Ухвала

від 31.10.2018 по справі 922/2228/13

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

УХВАЛА

"31" жовтня 2018 р. Справа № 922/2228/13

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Чернота Л.Ф., суддя Зубченко І.В., суддя Пушай В.І.

розглянувши апеляційну скаргу Харківської міської ради, м. Харків (вх. №1902 Х/2-6)

на рішення господарського суду Харківської області від 18.06.2013 р. у справі №922/2228/13

за позовом Публічного акціонерного товариства «Футбольний клуб «Металіст» , м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сильмарил» , м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим

про визнання договору укладеним та визнання права власності, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 18.06.2013 р. (повний текст 20.06.2013 р.) у позові відмовлено частково. Визнано дійсним договір №30/04-13 купівлі - продажу нежитлової будівлі від 30 квітня 2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сильмарил" (код ЄДРПОУ 37926387) та Публічним акціонерним товариством "Футбольний клуб "Металіст" (код ЄДРПОУ 24341697) щодо купівлі - продажу нежитлової будівлі загальною площею 224,9 кв.м, яка знаходиться за адресою: місто Харків, проспект Тракторобудівників, будинок 55-В, літера А-1.

17.09.2018 р., тобто майже через п'ять років після прийняття вказаного рішення, Харківська міська рада, яка не є учасником даної справи, подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 18.06.2013 р. у справі № 922/2228/13 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі .

Одночасно, в апеляційній скарзі апелянт просив поновити пропущений строк на подання апеляційної скарги з посиланням на ч.2 ст.261 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017 р.), та зазначив, що приймаючи оскаржуване рішення, суд порушив права та інтереси як Харківської міської ради, так і Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області, не залучивши їх до участі у справі. Також, апелянт вважає, що визнання права власності на самочинно збудовані об'єкти в судовому порядку призвело до вибуття із володіння, користування й розпорядження земельної ділянки, що перебуває у власності територіальної громади міста Харкова; оскаржуване рішення не містить посилання на те, що будівництво спірного об'єкту нерухомості здійснено самочинно. Скаржник зазначає, що про факт визнання оскаржуваним рішенням права власності на об'єкт самочинного будівництва, що розташований на землі комунальної форми власності, Харківській міській раді стало відомо під час здійснення перевірки фактів, викладених у скарзі гр. ОСОБА_1 від 22.08.2018, яка надійшла на адресу Харківської міської ради за вх.№М-775/0/248-18 від 23.08.2018 щодо здійснення самочинного будівництва по просп. Тракторобудівників, 55-В у м. Харкові.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 19.09.2018 р. (суддя Тарасова І.В.) апеляційну скаргу Харківської міської ради було залишено без руху. Зобов'язано заявника усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення йому копії даної ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. Роз'яснено заявнику, що в разі невиконання вимог даної ухвали будуть застосовані правові наслідки, зазначені у ст. 260, 261 ГПК України.

02.10.2018 р. від Харківської міської ради, м. Харків надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги б/н, б/д, в якій останній просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду Харківської області від 18.06.2013 р. Відстрочити Харківській міській раді сплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Харківської області від 18.06.2013 р. у справі №922/2228/13 до початку розгляду апеляційної скарги по суті. Скасувати рішення господарського суду Харківської області від 18.06.2013 р. у справі №922/2228/13. Ухвалити нове рішення яким в задоволенні позову ПАТ ФК «Металіст» до ТОВ «Сильмарил» відмовити у повному обсязі. Стягнути з ПАТ ФК «Металіст» на користь Харківської міської ради судовий збір. Зокрема, в заяві про усунення недоліків апелянт зазначив, що при підготовці апеляційної скарги представником Харківської міської ради було допущено друкарську помилку в частині дати прийняття оскаржуваного рішення.

Указом Президента України №454/2017 від 29.12.2017р. «Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах» постановлено ліквідувати, у тому числі, Харківський та Донецький апеляційні господарські суди та утворити Східний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Донецьку, Луганську, Полтавську та Харківську області, з місцезнаходженням у місті Харкові, що визначає Східний апеляційний господарський суд як суд апеляційної інстанції у розумінні ч.1 ст.25 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) для справи №922/2228/13.

Відповідно до частини 6 статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суди, що ліквідуються, припиняють здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлень голів новоутворених судів про початок роботи новоутворених судів.

Враховуючи Указ Президента України №295/2018 від 28.09.2018 р. «Про переведення суддів» та оприлюднення в газеті «Голос України» №185 (6940) повідомлення про початок роботи Східного апеляційного господарського суду, Харківський та Донецький апеляційні господарські суди припинили здійснювати правосуддя.

Відповідно до ч.5, 7 ст.31 ГПК України у разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому цією статтею, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.10.2018р. у справі №922/2228/13 сформовано колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючий (суддя-доповідач) Чернота Л.Ф., судді - Зубченко І.В., Пушай В.І.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.10.2018 р. апеляційну скаргу Харківської міської ради залишено без руху. Зобов'язано Харківську міську раду усунути впродовж 10 днів з моменту отримання цієї ухвали встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме: надати суду у цей строк клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду у даній справі із зазначенням інших поважних причин пропуску строку; сплатити судовий збір в розмірі 1720,50 грн., шляхом надання до Східного апеляційного господарського суду оригінала платіжного доручення про сплату судового збору.

29.10.2018 р. від Харківської міської ради надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, в якій останній просить продовжити строк, встановлений ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.10.2018 р. на усунення недоліків апеляційної скарги у частині надання до Східного апеляційного господарського суду оригіналу платіжного доручення про сплату судового збору до 02.11.2018 р. Розглянути додане до цієї зави клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з урахуванням продовження строку на усунення відповідних недоліків.

В обґрунтування поданої заяви апелянт повідомляє, що міській раді з незалежних від неї причин не вистачає встановленого судом 10-денного строку на усунення відповідних недоліків апеляційної скарги.

Відповідно до п.2 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Частиною 6 статті 260 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

У визначений ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.10.2018 р. строк - до 29.10.2018 р. включно, апелянт не усунув недоліки, а саме - доказів сплати судового збору у сумі 1720, 50 грн. не надав до суду апеляційної інстанції.

Розглянувши клопотання Харківської міської ради, м. Харків про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду Харківської області від 18.06.2013 р. у справі №922/2228/13 суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржником не наведено належного обґрунтування поважності причин пропуску встановленого законом строку на подання апеляційної скарги та не зазначено об'єктивних обставин, які перешкоджали йому своєчасно подати апеляційну скаргу виходячи з такого.

Згідно з частиною третьою статті 3 Господарського процесуального кодексу України в редакції, чинній з 15.12.2017, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Зі змісту вказаної статті вбачається, що поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії. Питання про відновлення пропущеного процесуального строку розглядається судом за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи. При цьому у заяві повинно міститися обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами глави 5 ГПК України. У кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Суд зазначає, що клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні статті 86 Господарського процесуального кодексу України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", зазначив, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необ меженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

Отже можливість поновлення пропущеного строку судом апеляційної інстанції не є необмеженою, а вирішення цього питання пов'язується із наявністю поважних причин пропуску строку.

Право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі Пелевін проти України ).

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов'язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами.

При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі Юніон Аліментаріа ОСОБА_2 проти Іспанії зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Згідно ж із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Таким чином, вказані рішення Європейського суду з прав людини суд апеляційної інстанції застосовує у даній справі як джерело права.

Матеріали справи свідчать про те, що оскаржуване рішення ухвалено Господарським судом Харківської області 18.06.2013 р. (повний текст 20.06.2013 р.).

17.09.2018 р., тобто майже через п'ять років після прийняття вказаного рішення, Харківська міська рада (яка не є учасником даної справи) подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 18.06.2018 р. у справі №922/2228/13 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Відповідно частини першої статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Статтею 7 Господарського процесуального кодексу України закріплений принцип процесуальної рівності всіх учасників справи.

Згідно статті 2 Закону України Про доступ до судових рішень № 3262-1V від 22.12.2005 кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.

Згідно статті 3 Закону України Про доступ до судових рішень суд загальної юрисдикції вносить до Реєстру всі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі, не пізніше наступного дня після їх ухвалення або виготовлення повного тексту.

Частиною третьою статті 6 Закону України Про доступ до судових рішень передбачено, що суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень оскаржуване рішення від 18.06.2013 було надіслано судом до реєстру 21.06.2013 р., зареєстроване 21.06.2013 р., оприлюднене 25.06.2013 р. ОСОБА_1 набрання законної сили 02.07.2013 р.

Оскаржуване рішення Господарського суду Харківської області від 18.06.2013 р. у справі №922/2228/13 має публічний характер та знаходиться у вільному доступі в Єдиному державному реєстрі судових рішень - http://reyestr.court.gov.ua/Review/31978722.

Водночас, Харківською міською радою, м. Харків не надано жодних пояснень щодо того, чому з моменту оприлюднення рішення від 18.06.2013 р. у даній справі, а саме з 25.06.2018 р. ним не вчинено жодних дій для своєчасного звернення з даною апеляційною скаргою. За повторними поясненнями було перелічено тільки ті обставини, які вказані у попередній заяві.

Вищевказане свідчить про те, що можливість подання Харківською міською радою апеляційної скарги у встановлений строк без порушень норм чинного законодавства залежала виключно від волевиявлення та дій самого скаржника.

Пропуск процесуального строку - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причини, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.

Відновлення процесуального строку являє собою визнання судом дійсним права вчинити певну процесуальну дію, втраченого внаслідок пропуску заінтересованою особою процесуального строку, який встановлено для його здійснення, з причин, які визнано судом поважними.

Однак, скаржником не наведено достатнього обґрунтування поважності причин пропуску встановленого законом строку на подання апеляційної скарги та не зазначено об'єктивних обставин непереборної сили, що стали причиною пропуску строку на апеляційне оскарження та доказів на їх підтвердження, у той час коли у Єдиному державному реєстрі судових рішень текст оскаржуваного рішення оприлюднено 25.06.2013 р.

Відповідно до ч.4 ст.174, ч.2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України, якщо апелянт не усунув недоліки апеляційної скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася з апеляційною скаргою.

Враховуючи, що Харківська міська рада не сплатила судовий збір у сумі 1720,50 грн. та не надала обґрунтованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду у даній справі із зазначенням інших поважних причин пропуску строку у термін, визначений апеляційним господарським судом, вказана апеляційна скарга підлягає поверненню апелянту.

Відповідно до ч.2 ст.260 та ч.4 ст.174 ГПК України, апеляційна скарга не приймається та повертається судом апеляційної інстанції, якщо особа не усунула недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

З огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає поверненню.

Керуючись ст.ст.25, 31, 32, 174, 234, 235, 260 Господарського процесуального кодексу України, колегія Східного апеляційного господарського суду, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу б/н, б/д Харківської міської ради, м. Харків на рішення Господарського суду Харківської області від 18.06.2013 р. по справі №922/2228/13 повернути без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Додаток: апеляційна скарга б/н б/д та додані до неї документи усього на 11 арк., конверт - на адресу заявника.

Головуючий суддя Л.Ф. Чернота

Суддя І.В. Зубченко

Суддя В.І. Пушай