в якій суд знайшов підтвердження щодо змісту спірних правовідносин, аргументів сторін та доказів, на які посилались сторони.
5.Мотивована оцінка судом доказів та аргументів сторін. Мотиви застосування норм права судом.
Ст.43 Конституції України гарантує, що кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Згідно з ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Ст. 23 КЗпП України визначено, що трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами
Згідно з ч.1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Ч.1 ст. 117 КЗпП України передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Таким чином, аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що передбачений ч.1 ст. 117 КЗпП України обов'язок власника або уповноваженого ним органу щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України, при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні, факт проведення остаточного розрахунку, вина підприємства.
Із роз'яснень, викладених у пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 Про практику застосування судами законодавства про оплату праці , не проведення розрахунку з працівником у день звільнення або, якщо в цей день він не був на роботі, наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок, є підставою для застосування відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України.
При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Таким чином, установивши під час розгляду справи про стягнення середнього заробітку у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі статті 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку.
При цьому нетривалий час роботи працівника на підприємстві й незначна частка заборгованості підприємства перед працівником у виплаті заробітної плати не є підставою для звільнення роботодавця від зазначеної відповідальності.
Відповідно до ч.1 ст.116 КзПП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації проводиться в день звільнення. Якщо в день звільнення працівник не працював, зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Згідно зі ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу , при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Відповідно до п.21 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами законодавства про оплату праці №13 від 24 грудня 1999 року, при визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівниками підприємств, установ, організацій, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. N 100 (з наступними змінами і доповненнями).
Згідно з п.5 Порядку обчислення середньої заробітної плати, нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
Обов`язок власника або уповноваженого ним органом, передбачений ст.117 КЗпП України щодо виплати працівнику середнього заробітку за весь час затримки розрахунку по день фактичного розрахунку є саме випадком збереження середньої заробітної плати.
Згідно п.3 Порядку обчислення середньої заробітної плати нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.
Середньоденна заробітна плата ОСОБА_2 складає 350 грн.
Відповідно до листа Мінсоцполітики від 05 серпня 2016 року № 11535/0/14-16/13 Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2017рік у січні 2017 року 20 робочих днів, при цьому рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 24.01.2017 року було стягнуто 50050.00грн середнього заробітку за час затримки, тобто за період з 02.07.2016 року по 24.01.2017 року включно , тому позивач ОСОБА_2 має право на додаткове стягнення за січень 2017 року лише за 5 робочих днів (25, 26, 27, 30, 31 січня 2017 року).
В подальшому у 2017 році з листа Мінсоцполітики від 05 серпня 2016 року № 11535/0/14-16/13 Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2017рік вбачається, що в лютому 20 робочих дні, в березні 22 робочі дні, в квітні 19 робочих дня, травень-червень по 20 робочих дня, у липні 21 робочих дня, у серпні 22 робочих дні, вересень та жовтень по 21 робочий день, листопад 22 робочі дні, грудень 21 робочий день, що загалом становить 229 робочих дні за 2017 рік (20+22+19+20+20+21 +22+21+21+22+21).
При цьому аналогічним є розрахунок кількості робочих днів у 2018 році: так у січні 21 робочий день, у лютому 20 робочих дні, березні 21 робочий день, квітні 20 робочих дня, травень 20 робочих дні, червень 20 робочих дня, липень 22 робочі дні, серпень 22 робочі дні, у вересні (по 24.09.2018 року включно) 16 робочих днів, що вкупі становить 182 робочих дня. Тобто загальна кількість робочих днів складає 182+229=411 робочих дні. З урахуванням вартості 1 робочого дня, що згідно з п.2.2 Трудового договору становить 350.00 грн, загальна сума середнього заробітку за весь час затримки складає: 350*411=143850.00грн.
Таким чином, виходячи з встановлених в судовому засіданні фактів, оцінюючі зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що позов ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю ОНІКА-ДН про стягнення середнього заробітку за весь час затримки підлягає задоволенню.
6.Розподіл судових витрат між сторонами.
У зв'язку з тим, що позивач ОСОБА_2 в силу п.1 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" звільнений від сплати судових витрат, в силу ст.141 ЦПК України , судовий збір у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. необхідно стягнути з відповідача на користь держави.
На підставі викладеного, керуючись ст.43 Конституції України, ст.ст2, 97, 47, 116, 117 КЗпП України, України, суд, -
УХВАЛИВ:
1. Позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю ОНІКА-ДН про стягнення середнього заробітку за весь час затримки - задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ОНІКА-ДН (ідентифікаційний код 40394922, місцезнаходження: 49101, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Миколи Руденка, буд. 60Б) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: 51900, АДРЕСА_1.) 143850 (сто сорок три тисячі вісімсот п'ятдесят) гривень середнього заробітку за час затримки, тобто за період з 25 січня 2017 року по 24 вересня 2018 року.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ОНІКА-ДН (ідентифікаційний код 40394922, місцезнаходження: 49101, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Миколи Руденка, буд. 60Б) судовий збір в розмірі 1762,00 грн. на користь держави в особі Державної судової адміністрації України (отримувач коштів: ГУК у м. Києві /м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: 31211256026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106 ).
4. Відповідно до ст.430 ЦПК України, допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.
5. Повне судове рішення складене 29 жовтня 2018 року.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржувати заочне рішення до Апеляційного суду Дніпропетровської області, шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги через Дніпровський районний суд міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
(Позивач: ОСОБА_2, РНОКПП НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: 51900, АДРЕСА_1. Представник позивача : ОСОБА_1, місцезнаходження: 51900, АДРЕСА_2; Відповідач : Товариство з обмеженою відповідальністю "ОНІКА-Д", ідентифікаційний код 40394922, місцезнаходження: 49101, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Миколи Руденка, буд. 60Б).
Суддя А.Б. Ковальова
Суд | Дніпровський районний суд м.Дніпродзержинська |
Дата ухвалення рішення | 19.10.2018 |
Оприлюднено | 01.11.2018 |
Номер документу | 77480986 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Дніпровський районний суд м.Дніпродзержинська
Ковальова А. Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні