Рішення

від 26.10.2018 по справі 910/11207/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26.10.2018Справа №  910/11207/18 Суддя Господарського суду міста Києва Трофименко Т.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Інвестиційно-промислова група “Майстер” (65025, Одеська обл., місто Одеса, ВУЛ.19 КМ СТАРОКИЇВСЬКОЇ ДОРОГИ, будинок 4) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Атлант Систем” (01042, м.Київ, вул.І.Кудрі, буд. 37-А, нежиле приміщення 2) про стягнення 72 521,78 грн. Представники сторін: без повідомлення (виклику) ОБСТАВИНИ СПРАВИ Товариство з обмеженою відповідальністю “Інвестиційно-промислова група “Майстер” (надалі також – «позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Атлант Систем”  (надалі також – «відповідач») про стягнення 72 521,78 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Договором № М-А1801 постачання каміння вапнякового фракції 20-40 мм. від 30.01.2018. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.08.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/11207/18, вирішено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання). 04.10.2018 через відділ діловодства суду відповідач подав відзив на позов. 11.10.2018 через відділ діловодства суду позивач подав відповідь на відзив. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.10.2018 відзив Товариства з обмеженою відповідальністю “Атлант Систем” залишено без розгляду. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.10.2018 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю “Інвестиційно-промислова група “Майстер” пропущений процесуальний строк для подання відповіді на відзив у справі № 910/11207/18. Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу. Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Ухвала про відкриття провадження у справі від 28.08.2018 була надіслана на адреси сторін рекомендованим листом та отримана уповноваженими представниками сторін, що підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення. Відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Оскільки відповідач не подав до суду відзив на позов у встановлений строк, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, Суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва ВСТАНОВИВ 30.01.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Атлант Систем”  (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Інвестиційно-промислова група “Майстер” (покупець) укладено Договір постачання № М-А1801 (далі - Договір), за умовами якого постачальник зобов'язується передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити його на умовах даного Договору. Відповідно до п. 1.2 Договору, найменування товару камінь вапняковий фракція 20-40 мм (далі — товар або Продукція). Згідно з п. 1.8 Договору, постачальник зобов'язаний зареєструвати податкові накладні у Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку та строки, згідно чинного законодавства України. За приписами п.п. 5.1, 5.2 Договору порядок розрахунків за договором: 50 % передоплата 50 % сплачуються Покупцем на протязі 3 календарних днів після отримання товару. Може бути передбачено інший порядок розрахунків за домовленістю сторін, який відображатиметься у додаткових угодах до Договору. В разі здійснення передоплати (повної або часткової), Постачальник гарантує цільове призначення передоплати виключно на виконання цього Договору й надає письмовий обгрнутований звіт про його використання Покупцю, а в разі порушення цільового призначення передоплати Постачальник на вимогу Покупця повертає всю суму передоплати. Розрахунки за товар проводяться по кожній партії в грошовій формі, шляхом перерахування грошей на рахунок Постачальника, на підставі виставлених до оплати рахунків. Відповідно до п. 6.1 Договору, товар поставляється партіями. Кожна партія товару, що поставляється за цим Договором, формується шляхом замовлення з боку Покупця в довільної формі шляхом телефонної, факсимільної, електронної або іншого способу зв'язку. Постачальник підтверджує прийняття та узгодження замовлення шляхом виставлення рахунку до оплати будь-яким способом, при цьому трок дії рахунку (не залежно від того, що зазначено в самому рахунку) не можу бути менше, ніж строк оплати, вказаний у Договорі. Поставка Покупцю товару здійснюється узгодженим Сторонами способом у строк 7 календарних днів з моменту надходження коштів на поточний рахунок Постачальнику. (п.6.3 Договору) Згідно з п. 7.2 Договору, приймання-передача Продукції здійснюється у пункті доставки товару за товаросупровідними документами уповноваженими представниками Сторін. Як встановлено у п.п. 8.4, 8.5 Договору, в разі порушення умов Договору, Постачальник зобов'язаний повернути Покупцю оплачену суму передоплати протягом 5 календарних днів з дім виставлення відповідної вимоги та 30 % річних за кожен день прострочення зобов'язання з повернення передоплати. На вимогу Покупця, виставлену не менш ніж за один календарний день до дня поставки, Постачальник зобов'язаний повернути Покупцю оплачену суму передоплати протягом 5 календарних днів з дня виставлення відповідної вимоги та 30 % річних за кожен день прострочення зобов'язання з повернення передоплати. Згідно з п. 8.7 Договору, за порушення строків виконання зобов'язань за цим Договором Постачальник сплачує Покупцеві, за вимогою останнього, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми вартості простроченого зобов'язання та 30 % річних за кожний день та весь період прострочення. Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2018 року. (п. 13.11 Договору) На виконання умов Договору Товариством з обмеженою відповідальністю “Атлант Систем” виставлено Товариству з обмеженою відповідальністю “Інвестиційно-промислова група “Майстер” рахунок-фактуру № СФ-0000002 від 01.02.2018 на суму 60   060,00 грн за камінь вапняковий, фракція 20-40. 07.02.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю “Інвестиційно-промислова група “Майстер” здійснило відповідачу оплату за товар у розмірі 60   060,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 1935 від 07.02.2018. Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідачем не було поставлено товар, попередньо оплачений позивачем за Договором, а також не було повернуто здійснену позивачем попередню оплату у розмірі 60   060,00 грн. Окрім того, за твердженнями позивача, відповідач несвоєчасно зареєстрував податкову накладну. Отже, враховуючи неналежне виконання відповідачем умов Договору, позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Атлант Систем” суму передоплати у розмірі 60   060,00 грн, проценти за користування коштами у розмірі 1   554,098, пеню за прострочення поставки товару у розмірі 10   310,58 грн та пеню за прострочення реєстрації податкової накладної у розмірі 596,22 грн. Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд зазначає таке. Відповідно до абзацу 2 пункту 1   статті 193 Господарського кодексу України   до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення   Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом. Згідно зі   статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Відповідно до   статті 6 цього Кодексу   сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього   Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1   статті 627 Цивільного кодексу України). Частиною 1   статті 628 Цивільного кодексу України   визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства Відповідно до   статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Згідно зі статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Відповідно до норм ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України). Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України   встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7   статті 193 Господарського кодексу України). Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи. Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору позивачем було перераховано на рахунок відповідача в якості передоплати грошові кошти у розмірі 60   060,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 1935 від 07.02.2018. Згідно з п. 6.3 Договору, поставка покупцю товару здійснюється узгодженим Сторонами способом у строк 7 календарних днів з моменту надходження коштів на поточний рахунок постачальнику. Проте, відповідач свої зобов'язання з поставки товару у встановлений Договором строк не виконав, доказів протилежного матеріали справи не містять. Як встановлено у п. 8.5 Договору, на вимогу Покупця, виставлену не менш ніж за один календарний день до дня поставки, Постачальник зобов'язаний повернути Покупцю оплачену суму передоплати протягом 5 календарних днів з дня виставлення відповідної вимоги та 30 % річних за кожен день прострочення зобов'язання з повернення передоплати. Відповідно до вимог-претензій № 211 від 18.07.2018 та № 230 від 02.08.2018, направлених Кур'єрською службою доставки 18.07.2018 та 02.08.2018 відповідно, позивач заявив про розірвання Договору постачання № М-А1801 від 30.01.2018 з 05.08.2018 та вимагав протягом 5 календарних днів з дня виставлення претензії повернути суму 60   060,00 грн, сплатити 30% річних та інфляційні у випадку прострочки повернення та сплатити пеню за прострочення поставки товару та реєстрації податкової накладної. Проте, матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, які б спростовували доводи позивача або ж підтверджували поставку товару відповідачем чи повернення ним грошових коштів Товариству з обмеженою відповідальністю “Інвестиційно-промислова група “Майстер” у сумі 60   060,00 грн. Відтак, Суд доходить висновку, що відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не поставив товар та не здійснив повернення грошових коштів в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення 60   060,00 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. Сторони договору можуть зменшити або збільшити передбачений законом розмір процентів річних. (п.п. 4.1, 4.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013). У п. 8.5 Договору сторони встановили обов'язок сплати постачальником процентів у розмірі 30 % річних за кожен день прострочення зобов'язання з повернення передоплати. Перевіривши розрахунок 30% річних у зв'язку з неналежним виконанням умов Договору щодо повернення передоплати за період з 24.07.2018 по 20.08.2018 у розмірі 1   554,98 грн, Суд вважає, що позивачем вірно визначено початок перебігу прострочення відповідача, виходячи з дня виставлення вимоги № 211 від 18.07.2018, проте, невірно здійснено розрахунок, у зв'язку з чим ці вимоги підлягають частковому задоволенню. Отже, за розрахунком Суду з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1   382,20 грн 30% річних. Окрім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 10   310,587 грн пені за порушення строків поставки товару за Договором за період з 15.02.2018 по 20.08.2018, а також за порушення строків реєстрації податкової накладної за Договором за період з 01.03.2018 по 03.05.2018. Згідно з приписами ст. ст. 216 – 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.   Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України). Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). У п. 8.1 Договору сторонами погоджено, що у випадку порушення зобов'язань, що виникає з цього Договору, надалі іменується «порушення Договору», сторона несе відповідальність, визначену цим Договором та (або) чинним в Україні законодавством. Порушення договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього Договору. Як встановлено у п. 8.7 Договору, за порушення строків виконання зобов'язань за цим Договором Постачальник сплачує Покупцеві, за вимогою останнього, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми вартості простроченого зобов'язання та 30 % річних за кожний день та весь період прострочення. Суд зазначає, що укладений між сторонами Договір є дійсним і обов'язковим для виконання сторонами, а отже в силу приписів статей 204, 629 Цивільного кодексу України породжує для його сторін відповідні права та обов'язки, зокрема обов'язок Товариства з обмеженою відповідальністю “Атлант Систем” як продавця сплатити на користь покупця пеню за порушення строків виконання зобов'язання, зокрема, щодо своєчасної поставки та передачі товару позивачу, та реєстрації податкової накладної № 1 від 07.02.2018. Оскільки у вимогах-претензіях № 211 від 18.07.2018 та № 230 від 02.08.2018, направлених Кур'єрською службою доставки 18.07.2018 та 02.08.2018 відповідно, позивач заявив про розірвання Договору постачання № М-А1801 від 30.01.2018 з 05.08.2018, отже, Суд доходить висновку, що Договір є припиненим (розірваним) з 05.08.2018. Суд звертає увагу, що відповідно до ч. 2, 3 ст. 653 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. Згідно ч. 1,      ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця. Отже, з матеріалів справи вбачається, що позивач у надісланих відповідачу претензіях вимагав повернути суму попередньої оплати, фактично відмовившись від поставки товару. Перевіривши розрахунок пені у зв'язку з простроченням поставки товару за Договором за період з 15.02.2018 по 20.08.2018, у розмірі 10   310,58 грн, Суд вважає, що позивачем вірно визначено початок перебігу прострочення відповідача, виходячи з п. 6.3 Договору, проте невірно визначено дату його закінчення, якою є 04.08.2018 (дата, що передує дню розірванню Договору). Отже, за розрахунком Суду, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у розмірі 9   555,30 грн. за період з 15.02.2018 по 04.08.2018. Що стосується заявлено позивачем до стягнення пені за порушення відповідачем строків реєстрації податкової накладної за Договором за період з 01.03.2018 по 03.05.2018,Суд зазначає таке. Дійсно, у п. 1.8 Договору встановлено обов'язок постачальника зареєструвати податкові накладні у Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку та строки, згідно чинного законодавства України. Як встановлено у п. 8.7 Договору, за порушення строків виконання зобов'язань за цим Договором Постачальник сплачує Покупцеві, за вимогою останнього, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми вартості простроченого зобов'язання та 30 % річних за кожний день та весь період прострочення. Зі змісту статей 3, 173 Господарського кодексу України убачається, що зобов'язанням (господарським зобов'язанням) є обов'язки сторін вчинити дії, які спрямовані на досягнення мети договору, тобто, у даному випадку, зобов'язанням продавця є обов'язок передати товар, а зобов'язанням покупця - прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. При цьому, штрафні санкції, відповідно до статей 173, 230 Господарського кодексу України, можуть нараховуватись лише за неналежне виконання саме основних зобов'язань. Суд зазначає, що виходячи з положень статей 173, 174 Господарського кодексу України, не здійснення реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних протягом передбаченого законодавством строку не є порушенням з боку відповідача правил здійснення господарської діяльності - невиконанням господарського зобов'язання, оскільки обов'язок зі складання та реєстрації податкових декларацій виникає у відповідача саме на підставі податкового законодавства. Водночас зазначення сторонами у Договорі про обов'язок відповідача здійснити реєстрацію податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних протягом передбаченого законодавством строку не має наслідком зміну характеру відповідних правовідносин з податкових на господарські. Тому невиконання або неналежне виконання таких умов Договору (здійснення реєстрації податкової накладної тощо) не є правопорушенням у сфері господарювання, що відповідно до вимог статті 218, частини 1 статті 230 Господарського кодексу України виключає можливість притягнення учасника господарських правовідносин до відповідальності у вигляді сплати штрафних санкцій. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.05.2018 у справі № 908/3565/16. Отже, враховуючи наведене, позовна вимога про стягнення з відповідача 596,22 грн пені за порушення строку реєстрації податкової накладної задоволенню не підлягає. Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи. З огляду на викладене вище, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. На підставі викладеного, керуючись статтями  74, 76-80, 129, 236 – 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва     ВИРІШИВ 1.     Позовні вимоги задовольнити частково. 2.    Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Атлант Систем” (01042, м.Київ, вул.І.Кудрі, буд. 37-А, нежиле приміщення 2, ідентифікаційний код 41055579) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Інвестиційно-промислова група “Майстер” (65025, Одеська обл., місто Одеса, ВУЛ.19 КМ СТАРОКИЇВСЬКОЇ ДОРОГИ, будинок 4, ідентифікаційний код 33658179) основний борг у розмірі 60 060 (шістдесят тисяч шістдесят) грн 00 коп., 30% річних у розмірі 1  382 (одна тисяча триста вісімдесят дві) грн. 20 коп., пеню за прострочення поставки товару у розмірі 9  555 (дев'ять тисяч п'ятсот пятдесят п'ять) грн 30 грн. та судовий збір у розмірі 1 724 (одна тисяча сімсот двадцять чотири) грн. 96 коп. 3.          В іншій частині позову відмовити. 4.          Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили. 5.           Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. 6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Дата складання та підписання повного тексту рішення: 26.10.2018 Суддя                                                    Т.Ю.Трофименко