Рішення

від 30.10.2018 по справі 806/2609/18

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2018 року м. Житомир справа № 806/2609/18

категорія 6.1

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Токаревої М.С., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Євро" до відділу містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства та будівництва Коростенської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання дій протиправними, зобов'язання видати містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро" звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до відділу містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства та будівництва Коростенської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання дій протиправними, зобов'язання видати містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки. В обґрунтування позову позивач зазначив, що відмова відповідача, викладена у листі від 10.04.2018, є протиправною, оскільки в ході розгляду заяви від 06.04.2018 відповідачем не встановлені обставини неможливості видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки. Стверджував, що відсутність містобудівної документації, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території (генерального та/або детального планів, схеми планування території) на місцевому рівні не є належною підставою для відмови, оскільки вона не передбачена частиною 4 статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", якою визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень.

Представник позивача просив справу розглянути у порядку письмового провадження.

Представник відповідача до суду не прибув, щодо причин неявки суд не повідомив, у зв'язку з чим суд вирішує справу у порядку письмового провадження.

Дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

06.04.2018 товариство з обмеженою відповідальністю "Євро" звернулось до відділу містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства та будівництва Коростенської районної державної адміністрації Житомирської області із заявою щодо надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки.

За результатами розгляду поданої заяви, відповідачем листом від 10.04.2018 №10-14/18/80 була надана відповідь, за змістом якої позивача повідомлено, що відповідно до ст. 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", видача містобудівних умов та обмежень на даний час не є можливою, оскільки містобудівні умови та обмеження надаються уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території (генерального та/або детального планів, схеми планування території) на місцевому рівні.

Надаючи правову оцінку правовим відносинам, що виникли в даному випадку між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлені Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державний, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до ч.3 ст. 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника, до якої додаються:

1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію;

2) копія документа, що посвідчує право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації);

3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000;

4) витяг із Державного земельного кадастру.

Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовник також додає містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об'єкта будівництва.

Цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним.

Як встановлено судом, позивачем у відповідності до вказаної норми, до заяви про надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки було надано весь пакет документів, передбачений даною нормою .

Згідно ч.4 ст.29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є:

1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень;

2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці;

3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Відмова у наданні містобудівних умов та обмежень здійснюється шляхом направлення листа з обґрунтуванням підстав такої відмови відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, що не перевищує встановлений строк їх надання.

При цьому, ні у листі від 10.04.2018 №10-14/18-80, ні в ході розгляду справи, не було встановлено обставин, які, у відповідно до вказаної ч.4 ст. 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" є підставою для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки.

Обґрунтовуючи відмову у наданні містобудівних умов та обмежень забудови вказаної земельної ділянки, відповідач, з посиланням на ч.4 ст. 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" посилається лише на відсутність містобудівної документації, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території (генерального та/або детального планів, схеми планування території) на місцевому рівні .

Однак, відсутність генерального та/або детального планів, схеми планування території не є тією підставою для відмови, яка визначена в ч.4 ст. 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", на яку посилається відповідач.

Крім того, необхідно відмітити, що ч.1 ст. 16 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачається, що планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Частиною 1 ст.17 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

Аналіз наведених норм свідчить, що визначені ними документи можуть розроблятися виключно щодо населених пунктів.

Слід вказати, що сторонами не заперечується факт того, що земельна ділянка загальною площею 4,6580 га відносно якої, позивач звернувся із заявою щодо видачі містобудівні умови та обмеження забудови знаходиться на території Ушомирської сільської ради за межами населених пунктів Коростенського району.

Відповідно до ч.2 ст.19 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" детальний план території за межами населених пунктів розробляється відповідно до схеми планування території (частини території) району та/або області з урахуванням державних і регіональних інтересів.

Розроблення детального плану території за межами населених пунктів та внесення змін до нього здійснюються на підставі розпорядження відповідної районної державної адміністрації.

Відповідно до 4.2 Порядку розроблення містобудівної документації, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.11.2011, № 290 рішення про розроблення детального плану території, яка розташована за межами населеного пункту, або внесення змін до нього приймає відповідна районна державна адміністрація, а в разі відсутності адміністративного району - відповідно Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

Наведені норми свідчать, що саме на Коростенську районну державну адміністрацію законодавством покладено обов'язок щодо розроблення детального плану території.

Суд погоджується з позицією позивача щодо того, що невиконання суб'єктом владних повноважень такого обов'язку не може мати наслідком відмову суб'єктам господарювання у видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки.

Враховуючи встановлені обставини у справі та досліджені докази, суд дійшов висновку, що відмова відповідача, викладена у листі від 10.04.2018 №10-14/18/80 не відповідає критеріям правомірності ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що їх слід задовольнити.

У судовому рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Олссон проти Швеції" від 24 березня 1988 року (скарга №10465/83) зазначено, що серед вимог, які суд визначив як такі, що випливають з фрази "передбачено законом", є наступні:

- будь-яка норма не може вважатися "законом", якщо вона не сформульована з достатньою точністю так, щоб громадянин самостійно або, якщо знадобиться, з професійною допомогою міг передбачити з часткою ймовірності, яка може вважатися розумною в даних обставинах, наслідки, які може спричинити за собою конкретну дію;

- фраза "передбачено законом" не просто відсилає до внутрішнього права, але має на увазі і якість закону, вимагаючи, щоб останній відповідав принципу верховенства права. У внутрішньому праві повинні існувати певні заходи захисту проти свавільного втручання публічної влади у здійснення прав;

- закон, який передбачає дискреційні повноваження, сам по собі не є несумісним з вимогами передбачуваності за умови, що дискреційні повноваження та спосіб їх здійснення вказані з достатньою ясністю для того, щоб з урахуванням правомірності мети зазначених заходів забезпечити індивіду належний захист від свавільного втручання влади.

Крім того, згідно п. 65 вказаного рішення Суду, втручання повинно бути зумовлено досягненням правомірної цілі.

Також Європейський суд з прав людини вказує, що у відповідності зі сформованою практикою Суду, під поняттям необхідності мається на увазі, що втручання відповідає якій-небудь нагальній суспільній потребі і що воно пропорційно законній меті. При визначенні того, чи є втручання "необхідним у демократичному суспільстві", Суд враховує, що за державами - учасницями Конвенції залишається певна свобода розсуду.

На підставі викладеного суд вважає за необхідне зазначити, що запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців. Обсяг таких повноважень суб'єкта владних повноважень повинен мати чіткі межі застосування. Рішення органу влади має бути визнано протиправним, у разі, коли істотність порушення процедури потягнуло його неправильність, а за наявністю правової можливості (якщо ідеться про прийняття органом одного з двох рішень надати чи ні певну можливість здійснювати певні дії) суд зобов'язаний відновити порушене право шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.

Відповідно, оскільки у ході судового розгляду справи, суд дійшов висновку, що відповідач відмовив у видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки протиправно, а визначених законом підстав для такої відмови під час розгляду справи встановлено не було, суд вважає, що відновлення порушеного права позивача можливе не інакше, як шляхом зобов'язання відповідача вчинити певні дії зокрема, щодо видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки у відповідності до поданих документів.

За нормами ч.1 ст.139 при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246, 371 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Євро" (вул. Грушевського, 66-А, м. Коростень, Коростенський район, Житомирська область, 11500, код ЄДРПОУ 31650361 ) до відділу містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства та будівництва Коростенської районної державної адміністрації Житомирської області (вул. Грушевського, 60/2, м. Коростень, Коростенський район, Житомирська область, 11500, код ЄДРПОУ 36245448) - задовольнити.

Визнати протиправними дії відділу містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства та будівництва Коростенської районної державної адміністрації Житомирської області щодо відмови у наданні містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на підставі заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Євро" від 06.04.2018.

Зобов'язати відділ містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства та будівництва Коростенської районної державної адміністрації Житомирської області вчинити дії щодо видачі товариству з обмеженою відповідальністю "Євро" містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на підставі заяви та у відповідності до поданих ним документів.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Євро" понесені ним судові витрати в сумі 1762,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відділу містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства та будівництва Коростенської районної державної адміністрації Житомирської області .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.С. Токарева