Справа № 473/3682/18
РІШЕННЯ
Іменем України
"25" жовтня 2018 р. м. Вознесенськ
Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі:
головуючого - судді Висоцької Г.А.
при секретарі - Радєвій Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в підготовчому засіданні в залі суду без застосування звукозаписувальної техніки цивільну справу № 473/3682/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Відділ у Вознесенському районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування законом,
ВСТАНОВИВ:
27.09.2018 року ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання права власності на ? частку земельних ділянок, призначених для ведення сільськогосподарського виробництва: 1- площею - 7,4804 га., кадастровий номер - 4822084500:17:000:0015, та земельної ділянки-2- площею - 0,1556 га., кадастровий номер - 4822084500:04:000:0082, які розташовані на території Тімірязєвської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, який помер 23.05.2007 року в с. Кам'яно - Кустовате Братського району, Миколаївської області.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що 04.03.2004 року померла його мати ОСОБА_5. після її смерті відкрилась спадщина на земельну ділянку-1 площею 7,64 га., і належала їй на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серія І-МК №004729 від 24.11.2001 року.
Спадщину після смерті спадкодавця прийняли два її сини і брати позивача: ОСОБА_4 та ОСОБА_2, який 12.08.2005 року отримав свідоцтво про право на спадщину за законом за № 677 на ? частки майна, що належала його померлій матері, а перший спадкоємець спадщину в розмірі ? частки майна прийняв, але не оформив.
Представник позивача вказав, що 23.05.2007 року помер ОСОБА_4, після смерті якого відкрилась спадщина на належне йому майно, яке складалось з земельної ділянки площею 7,64 га., наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Тімірязєвської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області і належала ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серія І-МК №0044730 від 24.11.2001 року та ? частки майна, яку він успадкував після смерті їх матері (земельна ділянка площею 7,64 га., де власником ? частки майна є померлий брат позивача - ОСОБА_2В.), але не отримав свідоцтва про право на спадщину за законом.
11.10.2013 року в нотаріальному порядку оформив спадщину за законом після смерті свого брата ОСОБА_1, а саме: земельну ділянку площею 7,4818 га. та земельну ділянку площею 0,1556 га, які розташовані на території Тімірязєвської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області та призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і належали ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серія І-МК №0044730 від 24.11.2001 року.
У травні 2018 року позивач звернувся до Першої Вознесенської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на ? частку земельних ділянок площами 7,48 га. та 0,16 га., які належали їх померлій матері ОСОБА_5, спадкоємцем якої був її син ОСОБА_1, який прийняв спадщину, але помер, не оформивши своїх спадкових прав, але йому було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, оскільки його брат ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 12.08.2005 року отримав два державні акти на право власності на земельну ділянку серія ЯБ №837980 та серія ЯБ №837981 від 25.05.2006 року, тобто фактично став власником цілих земельних ділянок площами 7,48 га. та 0,16 га., хоча згідно свідоцтва про право на спадщину за законом відповідачу було передано у власність лише ? частку вказаного майна, тому було порушено права позивача.
05.07.2018 року рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області визнано недійсними державні акти про право приватної власності на землю серія ЯБ №837980 та серія ЯБ №837981 від 25.05.2006 року, видані на ім'я ОСОБА_2.
У вересні 2018 року позивач звернувся до Першої Вознесенської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на ? частку земельних ділянок площами 7,48 га. та 0,16 га., які належали їх померлій матері ОСОБА_5, спадкоємцем якої був її син ОСОБА_1, який прийняв спадщину, але помер, не оформивши своїх спадкових прав, але йому було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, оскільки надати витяг з земельного кадастру на ім'я ОСОБА_5, яка померла 04.03.2004 року неможливо.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, від його представника ОСОБА_3, надійшла заява про розгляд справи без його участі, підтримання позовних вимог та у зв'язку із визнанням відповідача позову постановлення рішення у підготовчому засіданні.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, на адресу суду надав заяву про розгляд справи без його участі та визнання позову.
Представник третьої особи Відділу у Вознесенському районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області в судове засідання не з'явився, проте направив до суду письмову заяву про розгляд справи без участі їх представника, питання щодо вирішення справи залишають на розсуд суду.
Фіксування судового засідання технічними засобами відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку із відсутністю учасників процесу не здійснюється.
З урахуванням положень ч 3 ст. 200 та ч 4 ст. 206 ЦПК України, визнанням відповідачем позову, суд приймає визнання позову відповідачем та вважає за можливе за результатами підготовчого провадження ухвалити судове рішення.
Оскільки матеріали справи містять достатньо відомостей про права та взаємовідносини сторін, а тому суд вважав можливим розглядати справу без участі вказаних осіб.
Судом встановлено, що 04.03.2004 року померла мати позивача та відповідача - ОСОБА_5, що підтверджується копією відповідного свідоцтва про смерть.
Після смерті спадкодавця відкрилась спадщина на належне їй майно, а саме: земельна ділянка площею 7,64 га., надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Тімірязєвської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області і належала померлій на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серія І-МК №004729 від 24.11.2001 року.
Встановлено, що після смерті ОСОБА_5 спадщину прийняли два її сина які є братами позивача по справі: ОСОБА_4 та ОСОБА_2, відповідно до свідоцтв про народження останніх, довідки Тімірязєвської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області.
12.08.2005 року ОСОБА_2 у державного нотаріуса оформив спадщину шляхом отримання свідоцтва про право на спадщину за законом за №677 на ? частки майна, що належала його померлій матері.
ОСОБА_4 не звернувся до нотаріальної контори із заявою про отримання свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері, однак спадщину в розмірі ? частки майна прийняв, оскільки ніяких заяв про відмову від неї не писав і на час смерті спадкодавця був зареєстрований і фактично проживав з останнім за адресою с. Вокзал Вознесенського району Миколаївської області, вул. Центральна № 28.
23.05.2007 року помер ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про його смерть, яке видане 05.06.2007 року.
Позивач ОСОБА_1, є єдиним спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_4, і отримав свідоцтво про право на спадщину на інше майно належне спадкодавцю, але стосовно оформлення свідоцтва на право на спадщину за законом на 1/2 частку земельних ділянок площами 7,48 га та 0,16 га, наданих для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Тімірязєвської сільської ради Вознесенського району, належних спадкодавцю після смерті матері сторін було відмовлено нотаріусом, що вбачається з постанови від 14.09.2018 року через наявність внесеної до Державного земельного кадастру відомостей про належність зазначених земельних ділянок ОСОБА_2 в цілому.
Судом встановлено, що рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 05.07.2018 року визнано недійсними державні акти про право приватної власності на землю серія ЯБ №837980 та серія ЯБ №837981 від 25.05.2006 року, видані на ім'я ОСОБА_2.
Згідно витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, сформованих 25.09. 2018 року та 27.09. 2018 року після внесення змін до зазначеного реєстру за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на ? частку спірних земельних ділянок.
Згідно положень Цивільного кодексу України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (ч. 1 ст. 1220 ЦК України ).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України ).
Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Спадкування здійснюється за заповітом, а в разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини - за законом (ст.1223 ЦК України ).
Відповідно до ст.ст. 1268-1270 ЦК України для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець прийняв її в шестимісячний строк в порядку, передбаченому законом в тому числі шляхом подання відповідної заяви до нотаріальної контори.
Враховуючи те, що позивач не має іншої можливості захистити своє право на спадщину, зокрема через органи нотаріату, визнання позову відповідачем, суд вважає, що відповідно до ст. 16 ЦК України його цивільне право підлягає захисту шляхом визнання за ним права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом.
Керуючись ст. ст. 5, 76, 133, 141, 258, 264-265 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частку земельної ділянки загальною площею 7,4814 га., кадастровий номер 4822084500:17:000:0015, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в межах території Тімірязєвської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області в порядку спадкування за законом після смерті брата - ОСОБА_4, який помер 23.05.2007 року в с. Кам'яно - Кустовате Братського району, Миколаївської області.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частку земельної ділянки загальною площею 0,1556 га., кадастровий номер 4822084500:04:000:0082, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в межах території Тімірязєвської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області в порядку спадкування за законом після смерті брата - ОСОБА_4, який помер 23.05.2007 року в с. Кам'яно - Кустовате Братського району, Миколаївської області.
Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду через міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Позивач : ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце реєстрації Миколаївська область, м. Вознесенськ, вул. Л.Толстого, 19-а, РНОКПП: НОМЕР_1.
Відповідач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, місце реєстрації Миколаївська область, м. Вознесенськ, вул. Л.Толстого, 19-а, РНОКПП:НОМЕР_2.
Суддя: Висоцька Г.А.
Суд | Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області |
Дата ухвалення рішення | 25.10.2018 |
Оприлюднено | 01.11.2018 |
Номер документу | 77486839 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області
Висоцька Г. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні