Рішення

від 22.02.2007 по справі 1179-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

1179-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 101

РІШЕННЯ

Іменем України

22.02.2007Справа №2-7/1179-2007

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Істок-Д” (49000,м. Дніпропетровськ, Жовтневий район, ж-м Сокіл, 5, к. 4, ідентифікаційний код 32887422)

До відповідача – Племінного птахівничого товариства з обмеженою відповідальністю «Птицекомплекс» (97034, Красногвардійський район, с. Котельніково, вул. радянська, 1-а, ідентифікаційний код 30025422)

Про стягнення 40477,00 грн.

Суддя Дворний І. І.

                                        представники:

Від позивача – Колос С. В., предст., дов. від 21.02.2007 р.

Від відповідача –  не з'явився.

         Суть справи: Товариство з обмеженою відповідальністю „Істок-Д” звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Племінного птахівничого товариства з обмеженою відповідальністю «Птицекомплекс» про стягнення 40477,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем свого обов'язку по повній та своєчасній оплаті придбаного за договором 311 від 05.09.2005 р. товару, через що заборгованість Племінного птахівничого товариства з обмеженою відповідальністю «Птицекомплекс» перед позивачем складає 34462,24 грн. та до часу подачі позову до суду в добровільному порядку не погашена. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 4123,62 грн., 1222,08 грн. інфляційних витрат та 3% річних у сумі 669,06 грн.

У судовому засіданні 22.02.2007 р. представник позивача надав суду заяву про уточнення позовних вимог, відповідно якої просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 14462,24 грн., пеню у сумі 4123,62 грн., а також інфляційні втрати та 3% річних у розмірі 1891,14 грн. Вказані уточнення були прийняті судом до розгляду.

Відповідач у судове засідання двічі не з'явився, відзив на позов не надав, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце слухання справи був проінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами у порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

          Розгляд справи відкладався у порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

    Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення  представника позивача, суд

                                                         ВСТАНОВИВ :

05.09.2005 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Істок-Д” (Постачальник) та Племінним птахівничим товариством з обмеженою відповідальністю «Птицекомплекс» (Покупець) був укладений договір поставки №11, згідно з п. 1.1 якого Постачальник зобов'язується поставляти та передавати у власність Покупцеві фуз олії соняшникової. Кількість, сума, на яку буде здійснена поставка заздалегідь узгоджуються сторонами. Найменування товару, одиниця вимірювання, кількість, ціни вказуються в накладних на товар, які є невід'ємною частиною цього Договору.  

Відповідно до п. 3.1 Договору оплата товару здійснюється в безготівковому порядку платіжним дорученням шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника протягом семи календарних днів з дати, вказаної в накладної по прийманню товарів. Датою оплати є дата надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника (п. 3.2 Договору). Ціна Договору складається з усіх сум, вказаних в накладних, які є невід'ємною частиною Договору, на підставі яких була здійснена поставка товару на виконання умов цього Договору (п. 3.3 Договору).

Згідно з додатковою угодою №1 від 01.11.2005 р. сторони домовились змінити п. 3.1 Договору поставки №11 від 05.09.2005 р. та викласти його в наступній редакції : «Оплата товару здійснюється в безготівковому порядку платіжним дорученням шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 14 календарних днів з дати, вказаної в накладної по прийманню товарів».

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов укладеного договору Товариством з обмеженою відповідальністю „Істок-Д” була здійснена поставка товару відповідачу на загальну суму 40247,10 грн., що підтверджується наступними накладними:

- видаткова накладна №РН-0000006 від 19.01.2006 р. на суму 25784,86 грн.;

- видаткова накладна №РН-0000026 від 28.03.2006 р. на суму 14462,24 грн.

Зазначений товар був отриманий відповідачем, про що свідчать відповідні довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, наявні в матеріалах справи, та підписи уповноваженої особи відповідача на вищевказаних видаткових накладних.

Проте, вартість придбаного товару була оплачена Племінним птахівничим товариством з обмеженою відповідальністю «Птицекомплекс» лише частково. Так, враховуючи заяву про уточнення позовних вимог, заборгованість відповідача перед ТОВ „Істок-Д” складає 14462,24 грн. та в добровільному порядку не погашена.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Відповідач  не представив суду доказів, які б свідчили про погашення ним заборгованості у добровільному порядку, у той час як відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.  При таких обставинах  матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем своїх зобов'язань по повній та своєчасній оплаті придбаного за договором поставки №11 від 05.09.2005 р. товару, через що  вимоги ТОВ „Істок-Д” про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 14462,24 грн. підлягають задоволенню.

Ч. 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до ст. 549 ЦК України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів, передбачених ст. 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Причому, згідно з ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

В п. 7.2 Договору поставки №11 від 05.09.2005 р. сторони передбачили, що у випадку простроченя Покупцем оплати за товар, останній сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період виникнення заборгованості, за кожен день прострочення платежу.

Судом встановлено, що розмір пені у сумі 4123,62 грн. обчислений позивачем правомірно, а тому вимоги ТОВ «Істок-Д» в цій частині суд визнає обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Положення ч. 2 ст. 625 ЦК України щодо встановлення обов'язку боржника по сплаті на користь кредитора 3% річних від простроченої суми суд вважає таким, що кореспондується зі ст. 536 ЦК України, яка встановлює, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 669,06 грн. та 1222,08 грн. інфляційних витрат також підлягають задоволенню.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

          З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 82-84  ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Племінного птахівничого товариства з обмеженою відповідальністю «Птицекомплекс» (97034, Красногвардійський район, с. Котельніково, вул. радянська, 1-а, ідентифікаційний код 30025422) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Істок-Д” (49000, м. Дніпропетровськ, Жовтневий район, ж-м Сокіл, 5, к. 4, ідентифікаційний код 32887422) заборгованість у розмірі 14462,24 грн., пеню у сумі 4123,62 грн., 3% річних у розмірі 669,06 грн., 1222,08 грн. інфляційних витрат, 404,77 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Дворний І.І.