Рішення

від 31.10.2018 по справі 927/704/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

31 жовтня 2018 року м. Чернігівсправа № 927/704/18

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Белова С.В. ,

за участю секретаря судового засідання Тарасевич А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №927/704/18, розгляд якої здійснено у порядку спрощеного позовного провадження

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Остерське хлібоприймальне підприємство» , вул. Попудренка, 52, офіс 906, м. Київ, 02260, код 38096438

Представник позивача: ОСОБА_1

Адреса для листування: а/с 39, м. Київ, 01054

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Грейнкапітал» , код 40319049, вул. Піонерська, 60-а, с. Поліське, Козелецький район, Чернігівська область, 17045

про стягнення 210682,41 грн

За участю: ОСОБА_1, представник позивача.

У судовому засіданні була проголошена вступна та резолютивна частини рішення на підставі ст.240 Господарського процесуального кодексу України.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Остерське хлібоприймальне підприємство» звернулось до Господарського суду Чернігівської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Грейнкапітал» 208677,60 грн заборгованості з орендної плати та 2004,81грн трьох відсотків річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язання зі сплати орендної плати, що виникло на підставі договору оренди №2 нежитлового приміщення від 01 квітня 2016 року.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 19 вересня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Розгляд справи по суті призначено на 18 жовтня 2018 року.

Ухвала від 19 вересня 2018 року, яка була направлена на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві та підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулась на адресу суду з відміткою пошти: за закінченням встановленого строку зберігання , про що свідчить

Ухвала від 19 вересня 2018 року, яка була направлена на адресу позивача, зазначену ним в позовній заяві, повернулась на адресу суду з відміткою пошти: за закінченням встановленого строку зберігання .

Ухвала від 19 вересня 2018 року, направлена на адресу представника позивача, була отримана ним 27 вересня 2018 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.

В судовому засіданні 18 жовтня 2018 року суд постановив ухвалу про оголошення в судовому засіданні перерви до 31 жовтня 2018 року.

Представник позивача в судовому засіданні 31 жовтня 2018 року заявив усне клопотання, про залучення до матеріалів справи копії договору №02/05 про надання правової допомоги від 23 травня 2018 року; копії розрахунку до договору №02/05 про надання правової допомоги від 23 травня 2018 року та заяви про розгляд справи в подальшому без участі представників позивача.

В судовому засіданні 31 жовтня 2018 року представник позивача виклав позовні вимоги та просив задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 31 жовтня 2018 року не з'явився, відзиву на позов у встановлений строк суду не надав.

Відповідно до ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд встановив:

01 квітня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Остерське хлібоприймальне підприємство» (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Грейнкапітал» (орендар) було укладено договір оренди №2 на нежитлові приміщення.

У відповідності до п.1.1. вказаного договору орендодавець зобов'язався передати орендареві, а орендар зобов'язався прийняти у строкове платне користування нежитлові приміщення, що розташовані за адресою: м. Остер, вул. 1 Травня, буд. 1 та належить орендодавцеві на підставі Державного Акту на право власності №5192787 від 17 березня 2014 року. Згідно п. 1.2. договору площа об'єктів оренди згідно технічних паспортів:

за буквою Б (склад №1) - 976,5 кв.м;

за буквою В (склад №2) - 987,3 кв.м;

за буквою Г (склад №3) - 638,3 кв.м;

за буквою Д (склад №4) - 955,7 кв.м.

Загальна площа об'єктів оренди - 3557,8 кв.м.

Відповідно до п. 5.1, 5.3 договору розмір орендної плати за один місяць становить 12.00 грн без ПДВ за один кв.м. загальної площі об'єктів оренди згідно актів прийому-передачі. У вартість орендної плати включено вартість електроенергії, що використовується на об'єктах оренди, також надання орендодавцем двох приміщень для персоналу охорони орендаря. Орендну плату орендар незалежно від наслідків його господарської діяльності сплачує в безготівковому порядку на поточний рахунок орендодавця, щомісяця не пізніше 05 числа наступного місяця згідно рахунку-фактури.

Строк оренди у відповідності до п. 4.1. договору становить один рік з дати приймання об'єктів за актами приймання-передачі. Якщо жодна зі сторін не пізніше ніж за 14 днів до закінчення строку дії договору не заявить про намір його розірвати, цей догорів автоматично пролонгується (продовжується) на тих самих умовах та на той самий строк.

Приміщення площею 976,50 кв.м., розташоване за адресою: м. Остер, вул. 1 Травня, буд. 1 передано орендодавцем орендарю за актом №1 приймання-передачі приміщення від 01 квітня 2016 року по договору оренди №2 від 01 квітня 2016 року.

Приміщення площею 955,20 кв.м., розташоване за адресою: м. Остер, вул. 1 Травня, буд. 1 передано орендодавцем орендарю за актом №2 приймання-передачі приміщення від 01 квітня 2016 року по договору оренди №2 від 01 квітня 2016 року.

01 березня 2018 року позивачем та відповідачем було складено акт звірки взаємних розрахунків, який підписано з позивачем та відповідачем, станом на 01 березня 2018 року за період: квітень 2016 року - березень 2018 року за договором №2 від 01 квітня 2016 року, згідно з яким станом на 01 березня 2018 року заборгованість відповідача перед позивачем становила 69559,20 грн.

З метою досудового врегулювання спору 26 квітня 2018 року позивачем було направлено на адресу відповідача претензію №04/24 від 24 квітня 2018 року на суму 92745,60 грн.

Заборгованість відповідачем погашена не була.

Станом на день подання позову заборгованість відповідача зі сплати орендної плати становить 208677,60 грн (за 9 місяців).

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором найму (оренди). Станом на день прийняття рішення доказів розірвання договору або визнання його недійсним суду не надано.

Частиною 1 статті 762 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно з ч.5 ст.762 Цивільного кодексу України, ч.3 ст.285 Господарського кодексу України орендар зобов'язаний вносити орендні платежі своєчасно і в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі ст.525, 526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач у порушення ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України взятих на себе зобов'язань не виконав та не перерахував на рахунок орендодавця орендну плату у визначений договором строк.

З наведених обставин, у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 208677,60грн заборгованості з орендної плати є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Позивачем також нараховані та заявлені до стягнення з відповідача 2004,81грн трьох відсотків річних з 06 січня 2018 року - 31 серпня 2018 року.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, у тому числі сплата неустойки (штрафу, пені) та відшкодування збитків.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.216, ч.2 ст.217 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарську-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченим цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Аналогічні положення містить стаття 610 Цивільного кодексу України.

Оскільки, судом встановлено наявність прострочення виконання відповідачем своїх зобов'язань зі сплати орендної плати, дослідивши подані позивачем розрахунки, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення трьох відсотків річних у сумі 2004,81 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судовий збір відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Розглянувши вимогу позивача про стягнення з відповідача судових витрат, а саме відшкодування витрат за правничу допомогу слід зазначити наступне.

Відповідно до ст.126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У відповідності до ст. 13, 14, 15 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність може здійснюватись адвокатом індивідуально, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням.

Згідно зі ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

За змістом пункту 1 частини третьої статті 123 та статті 126 Господарського процесуального кодексу України у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» ), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

Крім того, відповідно до ст.56 Господарського процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника. Статтею 58 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Також слід зазначити, що юридична особа самостійно вирішує питання про вибір свого представника у господарському суді. Держава гарантує такій особі відшкодування судових витрат на юридичні послуги, що надаються лише адвокатом. Витрати юридичної особи на надані їй у господарському судочинстві послуги адвоката відшкодовуються в порядку, встановленому процесуальним законом.

Інтереси позивача у даній справі представляє адвокат ОСОБА_1, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №3752/10 від 25 вересня 2008 року.

На підтвердження отримання позивачем правової допомоги надано: копію платіжного доручення №263 від 09 серпня 2018 року на суму 5000,00 грн , ордер серія КС №343067 від 14 серпня 2018 року, копію договору №02/05 про надання правової допомоги від 23 травня 2018 року та копію розрахунку до договору №02/05 про надання правової допомоги від 23 травня 2018 року.

Відповідно до ч.3 ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до п. 6.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

В позовній заяві позивач наводить розрахунок витрат на правничу допомогу, в якому позивач зазначає, що за послуги адвоката він сплатив 5000,00 грн, а в подальшому за одне судове засідання буде сплачувати по 2000,00 грн. Доказів сплати позивачем 2000,00 грн витрат на правничу допомогу за участь адвоката в судовому засіданні суду не надано. Позивачем документально підтверджено, що ним було сплачено 5000,00 грн на виконання договору №02/05 від 23 травня 2018 року про надання правових послуг.

Відповідно до ч.4 ст.11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "East/West Alliance Limited" проти України" (заява N 19336/04, п. 269) вказав, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У зв'язку з відсутністю доказів сплати позивачем 2000,00 грн витрат на правничу допомогу за участь адвоката в судовому засіданні в якому він брав участь 31 жовтня 2018 року у суду відсутні підстави для стягнення з відповідача 2000,00 грн витрат на правничу допомогу за участь адвоката в судовому засіданні.

Враховуючи викладені вище обставини, суд вважає, що понесені позивачем витрати з оплати послуг адвоката підлягають стягненню з відповідача у розмірі 5000,00 грн, сплату яких позивач документально підтвердив, надавши суду копію платіжного доручення №263 від 09 серпня 2018 року на суму 5000,00 грн.

Керуючись ст. 42, 73-80, 86, 129, 165, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Грейнкапітал» (код 40319049, вул. Піонерська, 60-а, с. Поліське, Козелецький район, Чернігівська область, 17045) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Остерське хлібоприймальне підприємство» (вул. Попудренка, 52, офіс 906, м. Київ, 02260, код 38096438) 208677,60грн заборгованості з орендної плати та 2004,81грн трьох відсотків річних.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Грейнкапітал» (код 40319049, вул. Піонерська, 60-а, с. Поліське, Козелецький район, Чернігівська область, 17045) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Остерське хлібоприймальне підприємство» (вул. Попудренка, 52, офіс 906, м. Київ, 02260, код 38096438) 3300,00грн судового збору, 5000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

4.Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду, з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, у строки, визначені ст. 256 цього Кодексу.

Повний текст рішення складено та підписано 31 жовтня 2018 року.

Суддя С.В. Белов

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/