Рішення

від 19.09.2018 по справі 183/6316/17

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/6316/17

№ 2/183/1107/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2018 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:

головуючої судді Сороки О.В.,

секретаря Пономаренко О.О.,

розглянувши, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Олімпекс-Агро про розірвання договору оренди земельної ділянки, -

в с т а н о в и в:

08 грудня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ Агрофірми Олімпекс-Агро , в якому просить розірвати договір оренди земельної ділянки площею 5,640 га, кадастровий номер 1223281000:02:002:0059, без номеру та дати, зі змінами та доповненнями викладеними в Додатковій угоді, зареєстрованій 13.07.2009 року, укладений між нею та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма Олімпекс-Агро , зареєстрований 13.05.2005 року у Новомосковському державному земельному кадастровому центрі за №04:05:126:02055.

В обґрунтування свого позову ОСОБА_1 зазначає, що їй на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ДП № 112890, виданого 08.09.2003 Новомосковською районною державною адміністрацією, належить земельна ділянка площею 5,640 га, кадастровий номер 1223281000:02:002:0059, яка розташована на території Василівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області. У 2003 році між нею та ТОВ Агрофірма Олімпекс-Агро був укладений Договір оренди земельної ділянки, який був зареєстрований у Новомосковському державному земельному кадастровому центрі, про що в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис за №04:05:126:02055. Договір оренди укладено строком на чотири роки одинадцять місяців двадцять дев'ять днів, з моменту державної реєстрації. 13.07.2009 року між сторонами укладена додаткова угода до договору оренди землі укладеного у 2003 році року, яка пройшла державну реєстрацію у Новомосковському районному відділі Дніпропетровської регіональної філії центру Державного земельного кадастру. Додатковою угодою сторони продовжили термін дії договору оренди землі до 31.12.2021 року. Відповідач також зобов'язався сплачувати щороку позивачеві орендну плату у грошовій формі у розмірі 2 % від грошової оцінки землі, що становило 656,00 грн., а також Орендар взяв на себе зобов'язання проводити безкоштовне завезення соломи до садиби Орендодавця, оранку та культивацію присадибної ділянки позивача до 0,40 га, проводити відшкодування витрат на поховання. Крім того, договором передбачена можливість коригування орендної плати, у випадку прийняття відповідними державними органами нормативних документів про підвищення вартості орендної плати за земельну ділянку та у разі індексації грошової оцінки землі. Таким чином, позивач наполягає на тому, що укладений між сторонами договір оренди землі, у відповідності до закону, визначає три основні складові орендної плати за Договором, якими є: орендна плата у грошовій формі, безкоштовне завезення соломи до садиби Орендодавця, оранка та культивація присадибної ділянки Орендодавця до 0,40 га. З 2012 року, відповідно до рекомендацій органів державної влади, відповідачем поступово збільшувався розмір орендної плати за користування земельною ділянкою, а саме у 2012 році збільшено до 4% від грошової оцінки землі, у 2013 році по 2015 рік включно - до 4,70% від нормативної грошової оцінки землі, а з 2016 року орендна плата становила 5,5% від нормативної грошової оцінки землі. Між тим, отримавши дані про нормативну грошову оцінку землі, що належить позивачеві на праві власності, ним було з'ясовано, що в період з 2012 року по 2016 рік нарахування орендної плати відповідачем здійснювалась з порушенням умов договору оренди земельної ділянки, оскільки проводилась без індексації вартості грошової оцінки землі. Крім того, відповідачем у період з 2011 року по 2017 рік взагалі не виконуються взяті на себе зобов'язання зі сплати орендної плати у вигляді безкоштовної поставки 1 тони грубих кормів (соломи) до садиби позивача, а також не надавалися послуги по обробітку присадибної ділянки позивача до 0,40 га (оранка та культивація). Невиконання відповідачем свого обов`язку щодо поставки соломи та обробітку присадибної ділянки (оранки, культивації) створило несприятливі умови для позивача, внаслідок чого він вимушений був протягом дії договору оренди землі нести додаткові витрати на обробіток землі та присадибної ділянки, а також витрати на поставку соломи до свого домоволодіння. Посилаючись на п. д ч.1 ст. 141 Земельного кодексу України, позивач вважає, що орендар систематично не виконує умови договору щодо своєчасності та повної виплати орендної плати, як в частині грошових виплат за період з 2012 по 2016 рік, так і в частині надання послуг із завезення соломи, починаючи з 2011 року. Оранка та культивації земельної ділянки проводилася відповідачем лише до 2011 року, після цього орендарем не здійснювалися такі роботи, не виплачувалася грошова компенсація, а тому ОСОБА_1О вражає ці обставини достатніми для розірвання спірного договору оренди.

12 грудня 2017 року у справі було відкрито провадження суддею Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Парфьоновим Д.О., після повторного автоматизованого розподілу справа передана в провадження судді Сороки О.В.

В судове засідання представник позивача ОСОБА_2 не з'явився, надавши суду заяву про розгляд справи без його участі за наявними матеріалах справи доказами, позов підтримав,а також надав суду відповідь на відзив.

Представник відповідача ОСОБА_3 позов не визнала, надала суду відзив на позов, у якому зазначає, що позивач не правильно трактує зміст договору оренди щодо наявності трьох складових орендної плати: орендна плата у грошовій формі, натуральна та відробіткова, додаткова. Договором оренди землі встановлена грошова форма орендної плати, а безкоштовна поставка соломи до садиби орендодавця, оранка та культивація є додатковими послугами, не оцінюються у грошовій формі і не входять до складу орендної плати. Станом на 01 січня 2018 року позивачем фактично отримано орендну плату за 2013-2017 роки у розмірі 30450,00 грн. Дані виплати орендної плати за 2012 рік не збереглися, так відповідно до правил зберігання первинної документації строк зберігання становить 3 роки, який закінчився 31.12.2015 року. Стосовно оранки, культивації та безкоштовної поставки соломи, відповідач ніколи нікому не відмовляв, якщо особа зверталася за даними питаннями з письмовою заявою. Представник відповідача наполягала на тому, що позивач протягом 2011-2017 років з такою заявою не звертався. Крім того, сільськогосподарська техніка відповідача може працювали на присадибній ділянці, тільки з дозволу її власника. Таким чином, зважаючи на те, що відповідач належним чином виконує умови договору оренди та не допускав систематичної невиплати орендної плати позивачеві зі своєї вини, просить відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 у повному обсязі.

Керівник підприємства ТОВ АФ Олімпекс-Агро судове засідання, призначене на 13.08.2018 року, просив відкласти, в зв'язку з черговою відпусткою юриста. Далі, судове засідання, призначене на 19.09.2018 року представник відповідача ОСОБА_3 також просила відкласти, у зв'язку з службовим відрядженням, надавши при цьому копію наказу про таке відрядження іншої юридичної установи, однак відпустка, відрядження юриста юридичної установи не є поважною причиною, у зв'язку з чим, суд у відповідності до ч. 4 ст. 223 ЦПК України вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів.

На підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи.

Справа у відповідності до положень п.9 ч.1 ст.1 Розділу ХІІІ ЦПК України в редакції, встановленій Законом України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII розглянута за правилами чинного ЦПК України з урахуванням вимог до заяви, в редакції ЦПК України, що діяли до набрання чинності Законом України № 2147-VIII.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного висновку.

Суду надано копію Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ДП № 112890, що був виданий 08.09.2003 року Новомосковською районною державною адміністрацією, у відповідності до якого ОСОБА_1 являється власником земельної ділянки площею 5,640 га, кадастровий номер 1223281000:02:002:0059, що розташована на території Василівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області. Земельна ділянка передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.11).

У 2003 між позивачем та відповідачем було укладено Договір оренди земельної ділянки площею 5,640 га, яка розташована на території Василівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, який був зареєстрований Новомосковському державному земельному кадастровому центрі, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди вчинено запис від 13 травня 2005 року за № 04:05:126:02055 (а.с.38).

Відповідно до умов договору, позивач надала відповідачу в строкове платне користування належну їй земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,640 га.

13.07.2009 року між ОСОБА_1 та ТОВ АФ Олімпекс-Агро була підписана додаткова угода до договору оренди землі за № 04:05:126:02055 від 13.05.2005, що була зареєстрована у Новомосковському районному відділі Дніпропетровської регіональної філії Державного земельного кадастру, про що у книзі записів державної реєстрації договорів вчинено запис від 13.07.2009 року за № 04-09-126-03988. За умовами додаткової угоди в діючий договір оренди були внесені зміни щодо розміру орендної плати, у відповідності до якої Орендар зобов'язався нараховувати Орендодавцю орендну плату у розмірі 2% від грошової оцінки землі, а також проводити безкоштовну поставку соломи до садиби Орендодавця, оранку та культивацію присадибної ділянки орендодавця до 0,40 га, орендар відшкодовує витрати на поховання. Додатковою угодою передбачено можливість підвищення орендної плати, визначено строк дії договору - до 31 грудня 2021 року (а.с.12).

Суду надано наказ від 18.02.2016 року № 18-ОД, яким встановлено розмір орендної плати за укладеними договорами оренди з 01.01.2016 року (а.с. 43).

Представником відповідача суду надана довідка (а.с.33), у відповідності до якої, станом на 01.01.2018 року фактично позивач отримала орендної плати у розмірі 30450,00 грн., а саме:

27.09.2013 року - 2000 грн. в грошовій формі;

21.11.2013 року - 1959 грн. в грошовій формі;

30.10.2014 року - 2800 грн. в грошовій формі;

31.10.2014 року - 2976 грн. в грошовій формі;

26.02.2015 року - 2288 грн. в грошовій формі;

02.07.2016 року - 3684 грн. в грошовій формі;

07.04.2017 року - 1500 грн. в грошовій формі;

14.06.2017 року - 1743 грн. в грошовій формі;

29.06.2017 року - 1230 грн. в грошовій формі;

11.07.2017 року - 4770 грн. в грошовій формі;

20.07.2017 року - 753 грн. в грошовій формі;

28.11.2017 року - 307 грн. та 4440 грн. в грошовій формі.

На підтвердження доказів виплати орендної плати представником відповідача надано відомості про виплату ОСОБА_1 грошей, а саме:

11.07.2017 року - 4770 грн. (а.с. 34);

07.04.2017 року - 1500 грн. (а.с. 35);

14.06.2017 року - 1743 грн. (а.с. 36);

29.06.2017 року - 1230 грн. (а.с. 37).

Відповідно до ч. 2 ст. 76 ЦПК України , докази встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України , належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 78 ЦПК України , суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України , кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, зазначені вище докази - копії відомостей на виплату орендної плати, в розумінні ст.77 ЦПК України, не можуть бути прийняті, як безспірні докази виплати орендної плати у визначеному у довідці розмірі, оскільки суду не були представлені оригінали таких відомостей, представником відповідача подані лише ксерокопії, а у відомості №109 взагалі не можливо встановити анкетних даних осіб згідно списку.

У відповідності до вимог ст. 82 ЦПК України - обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

В силу ст. 82 ЦПК України, позивачем доведено, що в період з 2011 року по 2017 рік оранка та культивація присадибної земельної ділянки позивача розміром 0,40 га, товариством з обмеженою відповідальністю АФ Олімпекс-Агро взагалі не проводилась, як і не поставлялася солома до садиби позивача, грошова компенсація також не виплачувалась.

До правовідносин, що виникли між сторонами, суд вважає застосувати наступні норми матеріального права.

У відповідності до ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Вимогами ч. 1, 2 ст. 652 ЦК України передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінились настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір, або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний за рішенням суду на вимоги заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: в момент укладання договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане, зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагались; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Ст.2 Закону України Про оренду землі передбачено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, іншими нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зі ст. 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Ст.15 Закону України Про оренду землі відносить до істотних умов договору оренди землі: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендну плату із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. Зазначеною нормою закону також передбачено, що за згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

За ст. 21, 22 Закону України Про оренду землі , в редакції, чинній на момент укладання Договору, Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати. Орендна плата за земельні частки (паї) встановлюється, як правило, у грошовій формі. За добровільним рішенням власника земельної частки (паю) орендна плата за земельні частки (паї) може встановлюватися у натуральній формі. Внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи.

Абзац 5 статті 24 Закону України Про оренду землі встановлює право орендодавця на вимогу від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Відповідно до п. д ч. 1 ст. 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Так, умовами підписаного між сторонами Договору встановлено, договір може бути припинений у будь-який час за взаємної згоди сторін. Сторони не мають права відмовитися від виконання умов цього договору в односторонньому порядку. Не допускається одностороння зміна або розірвання договору.

Крім того, укладеним між сторонами Договором встановлено, що спори, в разі відсутності взаємної згоди сторін, щодо зміни умов цього договору, його дострокового розірвання на вимогу однієї зі сторін, розглядаються судом у встановленому законодавством порядку.

Як зазначалося вище, Договір оренди землі визначає три основні складові орендної плати, якими є: орендна плата у грошовій формі 2% від грошової оцінки землі; безкоштовне завезення соломи до садиби Орендодавця, оранка та культивація присадибної ділянки Орендодавця до 0,40 га на рік.

Таким чином сторони укладаючи договір оренди визначили усі три форми орендної плати: грошову, натуральну та відробіткову, які є самостійними формами та підлягають виплаті.

П.3 ч.1 ст.3 ЦК України визначає однією з загальних засад цивільного законодавства - свободу договору.

Сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (ч.ч.1-3 ст.6 ЦК України).

Ч.1 ст.14 ЦК України визначає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Ст.628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Суд не може погодитися, як на підставу розірвання договору оренди посилання позивача на сплату орендної плати не в повному обсязі за 2012-2016 роки, що не позбавляє його права стягнути заборгованість в судовому порядку.

Системний аналіз наведених вище норм закону дає суду підстави для розірвання договору оренди, в зв'язку з систематичною несплатою відповідачем орендної плати, визначеної договором у формі оранки та культивації присадибної ділянки Орендодавця.

Суду, в силу ст. 81 ЦПК України, не надано належних та допустимих доказів виконання відповідачем таких істотних умов договору.

Таким чином, суд приходить до висновку про систематичну несплату визначеної Договором орендної плати в частині оранки та культивації земельної ділянки, поставки соломи, що являється підставою для задоволення позову в цій частині та розірвання договору оренди, укладеного між сторонами.

Крім того, у відповідності до ст. 141 ЦПК України відповідач повинен відшкодувати на користь позивача понесені нею судові витрати, а саме сплачений судовий збір у розмірі 640 грн. (а.с.1).

Керуючись ст.ст. 12, 76-82, 89, 141, 223, 263, 265 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Олімпекс-Агро про розірвання договору оренди земельної ділянки, - задовольнити.

Розірвати договір оренди земельної ділянки площею 5,640 га, кадастровий номер 1223281000:02:002:0059, без номеру та дати, зі змінами та доповненнями викладеними в Додатковій угоді, зареєстрованій 13.07.2009 року, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма Олімпекс-Агро , зареєстрований 13.05.2005 року у Новомосковському державному земельному кадастровому центрі за №04:05:126:02055.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальність Агрофірма Олімпекс-Агро (код ЄДРПОУ 30195842), на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), судові витрати в розмірі 640 грн. (шістсот сорок грн.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Новомосковський міськрайонний суд в тридцятиденний термін з дня його проголошення.

Суддя Сорока О.В.