Рішення

від 30.10.2018 по справі 229/3527/18

ДРУЖКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄУН 229/3527/18

Номер провадження 2/229/984/2018

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2018 року Дружківський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Петрова Є.В.,

при секретарі Цукаревій К.А. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Дружківка цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 районної державної адміністрації Донецької області про визначення додаткового строку на подання заяви про прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

позивач ОСОБА_1 08 серпня 2018 р. через свого представника за довіреністю ОСОБА_3 звернувся до Дружківського міського суду з позовною заявою до ОСОБА_2 районної державної адміністрації Донецької області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що 13 вересня 2014 року в с. Тоненьке Ясинуватського району Донецької області померла ОСОБА_4. За час свого життя згідно заповітів від 04 вересня 2012 року та від 16.11.2012 року, посвідчених приватним нотаріусом ОСОБА_2 районного нотаріального округу ОСОБА_5 ОСОБА_4 заповіла належні їй на праві власності земельні ділянки площею 4,8100 га, 6,75 га, 5,01 га, 1,74 га, 6,54 га, 5,00 га, 1,54 га позивачу. Позивач дізнався про смерть спадкодавця у квітні 2018 року бо спадкодавець мешкала в с.Тоненьке Ясинуватського району Донецької області. Ця територія є першою лінією бойових дій при проведенні АТО з квітня 2014 року і по теперішній час. На своє звернення до приватного нотаріуса ОСОБА_2 районного нотаріального округу ОСОБА_5 позивач отримав відмову у вчиненні нотаріальних дій у зв'язку із закінченням шестимісячного терміну для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини.

Вважає, що шестимісячний строк пропущений ним з поважних причин, тому звернувся до суду із позовом для визначення йому додаткового строку, достатнього для подання ним заяви про прийняття спадщини.

В судове засідання представник позивача ОСОБА_3 не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, підтримав вимоги позивача з підстав викладених в позові, просить їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_2 районної державної адміністрації Донецької області в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, на електронну адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника адміністрації за наявними матеріалами у справі.

З огляду на це, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності сторін без фіксації судового процесу на підставі наявних у справі доказів.

Суд, оцінивши усі докази зібрані в справі в їх сукупності, виходячи з обставин, встановлених під час судового розгляду справи, враховуючи норми діючого законодавства, яким врегульовані встановлені судом правовідносини, керуючись принципом верховенства права суд дійшов до таких висновків.

У відповідності до ст.ст. 13,82 ЦПК України, суд розглядає справу не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін чи інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог, і докази подаються сторонами і іншими особами, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Суд, перевіривши матеріали справи наданими доказами, дійшов до висновку про те, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, 04 вересня 2012 року ОСОБА_4 склала заповіт, в якому заповідала ОСОБА_1 земельну ділянку площею 6,75 га, кадастровий номер 1425584300:09:000:1516 (площа 5,01 га), 1425584300:09:000:1515 (площа 1,74 га), з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Орлівської сільської ради Ясинуватського району Донецької області, належну їй на праві власності на підставі державного акту серії IV-ДН №040638 від 02.07.1998 р., виданого згідно рішення ОСОБА_2 районної ради народних депутатів від 11 червня 1998 р. №39/ІІ-ХХІІІ, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №14, та земельну ділянку загальною площею 6,54 га, кадастровий номер 1425584300:09:000:1514 (площа 5,0 га), 1425584300:09:000:1578 (площа 1,54 га) з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Орлівської сільської ради Ясинуватського району Донецької області, належну їй на праві власності на підставі державного акту серії I-ДН №001552 від 22.03.2000 р., виданого Орлівською сільською радою народних депутатів згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 17 серпня 1999 р. реєстраційний №2218, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 397. Заповіт посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_2 районного нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрований в реєстрі за номером 3719 (а.с.6,40-45).

16 листопада 2012 року ОСОБА_4 склала заповіт, в якому заповідала ОСОБА_1 земельну ділянку площею 4,8100 га, кадастровий номер 1425584300:09:000:1454, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Орлівської сільської ради Ясинуватського району Донецької області, належну їй на праві власності на підставі державного акту серії ЯИ №447358 від 14.10.2010 р., виданого згідно розпорядження голови ОСОБА_2 районної державної адміністрації від 12 липня 2010 р. №343, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №01.10.170.00080. Заповіт посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_2 районного нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрований в реєстрі за номером 4910 (а.с.7....).

13.09.2014 року померла заповідачка ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія І-НО № 795225 від 15 вересня 2014 року, виданим виконавчим комітетом Іванівської сільради у Донецькій області, актовий запис №12 від 15 вересня 2014 року, складений у цьому ж відділі ДРАЦС (а.с. 7). Після її смерті відкрилась спадщина за заповітом та законом.

Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру № 53372952 від 20.09.2018 р., заповіти посвідчені ОСОБА_5, приватним нотаріусом ОСОБА_2 районного нотаріального округу від 04.09.2012 р. за реєстровим № 3719 та від 16.11.2012 року №4910 від імені ОСОБА_4, є чинними (а.с.30-31).

Згідно інформації від Дружківської державної нотаріальної контори від 20.09.2018 року, в Єдиному реєстрі спадкових справ, інформація щодо наявності відкритої спадкової справи після смерті ОСОБА_4, померлої 13 вересня 2014 року відсутня, тобто спадкова справа не заводилась та свідоцтво про право на спадщину не видавалось (а.с. 28).

За ст. 1217 ЦК Україниспадкування здійснюється за заповітом або законом.

Часом відкриття спадщини, згідно ч. 2 ст. 1220 ЦК України, є день смерті особи.

Відповідно до ст.1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України, позивач має право на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 як спадкоємець за заповітом.

Згідно ч.5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Таким чином, позивач є спадкоємцем померлої за заповітом і відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець для прийняття спадщини мав подати в нотаріальну контору заяву про прийняття спадщини. Позивач вказаних дій не виконав.

У відповідності до ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців. У відповідності до ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Разом з тим, відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30 травня 2008 року № 7 додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини.

25 квітня 2018 року постановою приватного нотаріуса ОСОБА_2 районного нотаріального округу №577/02-31 ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 у зв'язку із пропуском шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини (а.с.9).

В позовній заяві позивач зазначає і це підтверджено матеріалами справи, що він зі спадкодавцем ОСОБА_4, місце проживання якої в с.Тоненьке Ясинуватського району Донецької області, не проживав. с.Тоненьке Ясинуватського району Донецької області є лінією зіткнення з квітня 2014 року по теперішній час. Про смерть заповідачки йому стало відомо лише після спливу шестимісячного строку, встановленого для подання заяви про прийняття спадщини.

Згідно довідки №933 від 20.09.2018 року, яка видана виконавчим комітетом Желаннівської селищної ради Ясинуватського району Донецької області, ОСОБА_1 з серпня 2014 року по лютий 2017 року фактично мешкав за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.36).

Проведення антитерористичної операції з квітня 2014 року на території Донецької і Луганської області, в тому числі і в м. Ясинувата є загальновідомим фактом, а тому зазначена обставина, на підставі положень частини 3 ст. 82 ЦПК України, не потребує доказування.

Відповідно до статті 63 Закону України Про нотаріат нотаріус або в сільських населених пунктах посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов'язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме.

Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.

Згідно з пунктами 2.2 та 3.2 чинного на час виникнення спірних правовідносин Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 282/20595, при заведенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту.

Щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, нотаріус роз'яснює спадкоємцям право подачі заяви про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття.

Судом встановлено, що нотаріус не проводив розшук можливих спадкоємців, а тому позивач дізнався про наявність заповіту вже після спливу шестимісячного строку для прийняття спадщини.

Як вбачається з позовної заяви, причиною пропущення позивачем строку для подання заяви про прийняття спадщини було необізнаність позивача про смерті заповідачки, бо позивач не проживав разом із заповідачкою, не перебував у родинних зв'язках із померлою, а також його не було повідомлено належним чином про відкриття спадщини після померлого та права на вказані земельні ділянки.

Тому, дізнавшись про наявність заповіту та смерть заповідачки, він вчасно не мав можливості звернутись до нотаріуса, з метою оформлення спадщини.

Суд вважає, що такі причини пропуску строку для звернення в нотаріальну контору з приводу прийняття спадщини є поважними.

Як встановлено в судовому засіданні, позивач від прийняття спадщини не відмовлявся, що також підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що позивачем шестимісячний строк для прийняття спадщини після смерті заповідача пропущено з поважних причин, а тому позовні вимоги є обґрунтованими, законними та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 10-13, 76-81, 258-261, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 районної державної адміністрації Донецької області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, задовольнити в повному обсязі.

Визначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, додатковий строк у три місяці з дня набрання судовим рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_2, яка померла 13 вересня 2014 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного суду через Дружківський міський суд протягом тридяти днів після проголошення рішення.

В разі проголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 30 жовтня 2018 року

Суддя: Є. В. Петров