Рішення

від 01.03.2007 по справі 1461-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

1461-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 101

РІШЕННЯ

Іменем України

01.03.2007Справа №2-7/1461-2007

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „НК Альянс-Крим” (м. Сімферополь, вул. Чехова, 11, код ЗКПО 32037246)

До відповідача Ленінського виробничого управління житлово-комунального господарства (смт. Леніне, вул. Комсомольська, 40 а, код ЗКПО 03348287)

Про стягнення 13534,80 грн.

Суддя Дворний І. І.

                                        представники:

Від позивача – Бакаєв С. М., предст., дов. №04-02/03 від 01.01.2006 р.

Від відповідача  - не з'явився.

         Суть справи: Товариство з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „НК Альянс-Крим” звернулось до Господарського суду АР Крим із позовом до Ленінського виробничого управління житлово-комунального господарства про стягнення 13534,80 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем свого обов'язку по повній оплаті придбаних за договором №1 від 04.01.2006 р. нафтопродуктів, через що заборгованість Ленінського виробничого управління житлово-комунального господарства перед ТОВ «Торговий дім „НК Альянс-Крим» складає 12671,04 грн. та до часу подачі позову до суду в добровільному порядку не погашена. Крім того, позивач просить стягнути з Ленінського виробничого управління житлово-комунального господарства 3% річних у розмірі 327,24 грн. та 332,72 грн. інфляційних витрат.

Відповідач у судове засідання двічі не з'явився, відзив на позов не надав, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце слухання справи був проінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

    Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

                                                         ВСТАНОВИВ :

04.01.2006 р. між Семиколодязьною нафтобазою ТОВ „Торговий дім „НК Альянс-Крим” (Продавець) та Ленінським виробничим управлінням житлово-комунального господарства (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу №1, згідно з п 1.1 якого Продавець зобов'язаний сплачувати та приймати товар.

Ціни нафтопродуктів з урахуванням ПДВ вказуються в товарно-транспортних накладних, заправних відомостях, або інших „відпускних” документах (п. 1.2 Договору).

Відповідно до п. 4.1 Договору Покупець зобов'язується попередньо оплатити вартість товару.

В тому випадку, якщо товар буде відпущений без попередньої оплати, Покупець зобов'язується оплатити повну вартість отриманого товару протягом десяти календарних днів з дати отримання (п. 4.2 Договору).

П. 4.3 Договору передбачено, що підставою для остаточного розрахунку є кількість та ціна товару, вказані в товарно-транспортних накладних або інших документах (п. 4.3 Договору).

Як свідчить довідка Головного управління статистики в АР Крим №09/2-5-01/2028 від 10.10.2002 р. Семиколодязьна нафтобаза ТОВ „Торговий дім „НК Альянс-Крим” є підрозділом Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „НК Альянс-Крим”.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов вказаного Договору позивачем були поставлені відповідачу нафтопродукти на загальну суму 12671,04 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи заправними відомостями та накладною №153 від 31.03.2006 р. Проте, в порушення прийнятих на себе зобов'язань до часу подачі позову до суду відповідачем не була сплачена вартість придбаного товару.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння міна  його  умов  не допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Відповідач  не представив суду доказів оплати заборгованості перед позивачем у розмірі 12671,04 грн., у той час як   відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При таких обставинах  матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов'язань по повній та своєчасній оплаті поставлених йому нафтопродуктів за договором №1 від 04.01.2006 р., через що  вимоги позивача в цій частині  підлягають задоволенню.

Ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Положення ч. 2 ст. 625 ЦК України щодо встановлення обов'язку боржника по сплаті на користь кредитора 3% річних від простроченої суми суд вважає таким, що кореспондується зі ст. 536 ЦК України, яка встановлює, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти.

Судом встановлено, що сума інфляційних витрат у розмірі 708,80 грн. та 3% річних у сумі 154,96 грн. обчислені позивачем правомірно, а тому вимоги ТОВ «Торговий дім „НК Альянс-Крим» в частині їх стягнення з відповідача також підлягають задоволенню.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

          З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 82-84  ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Ленінського виробничого управління житлово-комунального господарства (смт. Леніне, вул. Комсомольська, 40 а, код ЗКПО 03348287) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „НК Альянс-Крим” (м. Сімферополь, вул. Чехова, 11, код ЗКПО 32037246) суму заборгованості у розмірі 12671,04 грн., 3% річних у сумі 154,96 грн., 708,80 грн. інфляційних втрат, 135,34 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Дворний І.І.