Постанова

від 19.10.2018 по справі 904/7391/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2018 року

м. Київ

Справа № 904/7391/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ткач І.В. - головуючий, Стратієнко Л.В., Студенець В.І.,

розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сфераплюс"

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.06.2018

(головуючий - Білецька Л.М., судді: Парусніков Ю.Б., Пархоменко Н.В.)

та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.03.2018

(суддя Петрова В.І.)

у справі №904/7391/17

за позовом Комунального закладу "Бердянський медичний коледж" Запорізької обласної ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сфераплюс"

про стягнення збитків та штрафних санкцій,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. У липні 2017 року Комунальний заклад "Бердянський медичний коледж" Запорізької обласної ради (далі - КЗ "Бердянський медичний коледж") звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сфераплюс" (далі - ТОВ "Сфераплюс") про стягнення збитків у розмірі 121 838,40 грн та штрафних санкцій у розмірі 74 180,64 грн.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору підряду на виконання робіт №47 від 07.07.2016 в частині повного, своєчасного та якісного виконання робіт по об'єкту "Капітальний ремонт покрівлі актового та спортивного залів учбового корпусу медичного коледжу по вул. Дюміна, 66/28, м. Бердянськ, Запорізька область". Позивач зазначав, що відповідач не виконав зобов'язання за договором на суму 370 903,20 грн, з них: на суму 249 064,80 грн - вартість невиконаних у 2016 році робіт в актовому залі - 79% від загального обсягу робіт (на якому відповідачем був демонтований поверхневий шар руберойду); на суму 121 838,40 грн - вартість виконаних у 2016 році робіт у спортивному залі - 21% від загального обсягу робіт, які, на думку позивача, виконані неякісно та потребують демонтажу. Відповідач порушив строки виконання підрядних робіт, встановлені Графіком виконання робіт. Сума договору складала 370 903,20 грн, однак станом на кінець 2016 року роботи за договором були виконані відповідачем не у повному обсязі, а лише на суму 121 838,40 грн, у зв'язку з чим та, приймаючи до уваги закінчення року і припинення фінансування програм 2016 року, сторони підписали додаткову угоду №1 від 22.12.2016, якою суму договору зменшили до 121 838,40 грн. Угодою від 31.12.2016 було припинено договір підряду на виконання робіт №47 від 07.07.2016. Посилаючись на п.п. 7.2, 7.4 договору, позивач просив суд стягнути з відповідача збитки , завдані неякісним виконанням робіт, у розмірі 121 838,40 грн, а також штрафні санкції у розмірі 74 180,64 грн, нараховані на підставі п. 8.3 договору, у зв'язку з порушенням відповідачем своїх зобов'язань, передбачених розділом 7 договору.

2. Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

2.1. 18.05.2016 у системі електронних публічних закупівель ProZorro було оголошено про закупівлю UA-2016-05-18-000139-а. Згідно з тендерною документацією: предмет закупівлі - "Капітальний ремонт покрівлі актового та спортивного залів учбового корпусу медичного коледжу по вул. Дюміна, 66/28, м. Бердянськ, Запорізька область", очікувана вартість 517 200,00 грн, строк виконання робіт - 31.07.2016.

2.2. Згідно з тендерною пропозицією ТОВ "Сфераплюс" ціна договору складала 370 903,20 грн.

2.3. Гарантійним листом ТОВ "Сфераплюс" гарантувало КЗ "Бердянський медичний коледж" виконати роботи якісно та в строк, визначений у проектній документації, з наданням гарантійного терміну виконаних робіт у 7 років.

2.4. 07.07.2016 між КЗ "Бердянський медичний коледж" (замовник) та ТОВ "Сфераплюс" (підрядник) укладено договір підряду на виконання робіт №47 (далі - договір підряду).

Згідно з п. 1.1 договору підряду в порядку та на умовах, визначених договором, підрядник взяв на себе зобов'язання своїми силами і засобами, на власний ризик виконати замовнику роботи по об'єкту: "Капітальний ремонт покрівлі актового та спортивного залів учбового корпусу медичного коледжу по вул. Дюміна, 66/28, м. Бердянськ, Запорізька область" (далі - роботи), відповідно до затвердженого замовником кошторису, у терміни, які зазначені у п. 6.3 договору.

За умовами п. 1.3 договору підряду усі роботи, що зазначені у договорі, виконуються з матеріалів підрядника.

Відповідно до п. 2.1 договору підряду якщо в ході виконання робіт підрядник допустить відхилення від вимог кошторису та ДСТУ, які погіршують якість виконання робіт, то підрядник зобов'язаний усунути недоліки за свій рахунок.

Загальна сума договору складає 370 903,20 грн згідно з кошторисом (п. 3.2 договору підряду).

Розділом 4 договору "Порядок розрахунків" передбачено, що оплата виконаних робіт проводиться в межах бюджетних асигнувань на відповідний бюджетний період у національній валюті України шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок підрядника (п. 4.1 договору підряду).

Розрахунки за виконані роботи замовник зобов'язується провести з виконавцем на підставі підписаного сторонами акту виконаних робіт за формою КБ-2 (п. 4.2 договору підряду).

Відповідно до п. 4.3 договору підряду замовник протягом 21 календарного дня з моменту підписання сторонами акта виконаних робіт за формою КБ-2 в межах бюджетних асигнувань на відповідний бюджетний період зобов'язаний оформити та надати до відділення Державного казначейства платіжне доручення на перерахування підряднику грошових коштів за виконані роботи. За несвоєчасність платежів, проведених органами Державного казначейства, замовник відповідальності не несе.

Згідно з п. 4.4 договору попередню оплату, яка надається підряднику відповідно до Постанови КМУ від 27.12.2001 №1764, за прийнятим рішенням Головного розпорядника коштів - Комунальний заклад "Бердянський медичний коледж" Запорізької обласної ради - на підставі отриманого від нього листа-погодження, на строк не більше трьох місяців в межах 30% від вартості річного обсягу робіт, який підрядник зобов'язаний використати в цей термін та підтвердити його використання згідно з актами приймання виконаних робіт (форма №КБ-2в, форма №КБ-3). Замовник здійснює попередню оплату матеріалів, конструкцій, виробів, необхідних для виконання робіт за договором. Надану попередню оплату підрядник зобов'язаний використати у зазначений термін. Невикористані у зазначений термін кошти повертаються замовнику. Якщо надання попередньої оплати припадає на ІV квартал, то невикористані у зазначений термін кошти повертаються замовнику не пізніше 25 грудня поточного року. Попередня оплата здійснюється на підставі листа підрядника, який є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п. 5.2 договору підряду замовник має право, зокрема:

- відмовитись від оплати робіт внаслідок неякісного здійснення підрядником своїх обов'язків згідно з умовами договору, у тому випадку, якщо підрядник відмовився усунути недоліки, які виникли внаслідок такого неякісного виконання обов'язків (5.2.1);

- відмовитись від цього договору та вимагати відшкодування збитків, якщо підрядник своєчасно не почав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її в строк стає неможливим (5.2.3);

- призначити підряднику строк для усунення недоліків, а у випадку невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитись від цього договору та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника, якщо при виконанні робіт буде зрозумілим, що вона не буде виконана належним чином (5.2.4).

Згідно з п. 5.3 договору підряду підрядник зобов'язався:

- до початку робіт надати замовнику графік їх проведення (5.3.1);

- виконувати визначені цим договором роботи якісно (відповідно до розділу 7 цього договору) і в терміни, зазначені в розділі 6 цього договору (5.3.2);

- у разі виникнення необхідності внесення змін у кошторис узгоджувати ці питання із замовником (5.3.3);

- виконувати роботи відповідно до вимог державних норм, правил, стандартів, ДСТУ (5.3.4);

- за свій рахунок усувати неякісно виконані роботи (5.3.5);

- надавати до узгодження акти прийому виконаних робіт (5.3.6).

За п. 5.4 договору підряду підрядник має право:

- вносити пропозиції щодо вдосконалення і поліпшення умов здійснення робіт (5.4.1);

- одержувати оплату за виконані обсяги робіт у розмірах та в терміни, передбачені розділами 3, 4 договору (5.4.2).

Пунктами 6.1, 6.2 договору передбачено, що підрядник зобов'язався розпочати та закінчити виконання робіт згідно графіка виконання робіт.

За Графіком виконання робіт визначено термін виконання робіт складає 44 дні.

Згідно з п. 6.4 договору підряду датою виконання договірних зобов'язань підрядником є дата підписання акта прийому-передачі обсягів виконаних робіт сторонами.

Пунктом 7.1 договору підряду передбачено, що підрядник гарантував якість та безпеку проведення виконання робіт відповідно до державних норм, правил, стандартів, ДСТУ.

Відповідно до п. 7.2 договору підряду якість виконаних робіт підрядник гарантував протягом 7 років з моменту підписання акту прийому-передачі обсягів виконаних робіт.

Пунктом 7.3 договору підряду передбачено, що підрядник зобов'язаний за вимогами замовника в місячний термін усунути за свій рахунок недоліки та дефекти, виявлені протягом гарантійного строку згідно з п. 7.2 договору. У разі порушення строку, передбаченого п. 7.3, підрядник зобов'язаний відшкодувати замовнику завдані неякісним виконанням робіт збитки (п. 7.4 договору).

Згідно з п. 8.1 договору підряду у випадку порушення своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та чинним законодавством. Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до п. 11.1 договору підряду договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2016, в частині розрахунків - до повного виконання зобов'язань. Протягом дії договору сторони повинні повністю виконати свої зобов'язання.

Дія договору підряду згідно з п. 12.2 припиняється внаслідок:

- повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором;

- за згодою сторін;

- невиконання підрядником будь-яких зобов'язань за договором;

- з інших підстав, передбачених чинним законодавством України.

Договір підряду може бути розірвано в односторонньому порядку з ініціативи замовника у разі невиконання підрядником будь-яких зобов'язань за договором (п. 12.3 договору).

Договір підряду може бути змінено та доповнено за згодою сторін, а також в інших випадках, передбачених чинним законодавством України (п. 12.4 договору підряду). Зміни, доповнення до договору оформлюються в письмовій формі як додаткові угоди та підписуються уповноваженими представниками сторін цього договору (п. 12.5 договору підряду).

Відповідно до Додатку №2 до договору "Графік виконання робіт" дата початку робіт - 18.07.2016, дата закінчення робіт - 31.08.2016.

За кошторисом (Додаток до договору) сума робіт складає 370 903,20 грн.

2.5. 28.07.2016 позивач на підставі листа відповідача щодо надання попередньої оплати та пред'явленого останнім рахунку №1 від 25.07.2016 здійснив передплату у розмірі 30% від вартості договору, яка склала 111 270,96 грн, що підтверджується платіжним дорученням №646 від 27.07.2016. Одержаний аванс відповідач зобов'язався використати на виконання необхідних робіт і придбання матеріалів протягом трьох місяців після одержання авансу, а по закінченні трьох місяців після одержання авансу невикористані суми авансу гарантував повернути позивачу.

2.6. 22.08.2016 відповідач листом за №007 повідомив позивача про те, що при виконанні робіт на об'єкті були виявлені роботи, які фактично потрібно виконати. Ці виявлені роботи не відповідають технічному завданню, яке було розміщено на майданчику системи публічних електронних закупівель ProZorro, у зв'язку з чим для недопущення зриву строків виконання робіт, а також для належного якісного виконання робіт відповідач просив надати проектне рішення щодо цього питання.

Це питання позивачем було узгоджено з авторським наглядом Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕРДЯНСЬКГРАЖДАНПРОЕКТ" та про внесені зміни позивач повідомив відповідача 26.08.2016 (лист №318). У листі було зазначено, що всі зміни повинні бути виконані в межах зведеного кошторисного розрахунку. Позивач просив відповідача відновити демонтований ізоляційний шар покрівлі у мінімальні строки та не допустити промокання пінобетону в існуючих несприятливих погодних умовах, що може нанести додаткові матеріальні збитки і затримати термін виконання робіт. Лист від 26.08.2016 отримав відповідальний за виробництво робіт на об'єкті у цей же день.

2.7. 18.10.2016 позивач отримав від інженера технічного нагляду Білоусова О.В. лист, в якому останній зазначав, що будівельні роботи за договором ведуться із порушенням робочого проекту та із порушенням технології будівельного виробництва:

- не виконано демонтаж старих конструкцій жолобів, відливів, звісів;

- не підготовлено належним чином основу та пароізоляцію під шар утеплювача;

- не облаштовані карнизні звиси із оцинкованої сталі;

- початі роботи з укладки утеплювача - кам'яної вати виконуються з порушенням технології, існуючий шар пароізоляції пошкоджено, плити кам'яної вати зволожені та втратили свої теплоізоляційні властивості;

- стяжка по утеплювачу виконується із порушенням технології, без захисту кам'яної вати від вологи цементно-пісчаного розчину, товщина шару стяжки та сітка для армування стяжки не відповідає проекту;

- не підготовані поверхні примикань стін і парапетів, вентиляційних каналів під улаштування фартуха із оцинкованої сталі;

- та інші необхідні роботи згідно проекту не виконувались.

Загальна організація будівництва стихійна із великими перервами у роботі (на об'єкті роботи ведуться майже 3 місяці), а виконання послідовності робіт не відповідає проекту та наданому графіку, на об'єкті будівництва відсутні інженерно-технічні працівники підрядної організації, виконані роботи дуже низької якості. Зроблено висновок про те, що роботи виконуються підрядником погано і виконані об'єми утеплення потребують демонтажу та перевиконання знову належним чином згідно проекту та з якісних матеріалів.

2.8. Листом за №426 від 18.10.2016 позивач звернувся до відповідача з вимогою повернути передплату у розмірі 111 270,96 грн, оскільки не виконаний графік виконання робіт до 31.08.2016, не надано до 27.10.2016 документів, що підтверджують використання отриманої передплати, не дотримано технічних вимог до якості та безпеки проведення робіт відповідно до державних норм, правил, стандартів, ДСТУ, через що позивачу завдані збитки, про що свідчать акти про факти протікання дахів учбових приміщень від 30.08.2016, 20.09.2016, 26.09.2016, 13.10.2016. Крім того, разом з цим листом позивач надіслав відповідачу два примірника додаткової угоди від 27.10.2016 про розірвання договору та просив повернути один примірник з підписом і печаткою.

2.9. 27.10.2016 позивач отримав від відповідача відповідь на лист за №426 від 18.10.2016, в якій останній повідомив, що надав позивачу документацію, що підтверджує використання відповідачем передплати, дотримано всі технічні умови щодо якості та безпеки проведення робіт згідно з державними нормами, правилами, стандартами, ДСТУ. Також відповідач зазначив, що технічне завдання пройшло корегування із затримкою всіх можливих строків з вини позивача, що є однією з причин затримки строків виконання робіт.

2.10. 22.12.2016 сторони і представник технічного нагляду Білоусов О.В. підписали акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2016 року, відповідно до якого відповідач виконав, а позивач прийняв будівельні роботи на суму 121 838,40 грн.

2.11. Позивач на підставі пред'явленого відповідачем рахунку-фактури №68 від 22.12.2016 здійснив доплату вартості виконаних будівельних робіт у розмірі 10 567,44 грн, що підтверджується платіжним дорученням №1119 від 23.12.2016.

2.12. 22.12.2016 сторони уклали додаткову угоду №1 до договору підряду, відповідно до якої зменшили суму договору та п. 3.2 договору виклали у редакції: "Загальна сума цього договору складає - 121 838,40 грн, згідно з актом виконаних робіт".

Ця додаткова угода була укладена через неможливість продовження робіт у зв'язку із закінченням фінансового року і відсутністю подальшого фінансування робіт.

У зв'язку зі спливом строку дії договору, припиненням фінансування робіт сторони уклали угоду, в якій погодили:

- 31.12.2016 припинити договір підряду на виконання робіт №47 від 07.07.2016;

- у зв'язку із неможливістю подальшого продовження робіт через припинення фінансування у зв'язку із закінченням календарного року роботи припиняються у фактично виконаному обсязі робіт, в об'ємах і обсягах, які відображені в акті виконаних робіт КБ-2в від 22.12.2016;

- сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за договором до моменту його припинення.

2.13. У квітні 2017 року позивачем було замовлено експертне дослідження об'єкту будівництва у Товариства з обмеженою відповідальністю "Геокар". За результатами експертного обстеження 18.04.2017 було складено висновок про технічний стан покрівлі після виконання будівельних робіт по об'єкту "Капітальний ремонт покрівлі актового та спортивного залів учбового корпусу медичного коледжу по вул. Дюміна, 66/28, м. Бердянськ", згідно з яким будівельні роботи з капітального ремонту покрівлі над спортивним та актовим залами не були закінчені до початку зими 2017 року, на зимовий період не була виконана консервація вже змонтованих елементів покрівлі від вологи. Упродовж усіх зимових місяців відбувалось замочування утеплювача, основи, а також стін та несучих залізобетонних елементів покриття. Вода при потраплянні у пори будівельних матеріалів при мінусовій температурі замерзає, розширюється та псує їх. У висновку зазначено, що усунення виявлених дефектів можливо тільки шляхом демонтажу укладених шарів покрівлі та улаштування їх заново у відповідності до розробленого проекту і з дотриманням вимог технології улаштування покрівлі.

2.14. 19.04.2017 позивач надіслав відповідачу лист за №187 від 19.04.2017, в якому пропонував призначити зустріч до 01.05.2017 компетентними представниками сторін та прибути до позивача для ознайомлення з експертним висновком щодо технічного стану покрівлі актового та спортивного залів і підписання акта незавершеного будівництва, а також у місячний термін з дня отримання цього листа за свій рахунок усунути недоліки і дефекти на спортивному залі (на підставі висновку про технічний стан покрівлі). Цей лист відповідач отримав 03.05.2017, однак залишив його без відповіді.

2.15. Позивач звернувся до відповідача з претензією за №260 від 29.05.2017 про повернення 121 838,40 грн завданих збитків за неякісно виконані роботи, що потребують повного демонтажу. Разом з претензією позивач надіслав відповідачу висновок про технічний стан покрівлі після виконання будівельних робіт по об'єкту від 18.04.2017, акт №1 готовності об'єкта незавершеного будівництва від 03.04.2017 та акт приймання-передачі документів.

У відповідь на претензію відповідач надіслав позивачу лист за №34 від 07.06.2017, в якому зазначив, що роботи по об'єкту у повному обсязі не були виконані через відсутність фінансування, а тому псування елементів покрівлі відбулось через нездійснене позивачем консервування об'єкту незавершеного будівництва, що не є гарантійним зобов'язанням відповідача.

2.16. У зв'язку з викладеними обставинами, позивач звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом у даній справі.

2.17. Господарським судом першої інстанції було призначено у справі судову будівельно-технічну експертизу. Висновок Запорізького відділення Дніпропетровського НДІСЕ МЮУ від 24.11.2017 №504-17 наявний у матеріалах справи.

3. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3.1. 22 березня 2018 року рішенням Господарського суду Дніпропетровської області позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача збитки у розмірі 121 838,40 грн; штрафні санкції у розмірі 24 367,68 грн; судовий збір у 2 193,09 грн; витрати, пов'язані з проведенням експертизи у розмірі 11 080,75 грн. В іншій частині позову відмовлено.

3.2. 25 червня 2018 року постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.03.2018 залишено без змін.

3.3. Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 121 838,40 грн збитків, господарські суди виходили з доведеності позивачем факту неякісного виконання будівельних робіт за договором, яке відбулось внаслідок протиправної поведінки відповідача та з його вини, оскільки відповідач зобов'язаний був дотримуватись узгодженого сторонами Графіку виконання робіт і виконати передбачені договором будівельні роботи у повному обсязі до 31.08.2016 включно, враховуючи погодні умови, притаманні осінньо-зимовому періоду року. Несвоєчасне виконання відповідачем будівельних робіт, закритих актом від 22.12.2016, призвело до постійних замочувань та протікань незахищених елементів покрівлі з подальшим руйнуванням актового та спортивного залів, оскільки об'єкт будівництва знаходився у стані незавершених робіт по утепленню та улаштуванню покрівельного пірога.

При цьому, суди не взяли до уваги доводи відповідача щодо укладення сторонами додаткової угоди №1 від 22.12.2016 про зменшення суми договору на підставі ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі", якою передбачено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника.

Отже, оскільки сторони зменшили суму договору без зменшення обсягу закупівлі, суди дійшли висновку, що на підставі таких змін додаткова угода №1 від 22.12.2016 є нікчемною.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафних санкцій у розмірі 74 180,64 грн суди зазначили, що згідно щ п. 8.3 договору підряду у випадку порушення своїх зобов'язань, передбачених розділом 7 цього договору, підрядник сплачує штраф у розмірі 20% від суми порушеного зобов'язання.

Позивач просить суд стягнути з відповідача штраф у розмірі 74 180,64 грн, яка розрахована позивачем як 20% штрафу, виходячи з вартості невиконаних робіт (249 064,80 грн) та вартості неякісно виконаних робіт (121 838,40 грн).

Оскільки положення розділу 7 договору стосуються якості виконаних робіт, господарські суди дійшли висновку, що штраф слід нараховувати на суму неякісно виконаних робіт (121 838,40 грн), який складає 24 367,68 грн та підлягає до стягнення, а у задоволенні вимоги позивача про стягнення штрафу, нарахованого на суму невиконаних робіт (249 064,80 грн), слід відмовити.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

4.1. 16 липня 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Сфераплюс" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.06.2018, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.03.2018 та прийняти нове рішення, яким відмовити у позові в повному обсязі.

4.2. Скаржник обґрунтовує вимоги, що містяться у касаційній скарзі, такими доводами.

4.2.1. Господарські суди вийшли за межі заявлених вимог, що є порушенням процесуальних норм: статті 14 ГПК України, за якою суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках; ч. 2 статті 237 ГПК України, за якою при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Матеріально-правовою вимогою позивача у позові було зазначено стягнення основного боргу, що складає 121 838,40 грн, та штрафних санкцій у розмірі 74 180,64 грн, тобто позивач просив стягнути основний борг, а судом за своєю ініціативою було стягнуто збитки.

4.2.2. Господарський суд Дніпропетровської області стягуючи збитки не визначився в чому саме полягають ці збитки. Тобто, суд при ухваленні рішення виходив із наявності спричинених позивачу збитків на суму 121 838,40 грн (це є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими). Скаржник зазначив, що всі перелічені у постанові апеляційної інстанції докази неякісного виконання робіт не є допустимими доказами.

4.2.3. Відповідно до ч. 1 ст. 322 ГК України за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором підряду на капітальне будівництво винна сторона сплачує штрафні санкції, а також відшкодовує другій стороні збитки (зроблені другою стороною витрати, втрату або пошкодження її майна, неодержані доходи) в сумі, не покритій штрафними санкціями, якщо інший порядок не встановлено законом.

Отже стягнення Господарським судом Дніпропетровської області і збитків і штрафної санкції понад збитки в будь-якому разі суперечить ч. 1 ст. 322 ГК України. Оцінку таких доводам відповідача не надано і судом апеляційної інстанції.

4.2.4. Крім того, господарські суди оцінюючи додаткову угоду №1 від 22.12.2016 дійшли висновку про її нікчемність, однак Закон України "Про публічні закупівлі" передбачає випадки нікчемності договору про закупівлі в цілому у разі виявлення порушень, а не додаткових угод до нього чи окремих його частин і тоді нікчемним є сам договір підряду на виконання робіт №47 від 07.07.2016, а це виключає взагалі наявність договірних правовідносин між позивачем та відповідачем.

4.3. Позивач подав відзив до Верховного Суду на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Відзив мотивовано тим, що в матеріалах справи знаходиться документальне підтвердження невиконання скаржником договору підряду з моменту його укладання по теперішній час, та наявні докази до яких негативних наслідків це призвело.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

5.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

5.1.1. З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, не можуть бути взяті до уваги аргументи скаржника про необхідність встановлення обставин справи, про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

5.1.2. Згідно з компетенцією, визначеною законом, Верховний Суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

5.2. Щодо суті касаційної скарги

5.2.1. Спір по справі стосується стягнення збитків у розмірі 121 838,40 грн та штрафних санкцій у розмірі 74 180,64 грн у зв'язку з неналежним виконанням договору підряду.

5.2.2. Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

В силу приписів ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч. 1 ст. 837 ЦК України).

5.2.3. Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

За п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно з ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

5.2.4. Згідно з ст. 883 ЦК України підрядник відповідає за недоліки збудованого об'єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини. За невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

5.2.5. Господарськими судами встановлено, що за укладеним договором підряду відповідач зобов'язався виконувати визначені цим договором роботи якісно і в терміни, передбачені договором, та відповідно до вимог державних норм, правил, стандартів, ДСТУ (п.п 5.3.2, 5.3.4 договору), неякісно виконані роботи зобов'язався усунути за свій рахунок (п.п. 5.3.5 договору).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Господарськими судами встановлено, що відповідач не виконав передбачені договором роботи з утеплення покрівлі актового та спортивного залів якісно і у повному обсязі та у строки, передбачені договором. При цьому, господарськими судами з урахуванням вимог ст. 86 ГПК України було взято до уваги в тому числі висновок судової будівельно-технічної експертизи №504-17 від 24.11.2017, проведеної Запорізьким відділенням Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз на виконання ухвали суду від 02.10.2017, згідно з яким роботи були виконані у неповному обсязі, оскільки при співставленні із проектно-технічною документацією, актами огляду прихованих робіт, актом №1 приймання виконаних будівельних робіт та візуально-інструментальному огляді присутня невідповідність робіт.

5.2.6. Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Господарські суди врахували наведені вимоги закону та наявні матеріали справи і дійшли обґрунтованого висновку про те, що неякісне виконання будівельних робіт за договором призвело до постійних замочувань та протікань незахищених елементів покрівлі з подальшим руйнуванням актового та спортивного залів, оскільки об'єкт будівництва знаходився у стані незавершених робіт по утепленню та улаштуванню покрівельного пірога.

5.2.7. Щодо аргумента скаржника про вихід суду за межі позовних вимог, то ці посилання спростовуються змістом позовної заяви, де у мотивувальній частині позову наведені саме доводи, що обґрунтовують завдання збитків, про що також йдеться і у позові, підставою якого наведено порушення позивачем п. 7.4 договору.

5.2.8. Довід скаржника про відсутність у мотивувальних частинах рішень доказів, що підтверджують факти неякісного виконання робіт за договором підряду спростовується їх змістом. Крім того ці доводи фактично зводяться до необхідності переоцінки цих доказів та обставин, що відповідно до ст. 300 ГПК України не відноситься до повноважень суду касаційної інстанції.

5.2.9. Відповідно до ст. ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Верховний Суд вважає, що господарські суди з урахуванням ст. 231 ГК України та п. 8.3 договору підряду правильно стягнули з відповідача штраф, який нарахований на суму неякісно виконаних робіт (121 838,40 грн) у розмірі 24 367,68 грн.

5.2.10. Аналізуючи через призму ст. 86 ГПК України питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У справі, що розглядається, Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів попередніх інстанцій.

З огляду на викладене не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Таким чином, касаційний суд вважає, що висновки судів попередніх інстанцій про задоволення позову ґрунтуються на встановлених обставинах і оцінених ним доказах та повністю узгоджуються з приписами чинного законодавства, а доводи касаційної скарги фактично зводяться до необхідності переоцінки цих доказів та обставин, що відповідно до ст. 300 ГПК України не відноситься до повноважень суду касаційної інстанції.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

6.1. Верховний Суд вважає висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позову обґрунтованим. Скаржником не доведено, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

6.2. Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

6.3. Зважаючи на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сфераплюс" без задоволення, а судових рішень, що оскаржуються - без змін.

7. Судові витрати

7.1. Відповідно до статті 315 Господарського процесуального кодексу України у постанові суду касаційної інстанції повинен бути зазначений розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

7.2. Зважаючи на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сфераплюс" без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сфераплюс" залишити без задоволення.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.06.2018 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.03.2018 у справі №904/7391/17 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І. Ткач

Судді Л. Стратієнко

В. Студенець