Рішення

від 28.08.2018 по справі 905/827/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

іменем України

28.08.2018 Справа № 905/827/18

Господарський суд Донецької області у складі судді Ніколаєвої Л.В.,

при секретарі судового засідання Паніній Я.М.,

розглянувши у судовому засіданні справу № 905/827/18

за позовом Дочірнього підприємства Ілліч-Агро Донбас Публічного акціонерного товариства Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча

до відповідача ОСОБА_1 районної державної адміністрації

про розірвання договору оренди землі,

за участю представників:

від позивача: не з?явився

від відповідача: не з'явився

Суть спору: ДП Ілліч-агро Донбас ПАТ Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча звернулося до господарського суду Донецької області з позовом, в якому просить суд розірвати договір оренди землі № 2530 від 20.12.2010р., укладений між ДП Ілліч-агро Донбас ПАТ Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча та ОСОБА_1 РДА, зареєстрований 29.12.2010р. за № 040916400004, з дня винесення судового рішення.

Позовні вимоги обґрунтовані настанням істотних змін обставин, а саме: проведення АТО на території Донецької області, та відповідно, відсутністю доступу до земельної ділянки та неможливістю використання її за призначенням.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 08.05.2018р. вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 905/827/18.

У письмових поясненнях за вх. № ГСДО 13475/18 від 27.06.2018р. позивач зазначає про часткову неможливість надання платіжних доручень на підтвердження здійснення орендної плати за договором (до 2015 року) з огляду на втрату доступу до власних адміністративних будівель, що знаходяться у с. Безіменне Новоазовського району Донецької області. Крім того, позивач зауважив, що через фактичну відсутність відповідача за зареєстрованим місцезнаходженням, позивач не мав можливості звернутись до нього з пропозицією про розірвання договору. При цьому, позивач посилається на те, що невчинення позивачем дій, спрямованих на направлення відповідачу пропозиції про розірвання договору не може вплинути на право позивача звернутись до суду з позовом про розірвання договору у судовому порядку.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 27.06.2018р. в т.ч. продовжено строк проведення підготовчого провадження до 06.08.2018р.

У додаткових письмових поясненнях за вх. № ГСДО 15873/18 від 31.07.2018р. позивач посилається на те, що останній використовував земельні ділянки, розташовані на території Комінтернівської сільської ради Новоазовського району на підставі декількох договорів оренди землі (№ 2530 від 20.12.2010р., № 2793 від 10.02.2011р.), в яких встановлені однакові строки розрахунків, але у платіжних дорученнях про сплату орендних платежів визначено призначення платежу податок з орендної плати за землю за договором № 2793 , тобто один з двох договорів. Такі обставини зумовлені відсутністю можливості при формуванні платіжного доручення вказувати два договори у рядку призначення платежу . При цьому, сума складається з сум орендної плати за двома вказаними вище договорами. Позивачем також зауважено, що на підтвердження зазначеного суду надані засвідчені витяги з електронної податкової декларації з плати за землю за 2015 та 2016 роки.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 01.08.2018р. закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 28.08.2018р.

Позивач про час, дату та місце розгляду справи по суті повідомлений належним чином, оскільки ухвала суду від 01.08.2018р. надіслана позивачу на юридичну адресу: 87504, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Семашка, б. 15, к. 405 та одержана останнім, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштових відправлень.

Відповідач у судові засідання не з'явився, відзив на позов до суду не надав. При цьому, про дату, час і місце судових засідань відповідач повідомлявся належним чином шляхом надіслання на його юридичну адресу: 87501, Донецька обл., м. Маріуполь, пр. Перемоги, 16 судових ухвал від 08.05.2018р., від 06.06.2018р., від 27.06.2018р., від 01.08.2018р., які повернуті до суду з довідкою пошти за закінченням встановленого строку зберігання .

Враховуючи наведене, а також приписи ч. 1 ст. 202 ГПК України господарський суд визнав за можливе вирішити справу за відсутністю представників сторін у судовому засіданні, за наявними у ній матеріалами.

На підставі ст. 240 ГПК України у судовому засіданні 28.08.2018р. складено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив:

20.12.2010р. між ДП Ілліч-Агро Донбас ПАТ Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча (орендар) та ОСОБА_1 РДА (орендодавець) укладено договір оренди землі № 2530, за змістом п.п. 1, 2 якого (з урахуванням змін, внесених додатковою угодою від 06.09.2013р.) орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 8,3967 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, із земель сільськогосподарського призначення (невитребувані земельні частки (паї), розташованих за межами населених пунктів на території Комінтернівської сільської ради Новоазовського району Донецької області. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 8,3967 га (в тому числі рілля - 8,3967 га), кадастровий номер 1423683000:04:000:1712.

Договір укладено на строк до моменту внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на земельну ділянку і отримання їх власниками Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності , але не більше ніж на 8 років, починаючи з 29.12.2010р., коли вчинено запис за № 040916400004, у Державному реєстрі земель в ОСОБА_1 районному відділі Донецької регіональної філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах (п.8 договору № 2530 від 20.12.2010р. з урахуванням змін, внесених додатковою угодою від 06.09.2013р.).

Пунктом 37 вказаного договору передбачено, що дія договору припиняється у разі:

закінчення строку, на який його було укладено;

придбання орендарем земельної ділянки у власність;

викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом;

ліквідації юридичної особи-орендаря.

Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з п.38 договору № 2530 від 20.12.2010р. дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін.

Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається (п.39 договору № 2530 від 20.12.2010р.).

Вказаний договір зареєстрований у ОСОБА_1 районному відділі ДРФ ДП ЦГЗК , про що у книзі записів договорів оренди землі вчинено запис від 29.12.2010р. за № 040916400004.

За актом приймання-передачі земельної ділянки від 20.12.2010р., ОСОБА_1 РДА передала, а ДП Ілліч-Агро Донбас ПАТ Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча прийняв в оренду земельну ділянку загальною площею 8,3967 га.

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права станом на 28.03.2014р. за позивачем зареєстроване право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1423683000:04:000:1712.

Предметом позовних вимог є розірвання договору оренди землі № 2530 від 20.12.2010р. (з урахуванням додаткової угоди від 06.09.2013р.). внаслідок істотної зміни обставин, які унеможливлюють продовження дії спірного договору.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних мотивів.

Відповідно до вимог ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитор) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, платити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 2 ЗК України передбачено, що земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель (ст. 4 ЗК України).

Частиною 1 ст. 116 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно зі ст. 13 ЗУ Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Як вище встановлено судом, на підставі договору оренди землі № 2530 від 20.12.2010р. (з урахуванням додаткової угоди від 06.09.2013р. до нього) позивачу надано у строкове платне користування земельну ділянку з кадастровим номером 1423683000:04:000:1712, загальною площею 8,3967 га (в тому числі рілля - 8,3967 га), яка знаходиться на території Комінтернівської сільської ради Новоазовського району Донецької області. При цьому, строк дії договору оренди землі встановлений до 29.12.2018р.

За приписами ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (ч. 2 ст. 651 ЦК України).

Статтею 652 ЦК України передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору. Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Указом Президента України від 14 квітня 2014року № 405/2014 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України уведено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014р. Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України .

Згідно зі ст. 1 ЗУ Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

У подальшому на виконання п. 5 ст. 11 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2014р. №1053-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, до якого віднесено, у тому числі, села Комінтернове, Водяне, Заїченко Комінтернівської сільської ради Новоазовського району Донецької області, де знаходиться земельна ділянка, яка є предметом спірного договору.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014р. № 1085-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження населені пункти Новоазовського району Донецької області віднесено до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Постановою Верховної Ради України від 11.12.2014р. № 32-ІІІ Про зміну в адміністративно - територіальному устрої Донецької області, зміну і встановлення меж міста Маріуполь, Волноваського, ОСОБА_1 та Тельманівського районів Донецької області (із врахуванням змін, внесених Постановою Верховної Ради України № 457-VIII від 20.05.2015р.), тимчасово, до переходу під контроль органів державної влади та органів місцевого самоврядування неконтрольованих ними населених пунктів Донецької області, змінено межі Волноваського району, збільшивши територію Волноваського району на 67841 гектар земель за рахунок передачі до його складу 15123 гектарів земель Новоазовського району, із них: 4348,2 гектара земель - Комінтернівської сільської ради (в тому числі території села Комінтернове, села Водяне, села Заїченко), затверджено територію Волноваського району загальною площею 252661 гектар.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015р. №1275-р визнано таким, що втратило чинність розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014р. №1053-р, затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, до якого віднесено, у тому числі, села Комінтернове, Водяне, Заїченко Комінтернівської сільської ради Волноваського району Донецької області.

Постановою Верховної Ради України від 12.05.2016р. № 1351-VІІІ Про перейменування окремих населених пунктів та районів на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей село Комінтернове Волноваського району перейменовано на село Пікузи.

Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014р. № 1085-р, в редакції, яка діє на теперішній час, село Пікузи Волноваського району віднесено до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, села Водяне та Заїченко Волноваського району - до переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення.

24.02.2018р. набув чинності Закон України Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях .

У преамбулі Закону встановлено в т.ч. що Російська Федерація чинить злочин агресії проти України та здійснює тимчасову окупацію частини її території за допомогою збройних формувань Російської Федерації, що складаються з регулярних з'єднань і підрозділів, підпорядкованих Міністерству оборони Російської Федерації, підрозділів та спеціальних формувань, підпорядкованих іншим силовим відомствам Російської Федерації, їхніх радників, інструкторів та іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих Російською Федерацією, а також за допомогою окупаційної адміністрації Російської Федерації, яку складають її державні органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, та підконтрольні Російській Федерації самопроголошені органи, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України.

Статтею 1 Закону України Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях встановлено, що тимчасово окупованими територіями у Донецькій та Луганській областях на день ухвалення цього Закону визнаються частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль, а саме: сухопутна територія та її внутрішні води у межах окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей; внутрішні морські води, прилеглі до сухопутної території, визначеної пунктом 1 цієї частини; надра під територіями, визначеними пунктами 1 і 2 цієї частини, та повітряний простір над цими територіями. Межі та перелік районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях, визначаються Президентом України за поданням Міністерства оборони України, підготовленим на основі пропозицій Генерального штабу Збройних Сил України .

Для забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях генеральним штабом Збройних Сил України за погодженням з відповідними керівниками залучаються та використовуються сили і засоби (особовий склад та спеціалісти окремих підрозділів, військових частин, зброя, бойова техніка, спеціальні і транспортні засоби, засоби зв'язку та телекомунікацій, інші матеріально-технічні засоби) Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань (Служби безпеки України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Державної спеціальної служби транспорту), правоохоронних органів спеціального призначення, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України, розвідувальних органів України, військової прокуратури, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, а також працівники закладів охорони здоров'я (ст. 8 Закону).

За приписами ст. 4 Закону цілями державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях є, передусім, звільнення тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях та відновлення на цих територіях конституційного ладу.

Згідно з п. 6. Прикінцевих і перехідних положень Закону до моменту прийняття Кабінетом Міністрів України будь-яких рішень щодо застосування норм цього Закону діють акти Кабінету Міністрів України, а також обмеження, введені в дію рішеннями Президента України.

Указом Президента України від 30 квітня 2018 року №116/2018 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 квітня 2018 року Про широкомасштабну антитерористичну операцію в Донецькій та Луганській областях уведено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 квітня 2018 року Про широкомасштабну антитерористичну операцію в Донецькій та Луганській областях .

Отже, обставини проведення антитерористичної операції, а на теперішній час - операції об'єднаних сил, тимчасового нездійснення органами державної влади своїх повноважень, зокрема, на території частини Донецької області, є загальновідомими.

Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку про одночасне існування всіх чотирьох умов, які в силу приписів ст. 652 ЦК України є підставою для розірвання договору оренди землі, а саме:

- в момент укладення договору жодна із сторін не могла передбачити захоплення незаконними збройними формуваннями, зокрема, частини Донецької області, настання обставин, які загрожують життю, здоров'ю та роблять неможливим та небезпечним здійснення господарської діяльності в зазначеній області, прийняття нормативно-правових актів, які обмежують діяльність державних органів за місцезнаходженням об'єкту оренди, припинення доступу до об'єкту оренди, та, відповідно, неможливість користування ним за цільовим призначенням;

- позивач позбавлений можливості самостійно вплинути на вказані події, що відбуваються на території Донецької області, та усунути причини, що унеможливлюють подальше користування земельною ділянкою (від початку захоплення частини Донецької області незаконними збройними формуваннями та по сьогоднішній день не відновлено мирне життя);

- виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б позивача того, на що він розраховував при укладенні договору, оскільки при укладенні договору оренди позивач розраховував на те, що ним будуть виконуватися умови договору, зокрема, в частині внесення орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою;

- із суті договору оренди та звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе (прийняв на себе) позивач.

Тобто, в розумінні ст. 652 ЦК України події, що відбуваються на території частини Донецької області та пов'язані з ними наслідки, є істотною зміною обставин, якими сторони керувалися під час укладання договору оренди землі.

З урахуванням вищевикладеного господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги про розірвання договору оренди земельної ділянки є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Разом з тим, за змістом ч. 3 ст. 653 ЦК України, якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

В силу норм ч. 5 ст. 188 ГК України, якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

З огляду на наведене, суд не вбачає підстав для розірвання спірного договору оренди землі з моменту винесення рішення та вважає доцільним зазначити, що у даному випадку такий договір слід вважати розірваним з моменту набрання цим рішенням законної сили.

Стосовно витрат позивача по сплаті судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, суд зазначає про наступне:

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Тобто, з огляду на приписи вказаних норм судові витрати є пов'язаними із розглядом справи судом (в деяких випадках (сплата судового збору, поштове відправлення кореспонденції іншій особі) є обов'язковими, а відтак є похідними від відповідного процесуального документу (позову, скарги тощо).

Наразі, будь-які дії учасника господарської справи, пов'язані із її розглядом судом, в тому числі, участь у судовому засіданні є процесуальною дією в розумінні п. 4 ч. 3 ст. 123 ГПК України, а відтак і витрати понесені такою стороною, відносяться до складу судових витрат.

За змістом попереднього розрахунку суми судових витрат, наявного у позовній заяві, позивач просить суд стягнути з відповідача наступні витрати:

- суму судового збору у розмірі 1 762 грн.;

- витрати на відправку позовної заяви з додатками відповідачу;

- витрати на проїзд представника позивача залізничним транспортом за напрямком Маріуполь-Харків-Маріуполь для участі у судовому засіданні у розмірі вартості залізничних квитків в обидві сторони - від 388 грн.

Згідно із п.1 ч.1 ст. 129 ГПК України, з огляду на те, що позовні вимоги задоволено судом повністю, судовий збір в сумі 1762 грн., сплачений позивачем на підставі платіжного доручення № 4054 від 19.04.2018р., підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

У п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України встановлено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

В силу норм ч. 2 ст. 128 вказаного кодексу розмір витрат, пов'язаних з проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпечення доказів та вчинення інших дій, пов'язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем додано до позовної заяви опис вкладення у цінний лист про направлення відповідачу копії позовної заяви з додатками (відповідно до переліку) та фіскальний чек, за змістом якого, сума поштової послуги (направлення кореспонденції) склала 27 грн. з ПДВ.

Таким чином, оскільки матеріали справи містять докази понесених позивачем витрат на відправлення поштової кореспонденції, пов'язаної з розглядом справи, у розмірі 27 грн., суд вважає за необхідне покласти витрати позивача у зазначеній сумі на відповідача.

В той же час, з огляду на те, що розмір витрат, пов'язаних з проїздом представника позивача для участі у судовому засіданні документально не підтверджений, вимоги позивача про відшкодування цих витрат за рахунок відповідача не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Дочірнього підприємства Ілліч-Агро Донбас Публічного акціонерного товариства Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча задовольнити.

2. Розірвати договір оренди землі № 2530 від 20.12.2010р., укладений між Дочірнім підприємством Ілліч-Агро Донбас Публічного акціонерного товариства Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча та ОСОБА_1 районною державною адміністрацією, зареєстрований 29.12.2010р. за № 040916400004.

3.Стягнути з ОСОБА_1 районної державної адміністрації Донецької області (87500, Донецька обл., м. Маріуполь, пр. Перемоги, буд. 16, код ЄДРПОУ 05420445) на користь Дочірнього підприємства Ілліч-Агро Донбас Публічного акціонерного товариства Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча (87504, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Семашка, буд. 15, к. 405, код ЄДРПОУ 34550446) судовий збір у розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн., а також витрати, пов'язані із розглядом справи, в розмірі 27 (двадцять сім) грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено 07.09.2018р.

Суддя Л.В. Ніколаєва