Рішення

від 24.04.2007 по справі 3585-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

3585-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 101

РІШЕННЯ

Іменем України

24.04.2007Справа №2-7/3585-2007

За позовом Державного акціонерного товариства „Чорноморнафтогаз” (95000, м. Сімферополь, просп. Кірова/пров. Совнаркомівський, 52/1, код ЗКПО 00153117)

До відповідача  Сімферопольського слідчого ізолятору Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Автономній Республіці Крим (№15) (95006, м. Сімферополь, бульвар Леніна, 4, код ЗКПО 08563853)

Про стягнення 2715,56 грн.

Суддя Дворний І. І.

                                        представники:

Від позивача – Свірідов Є. Г., предст., дов. №11/102 від 07.11.2006 р.

Від відповідача  - Стадник О. М., предст., дов. від 16.10.2006 р.

         Суть справи: Державне акціонерне товариство „Чорноморнафтогаз” звернулось до Господарського суду АР Крим з позовом до Сімферопольського слідчого ізолятору Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Автономній Республіці Крим (№15)  про стягнення 2715,56 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем своїх зобов'язань по оплаті поставленого позивачем за договором №1489-ТГ-2006 від 30.08.2006 р. природного газу, через що заборгованість Сімферопольського слідчого ізолятору Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в АР Крим (№15) перед ДАК „Чорноморнафтогаз” складає 2624,14 грн. та до часу подачі позову до суду в добровільному порядку не погашена. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання в розмірі 57,47 грн., 3% річних у сумі 10,17 грн. та 23,78 грн. інфляційних втрат.

Відповідач проти позову заперечував та просив суд припинити провадження у справі у зв'язку з недотриманням позивачем досудового порядку врегулювання спору. Вказане клопотання було залишено судом без задоволенню за мотивами, викладеним в ухвалі ГС АР Крим від 19.03.2007 р.

Розгляд справи відкладався у порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

За клопотанням сторін строк розгляду справи був продовжений у порядку ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

    Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення  представників сторін, суд

                                                         ВСТАНОВИВ :

30.08.2006 р. між Державним акціонерним товариством „Чорноморнафтогаз” (Продавець) та Сімферопольським слідчим ізолятором Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Автономній Республіці Крим (№15) (Споживач) був укладений договір №1489-ТГ-2006, предметом якого є надання послуг з транспортування природного газу в 2006 році в обсягах 329.279 тис. м3.

Відповідно до п. 5.2 Договору розрахунки за послуги з транспортування природного газу Споживач здійснює грошовими коштами в національній валюті України шляхом перерахування коштів на рахунок Виконавця не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним, у розмірі 100% вартості обсягу послуг з його транспортування, відповідно до акту прийому-передачі фактично спожитого за місяць газу.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов укладеного між сторонами договору позивачем в листопаді-грудні 2006 року було транспортовано Сімферопольському слідчому ізолятору Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Автономній Республіці Крим (№15) природного газу на загальну суму 2624,14 грн., що підтверджується відповідними актами приймання-передачі природного газу від 30.11.2006 р. та від 18.12.2006 р., підписаними обома сторонами та скріпленими печатями підприємств.

З вимогою про стягнення вказаної суми боргу позивач звернувся до суду.

Проте, матеріали справи свідчать, що платіжним дорученням №79 від 14.02.2007 р. вартість транспортованого в грудні 2006 року природного газу на суму 1440,00 грн. була сплачена відповідачем в повному обсягу. Таким чином, враховуючи те, що ДАК „Чорноморнафтогаз” звернувся з позовом до суду 19.02.2007 р., тобто після сплати відповідачем вказаної суми боргу, в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з Сімферопольського слідчого ізолятору Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в АР Крим (№15) суми боргу в розмірі 1440,00 грн. належить відмовити.

 Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що остаточна оплата вартості наданих послуг з транспортування природного газу в листопаді 2006 року в розмірі 1184,14 грн. була здійснена відповідачем 16.03.2007 р., про що свідчить відповідне платіжне доручення №166 від 16.03.2007. За таких обставин, провадження в частині стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 1184,14 грн. підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору.

Ч. 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до ст. 549 ЦК України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів, передбачених ст. 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Причому, згідно з ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

В п. 6.2 Договору сторони передбачили, що при несвоєчасній оплаті за послуги з транспортування природного газу Споживач оплачує Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який оплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Проте, здійснений позивачем розрахунок пені не відповідає фактичним обставинам справи, а тому підлягає наступному коригуванню.

Так, як вже було вказано раніше, п. 5.2 Договору передбачено, що розрахунки за послуги з транспортування природного газу Споживач здійснює грошовими коштами в національній валюті України шляхом перерахування коштів на рахунок Виконавця не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним, у розмірі 100% вартості обсягу послуг з його транспортування, відповідно до акту прийому-передачі фактично спожитого за місяць газу.

Приймаючи до уваги те, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ст. 253 ЦК України), стягенню з відповідача підлягає пеня у наступних размірах.

По акту від 30.11.2006 р.:

- з 26.12.2006 р. по 12.02.2007 р. – 27,02 грн. (1184,14 грн. х 17% (подвійна облікова ставка НБУ) : 365 дн. х 49 дн.).

По акту від 18.12.2006 р.:

- з 26.01.2007 р. по 12.02.2007 р. – 12,07 грн. (1440,00 грн. х 17% : 365 дн. х 18 дн.).

Отже, загальний розмір пені, що підлягає стягненню з  Сімферопольського слідчого ізолятору Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Автономній Республіці Крим (№15) на користь ДАК „Чорноморнафтогаз” складає 39,09 грн.

Ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Положення ч. 2 ст. 625 ЦК України щодо встановлення обов'язку боржника по сплаті на користь кредитора 3% річних від простроченої суми суд вважає таким, що кореспондується зі ст. 536 ЦК України, яка встановлює, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти.

Однак, обчислені позивачем суми річних не є обгрунтованими, а тому підлягають зменшенню зменшенню до наступних розмірів.

По акту від 30.11.2006 р.:

- з 26.12.2006 р. по 12.02.2007 р. – 4,77 грн. (1184,14 грн. х 3%: 365 дн. х 49 дн.).

По акту від 18.12.2006 р.:

- з 26.01.2007 р. по 12.02.2007 р. – 2,13 грн. (1440,00 грн. х 3% : 365 дн. х 18 дн.).

Таким чином, загальна сума 3% річних, що підлягає стягненню з відповідача на користь ДАК „Чорноморнафтогаз” складає 6,90 грн.

Суми інфляційних втрат у розмірі 23,78 грн. обчислені позивачем правомірно, а тому підлягають стягненню з відповідача на користь ДАК „Чорноморнафтогаз”.

Враховуючи те, що заборгованість у сумі 1184,14 грн. була погашена відповідачем після звернення ДАК „Чорноморнафтогаз” до суду, а також приймаючи до уваги відмову в задоволенні позовних вимог в розмірі 1440,00 грн., державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

          З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 80, 82-84  ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Сімферопольського слідчого ізолятору Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Автономній Республіці Крим (№15) (95006, м. Сімферополь, бульвар Леніна, 4, код ЗКПО 08563853) на користь Державного акціонерного товариства „Чорноморнафтогаз” (95000, м. Сімферополь, просп. Кірова/пров. Совнаркомівський, 52/1, код ЗКПО 00153117) пеню у розмірі 39,09 грн., 3% річних у сумі 6,90 грн., 23,78 грн. інфляційних втрат, 47,10 грн. державного мита та 54,49 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Припинити провадження у справі в частині стягнення заборгованості в розмірі 1184,14 грн.

4.          В іншій частині позову відмовити.

5.          Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Дворний І.І.